Номер провадження: 22-ц/813/1627/25
Справа № 504/2227/24
Головуючий у першій інстанції Литвинюк А. В.
Доповідач Вадовська Л. М.
27.10.2025 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів:
головуючого (судді-доповідача) - Вадовської Л.М.,
суддів - Погорєлової С.О., Таварткіладзе О.М.,
за участю секретаря - Венжик Л.С.,
переглянувши справу №504/2227/24 за заявою ОСОБА_1 , за участю заінтересованих осіб ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про встановлення факту перебування дітей на утриманні за апеляційною скаргою представника ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_1 на ухвалу Комінтернівського районного суду Одеської області від 12 червня 2024 року у складі судді Литвинюк А.В., -
Заявник ОСОБА_1 , звернувшись 22 травня 2024 року до суду з вищеназваною заявою в порядку окремого провадження, просив встановити факт того, що на його ОСОБА_1 утриманні перебуває троє дітей віком до 18 років, а саме: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.1-5).
Ухвалою судді Комінтернівського районного суду Одеської області від 12 червня 2024 року відмовлено у відкритті провадження у справі на підставі частини 4 статті 315 ЦПК України (а.с.36-37).
Висновок суду мотивовано тим, що питання утримання дітей до 18 років унормовано положеннями СК України, відповідно до положень якого саме батьки (мати та батько) зобов'язані утримувати своїх дітей до досягнення ними повноліття, при цьому ці питання батьки вирішують за домовленістю між собою, а у разі відсутності такої домовленості у судовому порядку шляхом звернення до суду з позовом або заявою про видачу судового наказу. У заявника як вітчима неповнолітньої дитини обов'язок по утриманню виникає лише за умов, визначених статтею 268 СК України, тобто за умови відсутності у дитини батьків, дідів, бабів та неможливості цих осіб саме з поважних причин надавати дитині належне утримання. Згідно з частиною 4 статті 315 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право. Враховуючи, що заявник просить встановити факт не з метою підтвердження особистих немайнових чи майнових прав, а з метою звільнення з військової служби в умовах воєнного стану, тобто є спір про право. Належний розгляд питання перебування на утриманні заявника неповнолітніх дітей можливий лише в порядку позовного провадження із дотриманням принципу змагальності заінтересованих сторін.
Ухвалою Одеського апеляційного суду від 26 червня 2024 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою представника ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_1 на ухвалу суду про відмову у відкритті провадження у справі.
В апеляційній скарзі представник ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_1 просить ухвалу суду першої інстанції скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду (а.с.39-43).
За змістом вимог апеляційної скарги незаконність і необґрунтованість ухвали з підстав неправильного застосування норм матеріального права, порушення норм процесуального права полягає у наступному. Суд не заперечив, що обов'язок у вітчима щодо утримання дітей виникає у разі не утримання дітей рідним батьком. Факт наявності заборгованості по аліментам підтверджений довідками з виконавчої служби, нотаріальною заявою матері, актом обстеження житлових умов, однак докази не досліджуються на стадії відкриття провадження у справі. З матеріалів справи не вбачається спору про право між сторонами. У разі сумніву суду в утриманні дітей вітчимом батька можна було залучити зацікавленою особою, зобов'язати надати пояснення та потому на підставі частини 4 статті 315 ЦПК України залишити заяву без розгляду. На стадії відкриття провадження у справі спір про право відсутній.
Відзиви на апеляційну скаргу не подані.
Перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення з огляду на наступне.
ОСОБА_1 та ОСОБА_3 є батьками ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
ОСОБА_1 перебуває у шлюбі з ОСОБА_2 з 08 червня 2022 року.
ОСОБА_2 має дочку ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Батьком ОСОБА_5 та ОСОБА_6 є ОСОБА_8 , який судовими рішеннями зобов'язаний до сплати на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання дітей.
ОСОБА_1 звернувся до суду в порядку окремого провадження з заявою про встановлення факту перебування на його утриманні трьох дітей віком до 18 років, а саме: ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
За чинним законодавством та усталеною судовою практикою питання перебування дітей на утриманні підлягає вирішенню в порядку цивільного судочинства у позовному провадженні, з чим суд першої інстанції визначився правильно.
У справі наявний спір про право, зокрема спір щодо участі заявника та батьків у матеріальному забезпеченні (утриманню) дітей та/або ухилення від участі у матеріальному забезпеченні/утриманню, який підлягає розгляду в порядку позовного провадження. Доведення факту одноосібного утримання дитини батьком та пасинка (падчерки) вітчимом пов'язане з настанням (існуванням) обставин, за яких мати та батько пасинка (падчерки) не виконує своїх батьківських обов'язків щодо дитини, стосується зміни обсягу сімейних прав або невиконання одним із батьків батьківських обов'язків (у тому числі умисного) та безумовно впливає на права й інтереси самої дитини, а також зумовлює відповідні правові наслідки, визначені законом. Такий факт одноосібного виховання та/або утримання дитини одним із батьків чи виховання та/або утримання дитини вітчимом не може встановлюватись у безспірному порядку або за домовленістю батьків дитини, в тому числі на підставі судового рішення, ухваленого за правилами окремого провадження, оскільки в такому питанні завжди існуватиме загроза порушення принципу дотримання найкращих інтересів дитини.
Факт, про встановлення якого просить заявник, не підлягає з'ясуванню в порядку окремого провадження, оскільки з поданої заяви вбачається спір про право, який не може розглядатися в судовому порядку безвідносно до дій заінтересованих осіб щодо конкретних прав, свобод та інтересів заявника.
Оскільки сімейним законодавством не передбачено підстав припинення батьківських обов'язків щодо утримання дитини, а визначена частиною першою статті 15 СК України «невідчужуваність» сімейних обов'язків свідчить про неможливість відмови від них, зокрема від обов'язків щодо утримання дитини, то факт одноосібного утримання дитини одним із батьків чи факт утримання пасинка (падчерки) вітчимом може бути встановлений судом як одна з обставин, що становить предмет доказування у спорі щодо виконання батьками обов'язків з утримання дитини.
Інститут окремого провадження не може використовуватися для створення преюдиційних фактів з метою подальшого вирішення будь-якого спору про право.
Сформована практика Верховного Суду щодо даної категорії справ вказує на те, що факт перебування на утриманні заявника дітей не може бути встановлений за правилами окремого провадження (постанова Великої Палати Верховного Суду від 11 вересня 2024 року в справі №201/5972/22, постанова Верховного Суду від 02 жовтня 2024 року у справі №333/7023/23, постанова Верховного Суду від 18 жовтня 2024 року у справі №613/1674/23, тощо).
Оскаржувана ухвала про відмову у відкритті провадження у справі за заявою ОСОБА_1 відповідає вимогам частини 4 статті 315 ЦПК України, підстави для скасування ухвали відсутні.
Справа призначалась до розгляду на 12 грудня 2024 року, 03 квітня 2025 року, 09 жовтня 2025 року; інформація про дату, час та місце розгляду справи доступна на сайті «Судова влада»; заявник та заінтересовані особи повідомлялися надісланням повідомлення у додатку «Viber», надісланням засобами поштового зв'язку судових повісток (поштова кореспонденція поверталась з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою»); надісланням заявнику та його представнику документу в електронному вигляді «Судова повістка…» до електронного кабінету; підстав для подальшого відкладення розгляду справи не встановлено.
Відповідно до положень частин 4, 5 статті 268 ЦПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, суд підписує рішення без його проголошення; датою ухвалення рішення за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Датою ухвалення призначеного у судове засідання на 09 жовтня 2025 року рішення судом апеляційної інстанції відповідно до положень частини 5 статті 268 ЦПК України є дата складення повного судового рішення.
Керуючись ст.ст.367, 368, п.1 ч.1 ст.374, ст.ст.375, 381, 382, 383, 384, 390 ЦПК України, суд -
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Ухвалу Комінтернівського районного суду Одеської області від 12 червня 2024 року про відмову у відкритті провадження в справі за заявою ОСОБА_1 , за участю заінтересованих осіб ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про встановлення факту перебування дітей на утриманні - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення.
Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повну постанову складено 27 жовтня 2025 року.
Головуючий Л.М.Вадовська
Судді С.О.Погорєлова
О.М.Таварткіладзе