Справа № 495/8127/25
Номер провадження 1-кп/495/954/2025
27 жовтня 2025 рокум. Білгород-Дністровський
Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області у складі:
головуючої судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у спрощеному провадженні, без проведення судового розгляду в судовому засіданні, за відсутності учасників судового провадження у приміщенні суду в м. Білгород-Дністровський кримінальне провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 30.12.2023 за № 12023164250000615 за обвинуваченням
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Ізмаїл Одеської області, не працевлаштованого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінальних проступків, передбачених ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України,
сторони кримінального провадження:
прокурор Біляївської окружної прокуратури Одеської області - ОСОБА_4
обвинувачений - ОСОБА_3
захисник ОСОБА_5 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_3
1. Формулювання обвинувачення у кримінальному провадженні, визнане судом доведеним.
Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан. Відповідно до вимог п.п. 6,7 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», зокрема, запроваджено наступні заходи правового режиму воєнного стану:
- особливий режим в'їзду і виїзду громадян за територію України, а також обмеження щодо заборони перетинання деяких транзитних ділянок на прикордонних території України громадянами України, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України;
- перевірка у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, документи у осіб, а в разі потреби проводити огляд речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, службових приміщень і житла громадян, за винятком обмежень, встановлених Конституцією України;
Відповідно до ч. 6 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», у період проведення мобілізації (крім цільової) громадяни України чоловічої статі віком від 18 до 60 років зобов'язані мати при собі військово-обліковий документ та пред'являти його за вимогою уповноваженого представника територіального центру комплектування та соціальної підтримки або поліцейського, а також представника Державної прикордонної служби України у прикордонній смузі, контрольованому прикордонному районі та на пунктах пропуску через державний кордон України.
Будучи обізнаним про правові наслідки прийнятих нормативно-правових актів, маючи на меті безперешкодно пересуватись територією України, в тому числі через блокпости, де здійснюється перевірка військово-облікових документів, на початку липня 2023 року ОСОБА_3 , вирішив здійснити підроблення офіційних документів - тимчасового посвідчення військовозобов'язаного та довідки військово-лікарської комісії на своє ім'я, з метою їх подальшого використання.
Так, на початку липня 2023 року, більш точну дату та час досудовим розслідуванням не встановлено, перебуваючи за місцем проживання, за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_3 , діючи умисно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер власних дій, передбачаючи їх наслідки та бажаючи їх настання, використовуючи стаціонарний комп'ютер, лазерний, струменевий принтер, письмове приладдя, кліше печаток, які придбав для вчинення кримінального правопорушення, виготовив завідомо підроблені документи - тимчасове посвідчення військовозобов'язаного НОМЕР_1 від 11.07.2023 та довідку військово-лікарської комісії № 6626 від 11.07.2023 видані, нібито, ІНФОРМАЦІЯ_2 на ім'я ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в які вніс недостовірні відомості про непридатність ОСОБА_3 до військової служби, з метою подальшого використання.
Крім того, 29 грудня 2023 року, маючи на меті здійснити безперешкодний перетин транзитної ділянки автодороги «Одеса-Рені», всупереч вимог «Правил перетинання державного кордону громадянами України», затверджених Постановою Кабінету міністрів України від 27 січня 1995 року № 57 та Наказу НОМЕР_2 Прикордонного загону Державної прикордонної служби України № 447-АГ від 11.04.2022, шляхом використання завідомо підроблених документів, ОСОБА_3 прибув на контрольно-розподільчий пункт транзитної ділянки «Маяки», розташований за адресою Одеська область, Одеський район, автодорога «Одеса-Рені», 49 км.
Так, 29 грудня 2023 року, близько 09 годині 18 хвилин, під час проходження прикордонного паспортного контролю, ОСОБА_3 діючи умисно, тобто усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, достовірно знаючи що документи є підробленими, оскільки не отримував їх в порядку, передбаченому порядку, установленому Наказами Міністерства оборони України № 402 від 14.08.2008 «Про затвердження Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України», № 610 від 21.11.2017 «Про тимчасове посвідчення військовозобов'язаного», пред'явив співробітнику Державної прикордонної служби України завідомо підроблені документи - тимчасове посвідчення військовозобов'язаного НОМЕР_1 від 11.07.2023 та довідку військово-лікарської комісії № 6626 від 11.07.2023 видані, нібито, ІНФОРМАЦІЯ_2 на ім'я ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , які містять недостовірні відомості про непридатність ОСОБА_3 до військової служби, тобто використав завідомо підроблені документи.
Такими чином, ОСОБА_3 вчинив кримінальний проступок, передбачений ч. 1 ст. 358 КК України, що полягає у підробленні посвідчення та іншого офіційного документа, який видається установою, яка має право видавати такі документи, і який надає права, з метою використання його підроблювачем та кримінальний проступок, передбачений ч. 4 ст. 358 КК України, що полягає у використанні завідомо підробленого документа.
За сукупністю ОСОБА_3 вчинив кримінальні проступки, передбачені ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України.
2. Підстави доведеності винуватості поза розумним сумнівом.
22 жовтня 2025 року до Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області надійшов обвинувальний акт у відношенні ОСОБА_3 за обвинуваченням у вчиненні кримінальних проступків, передбачених ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України, у якому міститься клопотанням прокурора Біляївської окружної прокуратури Одеської області ОСОБА_4 про розгляд обвинувального акту в спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.
До обвинувального акту додані:
- письмова заява ОСОБА_3 від 21 жовтня 2025 року, складена в присутності захисника ОСОБА_5 , щодо беззаперечного визнання своєї винуватості, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з частиною другою ст. 302 КПК України та згоди з розглядом обвинувального акту в спрощеному провадженні;
- матеріали досудового розслідування.
Відповідно до наданих матеріалів, на час надходження обвинувального акту до суду щодо обвинуваченого ОСОБА_3 не застосовано затримання після виявлення вчиненого кримінального проступку.
Враховуючи зазначене, суд вважав можливим розглянути обвинувальний акт у відношенні обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, що узгоджується з приписами частини 2 статті 381 КПК України.
При цьому, в силу дії частини 4 статті 107 КПК України фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом.
Згідно з ч. 3 ст. 381 КПК України спрощене провадження щодо кримінальних проступків здійснюється згідно із загальними правилами судового провадження, передбаченими цим Кодексом, з урахуванням положень цього параграфа.
Відповідно до ч. 2 ст. 382 КПК України вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному цим Кодексом, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.
Згідно з п. 2 ч. 3 ст. 374 КПК України у мотивувальній частині вироку зазначаються, у разі визнання особи винуватою, формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, із зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків кримінального правопорушення, форми вини і мотивів кримінального правопорушення.
Відповідно до ч. 2 ст. 15 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» суддя, який розглядає справу одноособово, діє як суд.
Діючи відповідно до вимог частин 1, 2 ст. 17, статей 369-371, 374, ч. 3 ст. 381, ч. 2 ст. 382 КПК України суд перевірив обставини, які встановлені органом досудового розслідування, та які не оспорюються учасниками судового провадження.
Зокрема, з обвинувального акту вбачається, що досудовим розслідуванням було встановлено, що будучи обізнаним про правові наслідки прийнятих нормативно-правових актів, маючи на меті безперешкодно пересуватись територією України, в тому числі через блокпости, де здійснюється перевірка військово-облікових документів, на початку липня 2023 року ОСОБА_3 , вирішив здійснити підроблення офіційних документів - тимчасового посвідчення військовозобов'язаного та довідки військово-лікарської комісії на своє ім'я, з метою їх подальшого використання.
Так, на початку липня 2023 року, більш точну дату та час досудовим розслідуванням не встановлено, перебуваючи за місцем проживання, за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_3 , діючи умисно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер власних дій, передбачаючи їх наслідки та бажаючи їх настання, використовуючи стаціонарний комп'ютер, лазерний, струменевий принтер, письмове приладдя, кліше печаток, які придбав для вчинення кримінального правопорушення, виготовив завідомо підроблені документи - тимчасове посвідчення військовозобов'язаного НОМЕР_1 від 11.07.2023 та довідку військово-лікарської комісії № 6626 від 11.07.2023 видані, нібито, ІНФОРМАЦІЯ_2 на ім'я ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в які вніс недостовірні відомості про непридатність ОСОБА_3 до військової служби, з метою подальшого використання.
Крім того, 29 грудня 2023 року, маючи на меті здійснити безперешкодний перетин транзитної ділянки автодороги «Одеса-Рені», всупереч вимог «Правил перетинання державного кордону громадянами України», затверджених Постановою Кабінету міністрів України від 27 січня 1995 року № 57 та Наказу НОМЕР_2 Прикордонного загону Державної прикордонної служби України №447-АГ від 11.04.2022, шляхом використання завідомо підроблених документів, ОСОБА_3 прибув на контрольно-розподільчий пункт транзитної ділянки «Маяки», розташований за адресою Одеська область, Одеський район, автодорога «Одеса - Рені», 49 км. Так, 29 грудня 2023 року, близько 09 годині 18 хвилин, під час проходження прикордонного паспортного контролю, ОСОБА_3 діючи умисно, тобто усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання,достовірно знаючи що документи є підробленими, оскільки не отримував їх в порядку, передбаченому порядку, установленому Наказами Міністерства оборони України № 402 від 14.08.2008 «Про затвердження Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України», № 610 від 21.11.2017 «Про тимчасове посвідчення військовозобов'язаного», пред'явив співробітнику Державної прикордонної служби України завідомо підроблені документи - тимчасове посвідчення військовозобов'язаного НОМЕР_1 від 11.07.2023 та довідку військово-лікарської комісії №6626 від 11.07.2023 видані, нібито, ІНФОРМАЦІЯ_2 на ім'я ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , які містять недостовірні відомості про непридатність ОСОБА_3 до військової служби, тобто використав завідомо підроблені документи.
3. Мотиви призначення покарання.
Суд вважає, що підстави застосування статей 69, 69-1 КК України при призначенні покарання - відсутні.
Відповідно до ст. 66 КК України суд визнає обставиною, що пом'якшує покарання активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
Відповідно до ст. 67 КК України обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_3 , не встановлено.
Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_3 покарання суд враховує, що покарання, як захід державного реагування на осіб, котрі вчинили кримінальне правопорушення, є головною і найбільш поширеною формою реалізації кримінальної відповідальності, роль і значення якого багато в чому залежать від обґрунтованості його призначення і реалізації. Застосування покарання є одним із завершальних етапів кримінальної відповідальності, на якому суд вирішує питання, визначені ч. 1 ст. 368 КПК, та яке виступає правовим критерієм, показником негативної оцінки як самого правопорушення, так і особи, котра його вчинила. Покарання завжди має особистий, індивідуалізований характер, а його призначення і виконання можливе тільки щодо особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення. При цьому призначення необхідного і достатнього покарання певною мірою забезпечує відчуття справедливості як у потерпілого, так і суспільства.
За змістом статей 50, 65 КК, особі, яка скоїла кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для виправлення та попередження скоєння нових кримінальних правопорушень. Це покарання має відповідати принципам законності, обґрунтованості, справедливості, співмірності та індивідуалізації, що є системою найбільш істотних правил і критеріїв, які визначають порядок та межі діяльності суду під час обрання покарання. Суд повинен ураховувати ступінь тяжкості кримінального правопорушення, конкретні обставини його скоєння, форму вини, наслідки цього діяння, дані про особу, обставини, що впливають на покарання, ставлення особи до своїх дій, інші особливості справи, які мають значення для забезпечення відповідності покарання характеру та тяжкості кримінального правопорушення.
Покарання завжди призначається як відповідний захід примусу держави за вчинене кримінальне правопорушення, виконує виправну функцію і водночас запобігає вчиненню нових кримінальних правопорушень як самим засудженим, так і іншими особами. Оптимальним орієнтиром такої діяльності є визначення покарання в тому обсязі, який був би достатнім для досягнення найближчої мети покарання - виправлення засудженого.
З урахуванням викладених обставин по справі, особистості обвинуваченого, який не працює, тяжкості вчиненого кримінального проступку, покарання, яке передбачено за вчинений кримінальний проступок, обставини, що пом'якшують покарання, суд вважає, що виправлення та перевиховання обвинуваченого можливо без ізоляції від суспільства, шляхом призначення ОСОБА_3 покарання у вигляді штрафу.
На думку суду, залучення до такого виду призначеного виду покарання створить процес позитивних змін, які відбуваються в особистості та створюють готовність до самокерованої правослухняної поведінки обвинуваченого ОСОБА_3 .
4. Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку, та положення закону, якими керувався суд.
Враховуючи те, що стосовно обвинуваченого ОСОБА_3 запобіжний захід не застосовувався, а сторони провадження не заявили клопотання про застосування відносно обвинуваченого запобіжного заходу, суд не вбачає підстав для застосування запобіжного заходу до набрання вироком законної сили стосовно обвинуваченого.
Цивільний позов не заявлений.
Процесуальні витрати у кримінальному провадженні - витрати по проведенню технічної експертизи в розмірі 10 696 гривень 80 коп. - слід стягнути з обвинуваченого ОСОБА_3 .
Питання щодо речових доказів суд вирішує відповідно до вимог ст. 100 КПК України, з врахуванням того, що відповідно до абз. 2 ст. 20 Закону України «Про судову експертизу» державні спеціалізовані установи, що проводять судові експертизи, мають право одержувати від судів, органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування знаряддя кримінального правопорушення та інші речові докази, щодо яких закінчено кримінальне провадження, для використання в експертній і науковій діяльності.
Також відповідно до ст. 174 КПК України слід скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Біляївського районного суду Одеської області від 12.01.2024, справа № 496/155/24 (провадження № 1-кс/496/56/24).
Керуючись статтями 7, 17, 100, 124, 301, 302, 368-371, 374, 376, 381, 382, 395 КПК України, суд
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінальних проступків, передбачених ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України та призначити йому покарання:
- за ч. 1 ст. 358 КК України у вигляді штрафу у розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень;
- за ч. 4 ст. 358 КК України у вигляді штрафу у розмір п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточно ОСОБА_3 призначити покарання у вигляді штрафу на користь держави в розмірі 1 000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень.
Запобіжний захід засудженому ОСОБА_3 до набрання вироком законної сили - не обирати.
Цивільний позов не заявлений.
Стягнути з засудженого ОСОБА_3 на користь держави витрати по проведенню експертизи в розмірі 10696 гривень 80 копійок.
Заходи забезпечення кримінального провадження, а саме: арешт, застосований ухвалою слідчого судді Біляївського районного суду Одеської області від 12.01.2024, справа № 496/155/24 (провадження № 1-кс/496/56/24) - скасувати.
Речові докази по справі, а саме: тимчасове посвідчення військовозобов'язаного НОМЕР_1 від 11.07.2023 та довідку військово-лікарської комісії № 6626 від 11.07.2023 видані, нібито, ІНФОРМАЦІЯ_2 на ім'я ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що упаковані у заклеєний та опечатаний паперовий конверт - передати в Головний експертно-криміналістичний центр Державної прикордонної служби України для використання у науковій та судово-експертній діяльності.
Вирок може бути оскаржений до Одеського апеляційного суду через Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області протягом 30 (тридцяти) днів з дня отримання копії вироку.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 394 КПК України вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку за результатами розгляду обвинувального акту щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.
Суддя ОСОБА_6