Номер провадження: 22-ц/813/5828/25
Справа № 522/5652/24
Головуючий у першій інстанції Чорнуха Ю.В.
Доповідач Вадовська Л. М.
27.10.2025 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів:
головуючого (судді-доповідача) - Вадовської Л.М.,
суддів - Погорєлової С.О., Таварткіладзе О.М.,
за участю секретаря - Венжик Л.С.,
переглянувши справу №522/5652/24 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 25 квітня 2025 року у складі судді Чорнухи Ю.В., -
Позивач ОСОБА_1 , звернувшись 11 квітня 2024 року до суду з вищеназваним позовом, просив розірвати з відповідачем ОСОБА_2 шлюб, що був укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (до шлюбу ОСОБА_3 ) та зареєстрований відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Приморському районі Одеського міського управління юстиції 03 вересня 2015 року, актовий запис №1358 (а.с.2-3).
Ухвалою судді Приморського районного суду м. Одеси від 15 квітня 2024 року відкрито провадження у справі (а.с.16-17).
Відповідач ОСОБА_2 відзив не подала; від імені відповідача надіслано до суду 15 квітня 2024 року на електронну пошту заяву про розгляд справи за її відсутності, розірвання шлюбу, зміну прізвища відповідача з « ОСОБА_4 » на « ОСОБА_3 »; заяву електронним цифровим підписом не підписано (а.с.20-21).
Позивач ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_5 надав до суду 15 квітня 2024 року заяву про розгляд справи за його відсутності, розірвання шлюбу (а.с.22-23).
Позивач ОСОБА_1 надав до суду 11 липня 2024 року заяву про розгляд справи за його відсутності, розірвання шлюбу (а.с.34).
Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 11 липня 2024 року позов задоволено; розірвано шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Приморському районі Одеського міського управління юстиції 03 вересня 2015 року, актовий запис №1358; малолітнього ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , залишено на утримання матері ОСОБА_2 (а.с.36-37).
Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 11 липня 2024 року в апеляційному порядку не оскаржено.
24 лютого 2025 року відповідач ОСОБА_2 подала безпосередньо до суду заяву про ухвалення на підставі пункту 3 частини 1 статті 270 ЦПК України додаткового рішення про зміну прізвища відповідача з « ОСОБА_4 » на « ОСОБА_3 ». Заяву обґрунтовано тим, що суд ухвалив рішення про розірвання шлюбу, проте не вирішив питання про зміну прізвища відповідача, про що відповідач зазначала у заяві до суду (а.с.41).
Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 04 квітня 2025 року заяву про ухвалення додаткового рішення прийнято до розгляду та призначено у судове засідання (а.с.43).
Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 25 квітня 2025 року у прийнятті додаткового рішення за заявою ОСОБА_2 відмовлено (а.с.47-48).
Висновок суду мотивовано тим, що позов ОСОБА_1 не містив вимоги щодо зміни прізвища відповідача, позивач не просив вирішити це питання. Дійсно, на електронну адресу суду була надіслана заява про зміну прізвища відповідача з « ОСОБА_4 » на « ОСОБА_3 », проте така заява надійшла без підписання електронним цифровим підписом. Чинне законодавство не забороняє учаснику справи звернутися з процесуальними документами до суду шляхом направлення їх на офіційну електронну адресу суду, проте з обов'язковим скріпленням їх власним електронним цифровим підписом. Наявна в справі заява про зміну прізвища відповідача подана до суду через електронну пошту без підписання електронним цифровим підписом. В матеріалах справи відсутні належним чином подані заяви сторін про зміну прізвища відповідача, тому відсутні обставини, передбачені частиною 1 статті 270 ЦПК України для ухвалення додаткового рішення.
Ухвалою Одеського апеляційного суду від 27 червня 2025 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу суду від 25 квітня 2025 року.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить ухвалу суду першої інстанції скасувати і ухвалити нове рішення про задоволення заяви про ухвалення додаткового рішення про зміну після розірвання шлюбу прізвища з « ОСОБА_4 » на « ОСОБА_3 » (а.с.54-55).
За змістом вимог апеляційної скарги незаконність і необґрунтованість ухвали з підстав невідповідності висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, порушення норм процесуального права полягає у надмірному формалізмі при вирішення питання про ухвалення додаткового рішення. Судовим рішенням шлюб розірвано, проте не вирішено питання зміни прізвища відповідача, про що відповідач просила у поданій на електронну адресу суду заяві від 15 квітня 2024 року. Суд використав підхід надмірного формалізму та не взяв до уваги той факт, що означена заява була взята до уваги під час ухвалення судового рішення по суті вимог про розірвання шлюбу, а також, що заява про ухвалення додаткового рішення була подана особисто відповідачем через канцелярію суду. Надмірний формалізм при вирішенні питання про ухвалення додаткового рішення є порушенням права на справедливий судовий розгляд.
Відзив на апеляційну скаргу не поданий.
Перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про задоволення апеляційної скарги з огляду на наступне.
Суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення (п.1 ч.1 ст.270 ЦПК України).
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду до відповідача ОСОБА_2 з позовом про розірвання шлюбу; позовну заяву подано на підставі частини 1 статті 110 СК України.
За положеннями частини 2 статті 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Право на вибір прізвища після розірвання шлюбу передбачено статтею 113 СК України, відповідно до положень частини 1 даної статті особа, яка змінила прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Відповідач ОСОБА_2 є особою, яка у зв'язку з реєстрацією 03 вересня 2015 року шлюбу змінила прізвище з « ОСОБА_3 » на « ОСОБА_4 ».
У розумінні статті 113 СК України ОСОБА_2 має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися прізвищем « ОСОБА_4 » або відновити своє дошлюбне прізвище « ОСОБА_3 ».
Реалізація передбаченого статтею 113 СК України права на вибір прізвища після розірвання шлюбу здійснюється виключно за волею особи і зазначається під час подання заяви про розірвання шлюбу (через органи реєстрації актів цивільного стану при розірванні шлюбу за спільною заявою подружжя або в суді при розірвання шлюбу в судовому порядку).
Якщо розірвання шлюбу здійснюється у судовому порядку, то у судовому рішенні зазначається про залишення прізвища особі, яка змінила прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, чи про відновлення дошлюбного прізвища.
В даному випадку розірвання шлюбу здійснювалося в судовому порядку за позовом ОСОБА_1 .
Якщо позов про розірвання шлюбу подав чоловік, то дружина, яка бажає відновити дошлюбне прізвище, має подати окрему заяву до суду, де зазначити про повернення їй дошлюбного прізвища після розірвання шлюбу.
Ухвалюючи рішення від 11 липня 2024 року по суті вимог про розірвання шлюбу та задовольняючи позовні вимоги про розірвання шлюбу, суд не зазначив у судовому рішенні чи залишається після розірвання шлюбу у ОСОБА_2 прізвище « ОСОБА_4 », чи відновлюється її дошлюбне прізвище « ОСОБА_3 ».
Не зазначення у судовому рішенні про розірвання шлюбу про прізвище після розірвання шлюбу особи, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, є підставою для ухвалення додаткового рішення в порядку пункту 1 частини 1 статті 270 ЦПК України.
Щодо надмірного формалізму.
Дійсно, від імені відповідача ОСОБА_2 надіслано до суду 15 квітня 2024 року на електронну пошту заяву про розгляд справи за її відсутності, розірвання шлюбу, зміну прізвища відповідача з « ОСОБА_4 » на « ОСОБА_3 »; заяву електронним цифровим підписом не підписано.
Проте, дане заява від імені відповідача ОСОБА_2 , що була надіслано до суду 15 квітня 2024 року на електронну пошту, прийнята судом як подана відповідачем, яка визнає позовні вимоги та просить розглянути справу за її відсутності.
Заяву про ухвалення додаткового рішення щодо зміни прізвища відповідачем ОСОБА_2 подано 24 лютого 2025 року особисто та безпосередньо до суду. Дана обставина підтвердила те, що заява від 15 квітня 2024 року на електронну адресу суду щодо зміни прізвища була подана саме ОСОБА_2 , тобто ОСОБА_2 фактично підтвердила своє волевиявлення щодо належного їй права на вибір прізвища після розірвання шлюбу.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05 грудня 2018 року у справі №11-989заі18 вказала, що згідно практики Європейського суду з прав людини, реалізуючи положення Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, необхідно уникати занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише і фактичним, але і реальним; надмірний формалізм при вирішені питання щодо прийняття позовної заяви або скарги - є порушенням права на справедливий судовий захист.
У даній справі з урахуванням вищевикладених обставин відмова суду в ухваленні додаткового рішення є результатом надмірного формалізму при вирішенні питання щодо прізвища відповідача, що підлягало обов'язковому вирішенню судом першої інстанції при прийнятті рішення про розірвання шлюбу.
Доводи апеляційної скарги приймаються та мають наслідком скасування оскаржуваної ухвали та прийняття нового рішення по суті питання.
Справу призначено до розгляду ухвалою суду від 05 вересня 2025 року на 09 жовтня 2025 року; інформація про дату, час та місце розгляду справи доступна на сайті «Судова влада»; сторони сповіщалась надісланням повідомлення у додатку «Viber» та надісланням засобами поштового зв'язку судової повістки (судова повістка ОСОБА_1 отримана; поштова кореспонденція від ОСОБА_2 повернулась з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою»); підстав для подальшого відкладення розгляду справи не встановлено.
Відповідно до положень частин 4, 5 статті 268 ЦПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, суд підписує рішення без його проголошення; датою ухвалення рішення за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Датою ухвалення призначеного у судове засідання на 09 жовтня 2025 року рішення судом апеляційної інстанції відповідно до положень частини 5 статті 268 ЦПК України є дата складення повного судового рішення.
Керуючись ст.ст.367, 368, п.2 ч.1 ст.374, ст.ст.376, 381, 382, 383, 384, 390 ЦПК України, суд -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.
Ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 25 квітня 2025 року про відмову у прийнятті додаткового рішення в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - скасувати.
Відновити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка народилася в м. Одеса Одеська область Україна, після розірвання шлюбу дошлюбне прізвище « ОСОБА_3 ».
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення.
Постанова оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Повну постанову складено 27 жовтня 2025 року.
Головуючий Л.М.Вадовська
Судді С.О.Погорєлова
О.М.Таварткіладзе