Номер провадження: 22-ц/813/5760/25
Справа № 947/4659/25
Головуючий у першій інстанції Бескровний Я. В.
Доповідач Вадовська Л. М.
27.10.2025 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів:
головуючого (судді-доповідача) - Вадовської Л.М.,
суддів - Погорєлової С.О., Таварткіладзе О.М.,
за участю секретаря - Венжик Л.С.,
переглянувши справу №947/4659/25 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , за участю третьої особи ОСОБА_3 про визнання батьківства за апеляційною скаргою представника ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_1 на ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 13 травня 2025 року у складі судді Бескровного Я.В., -
Позивач ОСОБА_5 , звернувшись 31 січня 2025 року до суду з вищевказаним позовом, просив:
виключити з актового запису №1491 від 29 грудня 2015 року про народження ОСОБА_6 , вчиненого Ужгородським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області, в графі відомості про батька - ОСОБА_2 , громадянина Пакистану;
визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, батьком дитини ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та внести зміни до актового запису №1491 від 29 грудня 2015 року про її народження, вчиненого Ужгородським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області, зазначивши в графі батько « ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України» без зазначення по батькові дитини і без зміни прізвища дитини (а.с.1-3).
Ухвалою судді Київського районного суду м. Одеси від 20 лютого 2025 року позовну заяву залишено без руху для усунення недоліків щодо зазначення відомостей про особу відповідача ОСОБА_2 (дати народження, реєстраційного номера платника податків за наявності, зареєстрованого місця проживання) (а.с.19-20).
25 лютого 2025 року позивач ОСОБА_5 в особі представника ОСОБА_4 подав заяву в порядку виконання ухвали про залишення позовної заяви без руху, за змістом якої заявив клопотання про витребування доказів з відділу ДРАСЦ у м. Ужгороді Західного МУМЮ та у Головного управління ДМС у Закарпатській області про місце проживання ОСОБА_2 (а.с.22-23).
Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 28 лютого 2025 року заяву про витребування доказів задоволено частково; витребувано з відділу ДРАЦС у м. Ужгороді Західного МУМЮ інформацію про місце проживання ОСОБА_2 , яке вказано в актовому записі за №434 від 13 жовтня 2011 року; у витребуванні доказів з Головного управління ДМС у Закарпатській області відмовлено (а.с.25).
16 квітня 2024 року на виконання ухвали суду від 28 лютого 2025 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Ужгороді Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції надано відповідь, за змістом якої підтверджено про наявність актового запису про шлюб за №434 від 13 жовтня 2011 року, складеного відносно ОСОБА_2 , де на момент складення актового запису місце проживання ОСОБА_2 зазначено: АДРЕСА_1 (а.с.18).
Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 13 травня 2025 року позовну заяву повернуто (а.с.30-31).
Висновок суду мотивовано тим, що для застосування положень статті 27 ЦПК України, яка визначає підсудність справ за місцем проживання або місцезнаходженням відповідача, необхідною умовою є саме наявність зареєстрованого місця проживання чи перебування відповідача, при цьому місце проживання чи перебування фізичної особи має бути зареєстрованим у встановленому законом порядку. Позивач не усунув недоліки, вказані в ухвалі про залишення позовної заяви без руху. Матеріали справи не містять підтвердження, що відповідач дійсно мешкає/зареєстрований у встановленому законом порядку у Київському районі м. Одеса.
Ухвалою Одеського апеляційного суду від 21 травня 2025 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою представника ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_1 на ухвалу суду про повернення позовної заяви.
В апеляційній скарзі представник ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_1 просить ухвалу суду першої інстанції скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду (а.с.33-35).
За змістом вимог апеляційної скарги незаконність і необґрунтованість ухвали з підстав порушення норм процесуального права полягає у помилковості повернення позовної заяви. Відповідач ОСОБА_8 є іноземцем - громадянином Пакистану, який певний період проживав на території України. Останнім відомим місцем проживання відповідача є АДРЕСА_2 ; вказана інформація є підтвердженою доказами. За положеннями частин 9, 10 статті 28 ЦПК України позов до відповідача ОСОБА_8 може бути пред'явлений за останнім відомим місцем його перебування в Україні. Оскільки фактичне місце проживання/перебування відповідача підтверджене доказами (довідками, показанням свідків, витягами ДРАЦС тощо), то це може бути підставою для визначення територіальної підсудності. Тому, отримана судом відповідь з відділу адресно-довідкової роботи ГУ ДМС України в Одесі та Одеській області, згідно з якою ОСОБА_8 , 1988 року народження, по м. Одесі та Одеській області не значиться, не повинно мати своїм наслідком повернення позовної заяви, так як в справі наявні відомості про останнє відоме місце перебування відповідача. Крім того, при вирішенні питання територіальної підсудності даної справи варто керуватися також законодавством, що регулює правовідносини з іноземним елементом (відповідач є іноземцем - громадянином Пакистану). Позовна заява, яка розглядається, безпосередньо стосується подій, які мали місце на території України (народження дитини ОСОБА_7 ), а також ця подія має запис в українському державному реєстрі (Державний реєстр актів цивільного стану). За таких обставин, сторона позивача вважає, що ОСОБА_1 мав право звернутися до суду України, а саме до Київського районного суду м. Одеси, для визнання батьківства щодо дитини ОСОБА_7 за місцем останнього відомого місця проживання відповідача в Україні. Позовна заява підлягала прийняттю до провадження на підставі частин 9-10 статті 28 ЦПК України, пунктів 2,7 частини 1 статті 76, пункту 6 частини 1 статті 77 Закону України «Про міжнародне приватне право».
Відзив на апеляційну скаргу не поданий.
Перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про часткове задоволення апеляційної скарги з огляду на наступне.
Відповідно до частини 1 статті 27 ЦПК України позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
За положеннями частини 9 статті 28 ЦПК України позови до відповідача, місце реєстрації проживання або перебування якого невідоме, пред'являються за місцезнаходженням майна відповідача чи за останнім відомим зареєстрованим його місцем проживання або перебування чи постійного його заняття (роботи).
Відповідно до частини 10 статті 28 ЦПК України позови до відповідача, який не має в Україні місця проживання чи перебування, можуть пред'являтися за місцезнаходженням його майна або за останнім відомим зареєстрованим місцем його проживання чи перебування в Україні.
Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції та, відповідно, не приймає доводи апеляційної скарги в тій частині, що для застосування положень як частини 1 статті 27 ЦПК України, так і частини 9 статті 28 ЦПК України «місце перебування» відповідача, рівно як і «останнє відоме місце перебування» відповідача має бути зареєстрованим у встановленому законом порядку.
Докази у справі підтверджують, що на час звернення ОСОБА_5 до суду з позовом про визнання батьківства, відповідач ОСОБА_8 не мав зареєстрованого у встановленому законом порядку місця проживання чи перебування в м. Одесі та Одеській області.
Поряд з цим, відсутні докази щодо останнього зареєстрованого у встановленому законом порядку місця проживання чи перебування відповідача ОСОБА_8 в Україні.
Так, реєстрація шлюбу між ОСОБА_8 та ОСОБА_8 проведена 13 жовтня 2011 року.
Відділом ДРАЦС у місті Ужгороді підтверджено наявність актового запису про шлюб за №434 від 13 жовтня 2011 року, складеного відносно ОСОБА_2 із зазначенням його місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 .
За змістом позовної заяви ОСОБА_8 виїхав з України 20 жовтня 2011 року у Пакистан та більше не повертався.
Довідка адресно-довідкової роботи ГУ ДМС України в Одеській області містить інформацію про відсутність зареєстрованого місця проживання ОСОБА_2 в м. Одесі та Одеській області станом на дату надання 12 лютого 2025 року такої довідки.
Судом не перевірено інформації про реєстрацію місця проживання ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 , станом на 13 жовтня 2011 року (дата реєстрації шлюбу), що у разі підтвердженого виїзду ОСОБА_2 з України 20 жовтня 2011 року та його не повернення може вважатися «останнім відомим місцем проживання чи перебування» цієї особи в Україні.
За таких обставин, висновок суду про повернення позовної заяви є передчасним, оскаржувана ухвала підлягає скасуванню, справа направленню до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Щодо Закону України «Про міжнародне приватне право», то цей закон визначає підсудність даної справи судам України, проте територіальна юрисдикція (підсудність) справи все ж визначається за правилами параграфу 3 глави 2 розділу І Загальні положення ЦПК України.
Справу призначено до розгляду ухвалою суду від 05 вересня 2025 року на 09 жовтня 2025 року; інформація про дату, час та місце розгляду справи доступна на сайті «Судова влада»; учасники справи повідомлені; підстав для подальшого відкладення розгляду справи не встановлено.
Відповідно до положень частин 4, 5 статті 268 ЦПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, суд підписує рішення без його проголошення; датою ухвалення рішення за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Датою ухвалення призначеного у судове засідання на 09 жовтня 2025 року рішення судом апеляційної інстанції відповідно до положень частини 5 статті 268 ЦПК України є дата складення повного судового рішення.
Керуючись ст.ст.367, 368, п.6 ч.1 ст.374, ст.ст.379, 381, 382, 383, 384, 390 ЦПК України, суд -
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_1 задовольнити частково.
Ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 13 травня 2025 року про повернення позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , за участю третьої особи ОСОБА_3 про визнання батьківства - скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення.
Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повну постанову складено 27 жовтня 2025 року.
Головуючий Л.М.Вадовська
Судді С.О.Погорєлова
О.М.Таварткіладзе