Придніпровський районний суд м.Черкаси
Справа № 711/8677/25
Номер провадження2/711/3822/25
22 жовтня 2025 року Придніпровський районний суд м. Черкас в складі:
головуючого - судді: Казидуб О.Г.
за участю секретаря: Зайцева О.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси в спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів, -
Позивач ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , Місце реєстрації: АДРЕСА_1 , Місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 ) про розірвання шлюбу та стягнення аліментів.
Позовна заява мотивована тим, що з 05 вересня 2015 року вона перебуває у шлюбі з ОСОБА_2 . Шлюб зареєстрований відділом державної реєстрації актів цивільного стану по м. Черкаси реєстраційної служби Черкаського міського управління юстиції, актовий запис № 1277.
Від шлюбу мають сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Вказує, що їхнє спільне життя не склалося, відсутнє взаєморозуміння, кожен має діаметрально протилежні погляди на шлюб та сім'ю, вони втратили інтерес один до одного, вони мають різні погляди на життя, тривалий час (понад пів року) вони живуть окремо один від одного, за наявною в неї інформацією відповідач проживає з іншою жінкою.
На її думку, збереження шлюбу між ними, є недоречним.
Син ОСОБА_4 проживає разом з нею, спір щодо поділу майна відсутній.
Просить суд розірвати шшлюб, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , який зареєстрований Відділом державної реєстрації актів цивільного стану по м. Черкаси реєстраційної служби Черкаського міського управління юстиції, актовий запис № 1277.
Стягнути аліменти з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в розмірі 1/4 частки від усіх видів заробітку щомісячно, але не менше 50% від прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з дня пред'явлення цього позову і до досягнення дитиною повноліття.
24 вересня 2025 року ухвалою суду відкрито спрощене позовне провадження у справі, призначено судове засідання з викликом сторін.
Адвокат Костюкович Федір Феодосійович, який діє в інтересах позивача ОСОБА_1 , в судове засідання надав заяву, в якій просив справу розглянути за відсутності позивача та його відсутності. Також зазначив, що позовні вимоги просить задоволити.
Відповідач ОСОБА_5 , який діє в інтересах відповідача ОСОБА_2 , в судове засідання надав заяву, в якій зазначив, що просить розглянути справу за його відсутності та відсутності відповідача. Також зазначив, що позов визнає в повному обсязі та проти його задоволення не заперечує.
Суд, вивчивши та дослідивши письмові матеріали справи приходить до наступного висновку.
Судом встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини.
Як передбачено ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до положень ст.ст. 12, 13, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 81 цього Кодексу.
Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Докази надаються сторонами та іншими.. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч.ч.2,3 ст. 77 ЦПК). Крім того, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ч.2 ст. 78 ЦПК).
Судом встановлено, що відповідно до Свідоцтва про шлюб Серії НОМЕР_3 , 05 вересня 2015 року сторони уклали шлюб у Відділі державної реєстрації актів цивільного стану по м. Черкаси реєстраційної служби Черкаського міського управління юстиції, актовий запис № 1277.
Відповідно до ч. 1 ст. 24 СК України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
За приписами ч. 3 ст. 56 СК України, кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини.
Відповідно до п. 10 постанови Пленуму Верховного суду України №11 від 21 грудня 2007 року, «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», проголошена Конституцією України охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.
У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову (ч. 4 ст. 206 ЦПК України).
З'ясувавши обставини справи, суд вважає, що шлюб між сторонами носить формальний характер, сімейних відносин сторони не підтримують, вони не пов'язані спільним побутом та бюджетом, взаємні почуття між ними втрачені і примирення між сторонами неможливе, разом не проживають як подружжя. Крім того, на думку суду, подальше перебування їх у шлюбі буде шкодити їхнім інтересам, а тому, підстав щодо надання терміну для примирення, не вбачається.
Частиною третьою статті 105 СК України передбачено, що шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.
Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя (ч. 1 ст. 110 СК України). Частиною 2 ст. 112 СК України встановлено, що суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Отже, позовні вимоги про розірвання шлюбу підлягають до задоволення.
Відносно позовної вимоги позивача про стягнення з відповідача на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі 1/4 частини від усіх видів заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з 19.09.2025 року і до повноліття дитини суд зазначає наступне.
Відповідно до копії Свідоцтва про народження Серії НОМЕР_4 , виданого Черкаським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), ІНФОРМАЦІЯ_4 народився ОСОБА_3 . В графі «батько» вказано - « ОСОБА_2 ».
В судовому засіданні встановлено, що дитина проживає з позивачкою та знаходиться на її утриманні.
Угоду про сплату аліментів у добровільному порядку між сторонами не досягнуто. Стан здоров'я та матеріальне становище відповідача дозволяє йому утримувати свого неповнолітнього сина.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Аліменти - це обов'язок утримання у визначених законом випадках одним членом сім'ї інших, які потребують цього. За змістом ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі (ч. 3 ст. 181 СК України).
Статтею 182 СК України визначено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів. Суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати.
Частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом (ч. 1 ст. 183 СК України).
При визначенні розміру аліментів враховуються такі доходи платника аліментів як: основна заробітна плата, усі види доплат і надбавок до заробітної плати, премії та винагороди, пенсії, стипендії, допомоги по безробіттю, дивіденди та інші доходи, що передбачені Постановою Кабінету Міністрів України від 26 лютого 1993 року № 146 «Про перелік видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб».
На основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які посилався позивач, як на підставу своїх вимог, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв'язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд дійшов висновку про можливість задоволення позовних вимог у повному обсязі.
Відповідно до ст. 191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви.
Відповідач не заперечував проти стягнення з нього аліментів на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 у розмірі 1/4 частини від усіх видів заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно.
Приймаючи до уваги викладене, з метою захисту прав та охоронюваних законом інтересів неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , суд вважає, що виходячи з того, що обоє батьків мають обов'язок утримувати дітей, відповідач не має інших аліментних зобов'язань, позов в частині стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі 1/4 частини від усіх видів заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з 19.09.2025 року і до повноліття дитини підлягає задоволенню.
У відповідності до ст. 430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішення суду у межах суми платежу аліментів за один місяць.
Як вбачається із матеріалів справи, позивачем ОСОБА_1 при подачі позовної заяви було сплачено судовий збір в розмірі 1211 грн. 20 коп. за позовну вимогу про розірвання шлюбу.
На підставі ст. 141 ЦПК України, сума судового збору в розмірі 1211 грн. 20 коп. підлягає стягненню з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 .
Крім того, з ОСОБА_2 на користь держави необхідно стягнути судовий збір в розмірі 1211 грн. 20 коп. (за позовну вимогу про стягнення аліментів).
Керуючись ст. ст. 56, 80, 105, 110, 112, 180-182, 191 СК України, ст.ст.3, 4, 12,13, 76, 81, 89, 133, 200, 206, 263, 264 , 273 ЦПК України,
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів - задовольнити.
Розірвати шлюб укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 05 вересня 2015 року у Відділі державної реєстрації актів цивільного стану по м. Черкаси реєстраційної служби Черкаського міського управління юстиції, актовий запис № 1277.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі 1/4 частини від усіх видів заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з 19.09.2025 року і до повноліття дитини.
Рішення про стягнення аліментів в частині виплати за один місяць підлягає до негайного виконання.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 1211 грн. 20 коп.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 1211 грн. 20 коп.
Рішення може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду протягом 30 днів. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Головуючий: О. Г. Казидуб