Номер провадження: 33/813/1988/25
Номер справи місцевого суду: 504/3432/25
Головуючий у першій інстанції Якимів А. В.
Доповідач Кострицький В. В.
24.10.2025 року м. Одеса
Суддя Одеського апеляційного суду Кострицький В.В., за участю: секретаря судового засідання Булацевської Я.В.., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Котляревського Сергія Олександровича, який діє в інтересах ОСОБА_1 на постанову Доброславського районного суду Одеської області від 22 вересня 2025 року по адміністративному правопорушенню передбаченому ч. 1 ст. 130 КУпАП стосовно ОСОБА_1 ,-
Короткий виклад обставин справи
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР № 416442 від 08.08.2025 року, 08.08.2025 року о 15.15 год. за адресою: дорога Новомиколаївська (Старокиївське шосе) 21 км 700, ОСОБА_1 керувала транспортним засобом Фольксваген Пассат, реєстраційний номер НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння. Своїми діями ОСОБА_1 порушила п. 2.9А Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст. 130 КУпАП.
Оскаржуваною постановою ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та на неї накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік, стягнуто судовий збір у розмірі 605,60 грн..
Короткий виклад вимог та доводів апеляційної скарги
Не погоджуючись із вказаною постановою адвокат Котляревський Сергій Олександрович, який діє в інтересах ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову Доброславського районного суду Одеської області від 22 вересня 2025 року скасувати та закрити справу №504/3432/25 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП ОСОБА_1 у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
В обґрунтування своїх вимог зазначає, що відеозапис не повній мірі зафіксував обставин правопорушення , а саме не зафіксовано зупинки авто під керуванням ОСОБА_1 . Тобто матеріали справи не містять в собі належних, підтверджених доказами, відомостей щодо скоєння ОСОБА_1 правопорушення передбаченого ст. 130 КУПАП оскільки відповідальність настає саме за керування транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння чого ОСОБА_1 вчинено не було.
Також скаржник зазначає, що в протоколі вказано, що рух транспортного засобу здійснювався о 15 год. 15 хв., однак відеозапис доданий до матеріалів справи починається об 14 год. 51 хв., таким чином в протоколі вказані недостовірні відомості.
Скаржник вказує, що в порушення Інструкції № 1452/735 поліцейськими не було долучено до протоколу ні акт огляду, ні чек Драгеру, ні матеріалів відеозапису, таким чином дані матеріали не є належними доказами.
Явка в судове засідання
Сторони були повідомлені належним чином про дату, час та місце судового засідання. До судового засідання адвокатом Коляревським С.О. було подано клопотання про участь в судовому засіданні за допомогою відеоконференцзв'язку з власних електронних засобів та попереджено сторони, що ризики технічної неможливості участі у відеоконференції поза межами приміщення суду, переривання зв'язку тощо несе учасник справи, який подав відповідну заяву. Враховуючи відсутність технічної можиловсті у строни захисту та відсутність клопотань/заяв про відкладення судового засідання, апеляційний суд вирішив проводити розгляд апеляційної скарги без участі учасників справи.
Позиція апеляційного суду
Дослідивши матеріали справи, розглянувши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступних обставин.
Частиною 7 ст.294 КУпАП, передбачено, що апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.
Згідно з ст. 245 КУпАП провадження по справам про адміністративні правопорушення повинно бути засновано на своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному з'ясуванню обставин справи та вирішення її в точній відповідності з законом.
У відповідності до ст. 252 КУпАП оцінка доказів здійснюється за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.
Відповідно до п.п. «а» п.2.9 ПДР водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Апеляційний суд дійшов висновку про те, що суд першої інстанції, розглядаючи справу про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_1 , додержався вимог статей 245 та 252 КУпАП та на підставі аналізу доказів, досліджених під час судового розгляду, з'ясувавши всі обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, дійшов до обґрунтованих висновків про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, застосувавши до неї адміністративне стягнення, у межах санкції ч.1 ст.130 КУпАП.
Так, відповідно до ч.1 ст.130 КУпАП відповідальність за вказане адміністративне правопорушення настає у разі керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передачі керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Висновок суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення підтверджується зібраними по справі доказами, а саме:
-протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 416442 від 08.08.2025 року, який підписаний ОСОБА_1 без будь-яких зауважень щодо викладених в ньому обставин (а.с.1);
-довідкою НПУ про отримання (неотримання) особою посвідчення водія (а.с. 3);
-довідкою НПУ про наявність повторності вчинення адміністративного правопорушення (а.с. 4);
-роздруківкою приладу Alkotest Drager 7510, прилад №0426, тест №2230, відповідно якого, у видихуваному ОСОБА_1 повітрі міститься 0,59 проміле алкоголю, яка підписана ОСОБА_1 без будь-яких зауважень (а.с.5);
-актом огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, який підписаний ОСОБА_1 (а.с. 6);
-відео записом з ПВР, на якому зафіксовано адміністративне правопрушення ОСОБА_1 та її огляд на стан сп'яніння за допомогою спеціальних технічних приладів, а також ознайомлення ОСОБА_1 з матеріалами про адміністративне правопорушення та їх підписання останньою без будь-яких заперечень, щодо викладених в ньому обставин (а.с. 7).
Аналіз досліджених під час судового розгляду судом першої інстанції та перевірених апеляційним судом доказів у їх сукупності дає підстави зробити висновок про доведеність вини ОСОБА_1 , встановленою постановою судді Доброславського районного суду Одеської області від 22.09.2025 року в порушенні нею вимог п. 2.9а ПДР, тобто вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.
З положень ст. 266 КУпАП вбачається, що особи, які керують, зокрема транспортними засобами, і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції (далі стан сп'яніння), підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами та оглядові на стан сп'яніння. Огляд особи, яка керувала, зокрема транспортним засобом, на стан сп'яніння проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. У разі незгоди особи, яка керувала, зокрема транспортним засобом, на проведення огляду на стан сп'яніння поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Огляд осіб на стан сп'яніння здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд особи на стан сп'яніння проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним. У разі відсторонення особи від керування, зокрема транспортним засобом, можливість керування цим транспортним засобом надається уповноваженій нею особі, яка має посвідчення водія відповідної категорії та може бути допущена до керування транспортним засобом.
Аналогічні положення, але з більш детальним врегулюванням дій поліцейського під час огляду водія на стан сп'яніння, містяться в Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 року № 1103 (далі Порядок № 1103) та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою спільним Наказом МВС України та Міністерством охорони здоров'я України № 1452/735 від 09.11.2015 року (далі Інструкція № 1452/735).
Зокрема, положення п. 2, 3, 5 Порядку № 1103 встановлюють, що огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння, згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС.
Огляд проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів (законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, які відповідають вимогам законодавства про метрологію та метрологічну діяльність); лікарем закладу охорони здоров'я (в сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
Результати огляду, проведеного поліцейським, зазначаються в акті огляду, форма якого затверджується МОЗ за погодженням з МВС. У разі встановлення стану сп'яніння результати огляду, проведеного поліцейським, зазначаються в протоколі про адміністративне правопорушення, до якого долучається акт огляду. Підтвердження стану сп'яніння в результаті огляду та згода водія транспортного засобу з результатами такого огляду є підставою для його притягнення згідно із законом до відповідальності.
Положенням п. 2, 3 розділу І Інструкції № 1452/735 встановлено, що огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
За приписами п. 3 - 5 розділу ІІ Інструкції № 1452/735 поліцейськими використовуються спеціальні технічні засоби, які мають, зокрема, сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки.
Огляд на стан сп'яніння проводиться з дотриманням інструкції з експлуатації спеціального технічного засобу та фіксацією результатів на паперових та електронних носіях, якщо спеціальний технічний засіб має такі функції.
Перед проведенням огляду на стан сп'яніння поліцейський інформує особу, яка підлягає огляду на стан сп'яніння, про порядок застосування спеціального технічного засобу та на її вимогу надає сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки.
Згідно п. 7 розділу ІІ Інструкції № 1452/735 установлення стану алкогольного сп'яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові.
Зважаючи на викладене, ОСОБА_1 пройшла огляд на місці зупинки транспортного засобу за допомогою приладу Драгер 7510, результат огляду 0,59 % проміле, з результатом огляду погодилась.
ОСОБА_1 були роз'ясненні права, передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП (ПВР 474490 15:19:51). За результатами проведеного огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки, ОСОБА_1 добровільно, без застосування будь-якого тиску чи б то неправомірного впливу на неї зі сторони поліцейських, підписала протокол про адміністративне правопорушення.
У доводах апеляційної скарги, Котляревський С.О., який діє в інтересах ОСОБА_1 посилається на відсутність доказів керування ОСОБА_1 транспортним засобом, оскільки відеозапис починається з того, що працівники поліції підійшли до припаркованого автомобіля і запитували водійське посвідчення.
Разом з тим, вказані доводи є необґрунтованими з огляду на наступне.
До матеріалів справи долучений відеозапис з портативного відеореєстратора № 474490, посилання на який містяться в протоколі № ЕПР № 416442 від 08.08.2025. З зазначеного відеозапису вбачається, що під час спілкування з працівника поліції ОСОБА_1 жодного разу не заперечувала та не оспорювала факт керування нею транспортним засобом за обставин викладених у протоколі про адміністративне правопорушення.
Апеляційний суд також звертає увагу, що протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР № 416442 від 08.08.2025 підписаний власноручно ОСОБА_1 без будь-яких зауважень, за таких обставин факт керування скаржником транспортним засобом автомобільної марки Volksvagen є доведений та під сумнів судом не ставиться.
Доводи апеляційної скарги з приводу того, що на відео зафіксовано не процес вчинення правопорушення, а процес складання протоколу про адміністративне правопорушення, а тому протокол разом з відеозаписом з нагрудної камери поліцейського не можуть бути належними та допустимими доказами, апеляційний суд вважає безпідставними, оскільки відеозаписами з портативного відеореєстратора №474490 зафіксована чітка послідовність події, яка стала підставою для складання стосовно ОСОБА_1 протоколу про адміністративне правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, зокрема: повідомлення патрульним поліцейським про наявність у ОСОБА_1 ознак алкогольного сп'яніння, згода останньої на проведення медичного огляду на місці зупинки, процедура проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння за допомогою Drager Alcotest 7510, прилад - ARLM 0426», повідомлення патрульним поліцейським, про результат медичного огляду ОСОБА_1 та роз'яснення їй про складання відносно неї протоколу про адміністративне правопорушення заст. 130 КУпАП, оформлення адміністративних матеріалів за ст. 130 КУпАП, ознайомлення ОСОБА_1 з протоколом про адміністративне правопорушення.
Суд апеляційної інстанції погоджується з тим, що час з відеореєстратора №474490 та час з протоколу адміністративного правопорушення мають розбіжності, однак вказаний недолік жодним чином не спотворює обставин, що стались 08.08.2025 року.
Крім того, зовнішня обставина на відеозаписах мають достатньо високу інформативність, дають можливість встановити їх узгодженість з іншими даними, що містяться в протоколі, вказаний відеозапис надає можливість повно та об'єктивно дослідити обставини вчиненого правопорушення, детально відновити послідовність подій, а тому апеляційний суд приймає його як належний доказ у справі.
Разом із тим, суд апеляційної інстанції акцентує увагу, що допущені співробітниками патрульної поліції порушення Інструкції №4248/5 під час оформлення протоколу про адміністративне правопорушення не є істотними, жодним чином не призвели до порушення прав ОСОБА_1 та не спростовують висновків суду стосовно встановлення винуватості останньої у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, з огляду на факт того, що сам по собі протокол не є єдиним доказом, наявним в матеріалах справи.
Посилання скаржника на відсутність переліку документів, що додаються до протоколу і інформації про застосування відеофіксації у протоколі про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП, не заслуговують на увагу.
Відповідно до пункту 1 розділу ІІ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі», затвердженої наказом МВС України №1395 від 07.11.2015 р., до протоколу про адміністративне правопорушення долучаються документи та матеріали, які містять інформацію про правопорушення.
Як випливає з матеріалів справи поліцейським долучені документи та матеріали, які досліджені під час судового розгляду. Відсутність переліку зазначених документів у протоколі не впливає на допустимість і достовірність даних, що містяться в цих доказах.
Разом із тим, стаття 256 КУпАП, яка визначає зміст протоколу, не передбачає необхідності зазначення у ньому інформації про застосування відео фіксації.
Аналізуючи досліджені докази, оцінюючи їх у сукупності, апеляційний суд доходить до переконання, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, повністю доведена, є встановленою згідно з критерієм її доведеності «поза розумним сумнівом». Так, стандарт доказування «поза розумним сумнівом» активно використовується Європейським судом з прав людини. У справі «Ушаков проти України» (рішення від 18 червня 2015 року, заява № 10705\12) ЄСПЛ визначає: «Суд, при оцінці доказів керується критерієм доведеності «поза розумним сумнівом». Згідно з його усталеною практикою доведеність може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій стосовно фактів, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою». Стандарт доказування «поза розумним сумнівом» не виключає будь-який сумнів взагалі, оскільки завжди можна припустити можливість існування навіть дуже маловірогідних обставин чи їх збігів. Проте, цей стандарт доказування означає, що особу необхідно виправдати не при наявності будь-якої «тіні» сумнівів, а при наявності лише «розумного сумніву». При цьому розумним є сумнів, який має під собою причину та здоровий глузд і випливає зі справедливого та розумного розгляду всіх доказів у справі або з відсутності доказів у справі. Цей сумнів не є ні смутним, ні гіпотетичним чи уявним або надуманим. А саме таким, який ґрунтується на конкретних обставинах або інших вагомих причинах, які б змусили розумну людину вагатися вдатися до певних дій у питаннях, що мають значення для неї.
Підстави вважати вказані докази неналежними, у суду апеляційної інстанції відсутні.
Інших переконливих доводів, які б спростовували висновки суду першої інстанції про доведеність його вини у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, під час апеляційного розгляду не встановлено.
Таким чином, порушень норм матеріального та процесуального права, які б були підставою для зміни чи скасування постанови суду при її перегляді, апеляційним судом не встановлено.
З огляду на вищенаведене, підстав для зміни постанови суду з наведених в апеляції мотивів апеляційний суд не вбачає, а тому вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд,
постановив:
Апеляційну скаргу Котляревського Сергія Олександровича, який діє в інтересах ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Постанову Доброславського районного суду Одеської області від 22 вересня 2025 року - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя Одеського апеляційного суду В.В. Кострицький