Справа № 739/881/25 Суддя (судді) першої інстанції: Іващенко І.К.
27 жовтня 2025 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді Коротких А.Ю.,
суддів Сорочка Є.О.,
Чаку Є.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 на рішення Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської області від 15 липня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про адміністративне правопорушення,-
Рішенням Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської області від 15 липня 2025 року позов задоволено повністю.
Визнано протиправною та скасовано постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 , полковника ОСОБА_2 , № 226 від 29.04.2025 року за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000,00 грн. Справу про адміністративне правопорушення закрито.
Не погоджуючись із прийнятим рішенням суду, ІНФОРМАЦІЯ_2 звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нову постанову. Свої вимоги апелянт мотивує тим, що судом першої інстанції при постановленні оскаржуваного рішення неповно досліджено обставини, що мають значення для справи та неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права.
Заслухавши учасників справи, суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 є військовозобов'язаним та перебуває на військовому обліку військовозобов'язаних ІНФОРМАЦІЯ_1 та має відстрочку від мобілізації до 17.09.2025 року, є інвалідом третьої групи(а.с. 5,6).
23.04.2025 року, відповідальним виконавцем адміністративного відділення ІНФОРМАЦІЯ_1 старшим солдатом ОСОБА_3 відносно ОСОБА_1 складено протокол №123 за ст.210-1 КУпАП.
Зі змісту даного протоколу вбачається, що останній був ознайомлений з правами та обов'язками відповідно до ст.63 Конституції України та ст.268 КУпАП, а також про те, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться о 10 год. 00 хв. 29.04.2025 року в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 ).
В поясненнях ОСОБА_1 вказав причини неявки 10.01.2025 року, а саме: «не надходив лист з повісткою».
29.04.2025 року начальником територіального центру комплектування та соціальної підтримки ІНФОРМАЦІЯ_1 полковником ОСОБА_2 винесено постанову № 226, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3ст. 210-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 грн.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП України) адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 235 КУпАП України територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1,211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України). Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Частиною 1 ст. 210-1 КпАП України передбачена адміністративна відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.
Частиною 3 ст. 210-1 КпАП України передбачена адміністративна відповідальність за вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період.
Положеннями ст. 1 Закону України «Про оборону України» визначено, що особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Особливий період в Україні розпочався з 17.03.2014 року, після оприлюднення Указу Президента України від 17.03.2014 № 303/2014 «Про часткову мобілізацію».
Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022в Україні введено воєнний стан, який триває до теперішнього часу.
Положеннями абз. 4 ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані проходити медичний огляд згідно з рішеннями комісії з питань взяття на військовий облік, комісії з питань направлення для проходження базової військової служби або військово-лікарської комісії відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров'я Служби безпеки України, а у Службі зовнішньої розвідки України, розвідувальному органі Міністерства оборони України чи розвідувальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України чи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, відповідно.
Положеннями абз. 4 ч. 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» передбачено, що громадяни зобов'язані проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров'я Служби безпеки України, а у розвідувальних органах України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону.
Частиною 1 ст. 4 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» передбачено, що організація і порядок проведення мобілізаційної підготовки та мобілізації визначаються цим Законом, актами Президента України та Кабінету Міністрів України.
Таким чином, враховуючи вимоги абз.7 ч.3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», всі військовозобов'язані, крім тих що відносяться до абз.2-6, зобов'язані протягом 60 днів уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження.
Нормами вказаного Закону визначено 60-денний строк для уточнення облікових даних, останній день якого припадав на 16.07.2024 року.
Судом першої інстанції встановлено, що чинним законодавством передбачено три способи, якими громадяни України, які перебувають на території України та які перебувають на військовому обліку, повинні були уточнити свої персональні дані з 18.05.2024 року по 16.07.2024 року, а саме: через центр надання адміністративних послуг; через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста; у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки.
Разом з тим, позивач не прибув по повістці у вказаний день та не надав даних про продовження відстрочки по інвалідності, чим порушив законодавство про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.
Відповідно до ч. 3 ст. 210-1 КУпАП порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, вчинене в особливий період тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об'єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Указом Президента України від 24.02.2022 року № 64/2022, що затверджений Законом України від 24.02.2022 року №2102-ІХ, у зв'язку із військовою агресією Російської Федерації проти України на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України введений воєнний стан з 05 год. 30 хв. 24.02.2022 року строком на 30 діб, який в подальшому неодноразово продовжувався, і продовжує свою дію на час розгляду справи.
Як вбачається, із військово-облікового документу з Резерв+, вбачається, що ОСОБА_1 являється військовозобов'язаним, дата уточнення даних вчасно - 23.04.2025 року, має відстрочку до 17.09.2025, тип відстрочки п.2 ч.1 ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» .
29.04.2025 року відповідачем було виявлено дату уточнення даних ОСОБА_1 в резерві+ остання дата уточнення 23.04.2024 року, що підтверджується військово-обліковим документу з Резерв+, який був наданий позивачем разом із позовом. З даних доказів вбачається, що даний документ був сформований 16.09.2024 року, ОСОБА_1 є військовозобов'язаним, в нього наявна відстрочка до 17.09.2025 року, тип відстрочки п.2 ч.3 ст. 23, дата уточнення ним даних - 23.04.2025 року.
Судом першої інстанції встановлено, що строк притягнення позивача до адміністративної відповідальності необхідно обчислювати саме з моменту виявлення правопорушення у ІНФОРМАЦІЯ_3 , тобто з дати коли позиваче не прибув до ІНФОРМАЦІЯ_3 по повістці, а саме з 10 січня 2025 року.
Відповідно до частини 7 статті 38 КУпАП адміністративне стягнення за вчинення в особливий період правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 цього Кодексу, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше одного року з дня його вчинення.
Адміністративне стягнення за вчинення в особливий період правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 цього Кодексу, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, тобто на позивача могло бути накладено стягнення на протязі трьох місяців з дня його виявлення з 10 січня 2025 року і до 10 квітня 2025 року.
З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що адміністративне стягнення на ОСОБА_1 застосовано з порушенням строків притягнення останнього до адміністративної відповідальності, а тому оскаржувана постанова відповідача № 226 від 29.04.2025 року є протиправною та підлягає скасуванню.
Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 150-154, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 325, 328 КАС України, суд
Апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 залишити без задоволення, а рішення Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської області від 15 липня 2025 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя: Коротких А.Ю.
Судді: Сорочка Є.О.
Чаку Є.В.