Справа № 640/26823/21 Суддя (судді) першої інстанції: Ю.П. ПАСІЧНИК
27 жовтня 2025 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді Коротких А.Ю.,
суддів Сорочка Є.О.,
Чаку Є.В.,
при секретарі Братиці К.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 03 вересня 2025 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергофінанс" до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-
Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 03 вересня 2025 року позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 29.06.2021 року форми «ПС» № 00492870902. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись із прийнятим рішенням суду, Головне управління ДПС у м. Києві звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити. Свої вимоги апелянт мотивує тим, що судом першої інстанції при постановленні оскаржуваного рішення неповно досліджено обставини, що мають значення для справи та неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права.
06 жовтня 2025 року на адресу Шостого апеляційного адміністративного суду надійшов відзив від Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергофінанс", в якому позивач просить апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 03 вересня 2025 року залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши учасників справи, суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Судом першої інстанції встановлено, що посадовими особами відповідача було проведено фактичну перевірку ТОВ «ЕНЕРГОФІНАНС».
Результати перевірки оформлені актом від № 44402/Ж5/26-15-09-02/24594033 від 04.06.2021 року (т.1а.с.38-40).
Висновками перевірки встановлено порушення позивачем п.б абзацу 6 пп.230.1.2 п.230.1 статті 230 Податкового кодексу України; ч.8 статті 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» № 481/95-ВР від 19.12.95р.
Висновки щодо виявлених порушень ґрунтуються на тому, що позивачем отримано пальне для навантаження - розвантаження, зберігання пального в кількості, що перевищує 1000 кубічних метрів (1000000 літрів) на незареєстрований акцизний склад та зберігання позивачем пального без наявності ліцензії на право зберігання пального (виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки)
На підставі акту перевірки відповідачем складено податкові повідомлення-рішення від 29.06.2021 року: форми «ПС» № 00492870902, яким до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРГОФІНАНС» застосовано (накладено) штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у сумі один мільйон гривень 00 коп. (т.1, а.с.41, 42); форми «С» № 00492900902, яким до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРГОФІНАНС» застосовано (накладено) штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у сумі п'ятсот тисяч гривень 00 коп. (т.1 а.с.43, 44).
Рішенням Державної податкової служби України № 18998/6/99-00-06-03-02-06 від 19.08.2021 року про результати розгляду скарги в задоволенні скарги позивачу було відмовлено, податкове повідомлення рішення - залишено без змін.
Рішенням Державної податкової служби України № 18997/6/99-00-06-03-02-06 від 19.08.2021 року про результати розгляду скарги в задоволенні скарги позивачу було відмовлено, податкове повідомлення- рішення № 00492900902 від 29.06.2021 року залишено без змін.
Позивач, не погоджуючись з висновками акту перевірки та прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями, звернувся за захистом порушеного права до суду.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.
Щодо порушень п.б абзацу 6 пп.230.1.2 п.230.1 статті 230 Податкового кодексу України.
Відповідно до вказаної норми ПК України (тут і надалі норми ПК України в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин): "Платники податку - розпорядники акцизних складів зобов'язані зареєструвати: б) усі акцизні склади - в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового."
Згідно з підпунктом 14.1.6 пункту 14.1 статті 14 ПК України акцизний склад - це приміщення або територія на митній території України, де розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізації пального.
Не є акцизним складом, зокрема: б) приміщення або територія, на кожній з яких загальна місткість розташованих ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального не перевищує 200 кубічних метрів, а суб'єкт господарювання (крім платника єдиного податку четвертої групи) - власник або користувач такого приміщення або території отримує протягом календарного року пальне в обсягах, що не перевищують 1000 кубічних метрів (без урахування обсягу пального, отриманого через паливороздавальні колонки в місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано відповідні ліцензії), та використовує пальне виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки і не здійснює операцій з реалізації та зберігання пального іншим особам. Критерій, визначений цим підпунктом, щодо загальної місткості ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального не застосовується до ємностей суб'єктів господарювання, які є розпорядниками хоча б одного акцизного складу; в) приміщення або територія незалежно від загальної місткості розташованих ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального, власником або користувачем яких є суб'єкт господарювання - платник єдиного податку четвертої групи, який отримує протягом календарного року пальне в обсягах, що не перевищують 10000 кубічних метрів (без урахування обсягу пального, отриманого через паливороздавальні колонки в місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано відповідні ліцензії), та використовує пальне виключно для потреб власного споживання і не здійснює операцій з реалізації та зберігання пального іншим особам; г) паливний бак як ємність для зберігання пального безпосередньо в транспортному засобі або обладнанні чи пристрої; ґ) приміщення або територія, у тому числі платника податку, де зберігається або реалізується виключно пальне у споживчій тарі ємністю до 5 літрів включно, отримане від виробника або особи, яка здійснила його розлив у таку тару.
Відповідно до підпункту 14.1.6-1 пункту 14.1 статті 14 ПК України акцизний склад пересувний - транспортний засіб (автомобільний, залізничний, морський, річковий, повітряний, магістральний трубопровід), на якому переміщується та/або зберігається пальне або спирт етиловий на митній території України.
Транспортний засіб набуває статусу акцизного складу пересувного протягом періоду його використання для: а) переміщення в ньому митною територією України пального або спирту етилового, що реалізується (крім пального або спирту етилового, що переміщується митною територією України прохідним транзитом або внутрішнім транзитом, визначеним підпунктом "а" пункту 2 частини другої статті 91 Митного кодексу України); б) зберігання в ньому пального або спирту етилового на митній території України; в) ввезення пального або спирту етилового на митну територію України, з якого сплачено акцизний податок або на умовах, визначених статтею 229 цього Кодексу.
Транспортний засіб, в якому переміщується та/або зберігається пальне або спирт етиловий, право власності на які належить декільком розпорядникам акцизного складу пересувного, є декількома акцизними складами пересувними, кількість яких дорівнює кількості власників пального або спирту етилового, що переміщується та/або зберігається в такому транспортному засобі.
Транспортний засіб, в якому переміщується та/або зберігається пальне або спирт етиловий, право власності на які переходить від одного суб'єкта господарювання до іншого, вважається іншим акцизним складом пересувним.
Не є акцизним складом пересувним: транспортний засіб, що використовується суб'єктом господарювання, який не є розпорядником акцизного складу та платником акцизного податку, для переміщення на митній території України власного пального або спирту етилового для потреб власного споживання чи промислової переробки; паливний бак транспортного засобу.
До власного споживання також відносяться операції із заправлення пальним за договорами підряду при одночасному виконанні таких умов: а) замовники за договорами підряду не здійснюють реалізацію пального іншим особам, крім реалізації бензолу поза межами митної території України в митному режимі експорту; б) заправлення здійснюється в паливний бак машин, механізмів, техніки та обладнання для агропромислового комплексу, паливний бак транспортних засобів спеціального призначення або паливний бак спеціального обладнання чи пристрою, які: призначені для виконання робіт на землях сільськогосподарського або лісового призначення, на землях, наданих гірничим підприємствам для видобування корисних копалин та розробки родовищ корисних копалин, а також для виконання робіт з будівництва доріг; належать іншим особам; виконують роботи протягом строку дії договору підряду виключно на зазначених у цьому пункті землях, що перебувають у власності або користуванні замовника; в) транспортні засоби, що здійснюють заправлення в паливний бак машин, механізмів, техніки та обладнання для агропромислового комплексу, у паливний бак транспортних засобів спеціального призначення або в паливний бак спеціального обладнання чи пристрою, зазначені в підпункті "б" цього підпункту, повинні бути обладнані витратомірами-лічильниками на кожному місці відпуску пального наливом з такого транспортного засобу.
Згідно з підпунктами 14.1.224, 14.1.224-1 розпорядник акцизного складу - суб'єкт господарювання, який одержав ліцензію на право виробництва спирту етилового, алкогольних напоїв, зареєстрований платником акцизного податку, або суб'єкт господарювання - платник акцизного податку, який здійснює виробництво, оброблення (перероблення), змішування, розлив, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізацію пального на акцизному складі та має документи, що підтверджують право власності або користування приміщеннями та/або територією, що відносяться до акцизного складу.
Аналіз наведених норм ПК України дає підстави для формулювання такого правового висновку. Зберігання пального нерозривно пов'язане із наявністю у суб'єкта господарювання споруд та/або обладнання, та/або ємностей, що використовуються для зберігання пального на праві власності або користування (місця зберігання пального). Наявність у суб'єкта господарювання обов'язку з отримання ліцензії на право здійснення діяльності зі зберігання пального, яка опосередковується придбанням та використанням суб'єктом господарювання пального для задоволення своїх власних виробничих потреб при провадженні його господарської діяльності (не пов'язаної з метою отримання доходу від зберігання пального як виду економічної діяльності) залежить саме від наявності у суб'єкта господарювання місця зберігання пального, яке за своїми ознаками (характеристиками) відповідає визначенню «акцизного складу» та/або «акцизного складу пересувного», незалежно від того чи зареєстрований такий суб'єкт платником акцизного податку, розпорядником акцизного складу та/або наявністю підстав для реєстрації такого місця як акцизного складу. Відповідно, у випадку, якщо наявне у суб'єкта господарювання місце зберігання пального відповідає ознакам, які ПК України встановлює як виключення з визначення «акцизного складу» та/або «акцизного складу пересувного», такий суб'єкт не має обов'язку отримувати ліцензію на право зберігання пального у такому місці.
Судом першої інстанції встановлено, що «ТОВ «ЕНЕРГОФІНАНС» здійснює придбання пального у вигляді електронних паливних карт (смарт-карт) та/або бланків-дозволів (талони) на підставі укладених договорів з контрагентами - постачальниками: № С12058ВК від 02.01.2019 року з ТОВ «ВОГ КАРД» (код ЄДРПОУ 42264086); № 040416-01122020-СКК12049 від 01.12.2020 року та № 040416-16032021-ПК12416 від 13.03.2021 року з ТОВ «Вест Кард» (код ЄДРПОУ 43603592); № КРБК-001167 від 01.01.2012 року з ТОВ «Альянс Холдинг» (код ЄДРПОУ 34430873). Також ТОВ «ЕНЕРГОФІНАНС» здійснює придбання скрапленого газу в балонах (ємність 50 л) згідно договору № 99/18 від 23.01.2018 року з ТОВ «Надежда Ритейл 2017» (код ЄДРПОУ 41022256) та дизельного палива наливом на підставі договору № 49 від 20.03.2015 року з ТОВ «ПК Оріон Груп» (код ЄДРПОУ 39499065).
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, одним з видів діяльності позивача за кодом КВЕД є: надання допоміжних послуг у сфері добування нафти та природного газу.
З метою здійснення господарської діяльності, безпосередньо для розвідувального буріння та подальшого спорудження (будівництва) свердловин на нафтових і газових родовищах, позивач використовує спеціальну наземну бурову техніку для нафтогазової галузі, зокрема, спеціальні наземні бурові установки, а діяльність здійснює на підставі Дозволів Головного управління держпраці у Київській області: № 3461.16.32 від 12.12.2016 року, № 3462.1632 від 12.12.2016 року, № 1865.17.32 від 05.07.2017 року, № 2074.17.32 від 25.07.2017 року, № 3457.18.32 від 07.12.2018 року, № 2007.16.32 від 02.08.2016 року, № 3456.18.32 від 07.12.2018 року, № 3555.16.32 від 15.12.2016 року (т.1 а.с.56-64).
Здійснюючи господарську діяльність позивач здійснює буріння свердловини № 25 Свиридівського ГКР буровим верстатом марки ZJ70 виробництва «Тефіко Петролеум», який є технічним обладнанням, яке має чотири паливні баки (ємності), стаціонарну паливну лінію, які забезпечують безперебійну цілодобову роботу верстату методом вприску (т.1 а.с.112).
Зазначені вище паливні баки (ємності) Бурової установки ZJ70/4500J є невід'ємною конструктивною складовою стаціонарної конструкції -комплексу технологічного устатковання і обладнання, призначених для буріння свердловин, а саме ємностями для зберігання та споживання пального безпосередньо в Буровому верстаті ZJ70. Експлуатація бурової установки ZJ70/4500J без зазначених паливних баків (ємностей) не можлива.
Розмір споживання дизельного палива з окремої ємності протягом терміну спорудження свердловини № 25 Свиридівського ГКР становить від 35000 до 175000 літрів, що не перевищує 1000000 літрів (1000 кубічних метрів), що спростовує вимогу реєструвати зазначену ємність як акцизний склад в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового на підставі норм, зазначених у п.б) абзацу 2 пп.14.1.6 п.14.1 статті 14 та п.б абзацу 6 пп.230.1.2 п.230.1 статті 230 ПКУ.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність в діях позивач порушень вимог п.б абзацу 6 пп.230.1.2 п.230.1 статті 230 ПКУ, а тому податкове повідомлення рішення форми «ПС» № 00492870902 від 29.06.2021 року є протиправним та підлягає скасуванню.
Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 150-154, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 325, 328 КАС України, суд
Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві залишити без задоволення, а рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 03 вересня 2025 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя: Коротких А.Ю.
Судді: Сорочка Є.О.
Чаку Є.В.
Повний текст виготовлено: 28 жовтня 2025 року.