28.10.25
22-ц/812/1162/25
Провадження № 22-ц/812/1162/25
Провадження № 22-ц/812/1163/25
іменем України
27 жовтня 2025 року м. Миколаїв
справа № 478/1215/23
Миколаївський апеляційний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Тищук Н.О.,
суддів: Лівінського І.В., Шаманської Н.О.,
із секретарем - Чистою В.В.,
розглянувши клопотання ОСОБА_1 , подане його представником - адвокатом Василенко Наталією Володимирівною, про зупинення провадження у цивільній справі за позовом
ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , Приватного підприємства «Агромир», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів: приватний нотаріус Баштанського районного нотаріального округу Миколаївської області Корж Марина Василівна, Казанківська селищна рада Баштанського району Миколаївської області, про переведення прав та обов'язків покупця за договором купівлі-продажу земельної ділянки, визнання недійсним договору оренди землі та скасування його державної реєстрації,
та зустрічним позовом
ОСОБА_3 до ОСОБА_2 ,
третя особа без самостійних вимог ОСОБА_1 ,
про скасування реєстрації договору оренди землі,
У жовтні 2023 року ОСОБА_2 звернувся з позовом до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ПП «Агромир», треті особи: Приватний нотаріус Баштанського районного нотаріального округу Миколаївської області Корж М.В., Казанківська селищна рада Баштанського району Миколаївської області, про переведення прав та обов'язків покупця за договором купівлі-продажу земельної ділянки, визнання недійсним договору оренди землі та скасування його державної реєстрації.
ОСОБА_3 , діючи через свого представника адвоката Бібіка М.В., подав зустрічний позов до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних позовних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_1 , про скасування реєстрації договору оренди землі від 27 вересня 2009 року укладеного між ним та ОСОБА_2 .
Рішенням Новобузького районного суду Миколаївської області від 21 квітня 2025 року позов ОСОБА_2 задоволено у повному обсязі.
На ОСОБА_2 переведено права та обов'язки покупця за договором купівлі-продажу земельної ділянки з кадастровим номером 4823681400:07:0096, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована: Миколаївська область, Баштанський (колишній Казанківський) район, Володимирівська сільська рада, який був укладений між продавцем ОСОБА_3 та покупцем ОСОБА_1 , посвідченим приватним нотаріусом Баштанського районного нотаріального округу Корж М.В. 19.05.2023 року за реєстровим номером 227, припинивши права та обов'язки ОСОБА_1 .
Вирішено передати ОСОБА_1 грошові кошти в загальному розмірі 154 000 грн, що внесені ОСОБА_4 та знаходяться на депозитному рахунку Казанківського районного суду Миколаївської області.
Визнано недійсним договір оренди землі № 177 від 22.05.2023, укладений між ОСОБА_1 та ПП «Агромир» та скасовано рішення про його державну реєстрацію.
У задоволенні зустрічної позовної заяви ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про скасування реєстрації договору оренди землі, відмовлено.
Розподілено судові витрати.
У травні 2025 року представник відповідачів за первісним позовом ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , адвокат Бібік М.В., подав апеляційну скаргу на рішення суду.
Справа призначалась до розгляду неодноразово.
У судовому засіданні 27 жовтня 2025 рок представник ОСОБА_1 адвокат Василенко Н.В. підтримала раніше подане нею клопотання про зупинення провадження у справі.
Як на підставу для зупинення провадження адвокат Василенко Н.В. посилалася на відкриття Казанківським районним судом Миколаївської області провадження у цивільній справі № 478/1105/25 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - ОСОБА_3 та Приватне підприємство «Агромир», про скасування запису та визнання відсутнім права оренди.
Позивач ОСОБА_2 та його представник - адвокат Філевський Р.М. проти задоволення клопотання заперечували.
Клопотання задоволенню не підлягає з огляду на наступне.
Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно частини другої статті 10 ЦПК України суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом (частина друга статті 12 ЦПК України).
Розумність строків розгляду справи судом є одним із принципів цивільного судочинства (пункт 10 частини третьої статті 2 ЦПК України).
Частиною першою статті 251 ЦПК України передбачено вичерпний перелік підстав для виникнення обов'язку суду зупинити провадження у справі.
Так, пунктом 6 частини першої даної норми процесуального права визначено, що суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у разі: об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Згідно з пунктом 5 частини першої статті 253 ЦПК України провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених пунктом 6 частини першої статті 251 цього Кодексу - до набрання законної сили судовим рішенням, від якого залежить вирішення справи.
У постанові Верховного Суду від 14 серпня 2024 року по справі №214/9415/21 зазначено, що зупинення провадження у справі - це тимчасове припинення всіх процесуальних дій у справі, що викликане настанням зазначених у законі причин, що перешкоджають подальшому руху процесу, і щодо яких невідомо, коли вони можуть бути усунені.
Згідно правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 08 грудня 2021 року у справі №761/33089/20, вбачається, що тлумачення пункту 6 частини першої статті 251 ЦПК України свідчить, що обов'язкове зупинення провадження у справі можливе за наявності у сукупності таких умов: 1) об'єктивної неможливості розгляду справи до вирішення іншої справи, тобто неможливість для суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі; 2) пов'язаність справ - пов'язаною зі справою є така інша справа, у якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання і оцінку доказів у даній справі; у тому числі йдеться про факти, які мають преюдиційне значення.
У постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного
цивільного суду від 14 лютого 2022 року у справі №357/10397/19 вказано, що метою зупинення провадження у справі згідно з пунктом 6 частини першої статті 251 ЦПК України є виявлення обставин (фактів), які не можуть бути з'ясовані та встановлені в цьому провадженні, але мають значення для справи, провадження у якій зупинено. Об'єктивна неможливість розгляду справи до вирішення іншої справи полягає у тому, що рішення суду в іншій справі встановлює обставини, які впливають на збирання та оцінку доказів у справі, провадження у якій зупинено, зокрема факти, що мають преюдиційне значення.
З огляду на вимоги закону для вирішення питання про зупинення провадження у справі суду слід у кожному конкретному випадку з'ясовувати: як пов'язана справа, яка розглядається, зі справою, що розглядається іншим судом; чим обумовлюється об'єктивна неможливість розгляду справи. Отже, необхідність в зупиненні провадження у справі виникає у випадку, якщо неможливо прийняти рішення у даній справі до ухвалення рішення в іншій справі. Тобто між справами, що розглядаються, повинен існувати тісний матеріально-правовий зв'язок, який виражається в тому, що факти, встановлені в одній із справ, будуть мати преюдиційне значення для іншої справи. Разом із тим, необхідно враховувати, що відповідно до пункту 6 частини першої статі і 251 ЦПК України, суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Метою зупинення провадження у справі до розгляду іншої справи є виявлення обставин, підстав, фактів тощо, які не можуть бути з'ясовані та встановлені в цьому процесі, але мають значення для справи, провадження в якій зупинено.
Верховний Суд у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 01.03.2024 року у справі №910/17615/20, виснував, що: по-перше, провадження у справі слід зупиняти лише за наявності беззаперечних підстав для цього; по-друге, під неможливістю розгляду справи до вирішення іншої справи необхідно розуміти те, що обставини, які розглядаються в такій справі, не можуть бути встановлені судом самостійно через обмеженість своєї юрисдикції щодо конкретної справи внаслідок непідвідомчості, обмеженості предметом позову, неможливості розгляду тотожної справи, черговості розгляду вимог тощо; по-третє, обов'язкова пов'язаність справи, що зупиняється, з іншою, в якій суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на докази у цій справі, зокрема факти, що мають преюдиційне значення.
Аналогічний висновок викладено в постанові Верховного Суду від 26.03.2024 року у справі №907/882/22.
Отже, підставою для зупинення провадження у справі є не лише наявність іншої справи на розгляді в суді та припущення про те, що рішення у ній має значення для справи, що розглядається, а саме об'єктивна неможливість розгляду цієї справи до вирішення іншої справи.
Тобто, між двома справами повинен існувати близький взаємозв'язок, який зазвичай проявляється у тому, що факти, які будуть встановлені в одній справі (яка розглядається), будуть мати преюдиційне значення у іншій справі (провадження у якій зупинене).
При цьому, неможливість розгляду справи до вирішення справи іншим судом полягає в тому, що обставини, які розглядаються іншим судом, не можуть бути встановлені судом самостійно у цій справі.
Разом із тим, необхідно враховувати, що суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду (пункт 6 частини першої статті 251 ЦПК України).
Сама по собі взаємопов'язаність двох справ ще не свідчить про неможливість розгляду одної справи до прийняття рішення в іншій справі.
У даному випадку, матеріали справи, яка переглядається, дозволяють у повній мірі встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду та їм цілком можливо надати юридичну оцінку щодо наявності чи відсутності підстав заявлених позовних вимог.
Відтак підстави для зупинення провадження відсутні.
При цьому, колегія суддів враховує, що необґрунтоване зупинення провадження у справі призводить до затягування строків її розгляду і перебування в стані невизначеності учасників процесу, що свідчить про порушення положень частини першої ст. 6 Конвенції, що покладає на національні суди обов'язок здійснити швидкий та ефективний розгляд справ упродовж розумного строку.
ЄСПЛ неодноразово висловлював позицію, згідно з якою відкладення розгляду справи має бути з об'єктивних причин і не суперечити дотриманню розгляду справи у розумні строки. Так, у рішенні у справі "Цихановський проти України" (Tsykhanovsky v. Ukraine) ЄСПЛ зазначив, що саме національні суди мають створювати умови для того, щоб судове провадження було швидкимтаефективним. Зокрема, національні суди мають вирішувати, чи відкласти судове засідання за клопотанням сторін, а також чи вживати якісь дії щодо сторін, чия поведінка спричинила невиправдані затримки у провадженні. Суд нагадує, що він зазвичай визнає порушення пункту 1 статті 6 Конвенції у справах, які порушують питання, подібні до тих, що порушуються у цій справі. Аналогічну позицію висловлено у рішеннях ЄСПЛ "Смірнова проти України" (Smirnov v. Ukraine, Application №36655/02), "Карнаушенко проти України" (Karnaushenko v. Ukraine, Application №23853/02) .
Розумність тривалості судового розгляду має визначатися з огляду на обставини справи та такі критерії: складність справи, поведінка заявника та компетентних органів, а також важливість предмета позову для заявника у справі (рішення Європейського суду з прав людини від 27 червня 2000 року у справі "Фрідлендер проти Франції" ("Frydlender v. France"), заява № 30979/96).
Таким чином, докази, зібрані у справі, що переглядається, дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду, а обставини, які розглядаються іншим судом - у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про скасування запису та визнання відсутнім права оренди, цьому не перешкоджають.
З огляду на викладене у задоволенні клопотання представника ОСОБА_1 адвоката Василенко Н.В. про зупинення провадження у справі слід відмовити.
Керуючись п. 6 ч. 1 ст. 251, п. 5 ч. 1ст. 253, ст.ст. 260, 368, 381 ЦПК України суд,
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 , поданого його представником - адвокатом Василенко Наталією Володимирівною, про зупинення провадження у справі відмовити.
Головуючий Н.О.Тищук
Судді: І.В.Лівінський
Н.О.Шаманська
Повний текст ухвали виготовлено 28 жовтня 2025 року