Справа № 493/1483/25
Провадження № 2/493/842/25
27 жовтня 2025 року м. Балта Одеської області
Балтський районний суд Одеської області в складі:
ГОЛОВУЮЧОГО-СУДДІ ТІТОВОЇ Т.П.
ЗА УЧАСТЮ СЕКРЕТАРЯ СИРОТА О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторінв залі суду в м. Балті цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики,
14.08.2025 року ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» звернулося до Балтського районного суду Одеської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики.
Ухвалами судді від 21.08.2025 року провадження у даній цивільній справі відкрито, постановлено проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з викликом до суду сторін, а також задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів.
Ухвалою суду від 27.10.2025 року прізвище відповідача змінено з « ОСОБА_1 » на прізвище « ОСОБА_1 ».
Свою вимогу позивач мотивує тим, що 09.04.2021 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та відповідачем укладено договір позики № 1995224 шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 ЗУ «Про електронну комерцію», відповідно до умов якого, позикодавець надав позичальнику грошові кошти в сумі 6000,00 грн. на 30 днів зі сплатою процентів у розмірі 1.99% в день, а позичальник в свою чергу зобов'язалася повернути кошти на умовах встановлених договором.
Договір було підписано електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора НОМЕР_8, що був надісланий на вказану відповічем/позичальником електронну адресу - ІНФОРМАЦІЯ_1
ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» свої зобов'язання за договором позики виконало, та надало позичальнику грошові кошти в розмірі 6000,00 грн. шляхом перерахування на банківську картку позичальника № НОМЕР_1 , який позичальником вказано при заповнені анкетних даних в особистому кабінеті.
Відповідач свої зобов'язання належним чином не виконала, у зв'язку з чим, заборгованість за договором позики № 1995224 від 09.04.2021 року становить 19166,82 грн., що складається із заборгованості за основною сумою боргу 6000,00 грн., заборгованість за відсотками в сумі 13166,82 грн.
26.10.2021 року ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Фінансова компанія управління активами» уклали договір факторингу № 2610, відповідно до умов якого ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» відступило ТОВ «Фінансова компанія управління активами» право грошової вимоги до позичальників, в тому числі за договором позики № 1995224 від 09.04.2021 року.
03.04.2023 року ТОВ «Фінансова компанія управління активами» та ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» уклали договір факторингу № 030423-ФК, відповідно до умов якого ТОВ «Фінансова компанія управління активами» відступило ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» право грошової вимоги до позичальників, в тому числі за договором позики № 1995224 від 09.04.2021 року.
Відповідно до Реєстру прав вимог від 03.04.2023 року до договору факторингу № 030423-ФК від 03.04.2023 року ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 19166,82 грн., з яких: 6000,00 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу, 13166,82 грн. сума заборгованості за відсотками.
Посилаючись на викладене, позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість в сумі 19166,82 грн. та понесені ним судові витрати на сплату судового збору в розмірі 2422,40 грн. та 3500,00 грн. - витрати понесені на професійну правничу допомогу.
15.10.2025 року від відповідача надійшов відзив, в якому вона зазначила, що жодних заборгованостей по кредитам ні з ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ», ні з іншими кредитними компаніями у неї не існує, договори кредиту з вказаними компаніями вона не укладала. Жодних вимог про сплату кредиту їй не надходило. У 2021-2022 році вона проживала з громадянином ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , саме в той час був укладений вказаний в позовній заяві договір позики. На той час її цивільний чоловік шахрайським шляхом оформив договір позики з її мобільного телефону та на її ім'я, про що він сам їй зізнався. 06.10.2025 року нею, було подано заяву до відділення поліції № 1 Подільського РУП ГУНП в Одеській області про вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_5 , наразі триває слідство. Крім того, зазначила, що її фінансове становище в дійсний момент внаслідок воєнного стану дуже ускладнене, до того ж вона перебуває у декретній відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею 3 років. Тому просила відмовити в задоволенні позовних вимог.
22.10.2025 року на адресу суду надійшла заява відповідача про розгляд справи за її відсутності, в якій вона додатково зазначила, що її чоловік ОСОБА_6 має статус УБД, тому відповідно до п. 15 ст. 14 ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», військовослужбовці та члени їх сімей звільняються від нарахування відсотків, штрафів і пені за кредитними зобов'язаннями на час проходження служби.
23.10.2025 року від представника позивача на адресу суду надійшла відповідь на відзив, в якому вона зазначила, що посилання відповідача, щодо не укладання договору позики № 1995224 є необґрунтованими та суперечать матеріалам справи, оскільки вказаний договір позики відповідачем підписано (акцептовано) оферту) одноразовим ідентифікатором НОМЕР_8, чим засвідчено вивчення умов оферти, повну та безумовну згоду з цими умовами, свідоме прийняття пропозиції укласти договір та згоду на використання одноразового ідентифікатора в якості особистого підпису договору, а тому на думку позивача між сторонами узгоджено розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строку та умов кредитування, що свідчить про наявність волі відповідача для укладання такого договору шляхом вивчення дій зазначених вище. Тому посилання відповідача на те, що в матеріалах справи відсутні докази укладення договору позики є надуманими, оскільки вказаний договір підписаний електронним підписом (одноразовий ідентифікатор є видом Електронного підпису відповідно до ЗУ «Про електронний цифровий підпис»), що у свою чергу додатково підтверджуєтеся довідкою про ідентифікацію, яка міститься в матеріалах справи. Між тим, використання одноразового ідентифікатора - є не можливим без проходження Відповідачем попередньої реєстрації та отримання одноразового ідентифікатора, а також без здійснення позичальником входу на веб-сайт за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету. Доказів того, що персональні дані відповідача (копія паспорта громадянина України, картка фізичної особи-платника податків, реквізити банківської картки на яку первісними кредиторами здійснювалося перерахування позичених грошових коштів, номер телефону) були використані товариствами для укладення договорів від її імені, відповідачем до суду не надані. З матеріалів цивільної справи вбачається, що відповідачем в рахунок погашення заборгованості за договором позики здійснено часткове погашення заборгованості в розмірі 1161,18 грн. 26.05.2021 року, що у свою чергу додатково підтверджує отримання відповідачем коштів за договором позики та його укладання. Також, в матеріалах цивільної справи міститься відповідь АТ КБ «Приват Банк» разом із банківською випискою, з якої вбачається, що картковий рахунок № НОМЕР_2 належить саме відповідачу та 09.04.2021 на зазначену вище банківську картку здійснено зарахування коштів в розмірі 6000,00 грн., що у свою чергу підтверджує те, що саме відповідач отримала кошти, а не будь-яка інша особа. Щодо пільг військовослужбовцям та членам їх сімей зазначила наступне. З копії посвідчення серії НОМЕР_3 яке долучено відповідачем, вбачається що чоловіку відповідача зазначене посвідчення видане 12 липня 2016 року, проте не встановлює періоду проходження військової служби, зокрема в період нарахування процентів. Також, зазначила, що нарахування відсотків за договором позики № 1995224 від 09.04.2021 року здійснювалось у період з 10.04.2021 року по 07.08.2021 року, а шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_6 було укладено лише в 2024 році, тобто через великий проміжок часу після кінцевої дати нарахування відсотків. Отже, в матеріалах справи відсутні докази того, що відповідач підпадає під пільги встановлені ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей.
Представник позивача в судове засідання не з'явилася, однак надала заяву про розгляд справи за її відсутності.
Відповідач в судове засідання не з'явилася, однак надала заяву про розгляд справи за її відсутності.
У зв'язку з неявкою сторін, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, що 09.04.2021 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та відповідачем укладено договір позики № 1995224 шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 ЗУ «Про електронну комерцію».
Відповідно до ч. 12 ст. 11 ЗУ «Про електронну комерцію», електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст.12 цього Закону є оригіналом такого документа.
Відповідно до п. 1 договору позики № 1995224 від 09.04.2021 року, позикодавець виконав свої зобов'язання, зокрема передав відповідачу у власність грошові кошти в розмірі 6000,00 грн. шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок відповідача № НОМЕР_2 , за посередництвом платіжної установи (ТОВ «ФК Фінекспрес», який діє на підставі ліцензії на надання фінансових платіжних послуг з переказу коштів без відкриття рахунку (платіжний інструмент для перерахування коштів на картковий рахунок фізичної особи), так як перерахунок коштів з банківського рахунку позикодавця на картковий рахунок фізичної особи технічно неможливий, що вбачається з копії електронної платіжної інструкції № 3da7cfd2-a957-4b1d-a50c-90131f3b51ae від 09.04.2021 року, яка у свою чергу є первинним бухгалтерським документом, що складений та підписаний в електронній формі.
Відповідно до п. 2 договору позики сума позики складає 6000,00 грн., строк позики 30 днів, процентна ставка (базова)/день 1,99% фіксована, дата надання позики 09.04.2021 рік, дата повернення позики 09.05.2021 рік.
З копії листа № 15/07/25-41 від 15.07.2025 року, ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» вбачається, що на банківський рахунок відповідача на підставі платіжної інструкції № 3da7cfd2-a957-4b1d-a50c-90131f3b51ae (кошти перераховані за посередництвом платіжної установи) перераховано кошти на виконання умов Договору позики № 1995224.
З копії довідки № КД-000037299/ТНПП від 15.07.2025 р. ТОВ «ФК Фінекспрес» (платіжна установа), підтверджує прийняття до виконання платіжної інструкції, наданої за допомогою АРІ-інтерфейсу ініціатором платіжної операції ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», відповідно до умов договору про переказ коштів № 23-01-18/5 від 23.01.2018 року, укладеного між Компанією/ТОВ «ФК ФІНЕКСПРЕС» та ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та завершення наступної платіжної операції, зокрема 09.04.2021 року, сума 6000,00 грн. за номером платіжної картки № НОМЕР_2 , номер платежу 3da7cfd2-a957-4b1d-a50c-90131f3b51ae. Оскільки компанія не здійснює операцій з готівковими грошима, а переказ коштів здійснюється виключно у безготівковій формі, видаткові касові ордери на суму переказу не складаються.
Відповідач свої зобов'язання належним чином не виконала, у зв'язку з чим, заборгованість за договором позики № 1995224 від 09.04.2021 року становить 19166,82 грн., що складається із заборгованості за основною сумою боргу 6000,00 грн. та заборгованості за відсотками в сумі 13166,82,00 грн.
26.10.2021 року ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Фінансова компанія управління активами» уклали договір факторингу № 2610, відповідно до умов якого ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» відступило ТОВ «Фінансова компанія управління активами» право грошової вимоги до позичальників, в тому числі за договором позики № 1995224 від 09.04.2021 року.
03.04.2023 року ТОВ «Фінансова компанія управління активами» та ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» уклали договір факторингу № 030423-ФК, відповідно до умов якого ТОВ «Фінансова компанія управління активами» відступило ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» право грошової вимоги до позичальників, в тому числі за договором позики № 1995224 від 09.04.2021 року.
Відповідно до Реєстру прав вимог від 03.04.2023 року до договору факторингу № 030423-ФК від 03.04.2023 року ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 19166,82 грн., з яких: 6000,00 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу, 13166,82 грн. сума заборгованості за відсотками.
Всупереч умов договору відповідач взяті на себе зобов'язання належним чином не виконала, що створило заборгованість у розмірі - 19166,82 грн., яка складається з наступного: 6000,00 грн. - заборгованість за тілом позики; 13166,82 грн. - заборгованість за нарахованими та несплаченими процентами, що вбачається з розрахунку суми заборгованості за період з 09.04.2021р. по 13.08.2025 року.
Відповідач заперечує укладення договору позики № 1995224 від 09.04.2021 року, та виниклу заборгованість перед фінансовою установою та стверджує, що колишній співмешканець таємно уклав від її імені вищевказаний договір позики та зняв кредитні кошти з рахунку відповідача.
На підтвердження зазначених обставин надала копію заяви про вчинення кримінального правопорушення від 06.10.2025 року.
Зазначені твердження відповідача суд відхиляє, з огляду на те, що наявність заяви до правоохоронних органів не є належним доказом скоєння по відношенню до відповідача шахрайських дій. Наразі обвинувальний вирок, який є єдиним належним і достовірним доказом скоєння шахрайських дій відносно відповідача, останньою не наданий.
Щодо гарантій відповідача як дружини військовослужбовця, який є учасником бойових дій, відповідно до ст. 14 ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та Постанови КМУ № 206 від 02.03.2022 року «Про додаткові та соціальні гарантії для військовослужбовців та членів їх сімей» суд вважає за необхідне зазначити наступне: доказів того, що відповідач у період укладання договору позики з 09.04.2021 року і до закінчення строку кредитування 09.04.2021 року мала гарантії, які передбачені законодавством для військовослужбовців та членів їх сімей матеріали справи не містять, оскільки, чинним законодавством передбачено гарантії військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період на весь час їх призову, а також їх дружинам (чоловікам), а також іншим військовослужбовцям, під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку із збройною агресією Російської Федерації проти України.
З копії свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_4 , виданого 15.10.2024 року Балтським відділом ДРАЦС у Подільському районі Одеської області ПМУМЮ (м. Одеса), вбачається, що шлюб між ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрований 15.10.2024 року, а нарахування відсотків за договором позики № 1995224 від 09.04.2021 року здійснювалось у період з 10.04.2021 року по 07.08.2021 року. Тому, з огляду на викладене підстав для застосування пільг передбачених п.15 ст. 14 ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» суд не вбачає.
Як вбачається з відповіді АТ КБ «ПРИВАТБАНК», наданої на ухвалу суду від 21.08.2025 року, на ім'я ОСОБА_1 в банку емітовано карту № НОМЕР_1 , що підтверджується випискою по рахунку IBAN НОМЕР_5 за період з 09.04.2021 року до 12.04.2022 року, відповідно до якої вбачається рух коштів, зокрема 09.04.2021 року на рахунок відповідача одним платежем зараховано суму 6000,00 грн.
П. 5 ч. 1 ст. 3 ЗУ «Про електронну комерцію» № 675-VIII від 03 вересня 2015 року визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Згідно ч. 3 ст. 11 ЗУ «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному ч. 6 цієї статті.
Відповідно до ч. 6 ст. 11 ЗУ «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства (ч. 7 ст. 11 ЗУ «Про електронну комерцію»).
Ч. 12 ст. 11 ЗУ «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
На підставі ч. 13 ст. 11 ЗУ «Про електронну комерцію» електронні документи (повідомлення), пов'язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи. Докази, подані в електронній формі та/або у формі паперових копій електронних повідомлень, вважаються письмовими доказами згідно із ст.64 ЦПК України.
Зі змісту абз. 3 ч. 1 ст. 12 ЗУ «Про електронну комерцію» вбачається, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Відповідно до п. 6 ч.1 ст. 3 ЗУ «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір (п.12 ч.1 ст.3 ЗУ «Про електронну комерцію»).
Зі змісту ч. 1 ст. 205 ЦК України вбачається, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Положеннями ч. ч. 1, 2 ст. 639 ЦК України передбачено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Згідно ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору (ч. 3 цієї статті).
Ч. 1 ст. 628 ЦК України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Ст. 509 ЦК України визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Як передбачено ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Ст. 629 ЦК України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики. (ч.1 ст. 1048 ЦК України).
Свої зобов'язання первісний кредитор за договором № 1995224 від 09.04.2021 року виконав в повному обсязі, надавши відповідачу можливість розпоряджатися кредитними коштами на умовах, визначених договором, а саме грошові кошти в сумі 6000,00 грн.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 ЦК України).
Ст. 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором чи законом, які передбачені ч. 1 ст. 611 ЦК України.
Нормами ч. 1 ст. 1049 ЦК України встановлено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
За правилами ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Враховуючи, що умови щодо сплати процентів визначені договором, укладеним 20.05.2021 року між первісним кредитором і відповідачем, який нею підписаний, то істотні умови договору щодо сплати процентів погоджені сторонами та визначені договором. Доказів скасування або визнання недійсним вказаного договору в повному обсязі або окремої його частини відповідачем не подано.
Зважаючи на те, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку первісному кредитору та позивачу не повернуті, що підтверджується розрахунком заборгованості, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, оскільки між сторонами існували договірні відносини внаслідок укладання договору позики № 1995224 від 09.04.2021 року, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.
Позивач також у своєму позові заявив вимогу про стягнення з відповідача понесених ним судових витрат на сплату судового збору в сумі 2422,40 грн. та витрат на професійну правничу допомогу в сумі 3500,00 грн.
Зі змісту ч. 1 ст. 133 ЦПК України вбачається, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача (п. 1 ч. 2 ст.141 ЦПК України).
Як вбачається з наданої платіжної інструкції № 579938083.1 від 08.08.2025 року, за подання даного позову до суду, позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 2422,40 грн.
Згідно п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Ч. 1 та 2 ст. 137 ЦПК України визначено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Нормами ч. 3 цієї статті Кодексу передбачено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
На підтвердження понесених позивачем витрат на правничу допомогу, стороною позивача подано до суду: Договір про надання правничої допомоги № 01-11/24 від 01.11.2024 року, укладеного з адвокатом Ткаченко Ю.О., Акт приймання-передачі справ на надання правничої допомоги, Витяг з Акту № 15-П приймання-передачі наданої правничої допомоги за договором № 01-11/24 від 26.06.2025 року відповідно до якого надано послуги на загальну суму 3500,00 грн.
Оскільки позовні вимоги ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» підлягають задоволенню, отже з відповідача належить стягнути на користь позивача судовий збір та витрати на професійну правничу допомогу в повному обсязі, а саме судовий збір в сумі 2422,40 грн., витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3500,00 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 11, 12 ЗУ «Про електронну комерцію», ст.ст.1, 30 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», ст. ст. 205, 207, 509, 512, 514, 516, 526, 530, 610-612, 625, 626, 628, 629, 638, 639, 1048, 1049, 1054 ЦК України, ст.ст. 81, 89, 137,141, 223, 247, 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд
Позов ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» до ОСОБА_1 - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_6 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» (код ЄДРПОУ 43311346, місцезнаходження: 08200, м. Ірпінь, вул. Стельмаха Михайла, буд. 9А, офіс 204, банківські реквізити: НОМЕР_7 відкритий в АТ «ПУМБ», код банку-334851), заборгованість за договором позики № 1995224 в розмірі 19166 (дев'ятнадцять тисяч сто шістдесят шість) грн. 82 коп., з яких: 6000,00 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу; 13166,82 грн. сума заборгованості за відсотками, а також судовий збір у розмірі 2422,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3500,00 грн., а всього: 25089 (двадцять п'ять тисяч вісімдесят дев'ять) грн. 22 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст заочного рішення складено 27.10.2025 року.