«21» жовтня 2025 року м. Миколаїв
Миколаївський апеляційний суд в складі колегії суддів:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
за участю секретарів ОСОБА_4 , ОСОБА_5
учасників судового провадження:
прокурорів ОСОБА_6 , ОСОБА_7
особи, стосовно якої вирішується
питання про застосування примусових
заходів медичного характеру ОСОБА_8 (у режимі відеоконференції)
захисника ОСОБА_9 (у режимі відеоконференції)
законного представника ОСОБА_10 (у режимі відеоконференції)
розглянув у закритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження, зареєстрованого в ЄРДР за №12024152110000142,
за апеляційною скаргою законного представника особи, щодо якої застосовано примусові заходи медичного характеру, - ОСОБА_10 ,
на ухвалу Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 16 грудня 2024 року щодо
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Первомайська Миколаївської області, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
- у вчиненні суспільно небезпечного діяння, передбаченого ч. 1 ст. 301-1 КК України.
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції.
Ухвалою Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 16 грудня 2024 року щодо ОСОБА_8 за вчинення суспільно небезпечного діяння, передбаченого ч. 1 ст. 301-1 КК України, застосовано примусові заходи медичного характеру - госпіталізацію до закладу з надання психіатричної допомоги із звичайним наглядом.
Судові витрати за проведення експертиз на суму 10 223,28 грн віднесено на рахунок держави.
Скасовано заходи забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна.
Речовий доказ - системний блок комп'ютера марки Cooler Master ,чорного кольору у пакеті з пломбою, вилучений 05.03.2024 під час обшуку у ОСОБА_8 по АДРЕСА_1 , конфісковано в дохід держави. Вирішено питання інших речових доказів.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги.
Законний представник ОСОБА_8 - ОСОБА_10 , просить ухвалу суду першої інстанції скасувати, постановити нову ухвалу, якою відмовити в застосуванні примусових заходів медичного характеру відносно ОСОБА_8 та закрити кримінальне провадження.
Речовий доказ - системний блок комп'ютера марки Cooler Master чорного кольору у пакеті з пломбою, вилучений 05.03.2024 під час обшуку у ОСОБА_8 по АДРЕСА_1 , повернути законному представнику ОСОБА_8 - ОСОБА_10 .
Узагальнені доводи апеляційної скарги та доповнень до неї.
Законний представник вважає ухвалу незаконною та такою, що постановлена з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону та невідповідності фактичним обставинам справи та неповноти судового розгляду.
Зазначає, що встановлення судом першої інстанції в діях ОСОБА_8 умислу на одержання доступу до дитячої порнографії та мети щодо подальшого особистого перегляду є об'єктивно неможливим, оскільки у період часу з 01.11.2022 до 20.08.2024 він перебував у стані неосудності, тобто не усвідомлював своїх дій та не керував ними внаслідок тяжкого психічного захворювання - параноїчної шизофренії.
Просить врахувати, що стан неосудності пов'язаний з відсутністю в особи інтелектуальної та вольової ознак, із ним несумісні наявність у свідомості особи чітко сформованих мети й мотиву, як ознак суб'єктивної сторони злочину, тому встановлення будь-якої форми вини у діях неосудної особи об'єктивно є неможливим.
Звертає увагу, що ОСОБА_8 внаслідок тяжкого психічного захворювання не міг усвідомлювати свої дії та керувати ними. Вважає безпідставним висновок суду про те, що ОСОБА_8 порушив суспільну мораль та Закон України «Про охорону дитинства».
Зазначає, що комп'ютер не належить ОСОБА_8 , а є спільною власністю всіх членів родини, які проживають по АДРЕСА_1 . Під час обшуку в будинку ОСОБА_8 добровільно видав системний блок комп'ютера, яким користувалися всі члени родини, та ввів пароль родини, а не свій пароль, який встановлений для обмеження доступу племінників, які бували у гостях.
Апелянт не погоджується з тим, що судом переглянуто відеозапис обшуку та ОСОБА_8 відповів, що займається програмуванням, має знання і навички для використання і приховування інформації в комп'ютерній техніці. Зазначає, що ОСОБА_8 має середню освіту і не може займатися програмуванням внаслідок тяжкого хронічного психічного захворювання. Крім того, при обшуку жодної дитячої порнографії на комп'ютері не виявлено. Звертає увагу, що під час обшуку ОСОБА_8 не мав захисника, хоча його сестра до початку обшуку повідомила працівників поліції про інвалідність брата по психічному захворюванню.
Вважає, що досліджені судом докази свідчать про те, що ОСОБА_8 у стані неосудності не вчинив інкриміноване йому суспільно небезпечне діяння, передбачене ч. 1 ст. 301-1 КК України, він не є суспільно небезпечною особою, у зв'язку з чим судом першої інстанції порушено вимоги ч. 4 ст. 503 КПК України.
Зазначає, що матеріали кримінального провадження та оскаржуване рішення не містять жодних відомостей щодо встановлення та притягнення до кримінальної відповідальності власників сайтів, що розмістили на своїх сайтах та розповсюдили в Інтернеті відеофайли з дитячою порнографією, які несвідомо завантажив та відразу видалив із комп'ютера ОСОБА_8 .
Оспорює висновки суду першої інстанції щодо застосованого до ОСОБА_8 виду примусового заходу медичного характеру, стверджуючи, що він не потребує госпіталізації до закладу з надання психіатричної допомоги.
Просить врахувати, що ОСОБА_8 проходив стаціонарне лікування у стаціонарному психіатричному відділенні №5 м. Миколаєва з 17.06.2024 по 26.06.2024. Після проведеного стаціонарного лікування йому рекомендовано амбулаторне лікування та прийом підтримуючої терапії, жодні рекомендації щодо необхідності застосування до ОСОБА_8 примусових заходів медичного характеру відсутні. Окрім того, ОСОБА_8 проходить планові курси лікування в стаціонарі, постійно приймає необхідне лікування, з 24.02.2025 по 12.03.2025 перебував на плановому стаціонарному лікуванні у відділі спеціалізованої психіатричної допомоги КНП «МОЦПЗ» МОР с.Сапєтня, та лікарем рекомендовано перебування ОСОБА_8 під амбулаторним спостереженням психіатра та прийом підтримуючої терапії.
Зазначає про порушення вимог ст. 100 КПК України, оскільки речовий доказ - системний блок комп'ютера, вилучений під час обшуку у ОСОБА_8 , безпідставно конфісковано в дохід держави. Зазначає, що даний речовий доказ є спільною сумісною власністю всіх членів родини, які ним користувалися.
Заперечень на апеляційну скаргу до апеляційного суду не надходило.
Встановлені судом першої інстанції обставини.
ОСОБА_8 у період часу з 01 листопада 2022 року до 08 січня 2024 року, діючи всупереч Закону України «Про захист суспільної моралі» від 20.11.2003 в редакції від 17.03.2021, Конвенції Ради Європи «Про захист дітей від сексуальної експлуатації та сексуального насильства», яку ратифіковано Україною 20.06.2012 та Закону України «Про охорону дитинства» від 26.04.2021, перебуваючи у стані неосудності, тобто не усвідомлюючи своїх дій та не керуючи ними внаслідок тяжкого психічного захворювання - параноїдної шизофренії, маючи умисел на одержання доступу до дитячої порнографії з метою подальшого перегляду, порушуючи суспільну мораль, тобто систему етичних норм, правил поведінки, що склалися в суспільстві на основі традиційних, духовних і культурних цінностей в частині заборони поширення серед населення вульгарно-натуралістичної, цинічної, непристойної фіксації статевих актів із зображенням у будь-який спосіб дитини, використовуючи доступ до всесвітньої мережі Інтернет, неодноразово, з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, одержав доступ до інтернет-контенту, який містить дитячу порнографію.
Так, 01 листопада 2022 року о 14:16 год ОСОБА_8 , перебуваючи за місцем свого проживання, в будинку, розташованому по АДРЕСА_1 , з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем вирішив одержати доступ до дитячої порнографії, з метою особистого перегляду.
Виконуючи задумане, в тому ж місці в той же час ОСОБА_8 , використовуючи доступ до всесвітньої мережі Інтернет, який наданий провайдером ТОВ «Фобосс-Телеком» та використовуючи зовнішню ІР адресу: 91.226.43.8, яка зареєстрована на ім'я ОСОБА_8 , з метою подальшого особистого перегляду дитячої порнографії, перебуваючи у стані неосудності, тобто не усвідомлюючи своїх дій та не керуючи ними внаслідок тяжкого психічного захворювання - параноїдної шизофренії, на свій персональний комп'ютер, який має процесор AMD Athlon II X3 460 Processor 3.40Ghz, з оперативною пам'яттю 12 Гб, відеокартою AMD Radeon HD 7700 та в середині якого міститься твердотілий накопичувач інформації фірми виробника «Kingston» моделі «SA400S37120G» та накопичувач на жорстких магнітних дисках фірми виробника «Western Digital» моделі «WD20EFRX-68AX9N0», за допомогою програмного продукту «BitTorrent» завантажив о 14:16 год відеофайл під назвою «6-111626», формат файлу avi, об'ємом - 113 мб, на якому відображаються сцени статевих відносин відвертого порнографічного змісту, які відносяться до продукції порнографічного характеру та належать до дитячої порнографії, отримав доступ до них з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем з метою особистого перегляду.
04 листопада 2022 року о 13:55 год ОСОБА_8 , перебуваючи за місцем свого проживання в будинку по АДРЕСА_1 , з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем вирішив одержати доступ до дитячої порнографії, з метою особистого перегляду.
Виконуючи задумане, в тому ж місці, в той же час ОСОБА_8 , використовуючи доступ до всесвітньої мережі Інтернет, який наданий провайдером ТОВ «Фобосс-Телеком» та використовуючи зовнішню ІР адресу: 91.226.43.8, яка зареєстрована на ім'я ОСОБА_8 , з метою подальшого особистого перегляду дитячої порнографії, перебуваючи у стані неосудності, тобто не усвідомлюючи своїх дій та не керуючи ними внаслідок тяжкого психічного захворювання - параноїдної шизофренії, на свій персональний комп'ютер, який має процесор AMD Athlon II X3 460 Processor 3.40Ghz, з оперативною пам'яттю 12 Гб, відеокартою AMD Radeon HD 7700 та в середині якого міститься твердотілий накопичувач інформації фірми виробника «Kingston» моделі «SA400S37120G» та накопичувач на жорстких магнітних дисках фірми виробника «Western Digital» моделі «WD20EFRX-68AX9N0», за допомогою програмного продукту «BitTorrent» завантажив о 15:55 годині відеофайл під назвою «6-113206», формат файлу avi, об'ємом - 60 мб, на якому відображаються сцени статевих відносин відвертого порнографічного змісту, які відносяться до продукції порнографічного характеру та належать до дитячої порнографії, отримав доступ до них з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем з метою особистого перегляду.
05 листопада 2022 року о 23:44 год ОСОБА_8 , перебуваючи за місцем свого проживання по АДРЕСА_1 , з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем вирішив одержати доступ до дитячої порнографії, з метою особистого перегляду.
Виконуючи задумане, в тому ж місці, в той же час ОСОБА_8 , використовуючи доступ до всесвітньої мережі Інтернет, який наданий провайдером ТОВ «Фобосс-Телеком» та використовуючи зовнішню ІР адресу: 91.226.43.8, яка зареєстрована на ім'я ОСОБА_8 , з метою подальшого особистого перегляду дитячої порнографії, перебуваючи у стані неосудності, тобто не усвідомлюючи своїх дій та не керуючи ними внаслідок тяжкого психічного захворювання - параноїдної шизофренії, на свій персональний комп'ютер, який має процесор AMD Athlon II X3 460 Processor 3.40Ghz, з оперативною пам'яттю 12 Гб, відеокартою AMD Radeon HD 7700 та в середині якого міститься твердотілий накопичувач інформації фірми виробника «Kingston» моделі «SA400S37120G» та накопичувач на жорстких магнітних дисках фірми виробника «Western Digital» моделі «WD20EFRX-68AX9N0», за допомогою програмного продукту «BitTorrent» завантажив о 23:44 годині відеофайл під назвою «6-111630», формат файлу avi, об'ємом - 97.3 мб, на якому відображаються сцени статевих відносин відвертого порнографічного змісту, які відносяться до продукції порнографічного характеру та належать до дитячої порнографії, отримав доступ до них з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем з метою особистого перегляду.
06 листопада 2022 року о 05:31 год ОСОБА_8 , перебуваючи за місцем свого проживання по АДРЕСА_1 , з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем вирішив одержати доступ до дитячої порнографії, з метою особистого перегляду.
Виконуючи задумане, ОСОБА_8 в тому ж місці в той же час, використовуючи доступ до всесвітньої мережі Інтернет, який наданий провайдером ТОВ «Фобосс-Телеком» та використовуючи зовнішню ІР адресу: 91.226.43.8, яка зареєстрована на ім'я ОСОБА_8 , з метою подальшого особистого перегляду дитячої порнографії, перебуваючи у стані неосудності, тобто не усвідомлюючи своїх дій та не керуючи ними внаслідок тяжкого психічного захворювання - параноїдної шизофренії, на свій персональний комп'ютер, який має процесор AMD Athlon II X3 460 Processor 3.40Ghz, з оперативною пам'яттю 12 Гб, відеокартою AMD Radeon HD 7700 та в середині якого міститься твердотілий накопичувач інформації фірми виробника «Kingston», моделі «SA400S37120G» та накопичувач на жорстких магнітних дисках фірми виробника «Western Digital» моделі «WD20EFRX-68AX9N0», за допомогою програмного продукту «BitTorrent» завантажив о 05:31 годині відеофайл під назвою «6-113155», формат файлу avi, об'ємом - 61.6мб, на якому відображаються сцени статевих відносин відвертого порнографічного змісту, які відносяться до продукції порнографічного характеру та належать до дитячої порнографії, таким чином отримавши до них доступ з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем з метою особистого перегляду.
14 березня 2023 року о 23:23 год ОСОБА_8 , перебуваючи за місцем свого проживання, в будинку розташованому по АДРЕСА_1 , з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем вирішив одержати доступ до дитячої порнографії, з метою особистого перегляду.
Виконуючи задумане, в тому ж місці, в той же час, ОСОБА_8 , використовуючи доступ до всесвітньої мережі Інтернет, який наданий провайдером ТОВ «Фобосс-Телеком» та використовуючи зовнішню ІР адресу: 91.226.43.8, яка зареєстрована на ім'я ОСОБА_8 , з метою подальшого особистого перегляду дитячої порнографії, перебуваючи у стані неосудності, тобто не усвідомлюючи своїх дій та не керуючи ними внаслідок тяжкого психічного захворювання - параноїдної шизофренії, на свій персональний комп'ютер, який має процесор AMD Athlon II X3 460 Processor 3.40Ghz, з оперативною пам'яттю 12 Гб, відеокартою AMD Radeon HD 7700 та в середині якого міститься твердотілий накопичувач інформації фірми виробника «Kingston», моделі «SA400S37120G» та накопичувач на жорстких магнітних дисках фірми виробника «Western Digital» моделі «WD20EFRX-68AX9N0», за допомогою програмного продукту «BitTorrent» завантажив о 23:23 відеофайл під назвою «6-114495», формат файлу avi, об'ємом - 386мб, на якому відображаються сцени статевих відносин відвертого порнографічного змісту, які відносяться до продукції порнографічного характеру та належать до дитячої порнографії, отримавши до них доступ, з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем з метою особистого перегляду.
22 липня 2023 року о 02:01 год ОСОБА_8 , перебуваючи за місцем свого проживання по АДРЕСА_1 , з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем вирішив одержати доступ до дитячої порнографії, з метою особистого перегляду.
Виконуючи задумане, в тому ж місці, в той же час ОСОБА_8 , використовуючи доступ до всесвітньої мережі Інтернет, який наданий провайдером ТОВ «Фобосс-Телеком» та використовуючи зовнішню ІР адресу: 91.226.43.8, яка зареєстрована на ім'я ОСОБА_8 , з метою подальшого особистого перегляду дитячої порнографії, перебуваючи у стані неосудності, тобто не усвідомлюючи своїх дій та не керуючи ними внаслідок тяжкого психічного захворювання - параноїдної шизофренії, на свій персональний комп'ютер, який має процесор AMD Athlon II X3 460 Processor 3.40Ghz, з оперативною пам'яттю 12 Гб, відеокартою AMD Radeon HD 7700 та в середині якого міститься твердотілий накопичувач інформації фірми виробника «Kingston», моделі «SA400S37120G» та накопичувач на жорстких магнітних дисках фірми виробника «Western Digital» моделі «WD20EFRX-68AX9N0», за допомогою програмного продукту «BitTorrent» завантажив о 02:01 відеофайл під назвою «6-113222», формат файлу avi, об'ємом - 38.8мб, на якому відображаються сцени статевих відносин відвертого порнографічного змісту, які відносяться до продукції порнографічного характеру та належать до дитячої порнографії, отримавши доступ до них, з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем з метою особистого перегляду.
08 січня 2024 року о 10:53 год ОСОБА_8 , перебуваючи за місцем свого проживання, в будинку по АДРЕСА_1 , з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем вирішив одержати доступ до дитячої порнографії, з метою особистого перегляду. Виконуючи задумане, в тому ж місці, в той же час ОСОБА_8 , використовуючи доступ до всесвітньої мережі Інтернет, який наданий провайдером ТОВ «Фобосс-Телеком» та використовуючи зовнішню ІР адресу: 91.226.43.8, яка зареєстрована на ім'я ОСОБА_8 , з метою подальшого особистого перегляду дитячої порнографії, перебуваючи у стані неосудності, тобто не усвідомлюючи своїх дій та не керуючи ними внаслідок тяжкого психічного захворювання - параноїдної шизофренії, на свій персональний комп'ютер, який має процесор AMD Athlon II X3 460 Processor 3.40Ghz, з оперативною пам'яттю 12 Гб, відеокартою AMD Radeon HD 7700 та в середині якого міститься твердотілий накопичувач інформації фірми виробника «Kingston», моделі «SA400S37120G» та накопичувач на жорстких магнітних дисках фірми виробника «Western Digital» моделі «WD20EFRX-68AX9N0», за допомогою програмного продукту «BitTorrent» завантажив о 10:53 3 відеофайли під назвами: 1) «Veronika 1», формат файлу avi, об'ємом - 7575кб, 2) «09y first taste cum-37s» формат файлу avi, об'ємом - 3540кб, 3) «010 Liluplanet - NadyСool2» формат файлу avi, об'ємом - 16162кб на яких відображаються сцени статевих відносин відвертого порнографічного змісту, які відносяться до продукції порнографічного характеру та належать до дитячої порнографії, отримавши доступ до них, з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем з метою особистого перегляду.
Суд першої інстанції дійшов висновку, що ОСОБА_8 , перебуваючи в стані неосудності, вчинив суспільно небезпечне діяння, передбачене ч. 1 ст.301-1 КК України, умисне одержання доступу до дитячої порнографії з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем. Оскільки ОСОБА_8 вчинив інкриміновані йому суспільно небезпечні діяння у стані неосудності, це виключає застосування відносно нього покарання. Тому відповідно до ст. 19, 92-94 КК України щодо ОСОБА_8 застосовано примусові заходи медичного характеру у виді госпіталізації до закладу з надання психіатричної допомоги із звичайним наглядом.
Позиції учасників судового провадження.
Особа, стосовно якої вирішується питання про застосування примусових заходів медичного характеру - ОСОБА_8 , його законний представник ОСОБА_10 та захисник ОСОБА_9 підтримали апеляційну скаргу, просили її задовольнити.
Прокурори ОСОБА_6 та ОСОБА_7 заперечували проти задоволення апеляційної скарги, просили ухвалу залишити без змін.
Встановлені судом апеляційної інстанції обставини.
Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників судового провадження, вивчивши матеріали кримінального провадження та обговоривши викладені в апеляційній скарзі доводи, колегія суддів встановила наступне.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_8 у період часу з 01.11.2022 до 08.01.2024, перебуваючи у стані неосудності, тобто не усвідомлюючи своїх дій та не керуючи ними внаслідок тяжкого психічного захворювання - параноїдної шизофренії, маючи умисел на одержання доступу до дитячої порнографії з метою подальшого перегляду, порушуючи суспільну мораль, тобто систему етичних норм, правил поведінки, що склалися в суспільстві на основі традиційних, духовних і культурних цінностей в частині заборони поширення серед населення вульгарно-натуралістичної, цинічної, непристойної фіксації статевих актів із зображенням у будь-який спосіб дитини, використовуючи доступ до всесвітньої мережі Інтернет, неодноразово, з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, одержав доступ до інтернет-контенту, який містить дитячу порнографію.
Суд першої інстанції встановив, що ОСОБА_8 вчинив суспільно небезпечне діяння, передбачене ч. 1 ст. 301-1 КК України: умисне одержання доступу до дитячої порнографії з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем.
Положення закону, яким керувався суд апеляційної інстанції.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано кожному право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Нікого не може бути визнано винним у вчиненні будь-якого кримінального правопорушення на підставі будь-якої дії чи бездіяльності, яка на час її вчинення не становила кримінального правопорушення згідно з національним законом або міжнародним правом (п. 1 ст. 7 Конвенції).
Зміст і форма кримінального провадження про застосування примусових заходів медичного характеру повинні відповідати закріпленим у ст. 7 КПК України загальним засадам, у тому числі презумпції невинуватості.
Виходячи з наведеного, особа вважається такою, що не вчиняла суспільно небезпечного діяння, і не може бути піддана примусовим заходам, доки факт вчинення нею такого діяння не буде доведено в порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено відповідним судовим рішенням, що набрало законної сили.
Частиною 1 ст. 503 КПК визначено, що кримінальне провадження щодо застосування примусових заходів медичного характеру, передбачених законом України про кримінальну відповідальність, здійснюється за наявності достатніх підстав вважати, зокрема, що особа вчинила суспільно небезпечне діяння, передбачене законом України про кримінальну відповідальність, у стані неосудності.
Згідно ч. 4 ст. 503 КПК України, примусові заходи медичного характеру застосовуються лише до осіб, які є суспільно небезпечними.
Відповідно до ч. 1 ст. 513 КПК під час постановлення ухвали про застосування примусових заходів медичного характеру суд з'ясовує такі питання, зокрема, чи мало місце суспільно небезпечне діяння, кримінальне правопорушення; чи вчинено це суспільно небезпечне діяння, кримінальне правопорушення особою; чи вчинила ця особа суспільно небезпечне діяння, кримінальне правопорушення у стані неосудності; чи не захворіла ця особа після вчинення кримінального правопорушення на психічну хворобу, яка виключає застосування покарання; чи слід застосовувати до цієї особи примусові заходи медичного характеру і якщо слід, то які.
Положеннями п. 1 ч. 1 ст. 93 КК України передбачено, що примусові заходи медичного характеру можуть бути застосовані судом до осіб, які вчинили у стані неосудності суспільно небезпечні діяння.
В свою чергу, п. 2 ч. 1 ст. 94 КК України передбачено, що залежно від характеру та тяжкості захворювання, тяжкості вчиненого діяння, з урахуванням ступеня небезпечності психічно хворого для себе або інших осіб, суд може застосувати примусовий захід медичного характеру у виді госпіталізації до закладу з надання психіатричної допомоги із звичайним наглядом. Положеннями ч. 3 ст. 94 КК України передбачено, що госпіталізація до закладу з надання психіатричної допомоги із звичайним наглядом може бути застосована судом щодо психічно хворого, який за своїм психічним станом і характером вчиненого суспільно небезпечного діяння потребує тримання у закладі з надання психіатричної допомоги і лікування у примусовому порядку.
Колегія суддів також ураховує наступні висновки, викладені у Постанові колегії суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 26 червня 2019 року у справі № 202/5997/17, провадження № 51-6228 км 18: «Суд звертає увагу, що кримінальне провадження щодо застосування примусових заходів медичного характеру гарантує захист прав, свобод та законних інтересів осіб з психічними розладами, тому розгляд таких проваджень має спеціальну процедуру, яка урегульована спеціальними нормами закону.
Зокрема, статтею 505 КПК України передбачено, що обов'язковими обставинами, які підлягають доказуванню у такому кримінальному проваджені є: час, місце, спосіб вчинення суспільно небезпечного діяння та вчинення цього суспільно небезпечного діяння цією особою, при цьому враховуються і інші обставини (інформація про психічні розлади, поведінка, небезпечність особи, розмір завданої шкоди).
Тобто, предмет доказування у кримінальному проваджені щодо застосування примусових заходів медичного характеру має низку особливостей, де не ставиться питання про винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, а йдеться про вчинення певною особою суспільно небезпечного діяння, а умисел, мета і мотив є елементами суб'єктивної сторони саме злочину та встановлюються лише щодо осудної особи».
Як слідує з мотивувальної частини оскаржуваної ухвали, зазначені вимоги закону та вищезазначена правова позиція Верховного Суду не достатньо враховані судом першої інстанції при постановленні оскаржуваного рішення.
Мотиви, з яких суд апеляційної інстанції виходив при ухваленні рішення.
Визнавши доведеним, що ОСОБА_8 вчинив суспільно небезпечне діяння, передбачене ч. 1 ст. 301-1 КК України, у стані неосудності, суд першої інстанції постановив ухвалу про застосування примусових заходів медичного характеру, тобто у відповідності до вимог ч. 2 ст. 513 КПК України.
В цій частині висновки суду першої інстанції є вмотивованими та обгрунтованими.
Як вбачається з матеріалів провадження, 05.03.2024 у ході обшуку за місцем проживання ОСОБА_8 , проведеного на підставі ухвали слідчого судді Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 04 березня 2024 року, ОСОБА_8 добровільно видав системний блок комп'ютера марки Cooler Master чорного кольору (т. 1 а.с. 71, 72-80).
Постановою слідчого від 05 березня 2024 року вилучений системний блок комп'ютера визнано речовим доказом та ухвалою слідчого судді Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 06 березня 2024 року на нього накладено арешт (т. 1 а.с. 86, 87).
Так, згідно протоколу обшуку від 05.03.2024, проведеного за участю понятих ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , під час обшуку ОСОБА_8 добровільно видав системний блок комп'ютера марки Cooler Master чорного кольору, під час обшуку проводився відеозапис (т.1, а.с. 72-7).
ОСОБА_8 пояснив під час обшуку, що файли з дитячою порнографією він видалив, що він їх не розповсюджував, а тільки переглядав.
Окрім того, встановлено, що саме ОСОБА_8 привів працівників поліції до своєї спальні на другому поверсі будинку, показав свій комп'ютер, увів свій пароль і вказував на те, які файли слід відкрити. На комп'ютері була виявлена ІР-адреса НОМЕР_1 .
Доводи апелянта про те, що обшук проведено за відсутності захисника, чим порушено право ОСОБА_8 на захист, позбавлені підстав.
Так, ст. 236 КПК України не містить обов'язку слідчого, прокурора чи іншої службової особи для забезпечення присутності під час проведення обшуку захисника. Натомість закон передбачає лише те, що «слідчий, прокурор не має права заборонити учасникам обшуку користуватися правовою допомогою адвоката або представника. Слідчий, прокурор зобов'язаний допустити такого адвоката або представника до обшуку на будь-якому етапі його проведення». Отже, хоча законодавець створює умови для участі осіб, чиї права та законні інтереси можуть бути обмежені або порушені, а також захисника під час проведення обшуку, він не передбачає, що така участь є суворо обов'язковою з огляду на специфіку цієї слідчої дії.
Згідно матеріалам кримінального провадження, обшук житла за місцем проживання ОСОБА_8 проведено на підставі відповідної ухвали слідчого судді, обшук проведений уповноваженою особою - слідчим СВ Первомайського РВП ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_13 , за участю спеціаліста, в присутності двох понятих ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , а також декількох осіб, в тому числі ОСОБА_8 , яка є сестрою ОСОБА_8 (довідка про склад сім'ї а.с. 238 т.1).
Протокол обшуку підписаний усіма учасниками без зауважень, у тому числі й ОСОБА_8 та його сестрою ОСОБА_14 , яка в свою чергу будь-яких заперечень та зауважень щодо вилученого предмету та дій працівників поліції не заявляла.
Допитані в суді свідки ОСОБА_11 та ОСОБА_12 підтвердили, що приймали участь як поняті при проведенні обшуку. Пояснили, що працівники поліції вилучили системний блок. При обшуку був присутній ОСОБА_8 . Спочатку він заперечував все, але потім сказав, що у нього була порнографія, але згодом він її видалив. Ще була присутня жінка. Скарг від присутніх не надходило. ОСОБА_8 вказував файли, на яких могла бути порнографія, слідчий їх відкривав, але там нічого не було.
Таким чином, відсутні підстави вважати, що при проведенні вказаної слідчої дії порушенні норми кримінального процесуального закону, про що стверджує апелянт.
З протоколу огляду від 01.04.2024 вбачається, що під час огляду переглянута інформація, яка міститься на жорсткому диску з вилученого у ОСОБА_8 комп'ютера і встановлено ряд видалених файлів та їх зміст (т.1, а.с.81-85).
Згідно висновку експертизи, на вилученому у ОСОБА_8 системному блоці виявлене інстальоване програмне забезпечення «мTorrent», інформацію щодо доданих до такого програмного забезпечення файлів та інформацію щодо їх завантаження та роздавання. Така інформація збережена до накопичувача на жорстких магнітних дисках Seagate серійний номер W0V5H8H5, що надано в якості додатку №1 до висновку експерта. На наданому системному блоці серед явної та раніше видаленої інформації виявлено файли з розширеннями «.mpg», «.avi», «.mkv», «.mp4». Також виявлено файли з розширеннями «.jpg», «.png», «.gif», «.ico», «.webp» (т.1, а.с. 91-94).
Згідно висновків мистецтвознавчої експертизи, на виявлених файлах міститься інформація, яка має ознаки порнографії, а також дитячої порнографії (т.1, а.с.97-102, 105-108).
Судом досліджені протоколи огляду додатків до зазначених висновків експертиз, зокрема жорстких дисків, на яких акумульовано виявлені на комп'ютері ОСОБА_8 файли, що містять дитячу порнографію (а.с.109-116).
Протоколами огляду інтернет-ресурсу ICACCOPS встановлено, що така платформа створена для попередження правопорушень, де фіксуються ІР-адреси, з яких відбувається роздача медіафайлів в пірингових мережах BitTorrent, eDonkey2000 та Gnutella, що мають ознаки дитячої порнографії, а також оглянуто профіль за ІР-адресою НОМЕР_1 і встановлено, що серед завантажених файлів виявлено відеофайли з ознаками дитячої порнографії (т.1, а.с.117-125, 126-133, 134-140, 141-147, 148-155, 156-163).
Згідно повідомленню ТОВ «Фобос-Телеком» № 160 від 16.02.2024 ІР-адреса НОМЕР_1 з 15.08.2020 використовується ОСОБА_8 , за адресою: АДРЕСА_1 (т.1, а.с.170).
Відповідно висновку судово-психіатричної експертизи № 204 від 20.08.2024, ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в момент вчинення правопорушення страждав і в даний час страждає хронічним психічним розладом - параноїдною шизофренією. За своїм психічним станом він не міг у період часу, що відноситься до інкримінованого йому діяння та не може на даний час усвідомлювати свої дії та керувати ними. У відношенні інкримінованих правопорушень ОСОБА_8 слід вважати неосудним. Потребує застосування примусових заходів медичного характеру - надання стаціонарної психіатричної допомоги в примусовому порядку (т.1, а.с.173-182).
Отже, вчинення ОСОБА_8 в стані неосудності суспільно небезпечного діяння, передбаченого ч. 1 ст. 301-1 КК України, у одержанні доступу до дитячої порнографії з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, є доведеним.
За таких обставин, суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку, що ОСОБА_8 вчинив інкриміновані йому суспільно небезпечні діяння у стані неосудності, що виключає застосування відносно нього покарання, а тому відповідно до ст. 19, 92-94 КК України відносно нього слід застосувати примусові заходи медичного характеру, а саме госпіталізувати його до закладу з надання психіатричної допомоги із звичайним наглядом згідно рекомендації психіатричної експертизи.
Хоча апелянт висловив незгоду даним висновком суду першої інстанції щодо застосованого виду примусового заходу медичного характеру, колегія суддів зазначає, що це рішення постановлено з дотриманням вимог п.2 ч.1 та ч.3 ст. 94 КК України, оскільки під час судового розгляду беззаперечно встановлено, що ОСОБА_8 є психічно хворою особою та він за своїм психічним станом і характером вчиненого суспільно небезпечного діяння потребує тримання у закладі з надання психіатричної допомоги і лікування у примусовому порядку.
Та обставина, що власники сайтів, що розмістили в Інтернеті відеофайли з дитячою порнографією, не притягнуті до кримінальної відповідальності, на що вказує апелянт, не спростовує доведеності того, що ОСОБА_8 , використовуючи доступ до всесвітньої мережі Інтернет, неодноразово, з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, одержав доступ до інтернет-контенту, який містить дитячу порнографію, за допомогою комп'ютера, який вилучено у ході обшуку.
Хоча апелянт зазначає про планове проходження ОСОБА_8 амбулаторного та стаціонарного лікувань у психіатричних закладах відповідно рекомендаціям лікарів, але ці дані не спростовують висновків судової психіатричної експертизи про необхідність надання стаціонарної психіатричної допомоги в примусовому порядку.
Разом із тим, колегія суддів вважає прийнятними доводи апеляційної скарги законного представника щодо безпідставного посилання суду першої інстанції на спрямованість умислу, мету і мотив дій ОСОБА_8 , при вчиненні ним інкримінованого суспільно небезпечного діяння.
Осудність є однією з загальних ознак суб'єкта злочину, юридичною підставою вини та кримінальної відповідальності. Виходячи з передбачених ст. 19 КК України критеріїв, відповідний стан особи характеризується здатністю усвідомлювати значення своїх дій і керувати ними.
Неосудна особа позбавлена такої здатності унаслідок хронічного психічного захворювання, тимчасового розладу психічної діяльності, недоумства або іншого хворобливого стану психіки. Особа, що вчинила суспільно небезпечне діяння у стані неосудності, не підлягає кримінальній відповідальності, а може бути піддана за рішенням суду примусовим заходам медичного характеру.
Виходячи з положень статей 23, 24 КК України умисел є однією з форм вини, яка включає в себе інтелектуальну та вольову ознаки: усвідомлення характеру свого діяння, передбачення його наслідків та бажання чи свідоме допускання їх настання.
Усвідомлення означає розуміння не лише фактичних обставин вчиненого діяння, які стосуються об'єкта, предмета, об'єктивної сторони складу конкретного злочину, а і його негативного соціального значення у виді суспільної небезпеки. Передбачення є адекватним розумовим уявленням особи про неминучість чи можливість конкретних результатів своєї дії (бездіяльності). Бажання полягає у прагненні досягти чітко визначеної мети і спрямованості волі на її досягнення.
Таким чином, умисна форма вини передбачає правильне відображення у свідомості суб'єкта як фактичних, так і юридичних ознак злочину, обов'язковою передумовою чого є осудність.
Мотив злочину - це усвідомлене особою внутрішнє спонукання, яке викликає намір діяти певним чином. Мету становить конкретно сформульоване уявлення про бажаний наслідок свого діяння та спрямованість на його досягнення в обраний спосіб.
Вмотивованість та цілеспрямованість є ознаками усвідомленої вольової діяльності людини. Прояв таких ознак є неможливим у разі порушень психічних функцій, за яких особа нездатна усвідомлювати характер і значення своїх діянь та керувати ними.
Разом з тим, встановлено, що ОСОБА_8 на даний час страждає хронічним психічним розладом - параноїдною шизофренією. На даний час ОСОБА_8 не може усвідомлювати свої дії та керувати ними. У період часу, що відноситься до інкримінованого йому діяння, страждав хронічним психічним розладом - параноїдною шизофренією. У період часу, що відноситься до інкримінованого йому діяння, він не міг усвідомлювати свої дії та керувати ними.
Отже, із зазначеним станом, що є юридичним критерієм неосудності, несумісні наявність у свідомості чітко сформованого умислу у розумінні ст. 24 КК України, а також мети і мотиву як ознак суб'єктивної сторони злочину.
Тому, висновки суду першої інстанції про таке психічне ставлення неосудної особи до вчиненого суспільно небезпечного діяння не ґрунтуються на правильному тлумаченні закону про кримінальну відповідальність, яке б відповідало його точному змісту, що беззаперечно є свідченням неправильного застосування такого закону.
Колегія суддів звертає увагу, що кримінальне провадження щодо застосування примусових заходів медичного характеру гарантує захист прав, свобод та законних інтересів осіб з психічними розладами, тому розгляд таких проваджень має спеціальну процедуру, яка урегульована спеціальними нормами закону.
З урахуванням наведеного, колегія суддів дійшла висновку про неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність судом першої інстанції в частині посилання на спрямованість умислу, мету і мотив дій, як на складові злочину, передбаченого ч. 1 ст. 301-1 КК України, у той час коли вирішувалося питання про застосування примусових заходів медичного характеру щодо ОСОБА_8 .
За такого, ухвала суду першої інстанції підлягає зміні шляхом виключення посилання на спрямованість умислу, мету і мотив дій ОСОБА_8 при вчиненні суспільно небезпечного діяння, передбаченого ч.1 ст. 301-1 КК України. Тому в цій частині апеляційна скарга підлягає задоволенню.
Апелянт стверджує, що системний блок є спільною сумісною власністю всіх членів родини, які ним користувалися, а тому не підлягає конфіскації.
Разом з тим, колегія зазначає, що системний блок комп'ютера марки Cooler Master, вилучений 05.03.2024 під час обшуку у ОСОБА_8 за місцем його проживання, є предметом суспільно небезпечного діяння, оскільки використовувався саме ним при його вчиненні.
Цей системний блок визнано речовим доказом, а тому судом першої інстанції конфіскований в дохід держави, тобто з підстав, передбачених п.5 ч.9 ст. 100 КПК України. Тому в цій частині апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. 404, 405, 407, 408, 409, 413, 424, 532 КПК України, -
Апеляційну скаргу законного представника особи, щодо якої застосовано примусові заходи медичного характеру - ОСОБА_10 , задовольнити частково.
Ухвалу Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 16 грудня 2024 року щодо ОСОБА_8 змінити, виключивши посилання на спрямованість умислу, мету і мотив дій ОСОБА_8 при вчиненні суспільно небезпечного діяння.
В іншій частині ухвалу залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її проголошення.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_15