28.10.25
33/812/446/25
Єдиний унікальний номер судової справи 485/1831/25
Номер провадження 33/812/446/25 Головуючий у місцевому суді: Квєтка І.А.
Категорія: ст.124, ч.1 ст.130 КУпАП Головуючий у апеляційному суді: Серебрякова Т.В.
28 жовтня 2025 року місто Миколаїв
Миколаївський апеляційний суд у складі:
головуючого судді - Серебрякової Т.В.,
із секретарем судового засідання - Біляєвою В.М.,
за участю:
особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Миколаївського апеляційного суду апеляційну скаргу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову судді Снігурівського районного суду Миколаївської області від 25 вересня 2025 року, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.124, ч.1 ст.130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 17 000 (сімнадцять тисяч) грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік,
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №451100, який надійшов на розгляд до Снігурівського районного суду Миколаївської області та був складений 12 вересня 2025 року, встановлено, що 11 вересня 2025 року близько 22 год. 40 хв. в місті Снігурівка по вулиці Суворова, біля будинку №4К, на території автомобільної стоянки, водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом - вантажним автомобілем марки та моделі Renault Magnum, реєстраційний номер НОМЕР_1 , з автопричепом Krone, реєстраційний номер НОМЕР_2 , не врахував дорожньої обстановки, не дотримався безпечного бокового інтервалу та скоїв наїзд на припаркований транспортний засіб - вантажний автомобіль марки та моделі Камаз 5410, реєстраційний номер НОМЕР_3 . В результаті ДТП автомобіль Камаз отримав механічні пошкодження з матеріальними збитками. Такими діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.13.1 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність ст.124 КУпАП.
Також, згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №451123, який надійшов на розгляд до Снігурівського районного суду Миколаївської області та був складений 12 вересня 2025 року, встановлено, що 11 вересня 2025 року близько 22 год. 40 хв. в місті Снігурівка по вулиці Суворова, біля будинку №4К на території автостоянки, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом - вантажним автомобілем марки та моделі Renault Magnum, реєстраційний номер НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння проводився на місці вчинення ДТП зі згоди особи за допомогою приладу Drager Alcotest 6820. Результат позитивний 1.37 проміле. Номер тесту 403. Вказаним останній порушив пп.«а» п.2.9 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч.1 ст.130 КУпАП.
Постановою судді Снігурівського районного суду Миколаївської області від 19 вересня 2025 року справи про адміністративні правопорушення щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП та за ч.1 ст.130 КУпАП об'єднано в одне провадження.
Постановою судді Снігурівського районного суду Миколаївської області від 25 вересня 2025 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.124, ч.1 ст.130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 17 000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. Цією ж постановою стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави в розмірі 605 грн. 60 коп.
Не погодившись із судовим рішенням, 03 жовтня 2025 року особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову судді Снігурівського районного суду Миколаївської області від 25 вересня 2025 року та закрити провадження у справі за відсутності події та складу адміністративних правопорушень.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 посилається на те, що постанова суду першої інстанції є незаконною та необґрунтованою. Суд першої інстанції не з'ясував всіх обставин справи, розглянув справу поверхнево та за відсутності доказів вчинення останнім адміністративних правопорушень, передбачених ст.124 КУпАП та ч.1 ст.130 КУпАП, з порушенням норм процесуального та неправильного застосування норм матеріального права.
Інший учасник ДТП ОСОБА_2 в судове засідання, призначене на 28 жовтня 2025 року, не з'явився. Про час та місце розгляду справи повідомлений судом належним чином, шляхом направлення повідомлення про розгляд справи засобами поштового зв'язку. Причини своєї неявки апеляційному суду не повідомив та заяв про відкладення розгляду справи до апеляційної інстанції не надсилав.
27 жовтня 2025 року від адвоката Шох К.А. на адресу апеляційного суду надійшло повідомлення про припинення повноважень захисника Чубіка П.П., але будь-яких документів на підтвердження наведеного адвокат не надав.
При цьому, 23 жовтня 2025 року адвокату в телефонному режимі було роз'яснено про його право на ознайомлення з матеріалами справи в Електронному кабінеті ЕС.
Відповідно до ч.4 ст.294 КУпАП апеляційний перегляд здійснюється суддею апеляційного суду протягом двадцяти днів з дня надходження справи до суду.
Частиною 6 статті 294 КУпАП передбачено, що неявка у судове засідання особи, яка подала скаргу, інших осіб, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, не перешкоджає розгляду справи, крім випадків, коли є поважні причини неявки або у суду відсутня інформація про належне повідомлення цих осіб.
З огляду на викладене, з метою дотримання розумних строків розгляду справи, апеляційний суд вважає за можливе здійснити розгляд справи за відсутності осіб, які не приймають участь у справі.
В судовому засіданні апеляційного суду від 28 жовтня 2025 року ОСОБА_1 доводи, викладенні в апеляційній скарзі, підтримав та просив її задовольнити. Також додатково посилався на відсутність у його діях складу інкримінованих йому правопорушень, оскільки 11 вересня 2025 року він знаходився в автомобілі, однак не керував ним, як зазначено у протоколах про адміністративні правопорушення та в оскаржуваній постанові судді.
Перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи, та дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, апеляційний суд приходить до наступного.
Згідно зі ст.68 Конституції України кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.
Згідно зі ст.19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.
За змістом ст.7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого дотримання законності.
Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
Згідно з положеннями ст.245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до положень ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з ч.7 ст.294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст.255 цього Кодексу.
Відповідно до положень ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, відомостями та інформацією з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, а також іншими документами.
Відповідно до положень п.1.1 Правил дорожнього руху ці Правила відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.
Пункт 1.3 ПДР передбачає, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
За положенням п.1.9 ПДР особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Щодо складання протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №451100 від 12 вересня 2025 року, за яке передбачена відповідальність за ст.124 КУпАП, апеляційний суд виходить з наступного.
Окремим видом адміністративних правопорушень (проступків) є правопорушення на транспорті, в тому числі порушення, вчиненні під час дорожнього руху.
Стаття 124 КУпАП передбачає відповідальність учасника дорожнього руху за порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
При цьому, диспозиція ст.124 КУпАП не встановлює певних правил поведінки, а посилається на інші норми законодавчих актів, у даному конкретному випадку на вимоги п.13.1 ПДР. Тому, розглядаючи дану справу, суд має вирішити питання щодо винуватості особи у межах порушення вимог п.13.1 ПДР, який зазначені в протоколі працівником поліції.
Відповідно до Закону України «Про дорожній рух» та п.1.1 ПДР єдиний порядок дорожнього руху на всій території України встановлюється названими Правилами.
Зокрема, ч.3 ст.41 Закону України «Про дорожній рух» передбачає, що порядок початку руху, зміни руху за напрямком, розташування транспортних засобів і пішоходів, осіб, які рухаються в кріслах колісних, вибору швидкості руху та дистанції, обгону та стоянки, проїзду перехресть, пішохідних переходів і залізничних переїздів, зупинок транспортних засобів загального користування, користування зовнішніми світловими приладами, правила пересування пішоходів, осіб, які рухаються в кріслах колісних, проїзд велосипедистів, а також питання організації руху та його безпеки регулюються Правилами дорожнього руху, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.
За п.13.1 ПДР передбачено, що водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу.
При цьому, дорожня обстановка - це сукупність факторів, що характеризуються дорожніми умовами, наявністю перешкод на певній ділянці дороги, інтенсивністю і рівнем організації дорожнього руху (наявність дорожньої розмітки, дорожніх знаків, дорожнього обладнання, світлофорів та їх стан), які повинен ураховувати водій під час вибору швидкості, смуги руху та прийомів керування транспортним засобом.
Відповідно до п.1.10 ПДР безпечний інтервал - відстань між боковими частинами транспортних засобів, що рухаються, або між ними та іншими об'єктами, за якої гарантована безпека дорожнього руху.
Умовою відповідальності за вказаними нормами є сукупність наступних обставин: встановлення факту порушення особою ПДР, наслідки у вигляді пошкодження транспортного засобу (засобів) чи іншого майна, причинно-наслідковий зв'язок між порушенням ПДР і виявленими пошкодженнями.
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення ЕПР1 №451100, який надійшов на розгляд до Снігурівського районного суду Миколаївської області та був складений 12 вересня 2025 року, встановлено, що 11 вересня 2025 року близько 22 год. 40 хв. в місті Снігурівка по вулиці Суворова, біля будинку №4К, на території автомобільної стоянки, водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом - вантажним автомобілем марки та моделі Renault Magnum, реєстраційний номер НОМЕР_1 , з автопричепом Krone, реєстраційний номер НОМЕР_2 , не врахував дорожньої обстановки, не дотримався безпечного бокового інтервалу та скоїв наїзд на припаркований транспортний засіб - вантажний автомобіль марки та моделі Камаз 5410, реєстраційний номер НОМЕР_3 . В результаті ДТП автомобіль Камаз отримав механічні пошкодження з матеріальними збитками.
Такими діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.13.1 Правил дорожнього руху.
Дії водія ОСОБА_1 поліцейським кваліфіковані за ст.124 КУпАП, як порушення Правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортного засобу.
Вказаний протокол складено за встановленою формою з урахуванням всіх вимог, передбачених ст.256 КУпАП, а також Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07 листопада 2015 року за №1395, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 10 листопада 2015 року за №1408/27853.
Так, зі змісту протоколу встановлено, що в ньому зазначено місце вчинення і суть адміністративного правопорушення, нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення. Також, протокол про адміністративне правопорушення містить відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності.
У вищевказаному протоколі відсутні пояснення ОСОБА_1 по суті порушення чи будь-які зауваження з приводу складання протоколу про адміністративне правопорушення.
До протоколу про адміністративне правопорушення додана схема дорожньо-транспортної події. За даними схеми місця ДТП, де зображена ділянка дороги, на якій сталась ДТП, зафіксовані дані, які дають можливість визначити організацію дорожнього руху на ній, місця зіткнення, а також розташування транспортних засобів вже після ДТП.
До того ж, в схемі зазначено, що внаслідок ДТП вантажний автомобіль Камаз, реєстраційний НОМЕР_3 , отримав механічні пошкодження, а саме: деформація правих дверей, лакофарбове покриття. Автомобіль Renault, реєстраційний номер НОМЕР_4 , механічних пошкоджень не отримав.
З письмових пояснень ОСОБА_2 вбачається, що 11 вересня 2025 року в місті Снігурівка по вулиці Суворова біля будинку №4К, був припаркований транспортний засіб Камаз 9410, реєстраційний номер НОМЕР_3 , та близько 22:30 год. він перебував на вулиці (розмовляв з чоловіком) та побачив як вантажний автомобіль Renault Magnum білого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_4 , під керуванням ОСОБА_1 , який рухався праворуч від його транспортного засобу допустив наїзд на його автомобіль та скоїв ДТП. Внаслідок ДТП було отримано механічні пошкодження з матеріальним збитками.
Заперечення ОСОБА_1 факту керування транспортним засобом спростовується наступним.
З початку відеозапису, долученого до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №451100 від 12 вересня 2025 року, та оглянутого в судовому засіданні апеляційної інстанції, вбачається, що вантажним автомобіль Renault, перебуває у нерухомому стані, за кермом якого знаходиться ОСОБА_1 , який не висловлює заперечень щодо факту керування ним транспортним засобом, тобто вчиняв дії, які притаманні особі, яка керує транспортом та несе за це відповідальність. При цьому, на запитання поліцейського у ОСОБА_1 чи він керував транспортним засобом та чи він здійснив ДТП, водій відповів ствердно.
Апеляційний суд також зауважує, що відеозйомка керування транспортним засобом особою безпосередньо перед зупинкою та вимогою працівника поліції пройти огляд на стан сп'яніння не є обов'язковим, а доведеність цих обставин встановлюється на підставі аналізу всіх доказів у їх сукупності.
За такого, зазначені вище докази, що наявні в матеріалах справи, переконливо доводять, що невідповідність дій водія ОСОБА_1 вимогам п.13.1 ПДР перебуває у прямому причинному зв'язку з виникненням ДТП та її наслідками, а тому ОСОБА_1 вчинив правопорушення, передбачене ст.124 КУпАП.
Будь-яких обґрунтованих доводів, що вказане правопорушення ОСОБА_1 не вчинялося, або його права було порушено при складанні протоколу, апелянтом в апеляційній скарзі не наведено.
Стосовно складання протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №451123 від 12 вересня 2025 року, за порушення пп.«а» п.2.9 Правил дорожнього руху, за яке передбачена відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП, суд виходить з наступного.
Відповідно до пп.«а» п.2.9 Правил дорожнього руху, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно з ч.ч.1-3 ст.266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.
Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Так, процедуру направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду визначає Порядок направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року за №1103 (далі - Порядок).
Відповідно до п.п.2,3,6,7 вказаного Порядку огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких в поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - стан сп'яніння), згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС.
Огляд проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів (законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, які відповідають вимогам законодавства про метрологію та метрологічну діяльність); лікарем закладу охорони здоров'я (в сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
Водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров'я.
Поліцейський забезпечує проведення огляду водія транспортного засобу в закладі охорони здоров'я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення відповідних підстав.
Так, відповідно до Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 09 листопада 2015 року за №1452/735, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за №1413/27858, у разі скоєння дорожньо-транспортної пригоди (далі - ДТП), унаслідок якої є особи, що загинули або травмовані, проведення огляду на стан сп'яніння учасників цієї пригоди є обов'язковим у закладі охорони здоров'я.
Частиною 1 статті 130 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Обґрунтовуючи висновки щодо доведеності вини водія ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, районний суд послався на фактичні дані, що містяться в матеріалах адміністративного провадження, зокрема в протоколі про адміністративне правопорушення.
Як убачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №451123, який надійшов на розгляд до Снігурівського районного суду Миколаївської області та був складений 12 вересня 2025 року, встановлено, що 11 вересня 2025 року близько 22 год. 40 хв. в місті Снігурівка по вулиці Суворова, біля будинку №4К на території автостоянки, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом - вантажним автомобілем марки та моделі Renault Magnum, реєстраційний номер НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння проводився на місці вчинення ДТП зі згоди особи за допомогою приладу Drager Alcotest 6820. Результат позитивний 1.37 проміле. Номер тесту 403.
Такими діями водій ОСОБА_1 порушив вимоги пп.«а» п.2.9 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч.1 ст.130 КУпАП.
Виправлень протокол про адміністративне правопорушення не містить.
Отже, протокол про адміністративне правопорушення, який складений щодо водія ОСОБА_1 , сумніву не викликає, оскільки складений відповідно до вимог ст.ст.254,256 КУпАП, тому є належним доказом у даній справі.
Відповідно до наявної у справі роздруківки тестування на стан алкогольного сп'яніння за допомогою спеціального технічного приладу Газоаналізатора Drager Alcotest 6820, результат тесту становив 1.37‰. Вказану роздруківку водій ОСОБА_1 підписав без зауважень.
При цьому, апеляційний суд звертає увагу на те, що відповідно до діючого законодавства, водій самостійно вирішує чи погоджується він з результатом, який отримано при проведенні огляду поліцейським за допомогою спеціального технічного приладу або не погоджується з отриманим результатом.
У тому разі, якщо водій не погоджується з результатом огляду поліцейським за допомогою спеціального технічного засобу, то огляд на стан сп'яніння повинен бути проведений у закладі охорони здоров'я. При цьому, водій самостійно на власний розсуд вирішує це питання і не зобов'язаний вказувати причини з яких він не погодився з отриманим результатом.
Разом з тим, згода водія з позитивним результатом огляду поліцейським за допомогою спеціального технічного засобу, фактично свідчить про визнання водієм факту перебування у стані алкогольного сп'яніння.
До того ж, згода водія з позитивним результатом огляду поліцейським за допомогою спеціального технічного засобу також свідчить про відсутність правових підстав для подальшого доведення цього факту у встановленому законом порядку, а саме для проведення огляду водія на стан алкогольного сп'яніння у закладі охорони здоров'я.
При цьому, водій ОСОБА_1 на місці зупинки транспортного засобу незгоди з показниками Газоаналізатора Drager Alcotest 6820 не висловлював та відмовився проїхати до закладу охорони здоров'я.
Вказані обставини підтверджуються відеозаписом з нагрудних камер працівників поліції.
Дослідивши зазначений відеозапис встановлено, що на ньому зафіксовано як поліцейськими, у зв'язку із виявленням у водія ознаками алкогольного сп'яніння було запропоновано водію пройти огляд на визначення стану сп'яніння на місці вчинення ДТП, на що він погодився. Результат тесту показав 1.37 проміле. З результатом огляду ОСОБА_1 погодився.
З огляду на наведене, апеляційний суд вважає, що районним судом правильно встановлено, що водій ОСОБА_1 порушив вимоги п.п.«а» п.2.9 Правил дорожнього руху, оскільки керував транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння.
При цьому, апеляційний суд звертає увагу, що адміністративне правопорушення, передбачене ст.130 КУпАП відноситься до тих правопорушень, яке за своїм характером є грубим суспільно небезпечним проступком в сфері забезпечення безпеки дорожнього руху та є небезпечним як для самого правопорушника так і для інших учасників дорожнього руху.
Будь-яких додаткових доказів на спростування висновків суду першої інстанції крім тих, які були досліджені судом першої інстанції, особою, яка подала апеляційну скаргу, не надано.
Отже, перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, апеляційний суд вважає, що районний суд правильно оцінив наявні в даній справі докази, відповідно до вимог ст.251 КУпАП та дійшов до правильних висновків про доведеність вини ОСОБА_1 у порушенні вимог пп.«а» п.2.9 Правил дорожнього руху, а також, що його дії слід кваліфікувати за ч.1 ст.130 КУпАП, як керування транспортним засобами особою в стані алкогольного сп'яніння.
В рішенні по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
За таких обставин ОСОБА_1 , реалізуючи своє право керувати автомобілем, тим самим погодився нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі згідно встановлених норм закону держави Україна.
Інших доводів, які б заслуговували на увагу і підтверджували позицію особи, яка подала апеляційну скаргу, щодо незаконності постанови судді та наявності підстав для закриття провадження в справі, в апеляційній скарзі не наведено.
Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема по справам «Кобець проти України» від 14 лютого 2008 року, «Берктай проти Туреччини» від 08 лютого 2001 року, «Лавенте проти Латвії» від 07 листопада 2002 року неодноразово вказує, що оцінюючи докази суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.
Апеляційний суд вважає, що у справі, яка переглядається, дотримано судом стандарт доведення висунутого ОСОБА_1 обвинувачення у скоєнні передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та ст.124 КУпАП правопорушення поза розумним сумнівом. В цьому разі стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, які є предметом судового розгляду, крім того, що інкриміноване правопорушення було учинено і особа, яка притягнута до адміністративної відповідальності, або відносно якої закрито адміністративне провадження з нереабілітуючих підстав, є винною у вчиненні цього правопорушення. У справі, яка переглядається, належними та допустимими доказами доведено факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, який підтверджений проведеним оглядом на стан сп'яніння та порушення вимог п.13.1 Правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортного засобу. Будь-яких доказів протилежного матеріали справи не містять.
З огляду на зазначене викладені в обґрунтування поданої апеляційної скарги доводи, з урахуванням наявних по справі доказів, не дають жодних сумнівів в правильності висновків суду першої інстанції та не спростовують встановлені судом обставини події, а зводяться виключно до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду по їх оцінці.
Обираючи ОСОБА_1 адміністративне стягнення, суддя районного суду дотримався положень ст.ст.33,36 КУпАП, урахував дані про особу порушника, ступінь його вини та майновий стан, та в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених, призначив таке, яке за своїм видом та мірою відповідає завданню та меті накладення адміністративного стягнення і є необхідним й достатнім для виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Таким чином оскаржувана постанова судді Снігурівського районного суду Миколаївської області від 25 вересня 2025 року є законною та обґрунтованою, а тому підстави для задоволення апеляційної скарги ОСОБА_1 відсутні.
Керуючись ст.294 КУпАП, апеляційний суд
Апеляційну скаргу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Постанову судді Снігурівського районного суду Миколаївської області від 25 вересня 2025 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.124, ч.1 ст.130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 17 000 (сімнадцять тисяч) грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Миколаївського
апеляційного суду Т.В. Серебрякова