Справа № 698/766/25
Провадження № 2/698/410/25
(заочне)
28 жовтня 2025 р. Калинопільський районний суд Черкаської області у складі:
головуючого - судді Лазаренка В.В.,
при секретарі судових засідань - Триліс Я.О.,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
АТ «Універсал Банк» через свого представника адвоката Мєшніка К.І. звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 , у якій просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за договором про надання банківських послуг monobank у розмірі 16729,25 грн., що скаладається з загального залишку заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту) в розмірі 11418,87 грн., заборгованості за пенею в розмірі 2527,98 грн. заборгованості за порушення грошового зобов'язання в розмірі 2782,40 грн., а також просить стягнути витрати по сплаті судового збору у розмірі 3028,00 грн..
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 01.03.2024 року ОСОБА_1 звернувся до банку з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписав анкету-заяву до Договору про надання банківських послуг від 01.03.2024 року та отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок, спеціальним платіжним засобом якого є платіжна картка НОМЕР_1 у сумі 1700, 00 грн..
Відповідач прострочив зобов'язання із сплати щомісячного мінімального платежу за договором понад 62 днів, у зв'язку з чим відбулося істотне порушення зобов'язання, вся заборгованість за кредитом стала простроченою.
Представник позивача надав клопотання про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, проти заочного розгляду справи не заперечував.
Ухвалою Калинопільського районного суду Черкаської області від 03.09.2025 року відкрито провадження у цивільній справі, постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження, без виклику сторін.
Відповідач повідомлявся про розгляд справи належним чином. Відзив на позовну заяву не подав, у зв'язку із чим, суд, враховуючи заяву представника позивача, відповідно до ст.ст. 280 - 282 ЦПК України ухвалив проводити заочний розгляд справи з ухваленням заочного рішення суду.
Оскільки в судове засідання сторони не з'явились, суд відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України проводить слухання справи без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписуючого технічного засобу.
Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані представником позивача докази в їх сукупності та взаємозв'язку, дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на наступне.
Так, відповідно до приписів ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
За правилами ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Згідно вимог ч.ч. 1, 2, 3 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.
У відповідності до приписів ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 ЦК України).
За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Положеннями ч. 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно приписів ч. 2 ст. 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
За правилом ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України.
Відповідно до приписів ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
За змістом ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з пунктами 1, 3, 4 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору, сплата неустойки, відшкодування збитків.
За правилом ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Положеннями ч. 1 ст. 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
За правилами ч.ч. 1, 2 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
За змістом ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
За змістом ч. 1 ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі.
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти догові (п. 12 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).
Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах.
За правилом ч. 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає порядок підписання угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Укладання договору в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного підпису лише за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами цього правочину.
В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Судом встановлено, що 01.03.2024 року між АТ «Універсал Банк» та ОСОБА_1 , було укладено кредитний договір шляхом підписання анкети-заяви до договору про надання банківських послуг, відповідно до умов якого АТ «Універсал Банк» відкрило ОСОБА_1 , поточний рахунок у гривні та надано кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок, спеціальним платіжним засобом якого є платіжна кратка у розмірі 1700,00 грн..
У заяві зазначено, що відповідач згідний з тим, що ця анкета-заява разом із Умовами, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту становить між ним та банком договір про надання банківських послуг, а також підписавши анкету-заяву він підтвердив, що ознайомився та отримав примірники у мобільному додатку вищезазначених документів, що складають договір та зобов'язується виконувати його умови.
Позивач АТ «Універсал Банк» свої зобов'язання за договором виконало в повному обсязі, а саме: надав відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах передбачених договором та в межах встановленого кредитного ліміту.
ОСОБА_1 в свою чергу прострочив зобов'язання зі сплати щомісячного мінімального платежу за кредитним договором від 01.03.2024 року понад 90 днів, у зв'язку з чим виникла заборгованість, яка згідно з наданим банком розрахунком, станом на 04.06.2025 року становить 16729,25 грн., яка складається з: 11418,87 грн., загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту), 2527,98 грн. заборгованості за пенею, 2782,40 грн., заборгованості за порушення грошового зобов'язання, які позивач просить стягнути з відповідача. На підтвердження факту укладення кредитного договору банк надав копію анкети-заяви до договору про надання банківських послуг від 01.03.2024 року, витяг з «Тарифів за карткою Monobank» і витяг з «Умов обслуговування рахунків фізичної особи» (ресурс: Умови обслуговування рахунків фізичної особи в АТ «Універсал Банк» розміщені на офіційному сайті: https://www.monobank.ua/terms).
Згідно анкети-заяви до договору про надання банківських послуг відповідач просить відкрити поточний рахунок в АТ "Універсал Банк" у гривні на його ім'я НОМЕР_2 та просить встановити кредитний ліміт на суму, зазначену у мобільному додатку.
У паспорті споживчого кредиту Чорної картки monobank інформація, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит, зокрема, зазначено основні умови кредитування з урахуванням побажань споживача, а саме: тип кредиту - поновлювальна кредитна лінія, сума/розмір кредитного ліміту - від 0 до 500 000 ( в залежності від суми , яка погоджена у заявці на кредит та відображена у мобільному додатку) грн., строк кредитування (строк дії кредитної лінії) - 25 років з правом автоматичного продовження, мета отримання кредиту - на споживчі потреби, спосіб та строк надання кредиту - кредитні кошти надаються клієнту у вигляді суми кредитного ліміту на споживчі потреби на платіжній картці клієнта, яка відкрита у банку на підставі укладеного договору про надання банківських послуг. Строк надання кредиту-протягом одного дня (максимальний строк). Процентна ставка, відсотків річних, пільгова процентна ставка 0,00001%, розмір обов'язкового щомісячного платежу за користування кредитними коштами 4% від заборгованості (не менше 100 грн, але не більше залишку заборгованості), базова процентна ставка 3,1 % в місяць (37,2% річних), процентна ставка, яка застосовується при невикрнанні зобов'язання щодо повернення кредиту 6,2 % на місяць (нараховується у випадку наявності простроченої заборгованості) загальні витрати за кредитом 36668,07 грн. розраховано, виходячи з суми кредитного ліміту 100000 грн. погашення якого відбувалось впродовж 12 місяців. Крім того, орієнтована загальна вартість кредиту для споживача за весь строк користування кредитом (у т.ч. тіло кредиту, відсотки, комісії та інші платежі), 136668,07 грн. розраховано, виходячи з суми кредитного ліміту 100000 грн. погашення якого відбувалось впродовж 12 місяців, реальна річна процентна ставка, відсотків річних 44,26 % якщо в пільговому періоді, то 0%.
Згідно довідки від 17.03.2025 року про розмір встановленого ліміту клієнта ОСОБА_2 за договором про надання банківських послуг "Monobank" від 20.12.2021 року по поточному рахунку № НОМЕР_3 становить 15000,00 грн.
Згідно розрахунку заборгованості за договором б/н від 01.03.2024 року укладеного між Універсал Банк та клієнтом ОСОБА_1 станом на 04.06.2025 року загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тіло кредиту) становить 1700,00 грн..
Аналізуючи зібрані докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що кредитний договір б/н від 01.03.2024 року укладений у спосіб визначений чинним законодавством України з повним дотриманням вимог щодо його укладення із зазначенням умов, які жодним чином не порушують вимоги Закону України «Про захист прав споживачів», порядок надання та повнота наданої інформації відповідають вимогам Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг».
Розрахунок заборгованості проведений з дотриманням узгоджених сторонами вищевказаних істотних умов договору, а відповідач не надав суду жодних належних та допустимих доказів на спростування встановлених судом обставин, а також розрахунку заборгованості.
Наведені обставини свідчать про те, що між сторонами у цій справі виникли договірні зобов'язання, які випливають з кредитного договору, ними дотримано письмову форму укладення кредитного договору, цей договір є укладеним відповідно до вимог ст.ст. 639, 1054 ЦК України, оскільки передача грошей відбулася і сторонами кредитного договору було досягнуто згоди відносно всіх його істотних умов.
Аналогічні правові висновки викладені у постанові Верховного Суду від 23.03.2020 року у справі № 404/502/18, від 09.09.2020 року у справі № 732/670/19.
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (ч. 1 ст. 12 ЦПК України).
Відповідно до положень ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
У приписах ч. 6 ст. 81 ЦПК України передбачено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до положень ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 77 ЦПК України). Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч. 1 ст. 80 ЦПК України).
За змістом ч.ч. 1, 2, 3 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
У п. 27 постанови № 2 Пленуму Верховного Суду України від 12.06.2009 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» роз'яснено, що виходячи з принципу процесуального рівноправ'я сторін та враховуючи обов'язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається, необхідно в судовому засіданні дослідити кожний доказ, наданий сторонами на підтвердження своїх вимог або заперечень, який відповідає вимогам належності та допустимості доказів.
Таким чином, з урахуванням принципів змагальності та диспозитивності цивільного судочинства, обов'язок подавати докази покладається на сторони процесу, а суд позбавлений можливості визначати коло доказів за власною ініціативою і зобов'язаний розглядати справу виключно на підставі поданих сторонами доказів.
На підставі досліджених письмових доказів, наданих позивачем, які не спростовані відповідачем належними доказами, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги АТ «Універсал Банк» засновані на законі та умовах укладеного договору, обґрунтовані належними доказами та підлягають задоволенню шляхом стягнення з ОСОБА_1 на користь позивача заборгованості за кредитним договором б/н від 01.03.2024 року у розмірі 14201,27 грн., що скаладається з загального залишку заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту) 11418,87 грн. та заборгованості за порушення грошового зобов'язання 2782,40 грн..
При вирішенні питання щодо нарахування та стягнення з відповідача пені у розмірі 2527,98 грн., суд виходить з наступного.
15.03.2022 Верховною Радою України прийнято Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» № 2120-IX, який набув чинності 17.03.2022 та відповідно до якого розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено, зокрема, пунктом 18 такого змісту: «у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем)».
Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 року в Україні введено воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 року строком на 30 діб.
Указ Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 затверджено Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 2102-ІХ від 24.02.2022.
На час розгляду справи, строк дії воєнного стану в України продовжено Указами Президента України.
З огляду на викладене, позивачем зазначене не враховано, здійснено розрахунок пені за період з 01.03.2024 року по 04.06.2025 року, яка відповідно до вимог зазначеної правової норми підлягає списанню кредитодавцем (позикодавцем), а тому в цій частині позовні вимоги не підлягають задоволенню.
При розгляді справи суд відповідно до вимог статей 10, 12, 13 ЦПК України керується принципом верховенства права та розглядає справи в межах заявлених вимог і на підставі поданих доказів. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для вирішення справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Згідно із ч. 5 ст. 81 ЦПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 83 ЦПК України позивач повинен подати суду докази разом з поданням позовної заяви, а відповідач - разом з поданням відзиву. За змістом ч. 4 ст. 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій. Відповідач не надав суду доказів, які б спростували твердження позивача щодо невиконання ним умов договору, наявності заборгованості та її розміру, через що у суду відсутні підстави не приймати надані позивачем докази. Таким чином, дослідженими у справі доказами повно та об'єктивно доведено, що відповідач взятого на себе зобов'язання щодо погашення кредиту, сплати відсотків за його користування належним чином не виконував, тим самим порушив умови договору, у зв'язку із чим у нього утворилась заборгованість в загальній сумі 14201,27 гривень, яка підлягає стягненню на користь АТ «Універсал Банк» в судовому порядку. Виходячи з викладеного, суд вважає заявлені позовні вимоги обґрунтованими і доведеними, тому позов підлягає частковому задоволеню.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Позивачем понесені та документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору в сумі 3028,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 41656970523 від 15.08.2025 року, тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог в сумі 2570,43 грн. (14201,27/16729,25 х 3028,00).
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 4, 5, 13, 76-81, 133, 141, 166, 256, 263-265, 280-282 ЦПК України, ст.ст. 252-259, 261, 525, 526, 549, 599, 610, 611, 626, 629, 1048, 1050, 1054 ЦК України, суд, -
Позов Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк» (04082, м. Київ, вул. Автозаводська, буд. 54/19; ЄДРПОУ 21133352) заборгованість за кредитним договором б/н від 01.03.2024 року в розмірі 14201 (чотирнадцять тисяч двісті одну ) грн. 27 (двадцять сім) коп..
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк» (04082, м. Київ, вул. Автозаводська, буд. 54/19; ЄДРПОУ 21133352) понесені витрати по сплаті судового збору в розмірі 2570 (дві тисячі п'ятсот сімдесят ) грн. 43 (сорок три) коп..
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Черкаського апеляційного суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя В.В. Лазаренко