Справа№592/10499/25
Провадження №2/592/2425/25
27 жовтня 2025 року м.Суми
Ковпаківський районний суд м. Суми у складі: головуючого судді - Алфьорова А.М., за участю секретаря - Літовченко С.М., розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Суми цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «Гефест» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення 3 % річних,
Позивач звернувся до суду і свої позовні вимоги мотивує тим, що 17.11.2005 р. між ПАТ КБ «Правекс-Банк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 16005-012/05Ф, за умовами якого відповідач ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 8000 дол. США, строком до 17.11.2008 р. 17.11.2005 р. з метою забезпечення виконання зобов'язання за кредитним договором між ПАТ КБ «Правекс-Банк» та ОСОБА_2 укладено договір поруки № 16005-012/05Ф, за умовами якого відповідач ОСОБА_2 поручився перед банком за виконання відповідачем ОСОБА_1 зобов'язання за кредитним договором. Рішенням Ковпаківського районного суду м. Суми від 26.01.2016 р. стягнуто у солідарному порядку з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «Правекс-Банк» заборгованість по поверненню кредитних коштів, сплаті процентів за користування кредитом за кредитним договором у розмірі 3098,12 доларів США, з переведенням іноземної валюти в українську за курсом, встановленим НБУ на день ухвалення рішення, з яких: суми кредиту - 3098,12 доларів США; суми відсотків 0,00 доларів США. Ухвалою Ковпаківського районного суду м. Суми від 03.11.2021 р. замінено стягувача ПАТ КБ «Правекс Банк» його правонаступником ТОВ «ФК «Гефест» у виконавчому листі виданому Ковпаківським районним судом м. Суми у справі № 592/7775/16-ц відносно ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Станом на звернення до суду з вказаним позовом, рішення суду від 26.01.2016 р. не виконане. Просить суд: стягнути у солідарному порядку з відповідачів на його користь суму у розмірі 456,04 доларів США 3 % річних з невиконання грошового зобов'язання за рішенням Ковпаківського районного суду м. Суми від 26.01.2016 р. у справі № 592/7775/16-ц та судовий збір у сумі 2422 грн. 40 коп.
У судове засідання сторони не з'явилися. Представник позивача ТОВ «ФК «Гефест» - Остащенко О.М. надала письмову заяву з проханням розглянути справу без її участі, позовні вимоги підтримала у повному обсязі. Крім того, представник позивача не заперечувала проти ухвалення заочного рішення.
Відповідач ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.
Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з'явився.
Суд вважає за можливе розглянути справу без участі сторін на підставі наявних доказів.
Дослідивши докази по справі, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що між 17.11.2005 р. між ПАТ КБ «Правекс-Банк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 16005-012/05Ф, за умовами якого відповідач ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 8000 дол. США, строком до 17.11.2008 р.
17.11.2005 р. з метою забезпечення виконання зобов'язання за кредитним договором між ПАТ КБ «Правекс-Банк» та ОСОБА_2 укладено договір поруки № 16005-012/05Ф, за умовами якого відповідач ОСОБА_2 поручився перед банком за виконання відповідачем ОСОБА_1 зобов'язання за кредитним договором.
Рішенням Ковпаківського районного суду м. Суми від 26.01.2016 р. стягнуто у солідарному порядку з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «Правекс-Банк» заборгованість по поверненню кредитних коштів, сплаті процентів за користування кредитом за кредитним договором у розмірі 3098,12 доларів США, з переведенням іноземної валюти в українську за курсом, встановленим НБУ на день ухвалення рішення, з яких: суми кредиту - 3098,12 доларів США; суми відсотків 0,00 доларів США.
Ухвалою Ковпаківського районного суду м. Суми від 03.11.2021 р. замінено стягувача ПАТ КБ «Правекс Банк» його правонаступником ТОВ «ФК «Гефест» у виконавчому листі виданому Ковпаківським районним судом м. Суми у справі № 592/7775/16-ц відносно ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
За змістом положень частини 1 статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (стаття 530 ЦК України).
Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).
Згідно з положеннями статті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Зокрема, статтею 625 ЦК України врегульовано правові наслідки порушення грошового зобов'язання, які мають особливості. Так, відповідно до наведеної норми боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Формулювання статті 625 ЦК України, коли нарахування процентів тісно пов'язується із застосуванням індексу інфляції, орієнтує на компенсаційний, а не штрафний характер відповідних процентів, а тому 3 % річних не є неустойкою у розумінні положень статті 549 ЦК України.
Отже, за змістом наведеної норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3 % річних входять до складу грошового зобов'язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Правовий аналіз положень статей 526, 599, 611, 625 ЦК України дає підстави для висновку, що наявність судового рішення про стягнення суми боргу за договором, яке боржник не виконав, не припиняє правовідносин сторін цього договору, не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених статтею 625 ЦК, за час прострочення.
Разом із тим, главою 19 ЦК України визначено строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу, тобто позовну давність.
Аналіз змісту наведених норм матеріального права у їх сукупності дає підстави для висновку, що до правових наслідків порушення грошового зобов'язання, передбачених статтею 625 ЦК України, застосовується загальний строк позовної давності тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).
Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (стаття 267 ЦК України).
Порядок відліку позовної давності наведено у статті 261 ЦК України.
Оскільки внаслідок невиконання боржником грошового зобов'язання у кредитора виникає право на отримання сум, передбачених статтею 625 ЦК України, за увесь час прострочення, тобто таке прострочення є триваючим правопорушенням, то право на позов про стягнення інфляційних втрат і 3 % річних виникає за кожен місяць з моменту порушення грошового зобов'язання до моменту його усунення.
У постанові Верховного Суду (у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду) від 26.10.2018 у справі № 922/4099/17 з огляду на правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду України від 26.04.2017 у справі № 918/329/16, наведено висновок про те, що вимоги про стягнення грошових коштів, передбачених статтею 625 ЦК, не є додатковими вимогами в розумінні статті 266 ЦК, а тому закінчення перебігу позовної давності за основною вимогою не впливає на обчислення позовної давності за вимогою про стягнення 3 % річних та інфляційних втрат. Стягнення 3% річних та інфляційних витрат можливе до моменту фактичного виконання зобов'язання та обмежується останніми 3 роками, які передували подачі позову.
Аналогічні за змістом висновки сформульовано у постановах Верховного Суду від 10.04.2018 у справі № 910/16945/14, від 27.04.2018 у справі № 908/1394/17, від 21.11.2018 у справі № 642/493/17-ц.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позов ТОВ «ФК «Гефест» щодо стягнення 3 % річних, нарахованих відповідно до статті 625 ЦК на суму основного боргу, який відповідачем ОСОБА_1 не сплачено, загалом заявлено у межах строку позовної давності, оскільки інфляційні та річні не є додатковими вимогами в розумінні статті 266 ЦК України.
Щодо вимоги про стягнення з ОСОБА_2 3 % річних за невиконання грошового зобов'язання за рішенням Ковпаківського районного суду м. Суми від 26.01.2016 р. у справі № 592/7775/16-ц, суд зазначає наступне.
Згідно довідки від 09.11.2022 р. № 1761/80 в/ч НОМЕР_1 солдат ОСОБА_2 перебуває на військовій службі у в/ч НОМЕР_1 .
Відповідно до п. 15 ст. 14 ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі Закон) військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період на весь час їх призову, а також їх дружинам (чоловікам), а також іншим військовослужбовцям, під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, їх дружинам (чоловікам) - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов'язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об'єктів житлового фонду (жилого будинку, квартири, майбутнього об'єкта нерухомості, об'єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля.
З урахуванням положень Закону суд приходить до висновку, що 3 % річних не підлягають стягненню з ОСОБА_2 , а вимоги в цій частині не підлягають задоволенню з вищевказаних підстав.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, суд вважає необхідним стягнути з відповідача ОСОБА_1 понесені позивачем судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2422 грн. 40 коп.
Керуючись ст.ст. 11, 509, 526, 546, 549, 551, 610, 611, 1054 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 81, 141, 263-265 ЦПК України, суд -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «Гефест» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення 3 % річних - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «Гефест» 3 % річних у сумі 456 грн. 04 доларів США з невиконання грошового зобов'язання за рішенням Ковпаківського районного суду м. Суми від 26.01.2016 р. у справі № 592/7775/16-ц.
Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «Гефест» судовий збір у сумі 2422 грн. 40 коп.
В іншій частині позову відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Сумського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя А.М. Алфьоров