Справа № 591/5695/23
Провадження № 1-в/591/109/25
27 жовтня 2025 року Зарічний районний суд м. Суми в складі: головуючого судді ОСОБА_1 , з участю секретаря ОСОБА_2 , Прокурора ОСОБА_3 , засудженого ОСОБА_4 розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Суми клопотання засудженого ОСОБА_4 про заміну невідбутої частини покарання у виді арешту на інший вид покарання у виді пробаційного нагляду,-
Засуджений звернувся до суду із клопотанням, у якому просив здійснити заміну невідбутої частини покарання у виді арешту на інший вид покарання у виді пробаційного нагляду. Вимоги обґрунтовує тим, що вироком Зарічного районного суду м.Суми від 19.07.2023 ОСОБА_4 було визнано винуватим за ч.1 ст.296 КК України та призначено покарання у виді 4 місяців арешту. Відповідно до внесених змін до КК України, КПК України та інших законодавчих актів України щодо удосконалення видів кримінальних покарань був виключений такий вид покарання як арешт, тому виникла необхідність у заміні йому покарання у виді арешту на пробаційний нагляд.
Засуджений в судовому засіданні клопотання підтримав і просив його задовільнити.
Прокурор вважає що клопотання підлягає задоволенню.
Суд, вважає, що заява задоволенню не підлягає, виходячи з таких підстав.
23.08.2023 р. прийнятий Закон України №3342-IX «Про внесення змін до Кримінального, Кримінального процесуального кодексів України та інших законодавчих актів України щодо удосконалення видів кримінальних покарань», який вступив у законну силу 28.03.2024 р.
Вказаним законом було внесено зміни до видів покарання, зокрема ст.60 КК України викладена в такій редакції: 1. Покарання у виді арешту полягає в триманні засудженого військовослужбовця в умовах ізоляції на гауптвахті і встановлюється на строк від одного до шести місяців; 2. Арешт не застосовується до вагітних жінок та жінок, які мають дітей віком до семи років.
Таким чином, арешт, як вид покарання, на теперішній час не може застосовуватись до осіб, які не є військовослужбовцями.
Також, цим законом додано новий вид покарання, а саме ст.59-1 КК України «Пробаційний нагляд», який полягає в обмеженні прав і свобод засудженого, визначених законом і встановлених вироком суду, із застосуванням наглядових та соціально-виховних заходів без ізоляції від суспільства.
Відповідно до п.23 розділу ІІ «Прикінцевих та перехідних положень» Кримінального кодексу України, з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Кримінального, Кримінального процесуального кодексів України та інших законодавчих актів України щодо удосконалення видів кримінальних покарань" засудженим, які відбувають покарання у виді арешту в арештних домах, замінити невідбуту частину покарання на інший вид покарання відповідно до статті 72 цього Кодексу.
П.2 ч.1 ст. 72 КК України в редакції закону від 23.08.2023 р. вказує, що одному дню тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців або арешту відповідають:
а) два дні обмеження волі;
б) три дні службового обмеження для військовослужбовців або три дні виправних робіт;
в) два дні пробаційного нагляду.
Згідно з ч. 3 ст. 74 КК України, призначена засудженому міра покарання, що перевищує санкцію нового закону, знижується до максимальної межі покарання, встановленої санкцією нового закону. У разі якщо така межа передбачає більш м'який вид покарання, відбуте засудженим покарання зараховується з перерахуванням за правилами, встановленими частиною першою статті 72 цього Кодексу.
Під час виконання вироків суд, визначений частиною другою статті 539 цього Кодексу, має право вирішувати такі питання: про звільнення від покарання і пом'якшення покарання у випадках, передбачених частинами 2 і 3 статті 74 Кримінального кодексу України (п. 13 ч. 1 ст. 537 КПК України).
Згідно п. 2 ч. 2 ст. 539 КПК України клопотання (подання) про вирішення питання, пов'язаного із виконанням вироку, подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого виконується вирок, - у разі необхідності вирішення питань, передбачених пунктами 10 (у частині клопотань про заміну покарання відповідно до частини третьої статті 57, частини першої статті 58, частини першої статті 62 Кримінального кодексу України), 11, 13, 13-2 частини першої статті 537 цього Кодексу.
Судом встановлено, що розпорядження про виконання вироку Зарічного районного суду м.Суми від 19.07.2023 року відносно ОСОБА_4 направлено до Сумського РУП ГУНП в Сумській області, тому справа територіально не підсудна Зарічному районному суду м.Суми.
На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що клопотання про заміну покарання невідбутої частини покарання у виді арешту на інший вид покарання відповідно до ст.72 КК України засудженому ОСОБА_4 не підлягає задоволенню, оскільки підсудне іншому суду.
Окрім того, слід наголосити, що судом вже вирішувалось аналогічне клопотання захисника засудженого, в інтересах ОСОБА_4 , та відповідно до ухвали суду від 01 травня 2025 року, у задоволенні такого клопотання було відмовлено з тих же самих підстав.
Керуючись ст.ст. 537, 539 КПК України, -
У задоволенні клопотання ОСОБА_4 про заміну невідбутої частини покарання у виді арешту на інший вид покарання у виді пробаційного нагляду - відмовити.
Повторно роз'яснити засудженому право та порядок звернення з клопотанням про приведення вироку до вимог Закону України «Про внесення змін до Кримінального, Кримінального процесуального кодексів України та інших законодавчих актів України щодо удосконалення видів кримінальних покарань» № 3342-IXвід 23.08.2023 року відповідно до вимогст.ст. 72, 74 КК України, враховуючи зміст положень ст.ст.537,539 КПК України має вирішуватись місцевим судом, в межах територіальної юрисдикції якого виконується вирок.
Ухвала суду може бути оскаржена до Сумського апеляційного суду через Зарічний районний суд м. Суми протягом 7 днів з дня її оголошення.
Суддя ОСОБА_1