Справа № 320/34963/23 Суддя (судді) першої інстанції: Панченко Н.Д.
27 жовтня 2025 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Судді-доповідача: Кузьмишиної О.М.,
суддів: Грибан І.О., Карпушової О.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Київського окружного адміністративного суду від 21 січня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області, в якому просить суд:
- бездіяльність Головного управління Пенсійного Фонду України в Херсонській області, що полягає у відмові зарахувати ОСОБА_1 періоди з 25.11.1967 по 04.07.1972; 01.09.1972 по 02.04.1973; 01.07.1974 по 26.01.1979 у стаж роботи із шкідливими і важкими умовами праці, який дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах та здійснити перерахунок пенсії, визнати протиправною;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного Фонду України в Херсонській області зарахувати ОСОБА_1 періоди з 25.11.1967 по 04.07.1972; 01.09.1972 по 02.04.1973; 01.07.1974 по 26.01.1979 у стаж роботи із шкідливими і важкими умовами праці, який дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах та здійснити перерахунок пенсії з дня призначення пенсії за віком.
В обґрунтування позовних вимог позивачка зазначає, що рішенням Херсонського міського суду Херсонської області від 29.05.2018 встановлений факт її роботи на посаді штампувальника, а отже періоди з 25.11.1967 по 04.07.1972; 01.09.1972 по 02.04.1973; 01.07.1974 по 26.01.1979 повинні бути включені органами Пенсійного фонду України до стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, який дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 21 січня 2025 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду, ОСОБА_1 звернулася з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.
Зокрема, апелянт вказує, що рішення суду першої інстанції прийняте з порушенням норм матеріального права, судом неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що судом першої інстанції не взято до уваги встановлений рішенням Херсонського міського суду Херсонської області від 29.05.2018 у справі №766/17409/16-ц факт її роботи на посаді штампувальника, а отже періоди з 25.11.1967 по 04.07.1972; 01.09.1972 по 02.04.1973; 01.07.1974 по 26.01.1979 повинні бути включені органами Пенсійного фонду України до стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, який дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
Апелянт стверджує, що суд не мав права робити висновок щодо розміру її пенсії, оскільки в межах даного спору такі питання не ставилися. Предметом спору є включення відповідачем до її трудового стажу відповідних періодів роботи на посаді штапмувальника.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.03.2025 у складі судді-доповідача ОСОБА_2, суддів Чаку Є.В., Сорочка Є.О. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , встановлено строк, протягом якого учасники справи можуть подати відзив на апеляційну скаргу.
Рішенням Вищої ради правосуддя від 08 квітня 2025 року № 748/0/15-25 ОСОБА_2 звільнено з посади судді Шостого апеляційного адміністративного суду у зв'язку з поданням заяви про відставку.
Рішенням зборів суддів Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 квітня 2025 року вирішено здійснити повторний автоматизований розподіл судових справ, які перебувають у провадженні судді ОСОБА_2
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.04.2025, справа №320/34963/23 передана судді-доповідачу - Єгоровій Н.М.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 16.04.2025 у складі судді-доповідача Єгорової Н.М., суддів Чаку Є.В., Сорочка Є.О. прийнято справу до свого провадження. Повторно витребувано з Київського окружного адміністративного суду матеріали адміністративної справи №320/34963/23
Наказом голови Шостого апеляційного адміністративного суду від 21.04.2025 року № 22 к/гс «Про надання відпустки без збереження заробітної плати для догляду за дитиною Єгоровій Н.М. » судді Єгоровій Н.М. надано відпустку без збереження заробітної плати для догляду за дитиною, яка потребує домашнього догляду, з 12 травня по 17 липня 2026 року.
Рішенням зборів суддів Шостого апеляційного адміністративного суду від 26 травня 2025 року вирішено здійснити повторний автоматизований розподіл судових справ та заяв про прийняття додаткових судових рішень, які перебувають у провадженні судді Єгорової Н.М.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.05.2025, справа №320/34963/23 передана судді-доповідачу - Кузьмишиній О.М.
Ухвалою колегії Шостого апеляційного адміністративного суду у складі судді-доповідача Кузьмишиної О.М. та суддів Сорочка Є.О., Чаку Є.В. від 03.06.2025 прийнято справу №320/34963/23 до свого провадження.
Надалі після надходження матеріалів справи №320/34963/23 до Шостого апеляційного адміністративного суду 24.07.2025, ухвалою суду від 20.08.2025 призначено справу до розгляду в порядку письмового провадження.
Відповідач своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався, що відповідно до частини четвертої статті 304 Кодексу адміністративного судочинства України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Відповідно до частини першої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 перебуває на пенсійному обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Херсонській області та отримує пенсію за віком, починаючи з 2005 року.
В червні 2023 року позивачка звернулася до пенсійного органу із заявою, в якій просила зарахувати періоди роботи з 25.11.1967 по 04.07.1972; 01.09.1972 по 02.04.1973; 01.07.1974 по 26.01.1979 у стаж роботи із шкідливими і важкими умовами праці для призначення пенсії за віком на пільгових умовах та здійснити перерахунок пенсії.
Листом Головного управління ПФУ в Херсонській області від червня 2023 року повідомлено позивачці, що відповідно до пункту 3 Порядку застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні пенсії за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України 18.11.2005 №383, при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. У період роботи з 01.09.1972 по 02.04.1973 був чинний Список №2 производств, цехов, профессий и должностей с тяжелыми условиями труда, работа в которых дает право на государственную пенсию на льготных условиях и в льготных размерах, затверджений постановою Ради Міністрів СРСР від 22 серпня 1956 г. №1173, яким посади герметизатора компаунадами та заливиика компаундами не передбачені. Щодо підтвердження стажу роботи з 01.07.1974 по 26.01.1979 на пільгових умовах на посаді штампувальника ВАТ «Дніпровське підприємство «Єра», то зазначеним підприємством не надана довідка, яка підтверджує пільговий характер роботи.
Рішенням Херсонського міського суду Херсонської області від 29.05.2018 у справі №766/17409-16-ц встановлено факт того, що ОСОБА_1 працювала у Дніпровському підприємстві «Єра», правонаступником якого є ПАТ «Дніпровське підприємство «ЕРА», в період часу з 01.07.1974 р. по 26.01.1979 р. на посаді штампувальника 100 % річного фонду її робочого часу. Разом з тим, рішення суду не покладає обов'язку на органи Пенсійного фонду в частині проведення інших дій.
Вважаючи бездіяльність суб'єкта владних повноважень протиправною, позивачка звернулася до суду за захистом своїх прав.
Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначено Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-IV).
Відповідно до статті 1 Закону № 1058-IV (в редакції на час звернення позивачки до відповідача) пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом.
Згідно частини першої статті 24 Закону № 1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Відповідно до статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-ХІІ право на пенсію за віком з пільгових підстав незалежно від міста останньої роботи мають працівники, що були зайняті повний робочий день на роботах з особливо шкідливими і особливо тяжкими умовами праці по Списках № 1 та № 2 виробництв, робот, професій і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України і за результатами атестації робочих міст.
Згідно з пунктом "б" частини першої статті 13 Закону № 1788-ХІІ на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Порядок пенсійного забезпечення осіб, які працювали до введення в дію цього Закону (до 1 січня 1992 року) на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених законодавством, що діяло раніше, визначається статтею 100 цього Закону (ч.4 ст.13 Закону № 1788).
Статтею 100 Закону № 1788-ХІІ передбачено, що особам, які працювали до введення в дію цього Закону на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених раніше діючим законодавством, пенсії за віком призначаються на таких умовах: а) особам, які мають на день введення в дію цього Закону повний стаж на зазначених роботах, що давав право на пенсію на пільгових умовах, пенсії в розмірах, передбачених цим Законом, призначаються відповідно до вимог за віком і стажем, встановлених раніше діючим законодавством; б) особам, які не мають повного стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, вік, необхідний для призначення пенсії відповідно до статті 12, знижується пропорційно наявному стажу в порядку, передбаченому статтями 13 - 14 цього Закону, виходячи з вимог цього стажу, встановлених раніше діючим законодавством.
Положеннями статті 62 Закону № 1788-ХІІ визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п.20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 р. № 637, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
Як вбачається з трудової книжки ОСОБА_1 від 24 листопада 1967 року, остання містить наступні записи:
- №1 з 25 листопада 1967 року прийнята мотальницею підготовчого відділу Херсонського ордена Леніна бавовняному комбінаті (наказ від 27 листопада 1967 року №53);
- №2 з 04 вересня 1970 року переведено мотальницею на прядильне виробництво №4 (наказ від 09 вересня 1970 року);
- №3 з 04 липня 1972 року звільнена за власним бажанням (наказ від 03 липня 1972 року №29);
- №5 з 01 вересня 1972 року присвоєно 1 розряд герметизатора компаундами (наказ від 01 вересня 1972 року №267/9);
- №6 з 01 листопада 1972 року переведено заливщицею компаундами 1 розряду цеху №6 (наказ від 01 листопада 1972 року №1443);
- №7 з 02 квітня 1973 року звільнена за власним бажанням (наказ від 02 квітня 1973 року №349);
- №9 з 01 липня 1974 року переведено перекваліфікантом штамповщика (наказ від 04 липня 1974 року №74-к);
- №10 з 20 вересня 1977 року присвоєно 2 розряд штамповщика (протокол від 26 вересня 1977 року №7/77);
- №11 з 26 січня 1979 року переведено в цех №2 прибиральником-гардеробником (наказ від 04 лютого 1979 року №24к).
Разом з тим, Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, який затверджено постановою Ради Міністрів СРСР 22 серпня 1956 року №1173 (чинний у періоди її роботи з 25.11.1967 по 04.07.1972; 01.09.1972 по 02.04.1973; 01.07.1974 по 26.01.1979) посади мотальниці, герметизатора компаунадами, заливника компаундами та штампувальника у відповідних розділах не знайдено.
Вказані обставини не заперечуються апелянтом, про що остання зазначає у позовній заяві та відповіді на відзив (зв.а.с.1, 23).
Щодо посилання апелянта на те, що судом не взято до уваги встановлений рішенням Херсонського міського суду Херсонської області від 29.05.2018 у справі №766/17409/16-ц факт її роботи на посаді штампувальника, колегія суддів зазначає таке.
Судом апеляційної інстанції із загальнодоступного джерела - Єдиного державного реєстру судових рішень встановлено, що рішенням Комсомольського районного суду м. Херсона від 15 листопада 2000 року у справі №22а-1214 2002 за позовом ОСОБА_1 до Управління соціального забезпечення населення Херсонського міськвиконкому, ВАТ "Дніпровське підприємство «ЕРА» про збільшення розміру пенсійного забезпечення, що набрало законної сили, встановлено, що робота, яку виконувала позивач в період з 01 липня 1974 року по 26 січня 1979 року не була пов'язана із шкідливими умовами та не передбачена переліком професій, які дають право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 1994 року №162.
Крім того, рішенням Комсомольського районного суду м. Херсона від 13 жовтня 2003 року у справі №2-2342 2003 відмовлено в задоволенні заяви ОСОБА_1 , зацікавлена особа ВАТ «Дніпровське підприємство «ЕРА», Пенсійний фонд Комсомольського району м. Херсона про встановлення факту роботи штамповщицею 2 розряду на шкідливих умовах праці на ВАТ "Дніпровське підприємство «ЕРА» у період з 01 липня 1974 року по 26 січня 1979 року.
У даному судовому рішенні встановлено наступні обставини спірних правовідносин:
« ОСОБА_1 з 01 липня 1974 року по 26 січня 1979 року працювала в ВАТ «Дніпровське підприємство «ЕРА» штампувальником 2 розряду, що підтверджується трудовою книжкою заявника. Робота полягала в штампуванні ущільнюючих кілець з азбошнуру, просоченого масою 421А і "галет" із маси 421А, які відповідно до «Типової інструкції по ущільненню проходу кабелів через водонепроникні палуби і перебирання, та при введенні кабелів в електрообладнання», є ущільнювальними матеріалами і не є ізоляційними матеріалами. Технологічні процеси виготовлення кілець з просоченого абозшнура і галет з маси 421А відповідають нормам і вимогам Державних санітарних правил і відповідно до переліку «шкідливі речовини в промисловості» не належать до шкідливого виробництва. Згідно довідки відповідача азбест, що входить до складу вихідного матеріалу знаходиться після просочення герметизуючою масою 421А в зв'язаному стані і не представляє небезпеки для здоров'я обслуговуючого персоналу і навколишнього середовища. Річний обсяг виробництва маси 421А становив не більше 30% річного фонду робочого часу штампувальника.
Посиланням ОСОБА_1 на те, що вона працювала штамповщиком 2 розряду у шкідливих умовах праці і її професія ідентична професії «штампувальник ізоляційних матеріалів» (шифр професії 2160000А-19700), яка дає право на отримання пільгової пенсії за списком №2 не обґрунтовані, доказами не підтверджені».
Ухвалою судової палати в цивільних справах апеляційного суду Херсонської області від 25 грудня 2003 року рішенням Комсомольського районного суду м. Херсона від 13 жовтня 2003 року у справі №2-2342 скасовано, провадження в справі закрито. Ухвала суду набрала законної сили.
Положеннями частини четвертої статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Виходячи із зазначеного, колегія суддів вважає необґрунтованим посилання апелянта на судове рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 29 травня 2018 року по справі №766/17409/16-ц, оскільки даним судовим рішенням лише встановлено факт того, що ОСОБА_1 працювала у Дніпровському підприємстві «ЕРА», правонаступником якого є ПрАТ «Дніпровське підприємство «ЕРА» в період часу з 01 липня 1974 року по 26 січня 1979 року на посаді штампувальника 100% річного фонду її робочого часу.
Натомість, судовими рішеннями Комсомольського районного суду м. Херсона від 15 листопада 2000 року у справі №22а-1214 2002 та від 13 жовтня 2003 року у справі №2-2342 2003 встановлено обставини, які мають преюдиційне значення при вирішенні даної справи, а саме детальні обставини щодо характеру виконуваної роботи позивача, та визначено, що її робота не відповідала професії «штампувальник ізоляційних матеріалів» (шифр професії 2160000А-19700).
Щодо доводів апелянта про те, що судом першої інстанції неправомірно зазначено, що розмір пенсії позивача не зміниться, якщо будуть зараховані до пільгового стажу роботи спірні періоди її трудової діяльності, колегія суддів зазначає, що суд дійшов такого висновку через те, що позивачка періодично (постійно піднімає одне і теж по суті питання) звертається до пенсійного органу із заявами про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, оскільки вважає, що має пільговий стаж за списком №2.
Також колегія суддів наголошує, що порушення, на думку апелянта, судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, оскільки судом зроблено висновок про незмінність розміру пенсії у випадку не включення вищевказаних періодів роботи у стаж ОСОБА_1 , не входить до переліку випадків обов'язкових підстав для скасування судового рішення, передбаченого частиною третьою статті 317 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судова колегія не заперечує права позивачки на зарахування таких періодів у стаж роботи у випадку їх документального підтвердження. Однак, останньою не надано ні до пенсійного органу, ні до суду першої та апеляційної інстанції будь-яких доказів, довідок чи інших підтверджуючих документів, які б містили періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професію або посаду; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до яких включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка, в тому числі виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій тощо.
Судова колегія звертає увагу, що відповідач наділений повноваженнями щодо перевірки наданих позивачем документів, однак, цьому кореспондує і обов'язок позивача підтвердити доводи, на які він посилається в обґрунтування позовної заяви, апеляційної скарги та власної позиції.
Відповідно до частини першої статті 77 Кодеску адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що доводи позивачки є необґрунтованими, а її вимоги такими, що задоволенню не підлягають.
Суд апеляційної інстанції наголошує, що апеляційна скарга позивача повністю дублює позовну заяву, тобто в ній не наведено норм законодавства, які порушені чи не враховані судом першої інстанції, не спростовано викладену у рішенні суду правову позицію та не спростовано доводів відповідача, які стали підставою для відмови у задоволенні позовних вимог.
Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції в повній мірі досліджено обставини справи на підставі яких суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
Згідно з п.1 частини першої статті 315 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Відповідно до статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 21 січня 2025 року у справі №320/34963/23 - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення і не може бути оскаржена.
Суддя - доповідач О.М. Кузьмишина
Судді І.О.Грибан
О.В.Карпушова