Справа № 571/3104/25
Провадження № 2-о/571/61/2025
про залишення без руху заяви про видачу обмежувального припису
28 жовтня 2025 року с-ще Рокитне
Суддя Рокитнівського районного суду Рівненської області Качмар М.Я., вивчивши матеріали заяви ОСОБА_1 про видачу обмежувального припису, -
Заявниця ОСОБА_2 28 жовтня 2025 року, через канцелярію подала до суду заяву у порядку окремого провадження, про видачу обмежувального припису, котрим просить видати обмежувальний припис щодо ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 строком на один рік.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, головуючим суддею щодо розгляду вищевказаної заяви визначено суддю Качмар М.Я.
Перевіривши вищевказану заяву про видачу обмежувального припису, суддя вбачає, що така пред'явлена з порушенням процесуальних вимог чинного ЦПК України.
Так, згідно з ч. 3 ст. 3 ЦПК України, провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час виникнення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до Глави 13 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про видачу і продовження обмежувального припису.
Відповідно до ч. 3 ст. 294 ЦПК України, справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.
За змістом ч. 1 ст. 350-3 ЦПК України, заінтересованими особами у справах про видачу обмежувального припису є особи, стосовно яких подано заяву про видачу обмежувального припису.
Зокрема, ст. 350-4 ЦПК України передбачено, що у заяві про видачу обмежувального припису повинно бути зазначено: 1) найменування суду, до якого подається заява; 2) ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) заявника та заінтересованої особи, їх місце проживання чи перебування, поштовий індекс, відомі номери засобів зв'язку та адреси електронної пошти, у разі якщо заява подається особою, зазначеною у пунктах 3 і 4 частини першої статті 350-2 цього Кодексу, - процесуальне становище особи, яка подає заяву, із зазначенням її імені (прізвища, імені та по батькові), місця проживання чи перебування, поштового індексу, відомих номерів засобів зв'язку та адреси електронної пошти, а також ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) дитини або недієздатної особи, в інтересах якої подається заява, місце її проживання чи перебування, поштовий індекс, відомі номери засобів зв'язку та адреси електронної пошти, якщо такі відомі; 3) обставини, що свідчать про необхідність видачі судом обмежувального припису, та докази, що їх підтверджують (за наявності). У разі неможливості надати докази, визначені пунктом 3 частини першої цієї статті, до заяви може бути додано клопотання про їх витребування.
У відповідності до ст. 350-5 ЦПК України, справа про видачу обмежувального припису розглядається судом за участю заявника та заінтересованих осіб. У разі якщо участь заявника становить загрозу подальшої дискримінації чи насильства для нього, справа може розглядатися без його участі. Неявка належним чином повідомлених заінтересованих осіб не перешкоджає розгляду справи про видачу обмежувального припису. Суд розглядає справу про видачу обмежувального припису не пізніше 72 годин після надходження заяви про видачу обмежувального припису до суду.
Частиною 9 ст. 128 ЦПК України встановлено, що суд викликає або повідомляє свідка, експерта, перекладача, спеціаліста, а у випадках термінової необхідності, передбачених цим Кодексом, зокрема у справах про видачу обмежувального припису - також учасників справи телефонограмою, телеграмою, засобами факсимільного зв'язку, електронною поштою або повідомленням через інші засоби зв'язку (зокрема мобільного), які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику.
Недодержання заявницею положень ст. 350-3 та 350-4 ЦПК України обмежує виконання судом обов'язку щодо виклику учасників цього провадження, так як незазначення будь-яких контактів заінтересованої особи, позбавляє можливості здійснити її виклик у призначене судове засідання з розгляду цієї заяви про видачу обмежувального припису, з-поміж іншого, як це передбачено ч. 9 ст. 128 ЦПК України, такі контакти мають надати можливість суду телефонограмою, телеграмою, засобами факсимільного зв'язку, електронною поштою або повідомленням через інші засоби зв'язку (зокрема мобільного), які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, - здійснити виклик заінтересованої особи або ж вказати про те, що їй невідомі такі відомості.
В той же час, згідно з ч.3 ст.26 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», рішення про видачу обмежувального припису або відмову у видачі обмежувального припису приймається на підставі оцінки ризиків. Під час вирішення питання про наявність підстав для видачі обмежувального припису суди мають встановлювати, яким формам домашнього насильства піддавався заявник, та оцінювати ризики продовження у майбутньому домашнього насильства у будь-якому його прояві.
Пунктом 9 ч.1 ст.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» передбачено, що оцінка ризиків це оцінювання вірогідності продовження чи повторного вчинення домашнього насильства, настання тяжких або особливо тяжких наслідків його вчинення, а також смерті постраждалої особи. Видача обмежувального припису є заходом впливу на кривдника, який може вживатися лише в інтересах постраждалих осіб та у разі настання певних обставин та наявності ризиків.
Слід вказати на те, що в разі задоволення заяви в даній категорії справ, суд видає обмежувальний припис у вигляді одного чи декількох заходів тимчасового обмеження прав особи, яка вчинила домашнє насильство чи насильство за ознакою статі, передбачених Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» або Законом України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків», на строк від одного до шести місяців (ч. 2 ст. 350-6 ЦПК України).
Проте, всупереч вказаним вимогам, заявницею, хоча й зазначено строк, на який вона просить суд видати обмежувальний припис, однак обов'язки, які вона просить покласти, носять узагальнений характер.
Таким чином, заявниці слід визначитись із заінтересованими особами, а також з конкретним видом обмежувального припису, який, на її думку, необхідний та відповідає реальним ризикам.
Встановлюючи конкретні вимоги до змісту та форми заяви, а також до документів, які мають бути до неї додані, ЦПК України при цьому покладає обов'язок на суд перевірити виконання заявником цих вимог та прийнятності заяви на стадії вирішення питання про відкриття провадження по справі.
Відповідно до ч. 9 ст. 10 ЦПК України, якщо спірні відносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого, суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права).
Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. При цьому суддя зауважує, що залишення позовної заяви без руху не є обмеженням права заявника на доступ до правосуддя.
Так, згідно з усталеною практикою Європейського Суду з прав людини, сформульованою, зокрема, в рішеннях від 20 травня 2010 року у справі «Пелевін проти України» (пункт 27), від 30 травня 2013 року у справі «Наталія Михайленко проти України» (пункт 31), в яких зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою; регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.
Керуючись статтями 10, 185, 350-4 ЦПК України, суддя, -
Заяву ОСОБА_1 про видачу обмежувального припису, - залишити без руху та надати термін для виправлення її недоліків, зазначених у мотивувальній частині ухвали, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення ухвали про залишення заяви без руху.
Роз'яснити заявниці ОСОБА_1 , що якщо вона не усуне недоліків своєї заяви про видачу обмежувального припису у строк, встановлений судом, заява буде вважатися неподаною й буде їй повернута.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя М.Я.Качмар