Справа № 569/12344/25
1-кс/569/8123/25
28 жовтня 2025 року м. Рівне
Рівненський міський суд Рівненської області в особі слідчого судді ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , з участю прокурора ОСОБА_3 , підозрюваної ОСОБА_4 , захисника підозрюваної - адвоката ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в режимі відеоконференцзв'язку клопотання старшого слідчого слідчого відділу Управління Служби безпеки України в Рівненській області капітана юстиції ОСОБА_6 , яке погоджене прокурором відділу Рівненської обласної прокуратури ОСОБА_3 про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 258 КК України, -
Слідчий, у рамках кримінального провадження № 22025180000000076 від 08.04.2025 за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 258 КК України, підозрою ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 14 ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 258 КК України, підозрою ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 258 КК України та за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 14 ч. 2 ст. 113 КК України, звернувся до суду із вказаним клопотанням, про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 .
Своє клопотання обґрунтовує тим, що ОСОБА_4 , діючи умисно, достовірно знаючи про введений в Україні воєнний стан, усвідомлюючи, що в умовах збройної агресії російської федерації проти України будь-які вибухи, в тому числі, в густонаселених місцях, можуть привести до паніки серед цивільного населення, його залякування та порушення громадської безпеки, не пізніше 03.07.2025, за грошову винагороду в розмірі не менше 20 000 грн, погодилась на пропозицію невстановленої особи, яка використовує персональний акаунт у соціальній мережі «Facebook» з назвою « ОСОБА_9 » та месенджері «Telegram» з назвою «Dzhoker», віднайти рюкзак з саморобним вибуховим пристроєм, для здійснення в подальшому терористичного акту шляхом вибуху.
У подальшому, ОСОБА_4 , об 11 год 06.07.2025, слідуючи інструкціям вищевказаної невстановленої особи, отриманими у соціальній мережі «Facebook», в чагарниках за географічними координатами Lat 50.628896? Long 26.245407?, поблизу будинків №64А та №66 по вул. Небесної Сотні в м. Рівне, віднайшла зазначений рюкзак.
Надалі, ОСОБА_4 , оглянувши вміст рюкзаку та переконавшись про наявність в ньому саморобного вибухового пристрою, у порушення постанови Верховної Ради України «Про право власності на окремі види майна» від 24.01.1995, а також «Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів», затвердженої наказом МВС України № 622 від 21.08.1998 та «Положення про дозвільну систему», затвердженого постановою КМУ № 576 від 12.10.1992, на виконання вказівки вищевказаної невстановленої на даний час особи, о 12 год 32 хв 06.07.2025 перемістила саморобний вибуховий пристрій, тримаючи його при собі, до готельно-ресторанного комплексу «4х4», розташованого за адресою: Рівненська область, Рівненський район, с. Колоденка, вул. Рівненська, 1а.
Продовжуючи свою протиправну діяльність, о 13 год 22 хв 06.07.2025 ОСОБА_4 , перебуваючи у кімнаті № 19 зазначеного готельно-ресторанного комплексу, діючи умисно, виконуючи вказівки невстановленої особи, яка використовує персональні акаунти у соціальних мережах «Facebook» з назвою « ОСОБА_9 » та в «Telegram» з назвою «Dzhoker», підготувала вказаний саморобний вибуховий пристрій для дистанційної активації шляхом з'єднання швидкозмінної клеми з акумулятором та двох швидкороз'ємних клем, які були змонтовані шляхом приєднання до мобільних пристроїв та електродетонаторів, чим привела його до бойового стану.
У подальшому, ОСОБА_4 усвідомлюючи, що вказаний вибуховий пристрій може бути приведено в дію телефонним дзвінком, на наявні в ньому термінали мобільного зв'язку, залишила його у кімнаті № 19, після чого залишила вказаний готельно-ресторанний комплекс.
Відповідно до висновку експерта № КСЕ-19/118-25/12355 від 29.09.2025, надані на експертизу об'єкти, вилучені 06.07.2025 у ході обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , до їх розрядження (переведення в безпечний стан) спеціалістами вибухотехніками, являли собою скомпонований заряд саморобної вибухової речовини, придатної до здійснення вибуху, з непрацюючим (імітацією) підривним механізмом.
Таким чином, ОСОБА_4 виконала усі дії, які вважала необхідними для доведення кримінального правопорушення до кінця, але кримінальне правопорушення не було закінчено з причин, які не залежали від її волі.
06.07.2025 ОСОБА_4 затримано в порядку ст. 208 КПК України, а 07.07.2025 останній повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 15 ч. 2 ст. 258 КК України.
Крім того, 23.10.2025 ОСОБА_4 повідомлено про нову підозру, а саме у закінченому замаху на придбання та носіння вибухового пристрою без передбаченого законом дозволу, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 263 КК України.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні даних кримінальних правопорушень підтверджується зібраними у ході досудового розслідування доказами, в їх сукупності, а саме: повідомленням про злочин № 67/2/2/1-107 від 06.07.2025, протоколами обшуків від 06.07.2025, показаннями свідка ОСОБА_10 від 06.07.2025, показаннями свідка ОСОБА_11 від 08.07.2025, відповіддю про виконання доручення №67/2/2/1-109, іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.
Покликаючись на наведене, слідчий доводить, що на даний час у кримінальному провадженні, наявні ті самі ризики, передбачені п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які існували й на час застосування стосовно підозрюваної ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, та застосування інших більш м'яких запобіжних заходів до підозрюваної не зможуть забезпечити виконання ним процесуальних обов'язків, а також запобігти вказаним ризикам.
В судовому засіданні прокурор клопотання підтримав, просив його задоволити з підстав викладених у ньому, а також обґрунтували обставини, які перешкоджають завершенню досудового розслідування, у зв'язку з чим просили продовжити строк тримання під вартою відносно ОСОБА_4 .
Підозрювана та її захисник просили в судовому засіданні застосувати щодо ОСОБА_4 домашній арешт, покликаючись на відсутність заявлених строною обвинувачення ризиків.
Заслухавши учасників судового розгляду, всебічно дослідивши матеріали клопотання, суд приходить до такого висновку.
Судом встановлено, що СВ Управління Служби безпеки України в Рівненській області проводиться досудове розслідування кримінального провадження внесеного до ЄРДР за № 22025180000000076 від 08.04.2025 за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 258 КК України, підозрою ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 14 ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 258 КК України, підозрою ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 258 КК України та за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 14 ч. 2 ст. 113 КК України.
За вищевикладених обставин, 06.07.2025 ОСОБА_4 затримано в порядку ст. 208 КПК України, а 07.07.2025 останній повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 15 ч. 2 ст. 258 КК України.
Крім того, 23.10.2025 ОСОБА_4 повідомлено про нову підозру, а саме у закінченому замаху на придбання та носіння вибухового пристрою без передбаченого законом дозволу, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 263 КК України.
Поряд з цим, 01.09.2025 слідчим суддею Рівненського міського суду Рівненської області постановлено ухвалу про продовження строку досудового розслідування у кримінальному провадженні №22025180000000076 від 08.04.2025 до 6 (шести) місяців, тобто по 07.01.2026.
Розумність підозри, на якій має ґрунтуватися арешт, складає суттєву частину гарантій від безпідставного арешту й затримання, закріпленої у статті 5 параграфу 1 (с) Конвенції." Відповідно до практики Європейського суду "розумна підозра у вчиненні кримінального злочину, про яку йдеться у статті 5 параграфу 1 (с) Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо вчинила злочин".
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш мяких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 3 ст. 199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у ст. 184 КПК України, повинно містити: 1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або зявились нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; 2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Так, вище вказані докази вказують на обґрунтованість та розумність підозри ОСОБА_12 у вчиненні ним кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 368-3, ч. 1 ст. 114-1 КК України.
Враховуючи, що поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві та, виходячи з положень ч. 5 ст. 9 КПК України, слід взяти до уваги позицію Європейського суду з прав людини, відображену у пункті 175 рішення від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990 , п. 32, Series A, №182), те що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990 ).
У п. 48 рішення «Чеботарь проти Молдови» № 35615/06 від 13.11.2007 року Європейський Суд з прав людини зазначив «Суд повторює, що для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 5 & 1 (с), поліція не зобов'язана мати докази, достатні для пред'явлення обвинувачення, ні в момент арешту ні під час перебування заявника під вартою. Також, не обов'язково, щоб затриманій особі були, по кінцевому рахунку, пред'явлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання».
Як передбачено ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, законним та обґрунтованим визнається арешт особи, коли він є необхідним для запобігання вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення, а також для забезпечення виконання будь-якого обовязку, встановленого законом.
В своїх рішеннях ЄСПЛ за скаргою № 40107/02 від «10» лютого 2011 року по справі «Харченко проти України», п. 80; за скаргою № 20808/02 від 04.03.2010 р. у справі«Шалімов проти України», суд визнає порушенням Конвенції продовження/обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за умови, якщо національні суди «…не розглянули жодних альтернативних триманню під вартою запобіжних заходів…».
Згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Як встановлено в ході розгляду клопотання, заявлені стороною обвинувачення ризики на даний час не зменшились та є актуальними, оскільки на даний час у зазначеному провадженні не встановлено всіх фактичних обставин та інших осіб, причетних до вчинення особливо тяжкого кримінального правопорушення, яке характеризується латентністю його організації та подальшої реалізації, із залученням до вказаної протиправної діяльності інших на даний час невстановлених органом досудового розслідування осіб, у зв'язку з чим необхідний тривалий період часу для отримання доказів, які можуть бути використані під час судового розгляду та притягнення до кримінальної відповідальності інших осіб, які причетні до його вчинення, а перебування підозрюваного на волі призведе до неможливості повного та об'єктивного досудового розслідування з вищенаведених причин.
Зокрема, у зв'язку з наявністю обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 263, ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 258 КК України, з яких санкція за вчинення особливо тяжкого передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з конфіскацією майна або без такої, є підстави вважати, що підозрювана може переховуватись від органу досудового розслідування. Враховуючи, що значна частина державного кордону України, у зв'язку з агресією російської федерації, не контролюється Державною прикордонною службою України, підозрювана, перебуваючи на свободі, може вжити заходів щодо переховування від правоохоронних органів, включаючи переміщення на територію російської федерації, з метою уникнення кримінальної відповідальності. Також слід зазначити, що на даний час органом досудового розслідування не встановлено особу, яка надавала допомогу ОСОБА_4 у закінченому замаху на вчинення терористичного акту. Існує ймовірність, що ця особа може вжити заходів щодо надання допомоги підозрюваній у втечі та забезпеченні її переміщення на тимчасово окуповану територію України.
Наявність ризику вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється підтверджується тим, що ОСОБА_4 добровільно погодилася на співпрацю з невстановленою на даний час у ході досудового розслідування особою та виконувала їхні злочинні вказівки. У зв'язку з цим існують достатні підстави вважати, що за відсутності застосування до неї найсуворішого запобіжного заходу, вона, маючи доступ до засобів електронного зв'язку, може продовжити здійснювати дії, спрямовані на шкоду громадській безпеці. Це, своєю чергою, може призвести до продовження нею вчинення цього та/або інших кримінальних правопорушень.
Крім того, ОСОБА_4 частково знайома з матеріалами кримінального провадження та їй відомо про уже наявних свідків, остання може незаконно впливати на них;
З урахуванням того, що з метою запобігання викриттю її протиправної діяльності з боку правоохоронних органів України, ОСОБА_4 вдавалася до заходів конспірації, звітування про виконану злочинну діяльність здійснювала з використанням месенджерів у соціальній мережі «Facebook» та «Telegram», а також враховуючи, що на даний час не проведено всіх необхідних слідчих дій, остання може вчинити дії, спрямовані на знищення, приховування або спотворення речей чи документів, які мають істотне значення для кримінального провадження.
Таким чином, з урахуванням військового стану в державі, застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_4 , відповідає тяжкості підозри і відповідає суспільному інтересу.
Даних, які б вказували на неможливість застосування до підозрюваної вказаного запобіжного заходу, не встановлено.
Слідчий суддя приходить до переконання, що заявлені слідчим ризики не зменшились та на даний час продовжують існувати, а тому із урахуванням наведеного, є необхідним продовжити відносно підозрюваної ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Враховуючи особливу складність кримінального провадження, значну кількість слідчих та процесуальних дій, результати виконання яких необхідні для забезпечення повного і неупередженого розслідування, зокрема дотримання вимог ст. 2 КПК України, строк досудового розслідування у даному кримінальному провадженні 01.09.2025 ухвалою слідчого судді Рівненського міського суду, продовжено до 07.01.2026 включно.
Відповідно до ч. 3 ст. 197 КПК України, строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Відповідно до Закону України «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо обрання запобіжного заходу до військовослужбовців, які вчинили військові злочини під час дії воєнного стану» внесено зміни до ст. 177 КПК України, яким під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 437-442, 402-405, 407, 408, 429 Кримінального кодексу України, застосовується виключно запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї ст. 176 КПК України, тобто тримання під вартою.
Відповідно до ст. 183 КПК України, під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-5, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442 Кримінального кодексу України.
Таким чином, з метою запобігання ризикам передбаченим ч. 1 ст. 177 КПК України, враховуючи неможливість закінчення досудового слідства, а також відсутність підстав для скасування чи зміни застосованого щодо ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою на більш м'який, клопотання слід задоволити.
Керуючись ст. ст. 131-132, 176, 177, 181, 183, 194, 196, 199, 205 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання задоволити.
Продовжити відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_2 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком 60 днів, без визначення розміру застави, тобто до 26.12.2025.
ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в Державній установі "Рівненський слідчий ізолятор" - м. Рівне, вул. Дворецька, 116.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Копію ухвали направити на виконання уповноваженій особі ДУ "Рівненський слідчий ізолятор", вручити учасникам судового розгляду.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Рівненського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя -