27 жовтня 2025 року Справа № 320/58439/24
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі судді-доповідача Епель О.В., суддів: Карпушової О.В., Мєзєнцева Є.І., перевіривши апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 29 травня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії,
До Шостого апеляційного адміністративного суду надійшла апеляційна скарга Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 29 травня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 15.09.2025 апелянту було відмовлено у поновленні строку на апеляційне оскарження рішення суду, а його апеляцію залишено без руху, оскільки апелянтом пропущено строк на апеляційне оскарження та не сплачено судовий збір, установлено десятиденний строк для усунення її недоліків.
При цьому, судом було встановлено, що оскаржуване рішення ухвалено судом першої 29 травня 2025 року, отримано апелянтом в Електронному кабінеті підсистеми ЄСІТС "Електронний суд" 30.05.2025 о 20:16, втім апеляційна скарга направлено засобами поштового зв'язку 04.07.2025, тобто з пропуском тридцятиденного строку.
Копії зазначених ухвал суду апелянтом отримано в електронному кабінеті 18.092025.
28.05.2025 від Апелянта надійшла заява про усунення недоліків, до якої долучено платіжну інструкцію № 3571 від 02.10.2025 та клопотання про поновлення процесуального строку для подачі апеляційної скарги у якому він зазначає, що оскаржуване рішення суду було зареєстровано 02.06.2025. Окрім того, апелянт посилається на факт реєстрації судового рішення в ЄДРСР 02.06.2025 та забезпечення надання загального доступу лише 03.06.2025.
Окрім того, ГУ ПФУ у Київській області зазначає, що суворе застосування адміністративними судами процесуальних строків протягом усього періоду дії воєнного стану може мати ознаки невиправданого обмеження доступу до суду.
Аналізуючи доводи заявника, судова колегія зазначає наступне.
Так, відповідно до ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Водночас, як вже було встановлено судом апеляційної інстанції під час перевірки клопотання Апелянта, поданого разом з його апеляційною скаргою, ухвалено о судом першої 29 травня 2025 року, отримано апелянтом в Електронному кабінеті підсистеми ЄСІТС "Електронний суд" 30.05.2025 о 20:16. Оскільки рішення отримано після 17:00, днем вручення є наступний робочий день - 02.06.2025, як про то зазначає апелянт у клопотанні. Отже, останнім днем строку на апеляційне оскарження є 02.07.2025, втім апеляційна скарга направлена засобами поштового зв'язку 04.07.2025, тобто з пропуском тридцятиденного строку, встановленого КАС України.
При цьому, апеляційний суд відзначає, що у клопотанні про поновлення процесуального строку апелянт не зазначає жодних причин пропуску ним строку на апеляційне оскарження рішення суду. Натомість, посилається лише на неможливість суворого застосування адміністративними судами процесуальних строків протягом усього періоду дії воєнного стану.
Надаючи оцінку таким доводам апелянта, колегія суддів зазначає, що дотримання строків оскарження судового рішення є однією з гарантій додержання у суспільних відносинах принципу правової визначеності як складової принципу верховенства права.
Зазначені процесуальні строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними та після завершення таких строків, якщо ніхто не звернувся із скаргою до суду вищої інстанції, відносини стають стабільними.
Водночас, сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не може бути підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку.
Крім того, колегія суддів зазначає, що наявність поважних причин пропуску апелянтом строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції входить до предмета доказування та повинно бути підтверджено належними і допустимими в розумінні ст.ст. 73, 74 КАС України доказами, яких у даному випадку суду не надано.
У свою чергу, статтею 44 КАС України регламентовано обов'язок осіб, які беруть участь у справі (учасників справи), добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Таким чином, виконання обов'язку дотримання вимог процесуального закону стосовно, зокрема строку подання апеляційної скарги, покладається на особу, яка має намір її подати, а тому остання повинна вчиняти усі необхідні для цього дії.
При цьому, у рішенні Європейського Суду з прав людини від 08.11.2005 по справі «Смірнова проти України» зазначено, що обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, у першу чергу, на відповідні державні судові органи. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції.
Згідно зі ст. 17 Закон України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Враховуючи вищевикладене, судова колегія приходить до висновку, що наведені в клопотанні Апелянта підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження не є поважними, а тому в задоволенні такого клопотання слід відмовити.
Отже, станом на 27.10.2025, визначені в ухвалі недоліки апеляційної скарги усунуті не були, а саме: поважних причин пропуску строку звернення з апеляційною скаргою на рішення суду першої інстанції у цій справі не наведено.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що у відкритті апеляційного провадження слід відмовити.
Керуючись ст. ст. 169, 299, ч. 2 ст. 321, ст. 325, ст.ст. 328-331 КАС України, суд,
У задоволенні клопотання Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про поновлення строку на апеляційне оскарження - відмовити.
Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 29 травня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.
Суддя-доповідач О.В. Епель
Судді: О.В. Карпушова
Є.І. Мєзєнцев