Справа № 320/30460/23 Суддя (судді) суду 1-ї інстанції:
Дудін С.О.
Іменем України
21 жовтня 2025 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача Сорочка Є.О.,
суддів Коротких А.Ю.,
Чаку Є.В.,
за участю секретаря с/з Грисюк Г.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Головного управління ДПС у Київській області, Головного управління ДПС у Миколаївській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 30.05.2025 у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ІМПЕРІАЛ ОПТ» до Головного управління ДПС у Київській області, Головного управління ДПС у Миколаївській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 11.05.2023 №0074980708, яке винесене Головним управлінням ДПС у Київській області;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 12.05.2023 №279914290902, яке винесене Головним управлінням ДПС у Миколаївській області.
Рішенням Головного управління ДПС у Київській області, Головного управління ДПС у Миколаївській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 30.05.2025 позов задоволено.
Відповідачі в апеляційних скаргах просять скасувати вказане судове рішення та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову, оскільки вважає, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, судом неправильно застосовано норми матеріального права, порушено норми процесуального права.
Доводи апеляційних скарг ґрунтуються на тому, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення є правомірними.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів дійшла таких висновків.
Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджується, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Імперіал ОПТ" (ідентифікаційний код 42669165, місцезнаходження: 08132, Київська обл., Бучанський р-н., м.Вишневе, вул.Європейська, буд.27, оф.5) зареєстровано в якості юридичної особи, що підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадським формувань.
Посадовими особами Головного управління ДПС у Миколаївській області 15.03.2023 проведено фактичну перевірку щодо дотримання ТОВ "Імперіал ОПТ" норм законодавства з питань здійснення платником податків розрахункових операцій, у тому числі із забезпеченням можливості проведення розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, ведення касових операцій, наявності ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів, а також з питання дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з найманими працівниками за період з 24.11.2020 по 24.03.2023.
За результатами якої було складено акт від 27.03.2023 №1290/14/29/07/42669165, згідно висновків якого за позивачем встановлені порушення:
- п.12 ст.3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг";
- пп.230.1.2 п.230.1 ст.230 Податкового кодексу України.
На підставі висновків акта перевірки:
- Головним управлінням ДПС у Київській області було складено податкове повідомлення-рішення від 11.05.2023 №0074980708, яким позивачу нараховані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 292 097,36 грн.;
- Головним управлінням ДПС у Миколаївській області було складено податкове повідомлення-рішення від 12.05.2023 №279914290902, яким позивачу нараховані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 80 000,00 грн.
Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з позовом.
Суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні вказав про помилковість висновків відповідача щодо невідображення у змінному звіті за формою №17-НП за 15.03.2023 фактичних залишків товарно-матеріальних цінностей (палива) на загальну суму 292067,36 грн, а також про відсутність підстав для застосування до позивача санкцій на підставі податкового повідомлення-рішення від 12.05.2023 №279914290902 відсутні
Колегія суддів суду апеляційної інстанції при прийнятті цієї постанови виходить з такого.
Щодо податкового повідомлення-рішення від 11.05.2023 №0074980708.
Відповідно до пункту 12 частини першої статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов'язані: вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів, здійснювати продаж лише тих товарів, що відображені в такому обліку.
Порядок та форма обліку товарних запасів для фізичних осіб - підприємців, у тому числі платників єдиного податку, встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
При цьому суб'єкт господарювання зобов'язаний надати контролюючим органам на початок проведення перевірки документи (у паперовій або електронній формі), що підтверджують облік та походження товарних запасів (зокрема, але не виключно, документи щодо інвентаризації товарних запасів, документи про отримання товарів від інших суб'єктів господарювання та/або документи на внутрішнє переміщення товарів), які на момент перевірки знаходяться у місці продажу (господарському об'єкті)
Згідно статті 20 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 № 265/95-ВР до суб'єктів господарювання, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, та/або не надали під час проведення перевірки документи, які підтверджують облік товарів, що знаходяться у місці продажу (господарському об'єкті), за рішенням контролюючих органів застосовується фінансова санкція у розмірі вартості таких товарів, які не обліковані у встановленому порядку, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
В акті перевірки контролюючий орган зазначив, що відповідно до Х-Звіту №1048 за 15.03.2023 на початок 15.03.2023 у резервуарі №01 фактичний залишок палива - бензину А-95 становить 1909,90 літрів за ціною реалізації 40,00 грн. за 1 літр на суму 76 393 грн.; у резервуарі №02 фактичний залишок палива - дизельного палива становить 4689,16 літрів за ціною реалізації 46,00 грн. за 1 літр на суму 215701,36 грн. Таким чином, на кінець зміни 15.03.2023 фактичні залишки товарно-матеріальних цінностей - палива (бензину А95, дизельного палива) по АЗС ТОВ "Імперіал ОПТ", складають всього на загальну суму 292097,36 грн. згідно з відомістю про результати перевірки щодо повноти оприбуткування, реалізації та фактичних залишків запасів (товарно-матеріальних цінностей).
Водночас, контролюючий орган вказав, що змінні звити АЗС за формою №17-НП не мають обов'язкових реквізитів, визначених Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, зокрема особистого підпису або інших даних, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції за відповідній господарській одиниці платника податку, а тому такий змінний звіт не приймається до розгляду як документ, що свідчить про ведення обліку товарних запасів (палива) в порядку, встановленому законодавством.
Так, відповідно до пункту 1.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, Положення встановлює порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, бухгалтерської та іншої звітності, що ґрунтується на даних бухгалтерського обліку, підприємствами, їх об'єднаннями та госпрозрахунковими організаціями (крім банків) незалежно від форм власності (надалі - підприємства), установ та організацій, основна діяльність яких фінансується за рахунок коштів бюджету (надалі - установи).
Згідно з пунктом 2.4 Положення первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у грошовому та за можливості у натуральних вимірниках), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
За визначеннями, наведеними у статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» бухгалтерський облік - процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень; первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію; облікова політика - сукупність принципів, методів і процедур, що використовуються підприємством для ведення бухгалтерського обліку, складання та подання фінансової звітності.
Відповідно до частини 1, 2, 5 статті 8 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» бухгалтерський облік на підприємстві ведеться безперервно з дня реєстрації підприємства до його ліквідації. Питання організації бухгалтерського обліку на підприємстві належать до компетенції його власника (власників) або уповноваженого органу (посадової особи) відповідно до законодавства та установчих документів. Підприємство самостійно: визначає за погодженням з власником (власниками) або уповноваженим ним органом (посадовою особою) відповідно до установчих документів облікову політику підприємства, обирає форму бухгалтерського обліку як певну систему регістрів обліку, порядку і способу реєстрації та узагальнення інформації в них з додержанням єдиних засад, встановлених цим Законом, та з урахуванням особливостей своєї діяльності і технології обробки облікових даних.
Згідно статті 9 зазначеного Закону, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку. Дані аналітичних рахунків повинні бути тотожні відповідним рахункам синтетичного обліку на перше число кожного місяця. Господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені.
Наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20.05.2008 №281/171/578/155, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 02.09.2008 за №805/15496 затверджено Інструкцію про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, яка встановлює єдиний порядок організації та виконання робіт, пов'язаних з прийманням, транспортуванням, зберіганням, відпуском та обліком товарної нафти і нафтопродуктів (далі - Інструкція №281/171/578/155).
Вимоги цієї Інструкції є обов'язковими для всіх суб'єктів господарювання (підприємств, установ, організацій та фізичних осіб - підприємців), що займаються хоча б одним з таких видів економічної діяльності, як закупівля, транспортування, зберігання і реалізація нафти і нафтопродуктів на території України.
Суд зазначає, що з вищенаведених положень Інструкції №281/171/578/155 вбачається, що на підставі товарно-транспортних накладних та акта приймання (у разі його наявності) оператор АЗС має оприбуткувати прийнятий нафтопродукт за марками та видами (дизельне паливо залежно від масової частки сірки), тобто зробити необхідні записи в журналі обліку надходження нафтопродуктів на АЗС за формою № 13-НП. Дані про оприбутковані нафтопродукти заносяться до змінного звіту АЗС за формою № 17-НП.
Разом з тим, згідно з підпунктом 10.3.1.3 пункту 10.3 Інструкції №281/171/578/155 облік реалізації нафтопродуктів ведеться через зареєстрований, опломбований у встановленому порядку та переведений до фіскального режиму роботи РРО з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій кожною АЗС, яка здійснює розрахунки із споживачами готівкою. Відпуск нафтопродуктів за готівку відображається у змінному звіті АЗС за формою №17-НП.
Разом з тим, Інструкція № 281/171/578/155, встановлюючи обов'язок суб'єкта господарювання вести передбачені нею форми обліку нафтопродуктів, регулює оперативний контроль підприємства за обігом нафтопродуктів. Відсутність чи недоліки в оформленні передбачених Інструкцією документів (журналів обліку, змінних звітів) не може бути єдиною підставою для висновку про порушення порядку ведення обліку палива за місцем його продажу та застосування до суб'єкта господарювання штрафних санкцій, передбачених статтею 20 Закону України «Про застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.05.2025 у справі №320/28423/23.
Отже, журнал обліку надходження нафтопродуктів та змінний звіт не є первинним чи зведеним обліковим документом у розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» і порушення порядку ведення такого журналу саме по собі не свідчить про відсутність обліку товарів у розумінні пункту 12 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
Аналогічна правова позиція була сформована Верховним Судом у постанові від 17.05.2023 у справі №640/20727/21 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР -110923847).
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції підтримує висновки суду першої інстанції про те, що змінний звіт форми №17-НП не є документом, на якого поширюються встановлені Положенням №88 вимоги щодо оформлення. Тому, висновки відповідача щодо невідображення у змінному звіті за формою №17-НП за 15.03.2023 фактичних залишків товарно-матеріальних цінностей (палива) на загальну суму 292 067,36 грн є безпідставними.
Як встановив суд першої інстанції, позивачем до перевірки були надані контролюючому органу товарно-транспортні накладні, накладні на товар, оборотно-сальдові відомості та х-звіти. Контролюючий орган в акті перевірки не вказав про наявність будь-яких зауважень щодо їх оформлення або про недостовірність наведених у них відомостей в частині фактичних залишків товарно-матеріальних цінностей на АЗС за 15.03.2023.
Враховуючи викладене, помилковими є висновки суду першої інстанції щодо порушення позивачем вимог пункту 12 частини першої статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а тому підстави для застосування до позивача штрафних санкцій згідно податкового повідомлення-рішення від 11.05.2023 №0074980708 відсутні.
Щодо податкового повідомлення-рішення від 11.05.2023 №0074980708.
Згідно з пунктом 14.1.6 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (далі - ПК) акцизний склад - це:
а) спеціально обладнані приміщення на обмеженій території (далі - приміщення), розташовані на митній території України, де під контролем постійних представників контролюючого органу розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, пакування, фасування, зберігання, одержання чи видачі, а також реалізації спирту етилового, горілки та лікеро-горілчаних виробів;
б) приміщення або територія на митній території України, де розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізації пального.
Відповідно до пункту 14.1.224 пункту 14.1 статті 14 ПК розпорядник акцизного складу - суб'єкт господарювання, який одержав ліцензію на право виробництва спирту етилового, алкогольних напоїв, зареєстрований платником акцизного податку, або суб'єкт господарювання - платник акцизного податку, який здійснює виробництво, оброблення (перероблення), змішування, розлив, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізацію пального на акцизному складі та має документи, що підтверджують право власності або користування приміщеннями та/або територією, що відносяться до акцизного складу.
Згідно підпункту 230.1.2 пункту 230.1 статті 230 ПК акцизні склади та акцизні склади пересувні утворюються з метою підвищення ефективності роботи із запобігання та боротьби з незаконним виробництвом і обігом спирту етилового, горілки та лікеро-горілчаних виробів, пального, посилення контролю за повнотою та своєчасністю надходження до бюджету акцизного податку.
Акцизні склади, на території яких здійснюється виробництво, оброблення (перероблення), змішування, розлив, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізація пального, повинні бути обладнані витратомірами-лічильниками на кожному місці відпуску пального наливом з акцизного складу, розташованому на акцизному складі, та рівнемірами-лічильниками рівня таких товарів (продукції) у резервуарі, а для скрапленого газу (пропану або суміші пропану з бутаном), інших газів, бутану, ізобутану за кодами згідно з УКТ ЗЕД 2711 12 11 00, 2711 12 19 00, 2711 12 91 00, 2711 12 93 00, 2711 12 94 00, 2711 12 97 00, 2711 13 10 00, 2711 13 30 00, 2711 13 91 00, 2711 13 97 00, 2711 14 00 00, 2711 19 00 00, 2901 10 00 10 - також можуть бути обладнані пристроями для вимірювання рівня або відсотка пального у резервуарі (далі - рівнемір-лічильник) на кожному введеному в експлуатацію стаціонарному резервуарі, розташованому на акцизному складі.
Акцизні склади, на яких здійснюється діяльність з переробки нафти, газового конденсату, природного газу та їх суміші, з очищення коксового газу, з метою вилучення цільових компонентів (сировини), що передбачає повний технологічний цикл їх переробки в готову продукцію (пальне), повинні бути обладнані лише витратомірами-лічильниками на кожному місці відпуску готової підакцизної продукції (пального) наливом з такого акцизного складу.
Акцизні склади, на яких здійснюються виключно зберігання та реалізація пального, що отримується та реалізується виключно у споживчій тарі без зміни розфасовки, а також скрапленого газу природного, бензолу, метанолу, не обладнуються витратомірами-лічильниками та рівнемірами-лічильниками.
Витратоміри-лічильники та резервуари повинні відповідати вимогам законодавства та мати позитивний результат повірки або оцінку відповідності, проведені відповідно до законодавства, а рівнеміри-лічильники повинні відповідати вимогам законодавства та мати позитивний результат повірки або оцінку відповідності, або калібрування, проведені відповідно до законодавства. У разі відсутності позитивного результату повірки або оцінки відповідності, або калібрування витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників для цілей цього Кодексу акцизні склади, на яких вони розташовані, вважаються необладнаними витратомірами-лічильниками та рівнемірами-лічильниками.
Паливороздавальні колонки та/або оливороздавальні колонки, встановлені на акцизних складах, на які є позитивні результати повірки або оцінка відповідності, проведені відповідно до законодавства, виконують функції витратомірів-лічильників.
Платники податку - розпорядники акцизних складів зобов'язані зареєструвати:
а) усі розташовані на акцизних складах резервуари, введені в експлуатацію, витратоміри-лічильники та рівнеміри-лічильники у розрізі акцизних складів - в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі;
б) усі акцизні склади - в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового.
Один акцизний склад може бути зареєстрований виключно одним розпорядником акцизного складу. Один розпорядник акцизного складу може зареєструвати один і більше акцизних складів.
Забороняється здійснення реалізації пального без наявності зареєстрованих витратомірів-лічильників, рівнемірів-лічильників та резервуарів, без реєстрації акцизного складу.
За змістом пункту 128-1.1 статті 128-1 ПК необладнання та/або відсутність реєстрації в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі рівнеміра-лічильника на введеному в експлуатацію резервуарі, розташованому на акцизному складі, та/або витратоміра-лічильника на місці відпуску пального наливом з акцизного складу, розташованого на акцизному складі, а також необладнання та/або відсутність реєстрації в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників обсягу виробленого спирту етилового витратоміра-лічильника спирту етилового, та/або масового витратоміра на місці отримання та відпуску спирту етилового, розташованого на акцизному складі, та/або місці отримання/відпуску спирту етилового у виробництво продукції, визначеної у підпунктах "д"-"ж" підпункту 229.1.1 пункту 229.1 статті 229 цього Кодексу, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 20000 гривень за кожний необладнаний резервуар та/або незареєстрований рівнемір-лічильник, а також за кожне необладнане місце відпуску пального наливом з акцизного складу або за кожне місце отримання та відпуску спирту етилового, та/або незареєстрований витратомір-лічильник/витратомір-лічильник спирту етилового, та/або масовий витратомір.
Так, відповідачем у ході перевірки встановлено встановлене:
- необладнання витратоміром-лічильником одного місця відпуску пального наливом з акцизного складу з уніфікованим номером 1016023 за період з 28.01.2022 по 24.03.2023;
- необладнання та/або відсутність реєстрації в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі витратоміра-лічильника на одному місці відпуску пального наливом з акцизного складу з уніфікованим номером 1016023;
- необладнання рівнемірами-лічильниками рівня пального двох резервуарів, розташованих на акцизному складі з уніфікованим номером 1016023.
Вказані обставини слугували підставою для застосування до позивача штрафних санкцій згідно пункту 128-1.1 статті 128-1 ПК.
Відповідно до акта державної технічної комісії про готовність закінченого будівництвом об'єкта до експлуатації від 23.04.1998 комісією було встановлено, що автозаправна станція Приватного підприємства "Радар" на п'ять колонок готова до введення в експлуатацію.
ТОВ «Імперіал ОПТ» згідно договору оренди від 03.08.2020 №3-р/2020 орендує у ПП «РАДАР» АЗС «Фенікс» - цілісний майновий комплекс автозаправної станції за адресою: вул..Первомайська, буд.1А, с. Мигія, Первомайський район, Миколаївська область (п.1.1. Договору). Згідно Акту приймання-передачі об'єкту нерухомості (який є невід'ємною частиною вказаного договору) в оренду передається у т.ч. автозаправна колонка «Геркон» 01-1 КЕД 50-0.25-1-2, зав №1136, 2018р.в., Україна, у кількості - 2шт.
Згідно дозволу Головного управління у Київській області від 26.08.2020 №1604.20.32 (який діє з 26.08.2020 по 26.08.2025) ТОВ «Імперіал ОПТ» дозволяється експлуатувати колонку паливо роздавальну «Геркон» 01-2 КЕД-50-0,25-1-2 зав.№1136. При цьому, суд першої інстанції вірно звернув увагу на те. що позивачу було видано дозвіл лише на одну паливороздавальну колонку «Геркон».
Також, позивачем було надано контролюючому органу керівництв з експлуатації паливороздавальної колонки, яке містить: свідоцтво про приймання паливороздавальної колонки "Геркон" КЕД-50-0.25-1-2 №1136, ведення в експлуатацію - 23.10.2018; свідоцтво про консерування та пакування паливороздавальної колонки "Геркон" КЕД-50-0.25-1-2 №1136, дата консервування - 23.10.2018.
Тобто, матеріали справи свідчать про те, що позивач може експлуатувати лише одну паливороздавальну колонку "Геркон", а інша є законсервованою, що унеможливлює її експлуатацію.
Окрім того, згідно згаданого дозволу від 26.08.2020 №1604.20.32 дозволяється експлуатувати також 2 одиниці резервуарів стальних зварних РГС-10м?, ємністю 10 м.куб, зав.№83 та зав.№81. Відомостей про те, що позивачу надавався дозвіл на експлуатацію двох інших резервуарів стальних зварних РГС-10, ємністю 10 м.куб, за.№80 та зав.№80-1 матеріали справи не містять.
Відповідач не надав будь-яких доказів тому, що всупереч відсутності відповідних дозволів позивач все ж здійснює експлуатацію згаданих паливороздавальної колонки та резервуарів за їх призначенням (зокрема для відпуску та зберігання пального).
Зважаючи на викладене, суд апеляційної інстанції проходжується із висновком суду першої інстанції про безпідставність притягнення позивача до відповідальності за необладнання та/або відсутність реєстрації в Єдиному державному реєстрі рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарах, витратоміра-лічильника на місці відпуску пального з акцизного складу.
Щодо відсутності документів, які б свідчили про відповідність паливороздавальної колонки "Геркон" 01-2 КЕД-50-0.25-1-2 №1136 вимогам законодавства та/або має позитивний результат повірки або оцінки відповідності за період з 28.01.2022 по 24.03.2023, то суд першої інстанції вірно вказав про те, що за правовими позиціями Верховного Суду, застосування пункту 128-1.1 статті 128-1 ПК можливе виключно у випадку необладнання та/або відсутності реєстрації в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі рівнеміра-лічильника на введеному в експлуатацію резервуарі, розташованому на акцизному складі, та/або витратоміра-лічильника на місці відпуску пального наливом з акцизного складу, розташованого на акцизному складі, як передбачено диспозицією вказаної норми. Водночас, порушення строків обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівнемірами-лічильниками та реєстрації їх в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі (передбачених підпунктом 12 підрозділу 5 Розділу XX ПК України), якщо на час проведення перевірки встановлено їх наявність на акцизних складах та їх реєстрація в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі, не може бути підставою для застосування до платника податків пункту 128-1.1 статті 128-1 ПК.
Зважаючи на викладене, правильними є висновки суду першої інстанції про неправомірність податкового повідомлення-рішення від 12.05.2023 №279914290902 у зв'язку із відсутністю підстав для притягнення його до відповідальності за пунктом 128-1.1 статті 128-1 ПК.
Підсумовуючи викладене, за результатами розгляду апеляційної скарги колегія суддів суду апеляційної інстанції дійшла висновку, що суд першої інстанції прийняв правильне рішення про задоволення позову.
Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27.09.2001, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .
Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 09.12.1994, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов'язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи
Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Інші доводи учасників справи висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні фактичних обставин та норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини.
Повноваження суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення встановлені статтею 315 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС).
Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 КАС за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
За змістом частини першої статті 316 КАС суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.
Керуючись статтями 34, 243, 316, 321, 325, 328, 329, 331 КАС, суд
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області, Головного управління ДПС у Миколаївській області залишити без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 30.05.2025 - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Суддя-доповідач Є.О. Сорочко
Суддя А.Ю. Коротких
Суддя Є.В. Чаку
Повний текст постанови складений 24.10.2025.