Справа № 640/10029/21 Суддя (судді) першої інстанції: Мачульський Віктор Володимирович
28 жовтня 2025 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді Оксененка О.М.,
суддів: Ганечко О.М.,
Кузьменка В.В.,
розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Київської митниці на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 13 травня 2025 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Євротоп Плюс» до Київської митниці про визнання протиправним та скасування рішення, -
Товариство з обмеженою відповідальністю «Євротоп Плюс» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Київської митниці, в якому просило: визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від 30.11.2020 № UA100000/2020/100195/2.
Заявлені вимоги обґрунтовано тим, що надані документи не мали розбіжностей у числових значеннях, що підтверджують складові митної вартості товару, проте відповідачем протиправно було застосовано резервний метод визначення митної вартості товарів та необґрунтовано винесено рішення про коригування митної вартості товарів, яке підлягає скасуванню.
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 13 травня 2025 року адміністративний позов задоволено.
Визнано протиправним та скасовано рішення про коригування митної вартості товарів від 30.11.2020 № UA100000/2020/100195/2.
В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить прийняти нове рішення, яким залишити позов без розгляду у зв'язку із неподанням перекладів документів, а в разі незалишення позову без розгляду просить прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що при вирішенні даної справи судом першої інстанції не було враховано, що декларантом до митного оформлення надано проформу-інвойс від 26.05.2020 №LK20W236 загальною сумою - 69209,77 дол.США, в якому вказаний термін оплати - 30 % передплати (тобто повинно бути оплачено - 20762,93 дол.США).
Проте, позивачем до митного оформлення надано два платіжні доручення на загальну суму лише 6921,00 дол.США: (від 25.06.2020 №43 на суму 4360,00 дол.США та від 26.06.2020 №44 на суму 2561,00 дол.США), що свідчить про наявність розбіжностей, які є суттєвими та такими, що безпосереднім чином впливає на розмір митної вартості товарів.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 23.07.2025 відкрито провадження у справі та призначено апеляційну скаргу до розгляду в порядку письмового провадження з 16 вересня 2025 року.
У силу вимог частини першої статті 309 КАС України апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції має бути розглянута протягом шістдесяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження, а апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції - протягом тридцяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження.
Частиною другою наведеної статті передбачено, що у виняткових випадках апеляційний суд за клопотанням сторони та з урахуванням особливостей розгляду справи може продовжити строк розгляду справи, але не більш як на п'ятнадцять днів, про що постановляє ухвалу.
Виконуючи вимоги процесуального законодавства, колегія суддів ухвалила продовжити строк розгляду апеляційної скарги, згідно норм ст. 309 КАС України.
Згідно пункту 3 частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) також у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.
Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку.
Як вбачається з матеріалів справи, 15.01.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Євротоп Плюс» та фірмою Nantong Record Sporting Equipment CO. LTD (Китай) (продавець) було укладено Контракт № 1/15, за умовами якого продавець поставить покупцю товар, зазначений у специфікаціях на кожну окрему поставку. Поставка здійснюються відповідно до вимог Міжнародних правил згідно умов Інкотермс-2010.
На виконання умов вищезазначеного Контракту та відповідно до Інвойсу від 26.05.2020 №LK20W236 продавцем було поставлено позивачу товари усього на суму 69209,77 доларів США, за базисом поставки FOB Nantong Китай.
Згідно з специфікацією №2 до контракту №1/15 від 15.01.2020 сторони узгодили поставку товарів у їх кількості та в сумі 34988,90 доларів США.
На виконання умов вищезазначеного Контракту та відповідно до Інвойсу від 26.05.2020 року №LK20W236 продавцем було поставлено позивачу товари усього на суму 69209,77 доларів США, за базисом поставки FOB Nantong Китай.
25 листопада 2020 року декларантом позивача ТОВ «КЮФ Управління ЗЕД» подано до Київської митниці Держмитслужби митну декларацію №UA100300/2020/425254 з метою здійснення митного оформлення товару, а саме:
- товар №1 - вироби з гуми, килимки для йоги: LKEM-3039A, Килимок для йоги 183*61см, товщ. 0,8 см - 50шт. LKEM-3039A, Килимок для йоги 183*61 см, товщ. (1 см - 50 шт. LKEM-3039, Килимок для йоги 183*61см, товщ. 0,8 см - 50 шт. LKEM. 3039, Килимок для йоги 183*61см, товщ. 1 см - 50 шт. LKEM-3086A, Килимок для йоги 183*61 см, товщ. 0,8 см - 100 шт. LKEM-3006, Килимок для йоги 183*61см товщ. 1 см - 100 шт. LKEM-3006, Килимок для йоги 183*61 см, товщ. 0,8 см. 100 шт. Виробник - Nantong Record Sporting Equipment CO., LTD Торговельна марка - LEXF1T. Країна виробництва - CN.
- товар №2 - інвентар та приладдя для занять фізкультурою, гімнастикою абс атлетикою, арт. LKSP-1017, Степ-платформа 80*30* 10/16/21СМ - 100 шт. арт LKSP-1018, Степ-платформа 90*34*10/16/22СМ - 100 шт. арт. LKEM-3091, BHOF для йоги 3"*6"*9" - 64 шт. арт. LKEM-3091, Блок для йоги 4"*6"*9" - 64 шт. арт LKEM-3042, Блок для йоги 3"*6"*9" - 150 шт. арт. LKEM-3042, Блок для йоги - 4"*6"*9" -144 шт. арт. LKC-1002, Еспандер-петля, 32см, навантаження 17 кг - 20С шт. арт. LKC-1002, Еспандер-петля, 37см, навантаження 21кг - 200 шт. арт. LKC-1002, Еспандер-петля, 42см, навантаження 25кг - 200 шт. арт. LEP-6303 Набір еспандерів -100 на борів, арт. LKEM-3023, Масажний ролик гладкий, 15хЗС см - 60 шт. арт. LKEM-3020, Масажний ролик гладкий, 15x30 см - 60 шт. арт. LBB-1003, Балансирувальна дошка 39*8СМ - 120 шт. арт ХКТ-ІООІ, Кінезіотейп (довжина - 500 см, ширина 3,8 см) - 200 рулонів, арт. LBS-1005, Фіксатор коліна - 50 шт. арт. LBS-1006, Фіксатор гомілки - 50 шт. арт. LBS-1002, Фіксатор ліктя - 5С шт. арт. LBS-1003, Фіксатор зап'ястя - 50 шт. арт. LBS-1007, Фіксатор щиколотки - 50 шт. арт. LBS-1406, Фіксатор коліна розмір S -50 шт. арт. LBS-1406, Фіксатор коліна розмір М-50 шт. арт. LBS-1406, Фіксатор коліна розмір L-50 шт. арт. LBS-1408, Фіксатор щиколотки розмір S- 50 шт. арт. LBS-1408, Фіксатор щиколотки розмір М- 50 шт. арт. LBS-1408, Фіксатор щиколотки розмір L- 50 шт. арт. LAB-1011, Міні-велотренажер - 300 шт. арт. LPB-1681, Водоналивний боксерський мішок PUNCHING MAN - 20 шт. арт. LAB-1008, Міні-степпер з еспандером - 200 шт. арт. LAB-1010, Міні-степпер з стійкою -150 шт. арт. LKW- 1214, Обважнювачі для ніг 0.5кг *2шт- 200 пар, арт. LKW-1214, Обважнювачі для ніг 1кг*2 шт - 200 пар, арт. LKW-1222, Обважнювачі для рук та ніг 0.5кг*2шт - 200 пар, арт. LKW-1222, Обважнювачі для рук та ніг 1 кг*2шт - 200 пар, арт. LKW- 1220, Обважнювачі для ніг 0.5кг - 200 пар, арт. LKW-1220, Обважнювачі для ніг 1кг - 200 пар, арт. LGB-1524, Балансирувальна платформа з еспандером - 39 шт. арт. LGB-1531, Балансирувальна платформа - 43 шт. арт. LMI-1041, Масажний ролик-стік 41см - 40 шт. арт. LAB-1001, Міні-велотренажер - 200 шт. арт. LCR- 2230А, Турнік 63-93СМ/63-103СМ - 100 шт. арт. LCR-2130A, Турнік 63-93СМ - 100 шт. арт. LCR-2131, Турнік 63-93СМ/63-103СМ- 100 шт. Виробник - Nantong Record Sporting Equipment CO.,LTD. Торговельна марка - LEXFIT. Країна виробництва - CN.
- товар №3 - інвентар та обладнання для занять фізкультурою, гімнастикою, легкою атлетикою, м'ячі надувні, арт. LMB-8004, М'яч гімнастичний 1K.G - 50 шт. арт. LMB-8004, М'яч гімнастичний 2KG - 50 шт. арт. LMB-8004, М'яч гімнастичний 3KG - 50 шт. арт. LMB-8002, М'яч гімнастичний 1KG - 50 шт. арт. LMB-8002, М'яч гімнастичний 2KG -50 шт. арт. LMB-8002, М'яч гімнастичний 3KG - 50 шт. арт. LMB-8017, М'яч гімнастичний 1KG - 50 шт. арт. LMB-8017, М'яч гімнастичний 2KG - 50 шт. арт. LMB-8017, М'яч гімнастичний 3KG - 50 шт. арт. LMB-8037, М'яч гімнастичний 1KG - 50 шт. арт. LMB-8037, М'яч гімнастичний 2KG - 50 шт. арт. LMB-8037, М'яч гімнастичний 3KG - 50 шт. Виробник - Nantong Record Sporting Equipment CO., LTD. Торговельна марка - LEXFIT. Країна виробництва - CN.
Разом із вантажною митною декларацією, на підтвердження заявленої митної вартості декларант позивача подав митному органу наступні документи: зовнішньоекономічний контракт № 1/15 від 15.01.2020; пакувальний лист (Packing list)№ LK20W263-1 від 24.09.2020; рахунок-проформа (Proforma invoice) № LK20W23 від 26.05.2020; рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) № LK20W263-1 від 24.09.2020; коносамент (Bill of lading) № MRFB20093778 від 26.09.2020; автотранспортна накладна (Road consignment note) № 9451 від 24.11.2020; сертифікат про походження товару (Certificate of origin) № С205618291690016 від 21.10.2020; специфікація №2 до контракту №1/15 від 15.01.2020; платіжне доручення № 43 від 25.06.2020; платіжне доручення № 44 від 26.06.2020; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг №UA00036833 від 10.11.2020; довідка № SODS00053420 від 10.11.2020; договір (контракт) про перевезення № SC/AF-012139 від 27.08.2019; Акт зважування № 122908 від 24.11.2020; заявка № SODS0005342 від 15.09.2020; митна декларація країни відправлення №230220200020548208 від 25.09.2020.
У подальшому, від митного органу надійшло електронне повідомлення про необхідність надати додаткові документи відповідно до частин другої-третьої ст. 53 Митного кодексу України, а саме: транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів (банківські документи, тощо); за наявності інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; виписку з бухгалтерської документації; банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару (підготовлений належним чином); висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та / або інформація біржових організацій про вартість товарів або сировини.
На вимогу митного органу позивачем додатково було надано наступні документи: заява вих. № 8/03/11 від 30.11.2020 та каталог товарів постачальника.
Однак, не зважаючи на викладене, 30.11.2020 відповідач прийняв рішення про коригування митної вартості від № UA100000/2020/100195/2 відповідно до якого митну вартість товарів було скориговано за резервним методом визначення митної вартості, а саме:
- товар №1 - вироби з гуми, килимки для йоги: LKEM-3039A, торговельна марка - LEXFIT. Країна виробництва - CN. Митна вартість скоригована відповідачем за 6 (Резервним) методом визначення митної вартості нарівні 4311,01 доларів США (7,4974 дол.США/кг.);
- товар №2 - інвентар та приладдя для занять фізкультурою, гімнастикою або атлетикою, арт. LKSP-1017, торговельна марка - LEXFIT. Країна виробництва - CN. Митна вартість скоригована відповідачем за 6 (Резервним) методом визначення митної вартості на рівні 46032,22 доларів США (5,8418 дол.США/кг.);
- товар №3 - внвентар та обладнання для занять фізкультурою, гімнастикою, легкою атлетикою, м'ячі надувні, арт. LMB-8004 Торговельна марка - LEXFIT. Країна виробництва - CN. Митна вартість скоригована відповідачем за 6 (Резервним) методом визначення митної вартості на рівні 6330,36 доларів США (5,2753 долл.США/кг.).
У зв'язку з прийнятим відповідачем оскаржуваного рішення про коригування митної вартості податки та збори збільшилися на 174498,07 грн. у тому числі: мито - 57747,33 грн., ПДВ 20% -116750,74 грн.
Також, Київською митницею Держмитслужби прийнято картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску товарів №UA100010/2020/00343.
Не погоджуючись з такими рішеннями відповідача та вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся з цим позовом до суду.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов до висновку, що оскільки документи, подані до митного органу з метою підтвердження заявлених відомостей про митну вартість товарів, відповідають переліку документів, встановлених частиною третьою статті 53 МК України, і підтверджують вартість заявленого до митного оформлення товару, тому рішення відповідача про коригування митної вартості товарів від 30.11.2020 № UA100000/2020/100195/2 є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.
Колегія суддів погоджується з наведеними висновками суду першої інстанції з огляду на таке.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Митним кодексом України від 13.03.2012 №4495-VІ (далі - МК України, у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено порядок визначення митної вартості імпортованих товарів та правила її декларування.
Відповідно до частини першої статті 246 МК України, метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.
За правилами статті 248 Митного кодексу України митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.
У відповідності до статей 49, 50 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.
Згідно з частиною першою статті 51, частиною першою статті 52 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу; заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
У силу вимог частини другої статті 52 Митного кодексу України, декларант зобов'язаний: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.
У відповідності до частин першої, другої статті 53 Митного кодексу у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:
1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;
2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;
3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);
4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;
5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;
6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;
7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;
8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Частиною третьої статті 53 Митного кодексу України передбачено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Частиною п'ятою статті 54 Митного кодексу України закріплено право митного органу з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, а у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.
Відтак, митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом.
У той же час, у частині п'ятій статті 53 Митного кодексу України встановлено заборону вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
Дана норма кореспондується з положеннями частини третьої статті 318 МК України, якою встановлено, що митний контроль має передбачати виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.
Згідно з частиною першою статті 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Системний аналіз наведених правових норм вказує на те, що митні органи мають право витребовувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов'язковою обставиною, з якою закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом із тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України.
Приймаючи рішення про коригування митної вартості, відповідач виходив з того, що декларантом заявлено неповні відомості про митну вартість товару, в документах поданих до митного оформлення наявні розбіжності, а також документально не підтверджено числові значення складових митної вартості, які є обов'язковими при її обчисленні та на вимогу митного органу не подано документів, що підтверджують митну вартість товару згідно частини третьої статті 53 МК України.
Так, статтею 57 Митного кодексу України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 (визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів) і 60 (визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів) Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 (визначення митної вартості на основі віднімання вартості) Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 (визначення митної вартості товарів на основі додавання вартості (обчислена вартість) Кодексу.
При цьому, кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.
Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.
У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Зокрема, статтею 58 МК України передбачено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.
З аналізу вищенаведених норм вбачається, що основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції). При цьому, вказаний метод не підлягає застосуванню, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірно та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
Як свідчать матеріали справи, на підтвердження заявленої митної вартості декларант позивача подав митному органу наступні документи: зовнішньоекономічний контракт № 1/15 від 15.01.2020; пакувальний лист (Packing list)№ LK20W263-1 від 24.09.2020; рахунок-проформа (Proforma invoice) № LK20W23 від 26.05.2020; рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) № LK20W263-1 від 24.09.2020; коносамент (Bill of lading) № MRFB20093778 від 26.09.2020; автотранспортна накладна (Road consignment note) № 9451 від 24.11.2020; сертифікат про походження товару (Certificate of origin) № С205618291690016 від 21.10.2020; специфікація №2 до контракту №1/15 від 15.01.2020; платіжне доручення № 43 від 25.06.2020; платіжне доручення № 44 від 26.06.2020; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг №UA00036833 від 10.11.2020; довідка № SODS00053420 від 10.11.2020; договір (контракт) про перевезення № SC/AF-012139 від 27.08.2019; Акт зважування № 122908 від 24.11.2020; заявка № SODS0005342 від 15.09.2020; митна декларація країни відправлення №230220200020548208 від 25.09.2020.
На вимогу митного органу позивачем додатково було надано наступні документи: заява вих. № 8/03/11 від 30.11.2020 та каталог товарів постачальника.
Однак, не зважаючи на вказане, під час митного оформлення товару та визначення митної вартості товарів, підставою для висновку відповідача про неможливість визначення митної вартості імпортованого товару за ціною договору стала наявність у документах, наданих декларантом, розбіжностей, зокрема, неможливість встановити умови оплати за товар, відсутні всі відомості, що б підтверджували числові значення складових митної вартості.
Як наслідок, спірним рішенням про коригування митної вартості товарів митна вартість товарів визначена за резервним методом.
Так, у спірному рішенні митний орган дійшов до висновку, що:
1) для підтвердження вартості транспортних витрат, декларантом надано договір перевезення, рахунок та заявку, однак відповідно до п.4.3 договору на транспортно-експедиційне обслуговування від 27.08.2019 № SC/AF-012139 передбачена оплата послуг в термін 3 календарних днів від дати рахунку. Втім, рахунок щодо вартості морського перевезення №UA00036833 датований 10.11.2020, проте банківські платіжні документи щодо оплати по вказаному рахунку відсутні;
2) до митного оформлення надано проформу-інвойс від 26.05.2020 №LK20W236 загальною сумою - 69209,77 дол. США, в якому вказаний термін оплати - 30 % передплати (тобто повинно бути оплачено - 20762,93 дол.США), проте надано лише два платіжні доручення на загальну суму - 6921,00 дол.США: (від 25.06.2020 №43 на суму 4360,00 дол. США та від 26.06.2020 №44 на суму 2561,00 дол.США) з призначенням платежу «проформа-інвойс від 26.05.2020 №LK20W236».
З матеріалів справи вбачається, що 15.01.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Євротоп Плюс» та фірмою Nantong Record Sporting Equipment CO. LTD (Китай) (продавець) було укладено Контракт № 1/15, за умовами якого продавець поставить покупцю товар, зазначений у специфікаціях на кожну окрему поставку. Поставка здійснюються відповідно до вимог Міжнародних правил згідно умов Інкотермс-2010.
На виконання умов вищезазначеного Контракту та відповідно до Інвойсу від 26.05.2020 №LK20W236 продавцем було поставлено позивачу товари усього на суму 69209,77 доларів США, за базисом поставки FOB Nantong Китай.
Так, за правилами Incoterms на умовах поставки FOB, продавець несе всі витрати та ризики до моменту, коли товари завантажуються на борт судна. Відповідальність продавця не закінчується в цьому пункті, за винятком випадків, коли товари привласнюються до контракту, тобто вони «чітко відкладені або визначені іншим чином як договірні товари».
Відтак, контракт FOB вимагає від продавця доставити товари на борт судна що призначається покупцем у спосіб, звичайний у конкретному порту, в цьому випадку продавець повинен також організувати експортне оформлення.
Отже, на умовах FOB, у вартість товару включені всі витрати по доставлению товару на борт судна в тому числі - вартість тари, пакування, навантаження. На умовах FOB у обов'язок покупця покладається за власний рахунок укласти договір перевезення товару від названого порту відвантаження.
Таким чином, витрати понесені відповідачем за митною територією України які не увійшли у вартість товару (складові митної вартості), на умовах FOB - це витрати на перевезення товару від порту навантаження до митної території України.
За приписами частини десятої статті 58 МК України передбачено що при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема: витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов'язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; витрати на страхування цих товарів.
Відтак, до складових митної вартості відносяться витрати понесені покупцем до місця ввезення на митну територію України, тому довідка про транспортні витрати є допустимим доказом на підтвердження витрат на перевезення товарів.
Окрім цього, позивачем для підтвердження витрат на транспортування, було надано рахунок на оплату №UA00036833 від 10.11.2020, договір про перевезення №SC/AF-012139 від 27.08.2019, у сукупності з довідкою про транспортні витрати дають змогу перевірити числові значення складової митної вартості - вартість перевезення 91924,93 грн.
Отже, обставини ненадання банківських платіжних документів, що підтверджують оплату транспортних послуг жодним чином не свідчать про наявність підстав, визначених у частині третій ст. 53 МК України.
До того ж, слід враховувати, що Митний кодекс України не визначив вид доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів (не вказав, що такими доказами можуть бути лише фінансові та/або бухгалтерські документи), а тому довідка про транспортні витрати є допустимим доказом на підтвердження витрат на перевезення товарів».
Як вже зазначалось, відповідачу була рахунок на оплату №UA00036833 від 10.11.2020, договір про перевезення №SC/AF-012139 від 27.08.2019, у сукупності з довідкою про транспортні витрати дають змогу перевірити числові значення складової митної вартості - вартість перевезення 91924,93 грн, яка є допустимим доказом підтвердження вартості перевезення товарів.
Втім, відповідач не зазначив жодних сумнівів щодо зазначеного у довідці розміру вартості послуг за перевезення товарів 91924,93 грн., зокрема, що вартість таких послуг є недійсною, неправдивою чи заниженою.
При цьому, у спірному рішенні, відповідач не зазначив як саме виявлена ним розбіжність у базисі поставки згідно рахунку-фактури (інвойсу) та CMR впливає на визначення митної вартості товару.
Так, Верховний Суд у постанові від 20.06.2023 у справі №380/1221/20 дійшов висновку, що самі по собі недоліки щодо оформлення вантажних накладних CMR, не є такими, що можуть бути підставою для сумніву щодо правильності визначення митної вартості товарів.
У свою чергу, автотранспортна накладна (СМR) може бути джерелом відомостей про країну походження товару (частина дев'ята статті 43 МК України), про кількість вантажних місць, їх маркування, номери, зовнішній стан товарів та їх пакування (частина друга статті 191 МК України), про автотранспортний засіб комерційного призначення, що перевозить товари (частина друга статті 221 МК України).
Проте, приписами Митного кодексу України не передбачено, що товаротранспортна накладна є джерелом відомостей про митну вартість товарів. У свою чергу, автотранспортна накладна (СМR) не є документом, який підтверджує митну вартість, а отже не має впливу на числові визначення митної вартості, будь-які недоліки автотранспортної накладної, допущені перевізником, чи розбіжність даних, зазначених у ній, з іншими документами, не можуть бути підставою для визначення іншої митної вартості товару.
Стосовно посилань відповідача надати інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару, якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування слід зазначити, що сумніви, які стали підставою як для вимоги додаткових документів так і для коригування митної вартості ґрунтуються лише на не підтвердженні складової митної вартості - витрат на перевезення.
Вартість товару за інвойсом відповідачем під сумнів не ставилась та визнавалась, тому документи для підтвердження відомостей які визнаються відповідачем не підлягають доведенню.
Що стосується вимоги відповідача надати страхові документи, то декларантом позивача було надано довідку про вартість транспортування вантажу №SODS00053420 від 10.11.2020, в якій зазначено що «Страхування вантажу не проводилася», що спростовує відповідні твердження апелянта у цій частині.
Стостовно доводів щодо відсутності платіжних документів згідно наданих платіжних інструкцій в іноземній валюті на всю суму вартості товару, що вказана у інвойсі від 26.05.2020 №LK20W236, суд апеляційної інстанції зазначає таке.
У відповідності до постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 13 березня 2017 року №2 «Про довідку щодо узагальнення практики застосування адміністративними судами положень Митного кодексу України в редакції від 13 березня 2012 року» ситуація, коли сума коштів, зазначена у платіжному дорученні з оплати за оцінюваний товар, не відповідає ціні цього товару, зазначеній в інших документах, доданих до вантажної митної декларації, не є підставою для твердження про розбіжність у документах, а тому для сумнівів у правильності визначення митної вартості.
У свою чергу, Верховний Суд у постанові від 11.06.2019 у справі №813/1755/17 зазначив, що у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. Втім, умови плати безпосередньо ціни товару не стосуються. У зв'язку з цим відомості про умови оплати товару не повинні братися митним органом до уваги при контролі за митною вартістю, а відтак суперечності між цими відомостями не можуть бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду, зазначеною у постанові від 27.04.2023 у справі №820/3767/16 розбіжності щодо умов оплати товару в документах, доданих до митної декларації на підтвердження митної вартості, не є тими розбіжностями (суперечностями), які є підставою для витребування контролюючим органом додаткових документів, якщо інші документи в сукупності не викликають сумніву в достовірності задекларованої митної вартості.
Крім цього, у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару.
У свою чергу, умови плати за товари безпосередньо ціни та митної вартості товару не стосуються.
У зв'язку з цим відомості про умови оплати не повинні братися митним органом до уваги при контролі за митною вартістю, а відтак суперечності між цими відомостями не можуть бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару.
У пункті 1.3 Узагальнення практики застосування адміністративними судами положень Митного кодексу України в редакції від 13 березня 2012 року, взятого до відома Постановою Пленуму Вищого адміністративного суду України від 13.03.2017 № 2 визначено, що Суперечності у відомостях щодо умов оплати товару у документах, доданих до вантажної митної декларації на підтвердження митної вартості товарів, не можуть бути підставою для витребування митним органом додаткових документів у декларанта.
Виходячи з наведеного, доводи, які зазначені відповідачем у рішенні про коригування митної вартості не є підставою для коригування митної вартості товару, оскільки в документах відсутні розбіжності, що впливають на митну вартість, або ознаки підробки. Надані позивачем до митного оформлення документи містять всі необхідні реквізити та відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, відомостей щодо ціни, що була сплачена за ці товари.
Стосовно тверджень скаржника про необхідність залишення без розгляду позовної заяви, з огляду на відсутність перекладу документів, зокрема митної декларації країни відправлення, слід звернути увагу, що експортна декларація країни відправлення є додатковим документом, який зазначений у п. 7 частини третьої ст. 53 МК України.
Не зважаючи на те, що відповідно до вимог статті 254 Митного кодексу України, необхідні для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України при здійсненні зовнішньоекономічних операцій, подаються митному органу українською мовою, офіційною мовою митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування, втім зазначене не було покладено в основу оскаржуваного рішення про коригування митної вартості.
Відтак, вимога митного органу про надання перекладу документів українською мовою є правомірною лише у разі, якщо дані, які містяться в них, є необхідними для перевірки або підтвердження відомостей.
Аналогічне правозастосування викладене і в постановах Верховного Суду від 31 березня 2020 року (справа №160/7049/19).
При цьому, частина третя ст. 53 МК України надає митному органу право вимоги додаткових документів лише у тому випадку якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
У свою чергу, спірне рішення не містить обґрунтованого математичного розрахунку ціни товару за одиницю (із зазначенням конкретних складових цього розрахунку), визначеної митним органом у рішенні, який свідчив би про обґрунтованість рівня скоригованої ним митної вартості товару, не зазначено також конкретних фактів, які вплинули на таке коригування, що вказує на його невідповідність вимогам частини другої статті 55 Митного кодексу України.
Водночас, у разі здійснення коригування митної вартості за резервним методом, у рішенні про коригування митний орган обов'язково повинен був зазначити докладну інформацію та джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості за шостим (резервним) методом. Разом з тим, у спірному рішенні про коригування митної вартості такі дані відсутні.
У той же час, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.
Враховуючи правову позицію Верховного Суду, викладену у постановах від 12.03.2019 у справі № 826/2313/16 та 13.06.2019 у справі № 820/6315/15 колегія суддів зауважує, що вимоги частин третьої та четвертої статті 53 та частини другої статті 58 МК України зобов'язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності. Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.
Колегія суддів критично ставиться до інших виявлених відповідачем недоліків у документах, наданих позивачем та які не належать до документів, які підтверджують митну вартість товару, адже виявлені недоліки не можуть спростовувати заявлений позивачем рівень митної вартості товару, який підтверджується наданими належними та допустимими доказами, які не викликають у суду сумнівів у достовірності визначеної позивачем митної вартості товару.
Інших розбіжностей у поданих до митного оформлення документах у спірних рішеннях про коригування митної вартості не зазначено.
Таким чином, судом першої інстанції вірно встановлено, що під час митного оформлення задекларованого товару позивач подав митному органу усі документи, що необхідні для визначення митної вартості та її підтверджують, у наданих декларантом документах суд не виявив розбіжності, документи містять повну інформацію про митну вартість та її складові частини.
Будь-яких переконливих аргументів та доказів, які б викликали обґрунтовані сумніви у достовірності проведеного позивачем розрахунку митної вартості товару за ціною договору відповідачем не наведено та не надано, a інших обставин, які б впливали на ціну задекларованої позивачем митної вартості товару судом не встановлено.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів доходить висновку, що позивачем під час митного оформлення та на вимогу відповідача надано усі необхідні документи, які чітко ідентифікували оцінюваний товар та містили об'єктивні і достовірні дані, що підтверджували заявлену декларантом митну вартість товарів за ціною договору, водночас відповідач не довів наявність у митниці обґрунтованого сумніву у правильності визначення позивачем митної вартості товарів за основним методом, що свідчить про відсутність підстав для коригування митної вартості імпортованого позивачем товару.
Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог.
Відповідно до п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у даній справі.
Інші доводи апеляційної скарги не спростовують докази, досліджені та перевірені в суді першої інстанції та не впливають на висновки суду, викладені в оскаржуваному рішенні.
За таких обставин, рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, і доводи апелянта, викладені у скарзі, не свідчать про порушення судом норм матеріального чи процесуального права, які могли б призвести до неправильного вирішення справи.
Отже при ухваленні оскаржуваної постанови судом першої інстанції було дотримано всіх вимог законодавства, а тому відсутні підстави для її скасування.
За правилами статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 242, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України суд,
Апеляційну скаргу Київської митниці - залишити без задоволення.
Рішення Волинського окружного адміністративного суду від 13 травня 2025 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не підлягає касаційному оскарженню, відповідно до п. 2 частини п'ятої ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя О.М. Оксененко
Судді О.М. Ганечко
В.В. Кузьменко