Справа № 580/12793/24 Суддя (судді) першої інстанції: Петро ПАЛАМАР
28 жовтня 2025 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді Оксененка О.М.,
суддів: Ганечко О.М.,
Кузьменка В.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Черкаській області на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 24 квітня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання протиправної бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернулась до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Черкаській області, в якому просила:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області від 19.01.2024 року №971010138021 про відмову ОСОБА_1 у виплаті грошової допомоги, передбаченої п.7-1 Розділу XV «Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», та прийняти рішення за наслідками її розгляду з урахуванням правової оцінки, наданої судом у цьому рішенні;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу, передбачену п.7-1 Розділу XV «Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням правової оцінки рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 22.09.2023 року у справі №580/6273/23.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідач протиправно відмовив у виплаті грошової допомоги у розмірі 10 місячних пенсій з тих підстав, що позивачу раніше була призначена пенсія за вислугу років.
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 24 квітня 2025 року позовні вимоги задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області від 19.01.2024 року №971010138021.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій відповідно до пункту 7-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Відмовлено в задоволенні інших вимог.
В апеляційній скарзі Головне управління Пенсійного фонду України у Черкаській області, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що оскільки ОСОБА_1 з 21.12.2010 було призначено пенсію за вислугою років, а з 13.03.2023 її переведено на пенсію за віком, Головним управлінням пенсійного фонду України в Черкаській області на виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 22.09.2023 та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 17.01.2024 у справі № 580/6273/23 прийнято рішення від 19.01.2024 № 971010138021 про відмову позивачу у виплаті грошової допомоги, передбаченої пунктом 7-1 Розділу ХV «Прикінцевих положень Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 23.07.2025 відкрито провадження у справі та призначено апеляційну скаргу до розгляду в порядку письмового провадження з 16 вересня 2025 року.
У силу вимог частини першої статті 309 КАС України апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції має бути розглянута протягом шістдесяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження, а апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції - протягом тридцяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження.
Частиною другою наведеної статті передбачено, що у виняткових випадках апеляційний суд за клопотанням сторони та з урахуванням особливостей розгляду справи може продовжити строк розгляду справи, але не більш як на п'ятнадцять днів, про що постановляє ухвалу.
Виконуючи вимоги процесуального законодавства, колегія суддів ухвалила продовжити строк розгляду апеляційної скарги, згідно норм ст. 309 КАС України.
Згідно п.3 частини першої ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України суд може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) також у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.
Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачу з 21.12.2010 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Черкаській області призначено пенсію за вислугою років (працівник освіти) відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення», а з 27.10.2010 розпорядженням від 14.01.2011 припинено її виплату у зв'язку з працевлаштуванням на посаду, що дає право на даний вид пенсії.
Надалі, рішенням ГУ ПФУ в Черкаській області від 20.03.2023 №971010138021 позивачу з 13.03.2023 призначено пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
На звернення позивача щодо виплати грошової допомоги у розмірі 10 нарахованих пенсій за віком, відповідач листом від 31.05.2023 повідомив про відсутність підстав для виплати грошової допомоги, передбаченої п.7-1 Розділу XV «Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у зв'язку з тим, що з 20.12.2010 позивачу призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Однак, рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 22.09.2023 у справі №580/6273/23, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області розглянути повторно заяву ОСОБА_1 від 25.04.2023 щодо виплати грошової допомоги, передбаченої п.7-1 Розділу XV «Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», та прийняти рішення за наслідками її розгляду з урахуванням правової оцінки, наданої судом у цьому рішенні.
На виконання рішення суду, рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області від 19.01.2024 року №971010138021 позивачу відмовлено в призначенні грошової допомоги в розмірі десяти місячних пенсій з мотивів відсутності підстав для виплати грошової допомоги, передбаченої п.7-1 Розділу XV «Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у зв'язку з тим, що з 21.12.2010 позивачу призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Не погоджуючись із такою відмовою, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки позивач підпадає під дію п.7-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та має право на отримання грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення, тому підстави відмови у виплаті грошової допомоги, передбаченої п.7-1 Розділу XV «Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» є протиправними.
Колегія суддів погоджується з наведеними висновками суду першої інстанції з огляду на таке.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із положеннями статті 24 Конституції України громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.
Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Положеннями статті 1 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05 листопада 1991 року №1788-XII (далі - Закон № 1788-XII) встановлено, що громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.
Статтею 2 Закону № 1788-XII визначені види пенсій: а) трудові пенсії: за віком; по інвалідності; в разі втрати годувальника; за вислугу років.
Аналогічні приписи закріплено і у статях 9, 10 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV).
При цьому, пунктом 7-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що особам, які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е»-«ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію, при призначенні пенсії за віком виплачується грошова допомога, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення.
Так, Кабінет Міністрів України постановою від 23 листопада 2011 року № 1191 затвердив Порядок обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги, та її виплати, який визначає умови обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги відповідно до пункту 7-1 Розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Порядок № 1191).
Відповідно до пункту 2 Порядку № 1191 до страхового стажу, що визначає право на виплату грошової допомоги, зараховуються періоди роботи в закладах та установах державної та комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пункту «е» і «ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», що передбачені, зокрема, Переліком закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 року №909 (надалі - Перелік № 909).
Пунктом 5 вказаного Порядку визначено, що грошова допомога надається особам, яким починаючи з 01 жовтня 2011 року призначається пенсія за віком відповідно до Закону № 1058-IV та які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статті 26 зазначеного Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пункту «е»-«ж» статті 55 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію.
З аналізу наведених норм законодавства можна зробити висновок, що право особи на отримання грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій пов'язується з наявністю у неї необхідного спеціального страхового стажу роботи на певних визначених законодавством посадах й вихід на пенсію саме з цих посад в закладах та установах державної та комунальної форми власності, а також неотримання такою особою до моменту виходу на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» будь-якого іншого виду пенсії.
Аналогічна правова позиція, викладена, зокрема, в постановах Верховного Суду від 20 лютого 2019 року у справі № 462/5636/16-а, від 19 березня 2019 року у справі № 466/5637/17 та від 24 квітня 2019 року у справі №442/6536/16-а.
З матеріалів справи вбачається, що позивачу призначено пенсію за вислугу років, як працівнику освіти з 21.12.2010.
Однак, розпорядженням УПФУ в Придніпровському районі м. Черкаси від 14.01.2011 №183238 позивачу з 26.12.2010 припинено виплату пенсії у зв'язку із її працевлаштуванням на підставі вимог частини другої ст. 7 Закону України «Про пенсійне забезпечення» згідно з якою пенсії за віком і по інвалідності призначаються незалежно від того, припинено роботу на час звернення за пенсією чи вона продовжується. Пенсії за вислугу років призначаються при залишенні роботи, яка дає право на цю пенсію.
Отже, у разі працевлаштування пенсіонера, який отримує пенсію за вислугу років, він не має права на таку пенсію.
У свою чергу, рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 22.09.2023 у справі №580/6273/23, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області розглянути повторно заяву ОСОБА_1 від 25.04.2023 щодо виплати грошової допомоги, передбаченої п.7-1 Розділу XV «Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», та прийняти рішення за наслідками її розгляду з урахуванням правової оцінки, наданої судом у цьому рішенні.
На виконання рішення суду, рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області від 19.01.2024 року №971010138021 позивачу відмовлено в призначенні грошової допомоги в розмірі десяти місячних пенсій з мотивів відсутності підстав для виплати грошової допомоги, передбаченої п.7-1 Розділу XV «Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
При цьому, відмова у виплаті грошової допомоги, передбаченої п.7-1 Розділу XV «Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» грунтувалась на тому, що з 21.12.2010 позивачу призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Втім, згідно реєстру застрахованих осіб Форми ОК-5 вбачається, що позивач у грудні 2010 року - січні 2011 року була працевлаштована, їй зараховано повний страховий стаж, а тому у вказані періоди позивач не мала права на пенсію за вислугу років згідно Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Разом з тим, доказів отримання позивачем пенсії як у грудні 2010 року - січні 2011 року, так і в інші періоди до часу призначення їй пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 13.03.2023 суду не надано.
Відтак, позивач підпадає під дію п.7-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та має право на отримання грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення.
На підставі вищевикладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивач має усі необхідні умови для призначення та виплати грошової допомоги, яка передбачена пунктом 7-1 Перехідних положень Закону № 1058-ІV.
Як наслідок, наявні підстави для зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій відповідно до пункту 7-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
При цьому, колегія суддів зауважує, що право на отримання відповідної грошової допомоги не залежить та не пов'язується із призначенням саме пенсії за вислугою років, а є окремим правовим механізмом відповідної соціальної виплати, який також може реалізовуватись при призначенні пенсії за віком, що узгоджується з правовим висновком, викладеним в постанові Верховного Суду від 12.03.2019 у справі №127/9277/17.
Відповідно до п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у даній справі.
Інші доводи апеляційної скарги не заслуговують на увагу, оскільки не впливають на висновки суду, викладені в оскаржуваному судовому рішенні.
За таких обставин, рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, і доводи апелянта, викладені у скарзі, не свідчать про порушення судом норм матеріального чи процесуального права, які могли б призвести до неправильного вирішення справи.
Отже при ухваленні оскаржуваної постанови судом першої інстанції було дотримано всіх вимог законодавства, а тому відсутні підстави для її скасування.
За правилами статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 242, 250, 308, 310, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України суд,
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Черкаській області - залишити без задоволення.
Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 24 квітня 2025 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення, є остаточною та не підлягає касаційному оскарженню, відповідно до п. 2 частини п'ятої ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя О.М. Оксененко
Судді О.М. Ганечко
В.В. Кузьменко