П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
28 жовтня 2025 р.м. ОдесаСправа № 420/3917/24
Перша інстанція: суддя Аракелян М.М.
Колегія суддів П'ятого апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді - Вербицької Н.В.,
суддів - Джабурії О.В.,
- Кравченка К.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 14 липня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії,
22 липня 2024 року ОСОБА_1 звернулась до Одеського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просила:
- визнати протиправними дії та бездіяльність відповідача, стосовно невиплати на особистий банківський рахунок позивачки № НОМЕР_1 в АТ КБ «Приватбанк» її поточної пенсії та боргу за період з 07.10.2009 року;
- зобов'язати відповідача поновити виплату та здійснювати виплату пенсії позивачки, в тому числі недоотриману пенсію позивачки за період з 07.10.2009 року, на визначений нею банківський рахунок № НОМЕР_1 у АТ КБ «Приватбанк» з перерахунком та з компенсацією втрати частини доходів відповідно до норм Закону №1058.
В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначила, що рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 06.01.2022 року у справі № 540/4459/21 зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області поновити ОСОБА_1 виплату пенсії за віком з 07.10.2009 року. 24.07.2023 року представником позивачки через особистий кабінет на веб-порталі Пенсійного фонду направлено до відповідача апостильовану заяву про виплату пенсії через АТ КБ «Приватбанк», однак у зв'язку з відсутністю особистої заяви ОСОБА_1 про виплату пенсії на банківський рахунок виплата пенсії здійснюється через оператора поштового зв'язку у м. Херсон, незважаючи на те, що позивачка постійно мешкає на території Держави Ізраїль. Крім того, листом відповідача від 18.09.2023 року № 2100-0502-8/300787 повідомлено позивача, що з 01.09.2023 року припинена виплата пенсії ОСОБА_1 , у зв'язку з неотриманням призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд, відповідно до пункту 4 частини першої статті 49 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Представник позивача наголосив, що відповідач отримав особисту заяву позивачки про виплату пенсії на банківський рахунок, підпис на якій належним чином засвідчений та апостильований. Під «особистим зверненням пенсіонера», про що йде мова в п. 10 Порядку № 1596, необхідно розуміти особисте підписання пенсіонером заяви про виплату пенсії, а не фізичне переміщення цієї заяви пенсіонером до відповідача. Представник позивачки звертає увагу суду, на те, що ні Закон № 1058, ні Порядки №№ 22-1 та 1596 не передбачають такої підстави для відмови у виплаті призначеної довічно пенсії як подання заяви через уповноваженого представника.
Відповідач заперечував проти задоволення позову, зазначаючи, що на виконання рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 06.01.2022 з урахуванням змін внесених постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 04.11.2022 по справі № 540/4459/21, поновлено виплату пенсії ОСОБА_1 з 07.10.2009 року. На час виконання рішення суду заява ОСОБА_1 про виплату пенсії або грошової допомоги на банківський рахунок була відсутня. 02 лютого 2023 року через веб-портал Пенсійного фонду України представником позивачки надіслано заяву від 20.01.2023 року про виплату пенсії з відкриттям банківського рахунка на ОСОБА_1 відкритого у Жовтневому відділені Запорізького Регіонального управління «Приватбанку». Вищезазначена заява всупереч Порядку № 1596 надійшла не від заявника до органів ПФУ, не від банку (під реєстром), а від представника заявника (через веб-портал Пенсійного фонду України), що є порушенням чинного законодавства. У зв'язку з тим, що заява від 20.01.2023 не відповідає вимогам Порядку №1596, а банком підтверджено, що відкриття рахунку відбулося з порушенням Порядку № 1596, у Головного управління відсутні підстави щодо зарахування пенсійних коштів на зазначений в заяві банківський рахунок № НОМЕР_2 ОСОБА_1 в АТ КБ «Приватбанк». Крім того, обов'язок виплати пенсії на визначений пенсіонером банківський рахунок належить саме до повноваження банку, а не до повноважень Пенсійного фонду.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 14 липня 2025 року позовну заяву ОСОБА_1 задоволено.
Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на невірне застосування судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог. Зокрема, апелянт зазначає, що судом першої інстанції не враховано, що нормами чинного законодавства не передбачено подання заяви про призначення пенсії представником заявника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально. Апелянт зазначив, що у зв'язку із порушенням порядку подання заяви про призначення пенсії, правові підстави для розгляду електронного звернення, направленого на веб- портал та прийняття за результатами його розгляду рішення у відповідності до вимог Порядку № 22-1, у пенсійного органу відсутні.
Позивач надав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, у зв'язку із необґрунтованістю доводів апелянта.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.311 КАС України справа розглядається в порядку письмового провадження.
Заслухавши доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Судом першої інстанції встановлено та з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 є громадянкою України що підтверджується копією паспорту громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_3 , виданий органом 2ISR, 11.09.2018 року.
25 травня 2000 року, по досягненні пенсійного віку та наявності 37 років страхового стажу, позивачці призначена пенсія за віком.
29 грудня 2008 року позивач виїхала на постійне місце проживання до Ізраїлю, де прийнята на консульський облік в консульському відділі посольства України в Державі Ізраїль.
Починаючи з 07.10.2009 року відповідачем не виплачувалась позивачці пенсія за віком, у зв'язку із чим вона у 2021 році звернулася до суду з позовом.
Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 06.01.2022 року по справі №540/4459/21 визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області щодо не поновлення ОСОБА_1 виплати пенсії. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області поновити ОСОБА_1 виплату пенсії за віком з 07.10.2009.
Постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 04.11.2022 року по справі №540/4459/21 рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 06 січня 2022 року змінено, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області поновити ОСОБА_1 виплату пенсії за віком з 07.10.2009 року з виплатою компенсації втрати частини доходів.
24 липня 2023 року представником позивачки через особистий кабінет на веб-порталі Пенсійного фонду було направлено до відповідача апостильовану заяву про виплату пенсії через АТ КБ «Приватбанк».
Листом від 07.08.2023 року № 6032-5833/к-02/8-2100/23 відповідачем повідомлено представника позивача про поновлення пенсії з 07.10.2009 року на виконання рішення суду та про те, що у зв'язку з відсутністю заяви ОСОБА_1 про виплату пенсії, поданої відповідно до Порядку виплати пенсії та грошової допомоги через поточні рахунки в банках, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.1999 № 1596, виплата пенсії здійснюється через національного оператора поштового зв'язку АТ «Укрпошта» з 01.03.2023 року.
Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області листом від 18.09.2023 року № 2100-0502-8/30078 повідомило представника позивачки, що згідно звітів про невиплату пенсій, наданих Херсонською дирекцією АТ «Укрпошта» ОСОБА_1 не отримувала пенсію з березня 2023 року по серпень 2023 року. У зв'язку із чим виплата пенсії припинена з 01.09.2023 року.
Вважаючи протиправною відмову пенсійного органу виплачувати поновлену пенсію на банківський рахунок, позивач через представника звернулась до суду з цим позовом.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що подання заяви про поновлення виплати пенсії пенсіонеру, який виїхав на постійне проживання за межі України, у період дії Порядку №22-1 у редакції постанов правління Пенсійного фонду України від 07.07.2014 №13-1 та від 16.12.2020 №25-1 допускається, у тому числі, представником такого пенсіонера за довіреністю і така заява повинна бути розглянута Пенсійним органом з урахуванням інших вимог Порядку №22-1. Можливим є проводити виплату пенсії громадянам, які виїхали на постійне проживання за кордон, шляхом її перерахунку на діючі карткові рахунки, відкриті в українських банках. При цьому, відповідну заяву із зазначенням реквізитів рахунку може подавати представник пенсіонера за довіреністю. Особиста присутність пенсіонера під час подання такої заяви чинним законодавством не вимагається.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначено Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-ІV (далі Закон №1058-ІV).
За визначенням, наведеним в статті 1 Закону №1058-ІV, пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом.
Відповідно до ч.1 ст.47 Закону №1058-ІV пенсія виплачується щомісяця, у строк не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія, виключно в грошовій формі за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України організаціями, що здійснюють виплату і доставку пенсій, або через установи банків у порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України.
Порядком виплати пенсій та грошової допомоги через поточні рахунки в банках, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.1999 №1596, визначено механізм виплати пенсій та грошової допомоги їх одержувачам управліннями Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, об'єднаними управліннями, головними управліннями Пенсійного фонду України в областях, м. Києві та структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад, а також інших грошових виплат, що фінансуються органами соціального захисту населення за рахунок відповідних бюджетів, шляхом зарахування на поточні рахунки одержувачів пенсії та грошової допомоги в уповноважених банках.
Згідно п.4 Порядку №1596 виплата пенсій та грошової допомоги відповідно до цього Порядку здійснюється за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання одержувачів в населених пунктах у межах України через вибрані одержувачами уповноважені банки, їх відокремлені підрозділи (філії, відділення, представництва тощо).
Цим же пунктом Порядку №1596 передбачено, що пенсія, грошова допомога в разі виїзду одержувача на постійне місце проживання за кордон виплачуються органами Пенсійного фонду, органами соціального захисту населення шляхом зарахування на поточний рахунок одержувача в уповноваженому банку.
У разі відсутності в одержувача поточного рахунка такі виплати можуть проводитися органами Пенсійного фонду шляхом переказу коштів одержувачу без відкриття рахунка через банк, який є уповноваженим на провадження розрахунково-касових операцій з коштами Пенсійного фонду України, визначений розпорядженням Кабінету Міністрів України від 21 січня 2004 р. №25 «Про визначення уповноваженого банку, який провадить розрахунково-касові операції з коштами Пенсійного фонду України», а також органами соціального захисту населення - через уповноважений банк, з яким передбачено такий спосіб виплати договором, зазначеним у пункті 3 цього Порядку.
За приписами п.5 Порядку №1596 уповноважені банки проводять операції з відкриття поточних рахунків, зарахування сум пенсій та грошової допомоги, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням на поточні рахунки і їх виплати відповідно до зобов'язань, визначених додатком до Порядку відбору банків, через які здійснюється виплата пенсій, грошової допомоги, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням та заробітної плати працівникам бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2001 №1231, та укладених договорів, передбачених пунктом 3 цього Порядку.
Згідно п.6 Порядку №1596 одержувачі самостійно вибирають уповноважений банк для відкриття поточного рахунку.
Відповідно до п.8, п.9 Порядку №1596 поточні рахунки одержувачам відкриваються уповноваженими банками згідно з вимогами, встановленими нормативно-правовими актами Національного банку, що регулюють порядок відкриття рахунків у національній та іноземній валюті.
Між уповноваженим банком і одержувачем укладається договір банківського рахунку. Положеннями договору не можуть погіршуватися умови виплати пенсій та грошової допомоги, встановлені цим Порядком. Умови договору повинні передбачати можливість його розірвання за ініціативою однієї із сторін.
Згідно п.10 Порядку №1596 заява про виплату пенсії або грошової допомоги (додаток 1) або заява про виплату пенсії або грошової допомоги з відкриттям рахунка (додаток 4) подається одержувачем особисто до органу Пенсійного фонду України або органу соціального захисту населення за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання одержувача в населеному пункті в межах України.
Заява про виплату пенсії або грошової допомоги може прийматися органом Пенсійного фонду України або органом соціального захисту населення через установи уповноваженого банку, зокрема, в електронній формі з використанням електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, одержувача та уповноваженого працівника банку.
Заява приймається за умови пред'явлення паспорта громадянина України або іншого документа, що посвідчує особу та підтверджує її вік, і визначеного законодавством документа, необхідного для з'ясування місця її проживання, та реєструється в установленому порядку.
У разі отримання від одержувача заяви про виплату пенсії або грошової допомоги з відкриттям рахунка орган Пенсійного фонду України або орган соціального захисту населення інформує одержувача про необхідність укладення договору банківського рахунка із зазначеним у заяві уповноваженим банком.
Органи Пенсійного фонду України та органи соціального захисту населення формують перелік одержувачів на підставі отриманих заяв про виплату пенсії або грошової допомоги з відкриттям рахунка та разом із необхідними для відкриття поточних рахунків таким особам документами та відомостями, визначеними нормативно-правовими актами Національного банку, подають його відповідному уповноваженому банку у строки, визначені у договорі, але не пізніше ніж через п'ять робочих днів з дати прийняття документів.
Заява про виплату пенсії може подаватися до органу Пенсійного фонду України в електронній формі через веб-портал електронних послуг Пенсійного фонду України з використанням засобів кваліфікованого електронного підпису.
Таким чином, підставою для виплати пенсії через поточні рахунки в банках є заява про виплату пенсії (бланк якої є Додатком № 1 до Порядку №1596), яка може бути подана пенсійному органу, відповідно до п. 10 Порядку № 1596, двома шляхами, а саме:
- особисто пенсіонером до органу Пенсійного фонду;
- від установи уповноваженого банку.
Аналогічні положення закріплені у п 4.10 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1 (далі Порядок №22-1), яким передбачено, що заяви про виплату пенсії реєструються в журналі вхідної кореспонденції. Заява про виплату пенсії через банківський рахунок подається заявником згідно з Порядком виплати пенсій та грошової допомоги за згодою пенсіонерів та одержувачів допомоги через їхні поточні рахунки у банках, затвердженим Постановою № 1596 (зі змінами).
Разом з тим, жоден з пунктів Порядку №22-1 не містить обов'язку пенсіонера звертатись із заявою про поновлення виплати пенсії особисто. Вжитий у пункті 1.1 термін заявник, як вже зазначено вище, дає підстави стверджувати, що таким заявником може бути і представник за довіреністю.
Верховний Суд у постанові від 24.07.2023 по справі №280/6637/22 дійшов такого правового висновку:
«Слід зазначити, що наразі відсутній чіткий механізм щодо відновлення виплати пенсій особам, які виїхали на постійне місце проживання за межі України, а тому існуючі загальні норми, на думку суду, не повинні тлумачитись Пенсійним фондом з надмірним формалізмом, зважаючи на те, що не проведення виплати пенсії таким особам відбулося з вини держави в особі її компетентних органів.
Таким чином, колегія суддів вважає за можливе проводити виплату пенсії громадянам, які виїхали на постійне проживання за кордон, шляхом її перерахунку на діючі карткові рахунки, відкриті в українських банках. При цьому, відповідну заяву із зазначенням реквізитів рахунку може подавати представник пенсіонера за довіреністю. Особиста присутність пенсіонера під час подання такої заяви чинним законодавством не вимагається».
Крім того, колегія суддів наголошує, що необхідність приїзду людей похилого віку, які виїхали на постійне проживання за межі України, виключно з метою особистого звернення до Пенсійного органу задля виправлення помилки, допущеної державою, є додатковим тягарем для таких осіб і не сприяє відновленню їх порушеного права.
Такий підхід суперечить тезам, покладеним Конституційним судом України в основу рішення від 07.10.2009 року №25-рп/2009.
Колегія суддів враховує, що на сайті Пенсійного фонду України за посиланням: https://mof.gov.ua/uk/upovnovazheni-banki-shhodo-obslugovuvannja-zarplatnih-proektiv наведено перелік уповноважених банків, через які може здійснюватися виплата пенсій, серед переліку уповноважених банків є також АТ КБ «ПРИВАТБАНК». Отже, АТ КБ «ПРИВАТБАНК» є уповноваженим банком, якому надано право виплати пенсії пенсіонерам, через відкритий в ньому поточний рахунок.
Як вбачається з матеріалів справи, в АТ КБ «ПРИВАТБАНК» відкрито банківський рахунок № НОМЕР_2 на ім'я ОСОБА_1
24.07.2023 представником позивача на веб-порталі електронних послуг Пенсійного фонду України розміщено заяву (клопотання) про проведення виплати пенсії на визначений банківський рахунок/про подання підтвердження про знаходження особи в живих.
В указаному зверненні представник позивача зазначив, що його клієнтка ОСОБА_1 , яка постійно проживає в Ізраїлі та перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Херсонській області, уповноважила його подати до пенсійного органу апостильовану та нотаріально завірену заяву із зазначенням реквізитів її банківського рахунку для зарахування пенсії з підтвердженням про знаходження особи в живих та довіреністю.
З матеріалів справи вбачається, що до заяви про виплату пенсії на визначений банківський рахунок, позивачем долучено апостильована довіреність, копія свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю та ордер.
В спірному випадку встановлено, що волевиявлення позивачки щодо виплати пенсії на відкритий нею поточний рахунок в уповноваженому банку оформлено письмово через його представника з наданням усіх необхідних документів, що не суперечить жодній нормі діючого законодавства, тому відмова відповідача у виплаті пенсії на визначений позивачем банківський рахунок, відкритий у відділенні в АТ «ПРИВАТБАНК», є протиправною.
Доводи апелянта, що заява про виплату пенсії надійшла від представника позивача (а не від банківської установи) без дотримання вимог Порядку №1596, є помилковими, оскільки як вже зазначалося, цією заявою позивачем визначено його волевиявлення та реалізовано право на отримання пенсій на відкритий нею поточний рахунок в уповноваженій банківській установі.
Так, в матеріалах справи міститься апостиль нотаріуса, яким посвідчено підпис ОСОБА_1 , якою оформлено довіреність від 19.07.2023 року на представництво її інтересів, зокрема, Маламедом Вадимом.
До того ж, врегульований на законодавчому рівні порядок відкриття рахунків у національній та іноземній валюті покладає на банк відповідальність за достовірність даних, внесених уповноваженим працівником банку до заяви про виплату пенсії щодо проведення у повному обсязі ідентифікації одержувача під час відкриття рахунку.
Колегія суддів зазначає, що відповідно до абз.6 п.10 Порядку №1596 уповноважений банк може відмовити у відкритті поточного рахунка одержувачу з підстав, визначених законодавством та/або нормативно-правовими актами Національного банку, або у разі надання не в повному обсязі та/або недостовірної інформації чи документів, що містять недостовірну/неправдиву інформацію, та/або будь-яких інших відомостей, необхідних уповноваженому банку для відкриття поточного рахунка згідно з вимогами законодавства та/або нормативно-правових актів Національного банку, про що повідомляє відповідному органу Пенсійного фонду України або органу соціального захисту населення із зазначенням причин відмови у відкритті рахунка для інформування одержувача або подання відсутньої/уточнювальної інформації, відсутніх відомостей та/або документів.
За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що позивач має право на виплату поточної пенсії, в тому числі суму недоотриманої пенсії на банківський рахунок, відкритий у АТ «ПРИВАТБАНК», а тому апелянт зобов'язаний виплачувати пенсію на визначений пенсіонером банківський рахунок за заявою, поданою представником.
Крім того, колегія суддів звертає увагу, що Верховним Судом у постанові від 20.01.2022 по справі № 280/4551/21 сформовано правовий висновок, згідно якого: «подання заяви про поновлення виплати пенсії пенсіонеру, який виїхав на постійне проживання за межі України, у період дії Порядку №22-1 у редакції постанов правління Пенсійного фонду України від 07.07.2014 року №13-1 та від 16.12.2020 року №25-1 допускається, у тому числі, представником такого пенсіонера за довіреністю і така заява повинна бути розглянута Пенсійним органом з урахуванням інших вимог Порядку № 22-1».
Вказаний правовий висновок розповсюджується і на порядок виплати грошових коштів на карткові рахунки пенсіонерів, які фактично перебувають за кордоном (постанова Верховного Суду від 24.07.2023 року по справі №280/6637/22).
Наведені ж відповідачем в листі обставини не є підставою для відмови у виплаті пенсії позивачу на відкритий ним банківський рахунок в уповноваженому банку, а отже, відповідачем було допущено надмірний формалізм у спірних правовідносинах, наслідком чого стало порушення прав та інтересів позивача, як пенсіонера, - верстви населення, яка навпаки потребує особливої уваги з боку держави в частині дотримання конституційних гарантій.
Щодо позовної вимоги про зобов'язання відповідача провести виплату поновленої пенсії позивачу з нарахуванням компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії, колегія суддів зазначає таке.
Частиною другою статті 46 Закону №1058-IV передбачено, що нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів. Компенсація втрати частини пенсії у зв'язку з порушенням строків її виплати пенсіонерам здійснюється згідно із законом.
Питання, що пов'язані зі здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, врегульовані Законом України від 19.10.2000 №2050-III «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» (далі - Закон № 2050-III) та Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 №159 (далі - Порядок № 159).
За статтею 1 Закону №2050-III підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).
Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії; соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення) та інші (стаття 2 Закону № 2050-III).
Відповідно до статті 3 вказаного Закону сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).
У той же час статтею 4 Закону №2050-III передбачено, що виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.
Зміст наведених норм права дає підстави стверджувати, що основною умовою для виплати громадянину компенсації, передбаченої Законом № 2050-III, є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів, у тому числі пенсії. Одночасно законодавець пов'язав виплату компенсації із виплатою заборгованості доходу, тобто і компенсація, і заборгованість по доходу провадиться в одному місяці.
Аналогічна позиція щодо застосування норм права викладена у постановах Верховного Суду від 29.09.2022 у справі № 520/1001/19 та від 23.03.2023 у справі №520/2020/19.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що оскільки не проведення виплати пенсії позивачці відбулося з вини держави в особі її компетентних органів, тому поновлення виплати пенсії має проводитися без обмеження будь-яким строком та з нарахуванням компенсації втрати частини доходів відповідно до частини другої статті 46 Закону №1058-IV.
Оцінюючи викладене в сукупності, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно та у достатньому обсязі встановив обставини справи, і ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, що відповідно до ст.316 КАС України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
Враховуючи, що дана справа правомірно віднесена судом першої інстанції до категорії незначної складності та розглядалась за правилами спрощеного провадження, що підтверджується ухвалою суду про відкриття провадження від 28 лютого 2024 року, постанова суду апеляційної інстанції може бути оскаржена до Верховного Суду лише з підстав, передбачених пп. "а"- "г" п.2 ч.5 ст.328 КАС України
Керуючись ст.ст.308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, судова колегія
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області - залишити без задоволення.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 14 липня 2025 року - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення з підстав, передбачених ст.328 КАС України.
Головуючий: Н.В.Вербицька
Суддя: О.В.Джабурія
Суддя: К.В.Кравченко