Справа № 564/3061/25
20 жовтня 2025 року
Костопільський районний суд Рівненської області в складі:
головуючий суддя Грипіч Л. А.
секретар судового засідання Вознюк Ю. В.
за участю учасників справи : заявника ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Костопіль в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення, заінтересована(ні) особа(и): ОСОБА_2 ., Костопільська міська рада,
ОСОБА_1 звернувся до Костопільського районного суду Рівненської області із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, заінтересована(ні) особа(и): ОСОБА_2 ., Костопільська міська рада.
В обґрунтування заяви вказав, що проживає із 16.09.2010 у зареєстрованому шлюбі із ОСОБА_3 . Проживають у АДРЕСА_1 . Разом з ними проживає баба його дружини - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка за медичним висновком ЛКК має захворювання: ІХС; Аортокардіосклероз; ФК II.ЄН ІІ-Б; Гіпертонічну хворобу II, помірну за рівнем AT, ризик III; Поширений остеохондроз хребта з пераважним враженням ПКВ, з помірним порушенням функції нижніх кінцівок; Хибний суглоб шийки правої стегнової кістки; Неконсолідований перелом лівої стегнової кістки. За висновком ЛКК ОСОБА_2 потребує постійного стороннього догляду. Вказує, що за весь час, що проживає з дружиною у зареєстрованому шлюбі, він здійснює догляд за ОСОБА_2 , надає їй всю необхідну допомогу, у тому числі у пересуванні та обслуговуванні себе. Зазначає, що інших близьких родичів у ОСОБА_2 немає, крім внучки - його дружини ОСОБА_3 , яка не може здійснювати догляд за ОСОБА_2 через зайнятість та постійними поїздками по роботі і він являється єдиною працездатною особою, який на даний час здійснює догляд та піклується про хвору ОСОБА_2 . Вказує, що догляд здійснює добровільно, на безоплатній основі і проти здійснення ним догляду ОСОБА_2 не заперечує. Також вказує, що за висновком ЛКК він може здійснювати догляд.
Зазначає, що від встановлення факту здійснення постійного стороннього догляду за особою, яка цього потребує, залежить виникнення прав та обов'язків, визначених Законом України «Про соціальні послуги», Постановою Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2004 року №588 «Про затвердження Порядку призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги».
Просить встановити юридичний факт, що має юридичне значення, а саме, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , здійснює постійний сторонній догляд за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка за станом здоров'я потребує постійного стороннього догляду та нездатна до самообслуговування.
В судовому засіданні заявник підтримав подану ним заяву та пояснив, що дійсно здійснює догляд за похилого віку ОСОБА_2 , яка є лежачою хворою, оскільки має такі переломи обох стегнових кісток, що не може сама рухатись, а наявні інші захворювання не дають їй можливості самостійно себе доглядати та обслуговувати.
Також пояснив, що є фізичною особою-підприємцем, має дохід, який дозволяє йому найняти людину - жінку, яка забезпечує реалізацію ОСОБА_2 фізіологічних потреб, які він, як чоловік, не може надати.
Також вказав, що встановлення вказаного факту надасть йому можливість, у разі відповідного вирішення на законодавчому рівні, отримати якісь виплати чи, можливо, доплати до потенційної пенсії, у разі досягнення ним пенсійного віку, адже він вважатиметься таким, що здійснював догляд за особою похилого віку, що такого догляду потребує.
Просив задоволити заяву.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_4 , показав, що проживає по сусідству із заявником, що сам є лікарем і що ОСОБА_2 є лежачою, втратила здатність до самообслуговування, оскільки має переломи шийки бедра обох ніг та похилий вік. Також показав, що дійсно ОСОБА_1 близько десяти років здійснює догляд за ОСОБА_2 , адже їй необхідно у всьому допомагати, перевертати її, піднімати, годувати, обслуговувати у фізіологічних потребах і такий догляд ОСОБА_1 надає добровільно.
До питаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_5 показав, що знає сім'ю ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , проживає неподалік від них по цій же вулиці Грушевського у м.Костопіль, що неодноразово був у них і що дійсно ОСОБА_2 внаслідок складних переломів обох стегнових кісток та похилого віку втратила здатність самообслуговуватись. Також показав, що фактично вже біля десяти років догляд за ОСОБА_2 здійснює чоловік її онуки - ОСОБА_1 , догляд здійснює сам, добровільно.
Костопільська міська рада, як заінтересована особа подала до суду клопотання про розгляд справи без її участі.
Заінтересована особа ОСОБА_2 , в судове засідання не з'явилась, подала заяву про те, що просить задоволити заяву ОСОБА_1 .
Відповідно до ч.3 ст.211 Цивільного процесуального кодексу України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.
Суд, заслухавши пояснення ОСОБА_1 , показання свідків, з'ясувавши всі обставини справи та перевіривши їх доказами, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, вважає, що заява підлягає до задоволення з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , згідно заключення ЛКК №1736 від 28.10.2022, яке видане КНП «Костопільська багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування» Костопільської міської ради, має перелом лівої стегнової кістки з вираженим больовим синдромом, хибний суглоб шийки правої стегнової кістки та потребує постійного стороннього догляду як особа, що втратила здатність до самообслуговування.
Крім того, за медичним висновком ЛКК №128 від 20.05.2025, який видано ТОВ «Приватна клініка сімейної медицини «Вілмед», ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , має діагноз: ІХС; Аортокардіосклероз; ФК II.СН ІІ-Б; Гіпертонічну хворобу II, помірну за рівнем AT, ризик III; Поширений остеохондроз хребта з пераважним враженням ПКВ, з помірним порушенням функції нижніх кінцівок; Хибний суглоб шийки правої стегнової кістки; Неконсолідований перелом лівої стегнової кістки.
Із акту №281 обстеження матеріально-побутових умов сім'ї від 29 липня 2025 року вбачається, що комісією встановлено, що ОСОБА_2 є особою, що фактично втратила здатність до самообслуговування, є лежачою хворою, потребує постійного стороннього догляду. ОСОБА_2 забезпечена окремою кімнатою, одягом, медикаментами, їжею, засобами реабілітації. В будинку чисто, охайно. Зі слів ОСОБА_2 постійний сторонній догляд за нею здійснює ОСОБА_1 .
Чоловік ОСОБА_2 - ОСОБА_8 , помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Костопільського районного управління юстиції у Рівненській області, актовий запис про смерть №331.
Судом також встановлено, що будинок за адресою АДРЕСА_1 , у якому проживають заявник ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , належить заявнику на праві власності, що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав від 18.06.2025 №431950492, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна - 925295756234.
Із заяви ОСОБА_2 від 19 червня 2025 року, яка посвідчена приватним нотаріусом Рівненського районного нотаріального округу Рівненської області Скоропад В.В. та зареєстрована в реєстрі за №1978, вбачається, що остання потребує постійного стороннього догляду, не може вести самостійно повноцінний спосіб життя і у зв'язку з цим виявляє свою волю, згоду та бажання, щоб догляд та опіку її здійснював ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Статтею 3 Конституції України, визначено, що людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.
Статтею 49 Конституції України передбачено, що кожен має право на охорону здоров'я, медичну допомогу та медичне страхування. Держава створює умови для ефективного і доступного для всіх громадян медичного обслуговування. Держава дбає про розвиток фізичної культури і спорту, забезпечує санітарно-епідемічне благополуччя».
Суб'єктами звернення до суду із заявами про встановлення факту перебування особи на утриманні можуть бути фізичні особи, в яких на підставі чинного законодавства у разі встановлення факту виникає відповідне право.
Від встановлення факту здійснення заявником постійного стороннього догляду за особою, яка цього потребує, залежить виникнення його прав та обов'язків, визначених законами України «Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні», «Про соціальні послуги». Крім того, встановлення даного факту має юридичне значення для особи похилого віку, яка потребує стороннього догляду.
Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до ч.6 ст.13 ЗУ «Про соціальні послуги», фізичні особи, які надають послуги з догляду відповідно до цього Закону без здійснення підприємницької діяльності, можуть надавати соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі без проходження навчання та дотримання державних стандартів соціальних послуг отримувачам соціальних послуг з числі членів своєї сім'ї, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права і обов'язки та є невиліковно хворими, які через порушення функцій організму не можуть самостійно пересуватися та самообслуговуватися.
Статтею 1 Закону України «Про реабілітацію інвалідів в Україні» визначено, що обмеження життєдіяльності - це помірно виражена, виражена або значно виражена втрата особою внаслідок захворювання, травми (її наслідків) або вроджених вад здатності до самообслуговування пересування, орієнтації, контролю своєї поведінки, спілкування, навчання, виконання трудової діяльності нарівні з іншими громадянами.
Відповідно до ст.1 Закону України «Про соціальні послуги» чинники, що можуть зумовити складні життєві обставини: а) похилий вік; б) часткова або повна втрата рухової активності, пам'яті; в) невиліковні хвороби, хвороби, що потребують тривалого лікування; г) психічні та поведінкові розлади, у тому числі внаслідок вживання психоактивних речовин; ґ) інвалідність.
Наказом Міністерства соціальної політики України №429 від 23.06.2020 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 09.07.2020 року за №643/34926, затверджено класифікатор соціальних послуг, у відповідності до якого постійний догляд вдома за місцем проживання отримувача соціальної послуги надається особам похилого віку з тяжкими формами захворювання шляхом допомоги в самообслуговуванні (дотримання особистої гігієни, рухового режиму, годування), пересуванні в побутових умовах, веденні домашнього господарства (закупівля і доставка продуктів харчування, ліків та інших товарів, приготування їжі, косметичне прибирання житла, оплата комунальних платежів, прання білизни, дрібний ремонт одягу), в організації взаємодії з іншими фахівцями та службами (виклик лікаря, працівників комунальних служб, транспортних служб тощо).
Згідно положень п.3 ч.1 ст.11 Закону України «Про соціальні послуги» до уповноважених органів системи надання соціальних послуг належать виконавчі органи рад об'єднаних територіальних громад (заінтересована особа).
При цьому суд враховує, що доказів здійснення Костопільською міською радою оформлення соціальних послуг з догляду на непрофесійній основі згідно Закону матеріали справи не містять і судом таких доказів не здобуто, а безпосередньо міська рада, як заінтересована особа, жодних заперечень щодо встановлення факту догляду не висловила.
У відповідності до ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно до ч.1 ст.293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
У відповідності до п.5 ч.2 ст.293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Частиною 2 ст.315 ЦПК України передбачено, що судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Заяви про встановлення фактів, що мають юридичне значення розглядаються виключно в окремому провадженні судами загальної юрисдикції, що підтверджено правовим висновком, викладеним у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 січня 2024 року у справі №560/17953/21.
Як вбачається зі змісту ст.264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; як розподілити між сторонами судові витрати; чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.
Відповідно до ч.1 ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно до ч.1 ст.80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
У відповідності до ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до Постанови Пленуму Верховного суду України за №5 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» роз'яснено, що суд вправі розглядати справи про встановлення факту, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки. Тобто, від встановлення такого факту залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян та встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.
У вказаній Постанові зазначено вичерпний перелік заяв, які не можуть розглядатися судами, серед яких не вказано про факт здійснення догляду за престарілим, який за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду або досяг 80-річного віку.
Встановлення даного факту має юридичне значення для заявника, напряму впливає на його права й обов'язки та інтереси особи з інвалідністю, яка потребує постійного стороннього догляду.
Оцінюючи досліджені судом докази в їх сукупності, взаємозв'язку та достатності, суд дійшов висновку, що заявником доведено факт потреби ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за станом здоров'я, в постійному сторонньому догляді та нездатності до самообслуговування і надання такого догляду ОСОБА_1 .
Встановлення вказаного факту не породжує спір про право.
Враховуючи наведене, заява ОСОБА_1 підлягає до задоволення.
Судові витрати залишаються за заявником.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.10, 11, 12, 141, 264, 293, 315 ЦПК України, суд, -
Заяву ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення, заінтересована(ні) особа(и): ОСОБА_2 , Костопільська міська рада - задовольнити.
Встановити факт, що має юридичне значення, а саме, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , здійснює постійний сторонній догляд за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка за станом здоров'я потребує постійного стороннього догляду та нездатна до самообслуговування.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Рівненського апеляційного суду через Костопільський районний суд Рівненської області шляхом подачі апеляційної скарги.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Рівненського апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 28.10.2025 року.
СуддяЛ. А. Грипіч