Справа № 564/2818/25
23 жовтня 2025 року
Костопільський районний суд Рівненської області в складі
головуючого судді ОСОБА_1
з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в режимі відеоконференції клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_3 , адвоката ОСОБА_4 про повернення обвинувального акта у кримінальному провадженні щодо ОСОБА_3 обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.409 КК України,
за участі сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_5 (дистанційно)
обвинуваченого ОСОБА_3 (дистанційно)
захисника - адвоката ОСОБА_4
У провадженні Костопільського районного суду Рівненської області перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні внесеному до ЄРДР за № 62025240030004655 від 01 травня 2025 року про обвинувачення ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.409 КК України.
У підготовчому судовому засіданні захисником обвинуваченого ОСОБА_3 - адвокатом ОСОБА_4 , усно заявлено клопотання про повернення обвинувального акту прокурору.
Клопотання мотивоване тим, що обвинувальний акт не містить жодних відомостей про законність віддання ОСОБА_3 наказу, невиконання якого інкримінується обвинуваченому, не містить фактичних обставин віддання такого наказу, а вся суть обвинувачення сформульована на припущеннях, не відповідає вимогам п.5 ч.1 ст.291 КПК України.
Просить повернути обвинувальний акт прокурору.
В судовому засіданні обвинувачений підтримав клопотання захисника та просив його задоволити.
Прокурор в судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечив та пояснив, що обвинувальний акт відповідає всім вимогам процесуального закону і підстав для його повернення немає.
Просив відмовити у задоволенні клопотання.
Суд, дослідивши обвинувальний акт та заслухавши думку учасників провадження, дійшов висновку, що клопотання сторони захисту про його повернення прокурору не підлягають задоволенню з таких підстав.
Відповідно до п.3 ч.3 ст.314 КПК України, суд має право у підготовчому судовому засіданні повернути обвинувальний акт прокурору, якщо він не відповідає вимогам цього кодексу.
Відповідно до ч.4 ст.110 КПК України, обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування. Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам, передбаченим у статті 291 цього Кодексу.
Відповідно до ст.291 КПК України, обвинувальний акт складається слідчим, дізнавачем, після чого затверджується прокурором. Обвинувальний акт може бути складений прокурором, зокрема якщо він не погодиться з обвинувальним актом, що був складений слідчим, дізнавачем.
Обвинувальний акт має містити такі відомості:
1) найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер;
2) анкетні відомості кожного обвинуваченого (прізвище, ім'я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство);
3) анкетні відомості кожного потерпілого (прізвище, ім'я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство);
3-1) анкетні відомості викривача (прізвище, ім'я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство);
4) прізвище, ім'я, по батькові та займана посада слідчого, прокурора;
5) виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення;
6) обставини, які обтяжують чи пом'якшують покарання;
7) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням;
7-1) підстави застосування заходів кримінально-правового характеру щодо юридичної особи, які прокурор вважає встановленими;
8) розмір витрат на залучення експерта (у разі проведення експертизи під час досудового розслідування);
8-1) розмір пропонованої винагороди викривачу;
9) дату та місце його складення та затвердження.
Обвинувальний акт підписується слідчим, дізнавачем та прокурором, який його затвердив, або лише прокурором, якщо він склав його самостійно.
До обвинувального акта додається:
1) реєстр матеріалів досудового розслідування;
2) цивільний позов, якщо він був пред'явлений під час досудового розслідування;
3) розписка підозрюваного про отримання копії обвинувального акта, копії цивільного позову, якщо він був пред'явлений під час досудового розслідування, і реєстру матеріалів досудового розслідування (крім випадку, передбаченого частиною другою статті 297-1 цього Кодексу);
4) розписка або інший документ, що підтверджує отримання цивільним відповідачем копії цивільного позову, якщо він був пред'явлений під час досудового розслідування не до підозрюваного;
5) довідка про юридичну особу, щодо якої здійснюється провадження, у якій зазначаються: найменування юридичної особи, її юридична адреса, розрахунковий рахунок, ідентифікаційний код, дата і місце державної реєстрації.
Судом встановлено, що обвинувальний акт у вказаному кримінальному провадженні, який складено слідчим та затверджено прокурором Рівненської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони західного регіону ОСОБА_5 26.06.2025, містить усі необхідні у даному випадку відомості, а саме: найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер; анкетні відомості обвинуваченого ОСОБА_3 (прізвище, ім'я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); прізвище, ім'я, по батькові та займана посада слідчого та прокурора; виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення; відомості щодо обставин, які обтяжують чи пом'якшують покарання обвинуваченого; дату та місце його складення та затвердження.
Так, відповідно до п.5 ч.1 ст.291 КПК України, обвинувальний акт містить формулювання обвинувачення. Також, наявний виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими. Ці фактичні дані у своїй сукупності дають повне уявлення щодо кожного з елементів складу кримінального правопорушення, що дає можливість стороні захисту зіставити фактичну складову обвинувачення з його юридичною формулою.
Визначення ступеня деталізації опису обставин вчинення злочину належить до дискреційних повноважень прокурора, а тому викладається в обвинувальному акті у такому виді, як це вважає за необхідне прокурор.
Відомості, надані обвинуваченому, повинні бути достатніми для повного розуміння останнім суті висунутого проти нього обвинувачення, що є необхідним для підготовки захисту.
Суд уважає встановлені прокурором і викладені в обвинувальному акті фактичні обставини кримінального правопорушення достатніми для повного розуміння обвинуваченим суті висунутого проти нього обвинувачення.
Крім того, на етапі підготовчого провадження питання узгодженості викладення в обвинувальному акті фактичних обставин справи з формулюванням обвинувачення та правовою кваліфікацією кримінального правопорушення, як і конкретизація правової кваліфікації правопорушення, не можуть бути предметом розгляду у підготовчому судовому засіданні, доводи викладені у клопотаннях можуть бути перевірені лише на стадії судового розгляду.
Кримінальний процесуальний закон не надає повноважень суду до ухвалення вироку чи іншого рішення по суті справи перевіряти правильність визначення прокурором обсягу обвинувачення, зобов'язувати його змінювати цей обсяг, повертати за наслідком підготовчого судового засідання обвинувальний акт у зв'язку з неправильною кваліфікацією дій обвинуваченого тощо.
Визначення обсягу обвинувачення при направленні обвинувального акта до суду належить виключно до повноважень прокурора, адже в обвинувальному акті зазначаються ті фактичні обставини кримінального правопорушення, які прокурор (а не суд) вважає встановленими (постанова Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 03.07.2019 у справі №273/1053/17).
Відтак, суд розцінює посилання захисника як такі, що фактично зводяться до переоцінки останнім викладених у обвинувальному акті фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення та формулювання обвинувачення.
При цьому захисником не наведено та не надано належних та допустимих доказів на підтвердження свої доводів щодо обвинувального, а тому доводи останнього не ґрунтуються на нормах закону, оскільки кримінальним процесуальним законодавством передбачено повернення обвинувального акта прокурору у разі саме його невідповідності статті 291 КПК України і чого судом за результатами розгляду клопотання захисника не встановлено.
Зважаючи на викладене, суддів дійшов висновку, що обвинувальний акт складено у відповідності до вимог статті 291 КПК України і підстави для його повернення прокурору відсутні.
Керуючись ст.ст.110, 291, 314, 372, 376 КПК України, суд -
У задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_3 , адвоката ОСОБА_4 про повернення обвинувального акта в кримінальному провадженні №62025240030004655 від 01.05.2025, за обвинуваченням ОСОБА_3 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.409 КК України, відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.
Заперечення проти ухвали може бути включено до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч. 1 ст. 392 КПК України.
СуддяОСОБА_1