П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
27 жовтня 2025 р.м. ОдесаСправа № 490/845/25
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді-доповідача Скрипченка В.О.,
суддів Коваля М.П. та Осіпова Ю.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Центрального районного суду м. Миколаєва від 27 серпня 2025 року (суддя Гуденко О.А., м. Миколаїв, повний текст рішення складений 27.08.2025) про залишення без розгляду адміністративного позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,-
04.02.2025 до Центрального районного суду м. Миколаєва надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_2 , в якому позивач просив скасувати постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 підполковника ОСОБА_2 №606 від 25.09.2024 року, якою позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 17000 грн. за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
Ухвалою Центрального районного суду м. Миколаєва від 06.02.2025 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Поновлено представнику ОСОБА_1 адвокату Мартишку В.А. строк оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення від 25 вересня 2024 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП України. Призначено судове засідання на 21 лютого 2025 року.
Представник позивача адвокат Мартишко В.А. надав суду заяву про перенесення судового засідання в зв'язку з зайнятістю в іншій кримінальній справі.
З урахуванням надмірного навантаження судове засідання було відкладено на 01 квітня 2025 року.
До суду надійшла заява від представника позивача адвоката Мартишко В.А. про те, що ним припинено договір з ОСОБА_1 , в зв'язку з чим він вже не є представником по даній справі.
Судове засідання було відкладено на 16 травня 2025 року.
16 травня 2025 року від адвоката Свергунова О.Ю. надійшла заява про відкладення розгляду справи в зв'язку з тим, що ним 16.05.2025 року було укладено договір про надання правової допомоги з Помінчуком А.А., отже йому необхідно ознайомитися з матеріалами справи.
Судове засідання було відкладено до 18 червня 2025 року.
17.06.2025 року від адвоката Свергунова О.Ю. надійшла заява про відкладення розгляду справи в зв'язку з тим, що він в цей час буде зайнятий в іншому кримінальному провадженні.
Судове засідання було відкладено на 27.08.2025 року.
27.08.2025 року від адвоката Свергунова О.Ю. надійшла заява про відкладення розгляду справи в зв'язку з тим, що він в цей час буде перебувати за межами Миколаївської області з особистих підстав.
Ухвалою Центрального районного суду м. Миколаєва від 27 серпня 2025 року адміністративний позов ОСОБА_1 залишено без розгляду відповідно до пункту 4 частини першої статті 240 КАС України.
Мотивуючи своє рішення суд першої інстанції зазначив, що з урахуванням строків розгляду справи, часу знаходження справи у провадженні суду, поведінки позивача та виконання ним свого обов'язку щодо явки в судові засідання, відсутності заяви про розгляд справи за його відсутності, наявні підстави для залишення його позовної заяви без розгляду у зв'язку із неявкою позивача у судове засідання без поважних причин та неповідомлення ним про причини неявки.
Не погоджуючись з вищезазначеною ухвалою представник позивача подав апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржену ухвалу та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначив, що оскаржена ухвала була постановлена судом на підставі п. 5, ч. 1 ст. 240 КАС України, відповідно до якого суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо: надійшла заява позивача про залишення позову без розгляду. Між тим, вказана норма законодавства судом не могла застосовуватися, оскільки позивач таку заяву не подавав. Крім того представником позивача подавалися клопотання про переніс засідання і про це було повідомлено суд відповідним клопотанням, які знаходяться в матеріалах справи.
Відповідач своїм правом подати відзив на апеляційну скаргу не скористався, що, відповідно до статті 304 КАС України, не перешкоджає апеляційному перегляду справи.
Судом першої інстанції спірне питання було розглянуто в порядку письмового провадження.
Апеляційним судом справа розглядається в порядку письмового провадження відповідно до статті 311 КАС України, якою передбачено, що суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів у разі, в тому числі, відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю.
Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду в межах апеляційної скарги, колегія суддів дійшла таких висновків.
Згідно з частиною другою статті 44 КАС України учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Частиною другою статті 131 КАС України обумовлено, що учасники справи, свідки, експерти, спеціалісти, перекладачі, які не можуть з поважних причин прибути до суду, зобов'язані завчасно повідомити про це суд.
Відповідно до частини першої статті 205 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Згідно із частиною п'ятою цієї ж статті у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо неявка перешкоджає розгляду справи. Якщо відповідач наполягає на розгляді справи по суті, справа розглядається на підставі наявних у ній доказів.
Зазначені положення кореспондуються з пунктом 4 частини першої статті 240 КАС України, де визначено, що суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо позивач не прибув (повторно не прибув, якщо він не є суб'єктом владних повноважень) у підготовче засідання чи у судове засідання без поважних причин або не повідомив про причини неявки, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності.
Таким чином, залишення позовної заяви без розгляду з підстав, передбачених частиною п'ятою статті 205 та пунктом 4 частини першої статті 240 КАС України, можливе виключно за наявності усіх перелічених умов у сукупності:
а) належне повідомлення позивача про дату, час і місце судового засідання;
б) ненадходження заяви позивача про розгляд справи за його відсутності;
в) неявка позивача в судове (підготовче) засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини такої неявки;
г) неможливість розгляду справи по суті за відсутності позивача;
ґ) відсутність вимоги відповідача щодо розгляду справи по суті на підставі наявних у ній доказів.
На цьому акцентувала увагу Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12 січня 2023 року у справі №9901/278/21.
З матеріалів справи вбачається, що підставою для залишення позову без розгляду слугувало те, що представники позивача не з'явився у судові засідання, призначені на 21.02.2025, 01.04.2025, 16.05.2025, 18.06.2025 та 27.08.2025 з різних причин.
Водночас суд першої інстанції не встановив належним чином наявність такої умови для залишення позову без розгляду, як неможливість розгляду справи по суті за відсутності позивача.
Колегія суддів звертає увагу, що правила статті 205 КАС України є певною формою реалізації гарантій особи на звернення до суду за захистом свого порушеного права чи обмеження свобод. У них презюмується, що кожен, хто звертається до суду за захистом свого права, відповідно до принципів верховенства права, рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, гласності і відкритості судового процесу, змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з'ясування всіх обставин у справі, буде активним учасником судового провадження, зможе безпосередньо чи опосередковано через свого представника отримати судовий захист свого права.
Правила цієї статті встановлюють умови та підстави, спрямовані на те, щоб учасники судового процесу й, зокрема суд, не могли свавільно обмежити право особи на судовий розгляд справи по суті заявлених вимог через ухвалення будь-якого виду судового рішення, що припинить провадження у справі. Водночас правила цієї статті встановлюють наслідки та умови, які можуть настати для особи, яка не дотримується правил (процесу) судового провадження.
Частина п'ята статті 205 КАС України побудована таким чином, що дає суду можливість повернути позовну заяву особи без розгляду, що має вигляд застосування до особи, яка ініціювала позовне провадження, своєрідної форми відповідальності за дії, пов'язані з неявкою на засідання суду.
Законодавче формулювання частини п'ятої статті 205 КАС України "… якщо неявка перешкоджає розгляду справи" означає, що суд може розглянути позов по суті, однак не зобов'язаний цього робити. Це законодавче формулювання змістовно викладено у вигляді умови, яка в кожному конкретному випадку (правовій ситуації, казусові) повинна оцінюватися окремо в межах відповідних спірних правовідносин, які диктують її застосування.
Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Великої Палати Верховного Суду від 18 грудня 2019 року у справі №9901/949/18 та від 27 травня 2020 року у справі № 9901/11/19.
Також колегія суддів звертає увагу, що розгляд справ з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності відбувається за загальними правилами, але з урахуванням особливостей, встановлених як безпосередньо статтею 286 КАС України, так і параграфом 2 глави 11 розділу ІІ КАС України, де регламентовано порядок розгляду окремих категорій термінових адміністративних справ, до якого включена зазначена вище стаття.
Так, особливості повідомлення учасників справи про дату, час та місце розгляду окремих категорій термінових адміністративних справ визначено статтею 268 КАС України.
Відповідно до частини першої цієї статті у справах, визначених статтями 273-277, 280-283-2, 285-289 цього Кодексу, щодо подання позовної заяви та про дату, час і місце розгляду справи суд негайно повідомляє відповідача та інших учасників справи шляхом направлення тексту повістки до електронного кабінету, а за його відсутності - кур'єром або за відомими суду номером телефону, факсу, електронною поштою чи іншим технічним засобом зв'язку.
Частиною третьою цієї статті передбачено, що неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.
Тобто, положення частини третьої статті 268 КАС України імперативно закріплює, що у окремих категоріях термінових справ, в тому числі за зверненнями до суду в порядку статті 286 КАС України, неприбуття у судове засідання належно повідомленого учасника (зокрема позивача) не перешкоджає розгляду справи.
Це виключає можливості для судового розсуду у вказаному питанні, оскільки закон вже передбачає, що справа у будь-якому випадку має бути розглянута, навіть за відсутності позивача (заявника).
Таким чином колегія суддів вважає, що відсутні підстави констатувати наявність усіх умов для залишення позовної заяви без розгляду у зв'язку з неявкою позивача без поважних причин, оскільки необхідною умовою для цього є неможливість розгляду справи за відсутності позивача, тоді як процесуальне законодавство визначає, що неприбуття у судове засідання належно повідомленого учасника справи у цій категорії справ не перешкоджає розгляду справи.
Отже, оскільки суд першої інстанції, постановляючи оскаржену ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду, неправильно застосували норми процесуального права, що призвело до постановлення незаконної ухвали, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, то таке судове рішення підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Окремо колегія суддів звертає уваги суду першої інстанції на положення частини першої статті 286 КАС України, якою установлено, що адміністративна справа з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності вирішується місцевими загальними судами як адміністративними судами протягом десяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
Відповідно до статті 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.
Відтак, апеляційна скарга позивача підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 292, 308, 311, 312, 315, 320, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, апеляційний суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Ухвалу Центрального районного суду м. Миколаєва від 27 серпня 2025 року про залишення без розгляду адміністративного позову - скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий суддя-доповідач В.О.Скрипченко
Суддя М.П.Коваль
Суддя Ю.В.Осіпов