П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
28 жовтня 2025 р.м. ОдесаСправа № 420/1059/20
Суддя П'ятого апеляційного адміністративного суду Скрипченко В.О., розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про відвід суддів Кравченка К.В, Вербицької Н.В., Джабурії О.В. по справі №420/1059/20 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 22 листопада 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Одеській області про зобов'язання вчинити певні дії,-
У провадженні П'ятого апеляційного адміністративного суду перебуває справа №420/1059/20 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 22 листопада 2024 року, якою відмовлено у відкритті провадження за заявою ОСОБА_1 про перегляд рішення суду від 18.03.2021 у справі №420/1059/20 за нововиявленими обставинами.
Ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 22.01.2025 апеляційна скарга була повернута апелянту.
Постановою Верховного Суду від 26.09.2025 касаційна скарга ОСОБА_1 задоволена, ухвала П'ятого апеляційного адміністративного суду від 22 січня 2025 року у справі №420/1059/20 скасована, а справа направлена для продовження розгляду до П'ятого апеляційного адміністративного суду.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.10.2025 визначений склад суду: головуючий суддя Кравченко К.В., судді Вербицька Н.В., Джабурія О.В..
Матеріали адміністративної справи №420/1059/20 передані головуючому судді 21.10.2025.
23.10.2025 до апеляційного суду надійшла заява ОСОБА_1 про відвід колегії суддів (Кравченко К.В., Вербицька Н.В., Джабурія О.В.), яка обґрунтована тим, що вказаним складом суду розглядалась справа №420/10723/21, в якій заявлені споріднені позовні вимоги та яка, на думку заявника, має преюдиційний характер для справи №420/1059/20. Заявниця посилається на те, що за наслідками розгляду її апеляційної скарги у справі №420/10723/21 вказаний склад суду відмовив у витребувані копій оригіналів первинних документів, а також в призначенні судової експертизи з економіки за власні кошти присяжної Ярошик В.В. і, як результат, своєю постановою від 07.04.2023 відмовив в позові присяжній Ярошик В.В.
Заявниця вважає, що в межах справи №420/10723/21 апеляційний суд у складі суддів Джабурії О.В., Кравченка К.В., Вербицької Н.В. порушив принцип офіційного з'ясування обставин справи та допустив упередженість у розгляді справи, що пов'язано із впливом матеріальної, ієрархічної та адміністративної залежності від відповідача (ДСА України), який є вищим керівництвом.
Отже, ОСОБА_1 вважає, що повторний розгляд справи №420/1059/20, яка повернута постановою КАС ВС від 26.09.2025 на новий розгляд після скасування ухвали 5ААС від 22.01.2025 про відмову у відкритті провадження за апеляційною скаргою на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 24.11.2024 про відмову у відкритті провадження за заявою ОСОБА_1 від 18.11.2024 про перегляд справи за нововиявленими обставинами, не може розглядатись колегією суддів (Кравченко К.В., Вербицька Н.В., Джабурія О.В.), яка вже сформувала думку щодо суті спору, і це унеможливлює неупереджений розгляд.
Також, Ярошик В.В., у якості підстави для відводу вказує на те, що під час розгляду справи №420/10723/21 саме колегія 5ААС (Кравченко К.В., Вербицька Н.В., Джабурія О.В.) сприяла виникненню нових позовів у трьох її нових справах №523/14120/22, №420/6185/23 та №523/719/23, оскільки упереджено відмовила в клопотанні вийти за межі позовних вимог для захисту порушених прав ОСОБА_1 щодо розгляду нововиявлених численних порушень її трудових прав з боку відповідача, чим порушила більшість головних принципів адміністративного судочинства, що викликає сумніви в об'єктивності, а тому участь цієї колегії суддів для перегляду справи №420/1059/20 створює ризик штучного повторення правової помилки, що вже була виправлена Верховним Судом.
Посилаючись на припис ст. 17 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», п. 66 рішення ЄСПЛ у справі «Бочан проти України» від 03.05.2007 (заява №7577/02, п. 49 та п. 52 рішення ЄСПЛ у справі «Білуха проти України» від 09.11.2006 (заява №33949/02), п. 28 рішення ЄСПЛ у справі «Газета «Україна-центр» проти України» від 15.07.2010 (заява №16695/04, на Бангалорські принципи поведінки суддів, схвалені резолюцією Економічної і Соціальної Ради ООН №2006/23 від 27.07.2006, заявниця, з урахуванням наведених підстав, просить відвести колегію суддів (Кравченко К.В., Вербицька Н.В., Джабурія О.В.) від участі у розгляді справи №420/1059/20 та передати справу на новий розподіл до неупередженого складу колегії суддів 5ААС.
Ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 24 жовтня 2025 року визнано необґрунтованим відвід суддів Кравченка К.В, Вербицької Н.В., Джабурії О.В. у справі №420/1059/20.
Передано справу №420/1059/20 для визначення судді у порядку, встановленому ч. 1 ст. 31 КАС України.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу вирішення питання про відвід розподілено на суддю Скрипченка В.О.
Розглянувши доводи заяви, дослідивши матеріали апеляційного оскарження, суддя не знаходить передбачених законом підстав для її задоволення, оскільки заявником не надано та не зазначено будь-яких даних, що, відповідно до статті 36 КАС України, є підставами для відводу.
За змістом частин 1, статті 36 КАС України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу): 1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; 2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; 3) якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді; 5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.
За правилами частини 3 статті 39 КАС України, відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідно до частини 4 статті 40 КАС України якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження у справі. У цьому випадку вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Так, з аналізу вищевикладених положень КАС України вбачається, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не можуть бути підставою для відводу.
На підставі частини 8 статті 40 КАС Україні суддя, якому передано на вирішення заяву про відвід, вирішує питання про відвід в порядку письмового провадження.
Так, зазначені Ярошик В.В. у заяві про відвід суддів обставини не можуть слугувати підставами для відведення суддів Кравченка К.В, Вербицької Н.В., Джабурії О.В., оскільки викладені позивачкою в досліджуваній заяві доводи зводяться до незгоди із ухвалення процесуальних судових рішень, відмова у задоволенні заявлених ОСОБА_1 клопотань у справі №420/10723/21. Також предмети спору у справах №420/10723/21 та №420/1059/20 є різними: у справі №420/10723/21 - предметом спорту є індексація вже отриманого доходу та подання звітів до пенсійного та фіскального органів, а у справі №420/1059/20 - предметом спору є сам розмір доходу та, відповідно, подання звітів до пенсійного та фіскального органів.
Також посилання, як на підставу для відводу, на те, що під час розгляду справи №420/10723/21 колегія суддів (Кравченко К.В., Вербицька Н.В., Джабурія О.В.) сприяла виникненню нових позовів у трьох нових справах №523/14120/22, №420/6185/23 та №523/719/23, оскільки упереджено відмовила в клопотанні вийти за межі позовних вимог для захисту порушених прав, не є підставою для відводу, оскільки за приписами частини 5 статті 308 КАС України, суд апеляційної інстанції не може розглядати позовні вимоги та підстави позову, що не були заявлені в суді першої інстанції.
При цьому, будь-яких доказів, які б підтверджували пряму чи опосередковану заінтересованість суддів Кравченка К.В., Вербицької Н.В., Джабурії О.В. під час вирішення даної справи або наявність обставин, які викликають сумнів у їх неупередженості з матеріалів справи та доводів заяви про відвід не вбачається.
Більш того, положеннями ч. 4 ст. 36 КАС України імперативно визначено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ) у рішенні по справі “Wettstein v. Switzerland» зазначив, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезстороннім, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими.
Неупередженість зазвичай означає відсутність упередженості або суб'єктивного ставлення, що може бути оцінене багатьма способами (див. Рішення ЄСПЛ у справі “Wettstein v. Switzerland App. no. 33958/96, 21 December 2000, § 43; та у справі “Micallef v. Malta], § 93).
Заявницею не доведено виконання суддею судової та консультативної функцій відносно однієї із сторін, та інших позасудових функцій в одній справі.
Не має у справі і даних, що суддя, якому заявлений відвід у цій справі, перебуває у прямій чи опосередкованій службовій, фінансовій, політичній тощо залежності від сторони у справі (справа “Sigurdsson v. Iceland).
Суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з'являються докази протилежного. Отже, існує презумпція неупередженості судді.
Врахувавши наведене, посилання заявниці на наявність обставин, які викликають сумнів у неупередженості суддів, є безпідставними. Отже, заява ОСОБА_1 є необґрунтованою та базується лише на її суб'єктивних припущеннях.
Відтак, подана заява про відвід у цій справі задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 40, 321 КАС України, суддя,-
Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід суддів Кравченка К.В, Вербицької Н.В., Джабурії О.В. по справі №420/1059/20 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Одеській області про зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя В.О.Скрипченко