Справа № 529/957/25
Провадження № 2/529/585/25
про визнання позовної заяви неподаною та її повернення
28 жовтня 2025 року суддя Диканського районного суду Полтавської області Петренко Л.Є., розглянувши матеріали позовної заяви-скарги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки-паю,
встановив:
Позивачка ОСОБА_1 16.10.2025 звернулась до Диканського районного суду Полтавської області з позовною заявою-скаргою до ОСОБА_2 та просить суд анулювати, визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки-паю, а також стягнути з відповідачки на свою користь моральну шкоду за порушення сімейного договору, а також судові витрати.
В позовній заяві позивачка ОСОБА_1 просить суд надсилати їй судову кореспонденцію на її електронну адресу ІНФОРМАЦІЯ_1
16.10.2025 суддею Диканського районного суду Полтавської області постановлено ухвалу про залишення позовної заяви без руху та надано десятиденний строк для усунення недоліків.
Вказана ухвала про залишення без руху, доставлена на електронну адресу ОСОБА_1 - ІНФОРМАЦІЯ_1 16.10.2025 о 15:54 год, що підтверджується відповідною довідкою про доставку електронного листа.
Таким чином строк на усунення недоліків триває по 27.10.2025 включно.
27.10.2025 позивачкою ОСОБА_1 подано до суду клопотання в якому остання вказує про те, що вона просить працівника канцелярії суду чи помічника судді роздрукувати копію позову та додатків для вручення відповідачці, так як має певні труднощі із роздрукуванням додаткової копії цих паперів, оскільки держава повністю забезпечила суди копіювальною технікою, папером та чорнилом, а також персоналом.
Також 27.10.2025 ОСОБА_1 подала клопотання в якому зазначає, що у поданому позові відсутня ціна позову та просить це визнати.
Вказані клопотання та позовна заява на виправлення недоліків ОСОБА_1 відправлена без накладення електронного цифрового підпису, на електронну пошту Диканського районного суду Полтавської області 27.10.2025 о 17 год. 25 хв., тобто вже після закінчення робочого часу (дня) у Диканському районному суді Полтавської області.
Станом на 28.10.2025 позивачкою ОСОБА_1 недоліки, які зазначені в ухвалі від 16.10.2025 не усунуто, окрім іншого не сплачено судовий збір та не подано відповідну квитанцію, або платіжне доручення про його сплату.
Разом з тим позивачкою ОСОБА_1 27.10.2025 подано до суду клопотання про відстрочку сплати судового збору і мати можливість оплатити його вже після відкриття ровадження, з ймовірною можливістю того, що його оплатить відповідач.
Відповідно до ч. 1 ст. 136 ЦПК України, суд враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.
Однак, вказане клопотання ОСОБА_1 не обгрунтувала, доказів її скрутного матеріального становища до суду не подала.
Право на доступ до суду, гарантоване пунктом 1 статтею 6 Конвенції, не є абсолютним і може підлягати обмеженню. Обмеженням права на доступ до суду в даному випадку є додержання процесуальної форми і змісту пред'явленої до суду позовної заяви, тобто додержання умов її прийнятності, що забезпечує право на звернення до суду та порушення судом провадження у справі.
В силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного терміну.
Попри те, що конституційне право на суд є правом, його реалізація покладає на учасників справи певні обов'язки. Практика Єврорпейського суду з прав людини визначає, що сторона, яка задіяна у ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки. Як зазначено у рішенні цього суду у справі "Пономарьов проти України" від 03 квітня 2008 року, сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Окрім того, сама позовна заява та клопотання так і не підписано електронним цифровим підписом, оскільки такі подавались електронною поштою, або ж власноручним підписом ОСОБА_1 , про що працівником канцелярії було складені відповідні акти.
Відповідно до ч. 8 ст. 43 ЦПК України якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, такі документи скріплюються електронним цифровим підписом учасника справи.
Електронний цифровий підпис - вид електронного підпису, отриманого за результатом криптографічного перетворення набору електронних даних, який додається до цього набору або логічно з ним поєднується і дає змогу підтвердити його цілісність та ідентифікувати підписувача. Електронний цифровий підпис накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа (стаття 1 Закону України «Про електронний цифровий підпис», який діяв на момент вчинення процесуальної дії).
Відповідно до ст.3 Закону України «Про електронний цифровий підпис» електронний цифровий підпис за правовим статусом прирівнюється до власноручного підпису (печатки) у разі, якщо: електронний цифровий підпис підтверджено з використанням посиленого сертифіката ключа за допомогою надійних засобів цифрового підпису; під час перевірки використовувався посилений сертифікат ключа, чинний на момент накладення електронного цифрового підпису; особистий ключ підписувача відповідає відкритому ключу, зазначеному у сертифікаті.
Верховний Суд у постанові від 30 березня 2021 року у справі № 530/544/16 виснував правовий висновок та зазначив, що чинне процесуальне законодавство не забороняє учаснику справи звернутися з процесуальними документами до суду шляхом направлення їх на офіційну електронну адресу суду з обов'язковим скріпленням їх власним електронним цифровим підписом учасника справи.
Оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов'язковими реквізитами, у тому числі, з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронні довірчі послуги» (частина перша статті 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг»).
Стосовно клопотання ОСОБА_1 про роздрукування працівниками суду додатків до позовної заяви та копії позовної заяви, слід зазначити, що вчинення таких дій на працівників суду чинним законодавством не покладаються, а повинні виконуватися позивачем, що прямо передбачено ст.177 ЦПК України.
При цьому слід зауважити, що вказані документи (додатки до позову) були подані ОСОБА_3 по іншій справі в іншому провадженню. За вказаною справою, жодних додатків до позову остання не подавала.
Таким чином, оскільки строк визначений для усунення недоліків сплинув, а позивачка ОСОБА_1 недоліків вказаних в ухвалі суду не усунула, суддя приходить до висновку про наявність підстав вважати позовну заяву неподаною та такою, що підлягає поверненню позивачці ОСОБА_1 .
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 185 ЦПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Згідно до ч. 7 ст. 185 ЦПК України, повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
На підставі викладеного та керуючись ст.185 ЦПК України, суд
постановив:
Позовну заяву-скаргу ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки-паю вважати неподаною та повернути позивачці.
Роз'яснити позивачці ОСОБА_1 , що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою повернення позивачу.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Полтавського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Суддя Л.Є. Петренко