Гребінківський районний суд Полтавської області
Справа №: 528/882/25
Провадження № 2/528/572/25
Іменем України
16 жовтня 2025 року м. Гребінка
Гребінківський районний суд Полтавської області у складі:
головуючого судді Вітківського М.О.,
при секретарі Коваленко О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Гребінка без проведення технічної фіксації судового засідання в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Гребінківської міської ради про встановлення юридичного факту родинних відносин, визначення додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини,-
Представник позивача адвокат Чумарний А.І. звернувся до Гребінківського районного суду Полтавської області з вказаним позовом, яким просить:
встановити факт родинних відносин між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , як племінниці та тітки;
визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 додатковий строк, достатній для подачі заяви про прийняття спадщини, що відкрилася ІНФОРМАЦІЯ_2 після смерті ОСОБА_2 , який відраховувати з дня набрання рішенням суду законної сили;
судові витрати віднести на рахунок позивача.
В обґрунтування позову зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла тітка позивача по родинній лінії матері, ОСОБА_2 . На час смерті вона мала у власності 1/3 частина житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, розташованого за адресою в АДРЕСА_1 . За час свого життя ОСОБА_2 заповіту не склала.
Вказує, що після смерті ОСОБА_2 позивач не мала об'єктивної можливості звернутися до нотаріальної контори, оскільки є особою похилого віку, має ряд вікових хвороб та не задовільний стан здоров'я. Крім того, на момент відкриття спадщини в Україні, зокрема в червні місяці 2022 року, робота нотаріусів була обмеженою, оскільки по всій території України запроваджено воєнний стан. У зв'язку з вищевказаними обставинами, позивач не змогла вчасно звернутися до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини.
Разом з тим, позивач вважала та правомірно очікувала, що спадкове майно належить їй як єдиному спадкоємцю. А коли виникло питання про письмове переоформлення спадкового майна та коли їй було роз'яснено, що вона не має права володіти, користуватися, розпоряджатися спадковим майном без свідоцтва про право на спадщину після смерті спадкодавця, позивач звернулася із відповідною заявою до нотаріальної контори. Проте у видачі свідоцтва про право на спадщину нотаріус їй відмовив у зв'язку з пропуском шестимісячного строку, встановленого для подання заяви про прийняття спадщини. Крім того, роз'яснено право на звернення до суду, щодо вирішення питання про продовження строку необхідного для прийняття спадщини.
Крім того, одночасно з позовними вимогами щодо поновлення пропущеного шестимісячного строку, вставленого для подання заяви про прийняття спадщини, у позивача виникла необхідність встановлення факту родинних відносин між нею та спадкодавцем ОСОБА_2 як племінниці та тітки.
Ухвалою Гребінківського районного суду Полтавської області від 21.07.2025 року відкрито загальне позовне провадження за вищевказаною позовною заявою і призначено підготовче засідання на 20.08.2025 об 11-30 год. Витребувано з Гадяцького відділу Державної реєстрації актів цивільного стану у Миргородському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції актовий запис про смерть ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3 (померла ІНФОРМАЦІЯ_2 ) (а.с. 31-33).
08.08.2025 року на виконання ухвали суду від 21.07.2025 року з Гадяцького відділу Державної реєстрації актів цивільного стану у Миргородському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, надійшов актовий запис про смерть ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3 (померла ІНФОРМАЦІЯ_2 ) (а.с.40).
20.08.2025 року ухвалою Гребінківського районного суду Полтавської області витребувано у Лубенської державної нотаріальної контори спадкову справу після смерті ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 47-49).
26.08.2025 року на виконання ухвали суду від 20.08.2025 року з Лубенської державної нотаріальної контори надійшла інформація про те, що спадкова справа до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 не заводилася, заяви про прийняття спадщини чи про відмову від прийняття спадщини не подавалися (а.с. 54).
Ухвалою Гребінківського районного суду Полтавської області від 24.09.2025 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 16.10.2025 о 13-30 год. (а.с. 58, 60).
16.10.2025 року у судове засідання позивач та її представник не з'явилися, вони належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, натомість представник позивача адвокат Чумарний А.І. через канцелярію суду подав заяву про проведення судового розгляду справи без участі позивача. На позовних вимогах наполягає, просить задовольнити позов у повному обсязі (а.с. 45).
Представник відповідача Виконавчого комітету Гребінківської міської ради - Сидоренко Р.М., через систему «Електронний суд» надіслав заяву про розгляд справи без участі сторони відповідача в якій зазначив, що при вирішенні питання про задоволення позову ОСОБА_1 , покладається на розсуд суду (а.с. 42-44).
Згідно ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин цієї справи, на які позивач послався як на підставу своїх вимог, що викладені у позовній заяві та підтверджені доданими до неї доказами, які були досліджені судом, на засадах верховенства права, відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права, прийшов до наступного висновку.
Відповідно до ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Згідно ст.5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (ч.1 ст.12 ЦПК України).
Відповідно до ч.3 ст.12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно ст.13 ЦПК України (диспозитивність цивільного судочинства), суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
У розумінні цивільно-процесуального закону предмет позову це матеріально-правова вимога позивача, стосовно якої він просить ухвалити рішення, у матеріальному розумінні це певна річ (об'єкт), щодо якої виник спір.
Згідно ст.89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.
ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_2 , що підтверджується актовим записом про смерть № 280 від 27.06.2022 року, виданим Гадяцьким відділом Державної реєстрації актів цивільного стану у Миргородському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми), на підставі якого видано свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 (а.с. 39).
Батьками ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є ОСОБА_4 та ОСОБА_5 (а.с. 12-14, 18-23, 25).
ОСОБА_3 є матір'ю позивача ОСОБА_6 , що підтверджено свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , виданим 21 липня 1947 року Корніївською сільською радою, актовий запис № 3 (а.с. 10-12, 24 зворот).
Згідно зі свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 , виданим відділом реєстрації актів цивільного стану Гребінківського районного управління юстиції Полтавської області, актовий запис № 101 від 30.06.2010 року, ОСОБА_7 померла ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с. 17 зворот).
Із матеріалів справи вбачається, що позивач зверталась до приватного нотаріуса Миргородського районного нотаріального округу Полтавської області Буланкіної С.М. з метою прийняття спадщини після померлої ОСОБА_2 . Із письмового роз'яснення нотаріуса від 09.07.2025 року № 87/01-16 слідує, що нотаріус не може прийняти заяву про прийняття спадщини, оскільки пропущено шестимісячний строк для прийняття спадщини. Нотаріусом роз'яснено право звернення до суду для вирішення питання щодо визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини (а.с.27).
Згідно з довідкою наданою 16.07.2025 року сімейним лікарем КНП «Гребінківське ЦПМСД» ОСОБА_8 , ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 26.06.2022 року перебувала на амбулаторному та стаціонарному лікуванні за саном здоров'я. Хворіє по теперішній час, потребує сторонньої допомоги (а.с. 26).
Статтею 315 ЦПК України передбачено перелік справ про встановлення фактів, які розглядаються судом, зокрема згідно п. 1 ч. ч. 1 вказаної статті суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.
Згідно вимог п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян.
За правилами п. 7 вказаної постанови суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину.
Позивачем на підставі наданих доказів доведено факт родинних відносин між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , як племінниці та тітки.
Так, у відповідності до ст.1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народженні живими після відкриття спадщини.
В силу ст.1216-1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців), яке може здійснюватися за заповітом або за законом.
До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до ст.ст.1220-1221,1223 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.
Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою, і саме з нього виникає право на спадкування, а місцем відкриття - є останнє місце проживання спадкодавця.
Саме спадкування може відбуватися за заповітом або за законом.
Згідно із ст.ст.1268-1270 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. При цьому прийняття спадщини з умовою чи із застереженням не допускається.
Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має особисто подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.
Судом встановлено, що позивач названих вище вимог закону не дотримався та після відкриття спадщини не подав до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.
Якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 ЦК України, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу за місцем відкриття спадщини. У разі відсутності такої згоди, за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини (ст. 1272 ЦК України).
Позивач пропустив встановлений строк для прийняття спадщини, тому вправі звернутись в суд з позовом для визначення йому додаткового строку для прийняття спадщини.
Згідно п. 24 Постанови Пленуму Верховного суду України №7 від 30. 05. 2008 року, «Про судову практику у справах про спадкування», особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України. Суди відкривають провадження в такій справі у разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину а також за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини.
Проаналізувавши встановлені обставини по справі, оцінивши надані в силу положень ст. 76 ЦПК України докази в їх сукупності, оскільки позивач пропустив строк прийняття спадщини, то суд вважає за необхідне визнати причини пропуску строку подачі заяви про прийняття спадщини спадкоємцем поважними, а позов задовольнити і визначити їй додатковий строк для подачі заяви про прийняття спадщини.
При зверненні позивача до нотаріуса із заявою для оформлення своїх спадкових прав їй було відмовлено через пропуск строку необхідного для прийняття спадщини, яка відкрилась після смерті ОСОБА_2 , що підтверджується письмовим роз'ясненням нотаріуса від 09.07.2025 року № 87/01-16 (а.с. 27).
Враховуючи викладене, можливо зробити висновок, що прийняття спадщини як за заповітом, так і за законом є правом спадкоємця й залежить виключно від його власної волі. Вчинення або не вчинення спадкоємцем дій, з якими законодавець пов'язує прийняття спадщини, має визначальне значення для висновку про дотримання ним процедури входження у спадкування і кінцево дає відповідь на питання про прийняття спадщини.
Так, для прийняття спадщини спадкоємцем, який на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, необхідно особисто подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.
Це є обов'язковим для обох названих видів спадкування.
У зв'язку з цим, для прийняття спадщини за заповітом так і за законом слід вчинити одні і ті ж дії, а саме, подати до нотаріальної контори відповідну заяву, яка б свідчила про його дійсний намір прийняти спадщину в порядку спадкування за законом.
При цьому, такі дії теж повинні бути вчинені у встановлений законом для прийняття спадщини строк.
Пропуск такого строку, позбавляє спадкоємця можливості прийняти спадщину через нотаріальну контору і потребує пред'явлення ним позову про визначення додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини.
Вказане у повній мірі відповідає Правовій позиції, висловленій Верховним Судом України в постанові від 6 лютого 2013 року в справі № 6-167цс12.
Для прийняття спадщини необхідне волевиявлення спадкоємця і здійснення ним певних дій.
Спадкоємець прийняв спадщину, якщо він подав державній або приватній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини.
Спадкоємець за законом або за заповітом має право відмовитися від спадщини протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. Вважається, що відмовився від спадщини той спадкоємець, який не вчинив жодної з дій, що свідчить про прийняття спадщини.
Отже, прийняття спадщини як за заповітом, так і за законом є правом спадкоємця й залежить виключно від його власного волевиявлення. Для прийняття спадщини необхідне волевиявлення спадкоємця і здійснення ним певних дій.
Неприйняття спадкоємцем спадщини може бути виражено фактично, коли спадкоємець протягом строку, встановленого для прийняття спадщини, не здійснює дій, що свідчать про намір прийняти спадщину, або може бути виражено явно, коли спадкоємець шляхом подачі заяви в нотаріальну контору виражає свою незгоду прийняти спадщину.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач ОСОБА_1 , як спадкоємець за законом, не зверталась до нотаріуса з відповідною заявою про прийняття спадщини.
Таким чином, жодних доказів того, що в межах строку, наданого цивільним законом, позивач вчинила дії, які б свідчили про прийняття нею спадщини за законом, вона не надала, що, виходячи зі змісту ч. 1ст. 1272 ЦК України слід вважати фактичним неприйняттям спадщини за законом.
Пленум Верховного Суду України в п. 24 постанови від 30 травня 2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування» роз'яснив, що, вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
В обґрунтування поважності причин, які слугували підставою пропуску строку позивачем для прийняття спадщини є те, що позивач похилого віку хворіла, що підтверджено матеріалами справи (а.с. 26) та правомірно очікувала, що спадкове майно належить їй як єдиному спадкоємцю.
Суд приймає до уваги пояснення позивача, викладені у позовній заяві, ці пояснення узгоджуються зі змістом доказів, які надані позивачем. Вказані докази узгоджуються з іншими матеріалами справи, не суперечать їм, не заперечуються і не спростовуються іншими учасниками справи.
Враховуючи викладене, суд вважає, що є підстави для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 ..
Що стосується тривалості додаткового строку, що може бути встановлений для подання позивачем заяви про прийняття спадщини, то суд приходить до висновку про можливість встановлення строку шість місяців з дня набрання рішенням законної сили, який суд вважає достатнім для подання відповідної заяви.
Факт пропуску строку для прийняття спадщини не є підставою для усунення від спадкування, тому суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 89, 141, 223, 247, 259, 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Гребінківської міської ради про встановлення юридичного факту родинних відносин, визначення додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини - задовольнити.
Встановити факт родинних відносин між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , та ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , як племінниці та тітки.
Визначити ОСОБА_1 , року народження, РНОКПП НОМЕР_4 , додатковий строк, достатній для подачі заяви про прийняття спадщини, що відкрилася ІНФОРМАЦІЯ_2 після смерті ОСОБА_2 , терміном 6 (шість) місяців, який відраховувати з дня набрання рішенням суду законної сили.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду
Учасник справи, якому рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Складання повного тексту судового рішення відкласти не більше як на десять днів з дня закінчення розгляду справи, і визначити кінцеву дату складення повного судового рішення 26.10.2025 року.
На виконання п.4 ч.5 ст.265 ЦПК України судом зазначається повне найменування сторін:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , (зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 ).
Відповідач: Виконавчий комітет Гребінківської міської ради Полтавської області, ЄДРПОУ 04057406, (юридична адреса: 37400, м. Гребінка, Полтавська область, вул. Олексія Припутня, буд.1).
Повний текст рішення виготовлено 24.10.2025 року.
Суддя М. О. Вітківський