Гребінківський районний суд Полтавської області
Справа №: 528/1542/24
Провадження № 2/528/177/25
Іменем України
17 жовтня 2025 року м. Гребінка
17 жовтня 2025 року Гребінківський районний суд Полтавської області у складі: головуючого судді Татіщевої Я.В., секретаря Ігнатущенко І.М., розглянувши у приміщенні суду м. Гребінка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Гребінківської міської ради Полтавської області про визнання права власності на житловий будинок за набувальною давністю, -
ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до Виконавчого комітету Гребінківської міської ради про визнання права власності на житловий будинок за набувальною давністю.
В обґрунтування заявленого позову посилається на те, що житловий будинок АДРЕСА_1 , був побудований та належав згідно виписки з погосподарських книг по Майорщинській сільській раді, особові рахунки № НОМЕР_1 , № НОМЕР_2 , № НОМЕР_3 , № НОМЕР_4 , ОСОБА_2 .
Вказує, що ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Зазначає, що за свого життя ОСОБА_2 у зв'язку із смертю, що є подією непередбачуваною для кожної людини, не встигла зареєструвати своє право власності на належний їй житловий будинок.
Вказує, що відповідно до чинного на час будівництва будинку (1970-х роках) законодавства, яке не пов'язувало виникнення права власності на житловий будинок у сільській місцевості із проведенням його реєстрації, підставою виникнення у громадянина права власності на житловий будинок був сам факт збудування ним цього будинку та прийняття його в експлуатацію. Натомість облік особистих селянських господарств здійснювали сільські, селищні ради за місцем розташування нерухомого майна шляхом його реєстрації в органах місцевого самоврядування (сільської ради).
Господарсько-побутові будівлі та споруди у домоволодіннях, які належать громадянам, що збудовані до ухвалення Указу Президії Верховної Ради УССР від 22.01.1979 року «Про боротьбу з самовільним будівництвом господарсько-побутових будівель» і при їх технічній інвентаризації не відображені в матеріалах інвентаризації як самовільні, не відносяться до категорії самовільних.
Зазначає, що ті факти, що вищевказаний будинок не являється самовільною побудовою та відсутність реєстрації права власності на будинок підтверджується відсутністю відповідних записів в технічному паспорті на житловий будинок та інформаційною довідкою ПП «Бюро послуг та консультацій».
Вказує, що влітку 2008 року вона разом зі своїм чоловіком ОСОБА_3 вселилися в житловий будинок АДРЕСА_1 та добросовісно, безперервно та відкрито володіє та користується для власних потреб (проживання своєї сім'ї) вказаним житловим будинком, несе всі витрати по його утриманню, обробляє присадибну земельну ділянку, виконує щорічні поточні ремонти будівель та споруд і підтримує в належному стані, сплачує комунальні послуги.
Зазначає, що на час звернення з позовом до суду в будинку проживає вона разом з дітьми, а її чоловік, ОСОБА_3 , трагічно загинув ІНФОРМАЦІЯ_2 , виконуючи громадянський обов'язок по захисту своєї Батьківщини та суверенітету України, пов'язаного з повномасштабним вторгнення росії проти України.
Вказує, що претензій від будь-кого відносно володіння та користування вказаним житловим будинком за весь цей час не було і на теперішній час немає.
Зазначає, що на час звернення з даним позовом до суду строк добросовісного, безперервного та відкритого володіння будинком становить більше 16 (шістнадцяти) років.
Внаслідок обставин, що склалися, з метою захисту своїх майнових прав та інтересів, враховуючи добросовісне, безперервне та відкрите володіння чужим майном понад 16 років, позивач вимушена звернутися із позовною заявою до суду про визнання права власності на вищевказаний житловий будинок за набувальною давністю.
У судове засідання позивач та її представник, адвокат Потапенко А.М., не з'явилися, надавши до суду письмову заяву про розгляд справи за їх відсутності, в якій позовні вимоги підтримують повністю, просять задовольнити позов у повному обсязі.
Представник відповідача, Виконавчого комітету Гребінківської міської ради Полтавської області, в судове засідання не з'явився, через систему «Електронний суд» надіслав заяву, в якій просить суд справу розглянути за його відсутності, при вирішенні питання про задоволення позову покладається на розсуд суду.
Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали справи та з'ясувавши обставини справи в межах наданих письмових доказів, приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що згідно Виписки з погосподарських книг по Майорщинській сільській раді за період з 1991 року по 2023 рік, особовий рахунок: ОСОБА_2 , адреса домоволодіння: АДРЕСА_1 у період з:
- 1991-1995 (особовий рахунок № НОМЕР_1 , погосподарська книга - 11) голова домогосподарства: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в будинку зареєстрована одна;
- 1996-2000 (особовий рахунок № НОМЕР_2 , погосподарська книга - 6) голова домогосподарства: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , померла - ІНФОРМАЦІЯ_1 . В будинку зареєстрований онук - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ;
- 2001-2005 (особовий рахунок № НОМЕР_3 , погосподарська книга - 5) будинок обліковується: ОСОБА_2 , померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Голова домогосподарства онук - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , знятий з реєстрації 14.03.2003 року;
- 2006-2010 (особовий рахунок № НОМЕР_4 , погосподарська книга - 05) будинок обліковується: ОСОБА_2 , померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . В будинку ніхто не зареєстрований;
- 2011-2015 (особовий рахунок № НОМЕР_4 , погосподарська книга - 05) будинок обліковується: ОСОБА_2 , померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . В будинку ніхто не зареєстрований;
- 2016-2023 (особовий рахунок № НОМЕР_4 , погосподарська книга - 05) будинок обліковується: ОСОБА_2 , померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . В будинку ніхто не зареєстрований (а.с. 21).
Згідно Довідки №7 від 23.01.2019 року, виданої КП «Лубенське МБТІ», нерухоме майно станом на 29.12.2012 року, за адресою: АДРЕСА_1 , в КП «Лубенське МБТІ» не зареєстроване (а.с.15).
Згідно копії спадкової справи, що була надана державним нотаріусом Лубенської ДНК, з метою виконання ухвали про витребування доказів, вбачається, що спадкова справа до майна померлої ОСОБА_2 відкрита 17.11.2011 року. Заяву про прийняття спадщини подав син спадкодавця, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та отримав 23.12.2011 року Свідоцтво про право на спадщину за законом на земельну частку (пай). Свідоцтво зареєстровано в реєстрі за №3368, спадкова справа №365/2011р. (а.с.86-104).
Згідно довідки, виданої старостою Майорщинського старостинського округу, земельна ділянка для обслуговування житлового будинку господарських будівель та споруд, площею 0,25 га, за адресою: АДРЕСА_1 , належить Гребінківській міській раді (а.с. 16).
Відповідно до Акту обстеження матеріально-побутових умов домогосподарства / фактичного місця проживання особи від 27.11.2024 року, за адресою: АДРЕСА_1 , проживають без реєстрації з 2008 року: ОСОБА_1 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 .(а.с.17-18 зврт.).
Згідно інформаційної довідки № 0271 від 07.02.2025 року, виданої ФОП ОСОБА_8 , за адресою: АДРЕСА_1 , житловий будинок не зареєстрований та згідно короткої технічної характеристики складається з: А-1,а - житловий будинок (загальна площа - 46,3 кв.м., житлова площа - 23,8 кв.м.); Б - гараж; В - погріб; Г - сарай-літня кухня; г - навіс; г1 - навіс; г2 - навіс; Д - сарай; д - прибудова; д1 - сарай; Е - навіс з фундаментом; Ж - сарай; З - вбиральня; К - літній душ; № 1 - огорожа; № 2 - ворота з хвірткою; № 3 - колодязь; № 4 - вигрібна яма; № 5 - пробойний колодязь.
Згідно примітки: всі будівлі та споруди побудовані до 05.08.1992 року, тобто до прийняття постанову КМУ від 05.08.1992 року №449, якою запроваджено порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів. Вулицю Шевченка в с. Сліпорід-Іванвка перейменовано на АДРЕСА_1 , згідно рішення Гребінківської міської ради №2388 від 29.11.2023 року (а.с.40).
Відповідно до ч. 2 ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Згідно з ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання права.
Статтею 328 ЦК України визначено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Згідно ст. 344 ЦК України, особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п'яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом.
Право власності на нерухоме майно, що підлягає державній реєстрації, виникає за набувальною давністю з моменту державної реєстрації.
Право власності за набувальною давністю на нерухоме майно, транспортні засоби, цінні папери набувається за рішенням суду.
Згідно Постанови пленуму ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 № 5 «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» відповідно до частини першої статті 344 ЦК України, особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п'яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено ЦК України.
При вирішенні спорів, пов'язаних із набуттям права власності за набувальною давністю, суди повинні враховувати, зокрема, таке:
- володіння є добросовісним, якщо особа при заволодінні чужим майном не знала і не могла знати про відсутність у неї підстав для набуття права власності;
- володіння визнається відкритим, якщо особа не приховувала факт знаходження майна в її володінні. Вжиття звичайних заходів щодо забезпечення охорони майна не свідчить про приховування цього майна;
- володіння визнається безперервним, якщо воно не переривалось протягом всього строку набувальної давності. У разі втрати не із своєї волі майна його давнісним володільцем та повернення цього майна протягом одного року або пред'явлення протягом цього строку позову про його витребування набувальна давність не переривається (частина третя статті 344 ЦК України). Не переривається набувальна давність, якщо особа, яка заявляє про давність володіння, є сингулярним чи універсальним правонаступником, оскільки в цьому разі вона може приєднати до часу свого володіння увесь час, протягом якого цим майном володіла особа, чиїм спадкоємцем (правонаступником) вона є (частина друга статті 344 ЦК України). (п. 9 Постанови)
Враховуючи положення статей 335 і 344 ЦК України, право власності за набувальною давністю може бути набуто на майно, яке належить на праві власності іншій особі (а не особі, яка заявляє про давність володіння), а також на безхазяйну річ. Отже, встановлення власника майна або безхазяйності речі є однією з обставин, що має юридичне значення, і підлягає доведенню під час ухвалення рішення суду.
Враховуючи положення пункту 8 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України про те, що правила статті 344 ЦК України про набувальну давність поширюються також на випадки, коли володіння майном почалося за три роки до набрання чинності цим Кодексом, та беручи до уваги, що ЦК України набрав чинності з 1 січня 2004 року, положення статті 344 ЦК України поширюються на правовідносини, що виникли з 1 січня 2001 року. Отже, визнання судом права власності на нерухоме майно за набувальною давністю може мати місце не раніше 1 січня 2011 року.
Позов про право власності за давністю володіння не може заявляти особа, яка володіє майном за волею власника і завжди знала, хто є власником.
Аналогічний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 травня 2019 року у справі № 910/17274/17, постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 24 січня 2019 року у справі № 755/16913/16-ц та постанові і КЦС ВС від 28.04.2020 року у справі 552/1354/18.
У справі № 607/21758/19 Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду наголосив, що правовий інститут набувальної давності опосередковує один із первинних способів виникнення права власності, тобто це такий спосіб, відповідно до якого право власності на річ виникає вперше або незалежно від права попереднього власника на цю річ, воно ґрунтується не на попередній власності та відносинах правонаступництва, а на сукупності обставин, зазначених у частині першій статті 344 ЦК України, а саме: наявність суб'єкта, здатного набути у власність певний об'єкт; законність об'єкта володіння; добросовісність заволодіння чужим майном; відкритість володіння; безперервність володіння; сплив установлених строків володіння; відсутність норми закону про обмеження або заборону набуття права власності за набувальною давністю. Для окремих видів майна право власності за набувальною давністю виникає виключно на підставі рішення суду (юридична легітимація).
Аналізуючи поняття добросовісності заволодіння майном як підстави для набуття права власності за набувальною давністю відповідно до статті 344 ЦК України, слід виходити з того, що добросовісність як одна із загальних засад цивільного судочинства означає фактичну чесність суб'єктів у їх поведінці, прагнення сумлінно захистити свої цивільні права та забезпечити виконання цивільних обов'язків. При вирішенні спорів має значення факт добросовісності заявника саме на момент отримання ним майна (заволодіння майном), тобто на той початковий момент, який включається в повний давнісний строк володіння майном, визначений законом. Володілець майна в момент його заволодіння не знає (і не повинен знати) про неправомірність заволодіння майном. Крім того, позивач як володілець майна повинен бути впевнений у тому, що на це майно не претендують інші особи і він отримав це майно за таких обставин і з таких підстав, які є достатніми для отримання права власності на нього.
Отже, йдеться про добросовісне, але неправомірне, в тому числі безтитульне, заволодіння майном особою, яка в подальшому претендуватиме на набуття цього майна у власність за набувальною давністю. Підставою добросовісного заволодіння майном не може бути, зокрема, будь-який договір, що опосередковує передання майна особі у володіння (володіння та користування), проте не у власність. Володіння майном за договором, що опосередковує передання майна особі у володіння (володіння та користування), виключає можливість набуття майна у власність за набувальною давністю, адже у цьому разі володілець володіє майном не як власник.
Також ВС зазначив, що давнісне володіння має бути безперевним протягом певного строку, тобто бути тривалим. Для нерухомого майна тривалість володіння складає 10 років.
При вирішенні спорів, пов'язаних із набуттям права власності за набувальною давністю, необхідним є встановлення, зокрема, добросовісності та безтитульності володіння. Наявність у володільця певного юридичного титулу унеможливлює застосування набувальної давності. При цьому безтитульність визначена як фактичне володіння, яке не спирається на будь-яку правову підставу володіння чужим майном. Отже, безтитульним є володіння чужим майном без будь-якої правової підстави. Натомість володіння є добросовісним, якщо особа при заволодінні чужим майном не знала і не могла знати про відсутність у неї підстав для набуття права власності.
Як встановлено судом, і дана обставина не спростована учасниками справи та письмовими матеріалами справи, позивач ОСОБА_1 не була обізнана у тому, хто саме був попереднім власником будинку, в якому вона із своєю родиною проживає без реєстрації та яким користуються.
Суд вирішує питання у сукупності, керуючись принципом верховенства права, вважає, що наданих доказів по справі достатньо для задоволення позову та визнання за позивачем права власності на житловий будинок за набувальною давністю.
Керуючись ст.ст. 15, 16, 328, 335, 344 ЦК України, ст.ст. 76, 81, 200, 206, 247, 258, 259, 263, 264, 268 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Гребінківської міської ради Полтавської області про визнання права власності на житловий будинок за набувальною давністю - задовольнити повністю.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , НОМЕР_5 , за набувальною давністю право власності на житловий будинок (загальною площею 46,3 кв.м., житловою площею 23,8 кв.м.), з допоміжними господарськими побудовами, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 та в цілому складається з: «А-1, а» - житловий будинок; «Б» - гараж; «В» - погріб; «Г» - сарай-літня кухня; «г» - навіс; «г1» - навіс; «г2» - навіс; «Д» - сарай; «д» - прибудова; «д1» - сарай; «Е» - навіс з фундаментом; «Ж» - сарай; «З» - вбиральня; «К» - літній душ; «№1» - огорожа; «№2» - ворота з хвірткою; «№3» - колодязь; «№4» - вигрібна яма; «№5» - пробойний колодязь.
Судові витрати віднести на рахунок позивача.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення виготовлено 27 жовтня 2025 року.
Суддя Я. В. Татіщева