Справа № 386/1892/25
Провадження № 2-а/386/42/25
27 жовтня 2025 року селище Голованівськ
Голованівський районний суд Кіровоградської області
В складі головуючого судді Гарбуз О. С.
з участю: секретаря судового засідання Хромей А.Р.,
представника позивача Ковтонюка О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови по справі про накладення адміністративного стягнення,
встановив:
Ковтонюк Олександр Володимирович, який діє в інтересах ОСОБА_1 , 10.10.2025 звернувся до суду з позовною заявою до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови по справі про накладення адміністративного стягнення. Позовні вимоги обґрунтовує тим, що постановою №249 по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП), винесеною 11 вересня 2025 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 полковником ОСОБА_2 , на позивача накладено штраф у сумі 17000 грн. Із притягненням до адміністративної відповідальності позивач не погоджується, оскільки жодного правопорушення не вчиняв, а вищеназвану постанову вважає незаконною, такою що прийнята за відсутності події і складу адміністративного правопорушення та підлягає скасуванню.
Представник позивача зазначає, що 08 вересня 2025 року позивач звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_2 з метою звірки облікових даних для отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі абзацу 9 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», оскільки термін попередньої відстрочки діє до 5 листопада 2025 року. Посадовою особою ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 було складено протокол про адміністративне правопорушення від 08 вересня 2025 року №249 відносно нього за порушення вимог абз. 2 ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу», підпункту 2 пункту 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затверджених постановою КМУ від 30.12.2022 №1487, ч. 1, ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», п. 23, п. 34 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 №560, під час дії особливого періоду, чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП. У протоколі про адміністративне правопорушення зазначено слідуюче: «Суть адміністративного правопорушення: 09.09.2025 року близько 11 години 00 хвилин військовозобов'язаного ОСОБА_1 доставлено працівниками поліції до ІНФОРМАЦІЯ_2 у зв'язку з виявленням порушення законодавства у сфері військового обліку. Під час уточнення військово-облікових даних, згідно даних ЄДРПВР «Оберіг» було встановлено, що ОСОБА_1 було сформовано та направлено за адресою місця його реєстрації повістку № НОМЕР_1 створену автоматично про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_2 для уточнення даних на 02.06.2025 о 09 годині 00 хвилин. Військовозобов'язаний ОСОБА_1 будучи належним чином оповіщеним, не прибув на виклик за повісткою до ІНФОРМАЦІЯ_2 , у встановлений термін не повідомив про наявність поважних причин своєї неявки шляхом безпосереднього звернення до зазначеного у повістці територіального центру комплектування та соціальної підтримки або в будь-який інший спосіб, та в подальшому також не прибув на виклик у строк, що не перевищує 7 календарних днів». У протоколі про адміністративне правопорушення зазначено, що факт вчиненого правопорушення підтверджують свідки ОСОБА_4 та ОСОБА_5 . Також в протоколі позивач, як особа відносно якої складається протокол, зазначив, що не з'явився по повістці, тому що не отримував. Крім того, в протоколі зазначено, що ОСОБА_1 повідомлено, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться о 09 год. 00 хв. 11 вересня 2025 року в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_1 , кабінет №11.
Представник позивача вказує, що 11 вересня 2025 року, з метою з'ясування обставин та розбіжностей, які були викладені у протоколі №249 від 08 вересня 2025 року, позивач з'явився до ІНФОРМАЦІЯ_2 , намагався пояснити працівникам, що ним не ігнорувалась повістка №3481627 про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_2 , тому що на його адресу вона не надходила, і він не винен у правопорушенні за яке відносно нього складено протокол про адміністративне правопорушення. Також звернув увагу на обставини, що протокол складено 08 вересня 2025 року, а обставини при яких його складено датовані 09 вересня 2025 року, що само собою не може бути. Вказав на те, що він сам з'явився до ІНФОРМАЦІЯ_2 , а не як зазначено в протоколі - під приводом працівників поліції. Зазначеного факту не було, та і виходячи із змісту самого протоколу не могло бути. ІНФОРМАЦІЯ_3 зазначили, що дії щодо направлення громадянам повісток, і їх неотримання - це звичайні речі і постанова про його притягнення до адміністративної відповідальності буде направлена йому поштою, нехай очікує її отримання. Без належного розгляду справи про його притягнення до адміністративної відповідальності відповідачем була надіслана позивачу постанова №249 від 11 вересня 2025 року, з трекінгу офіційного сайту поштового сервісу «Укрпошта» вбачається, що зазначену постанову позивач отримав 30 вересня 2025 року, що підтверджується випискою трекінгу та поштовим конвертом, в якому надіслано Постанову, поштове відправлення №2650000100813.
Отже, як вбачається із протоколу №249 від 08 вересня 2025 року позивача визначено особою, що притягується до адміністративної відповідальності за те, що він без поважних причин не прибув за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_2 02.06.2025 по повістці №3481627, що була створена автоматично та направлена йому за задекларованою адресою його місця реєстрації. Як вбачається з частини 3 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» у ній взагалі відсутня норма, що регулює порядок автоматичного створення будь-яким методом та діями повісток та направлення їх на задекларовані адреси рекомендованим поштовим відправленням.
Крім того, як і було зазначено у протоколі №249 від 08 вересня 2025 року, позивачу не було відомо про те, що йому надіслано повістку №3481627 за якою необхідно з'явитись до ІНФОРМАЦІЯ_2 . Про наявність такої повістки він не знав, і вона йому особисто не вручалась. Якщо особа не з'явилася без поважної причини та була належним чином повідомлена, протокол про адміністративне правопорушення не складається. Так, можна дійти висновку, що відносно позивача складено протокол про адміністративне правопорушення №249 від 08 вересня 2025 року, а отже щодо нього були відсутні документи, що його належним чином повідомлено про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_2 . Графи/розділи протоколу про адміністративне правопорушення не містять передбачених Інструкцією прочерків, тобто протокол складено безпідставно, при неповному з'ясуванні обставин справи, і з порушенням встановленої процедури, протокол складено 08 вересня 2025 року, а обставини при яких його складено датовані 09 вересня 2025 року.
Також, представник позивача вказує, що з незрозумілих підстав позивачу не вручена оскаржувана постанова, яка взагалі не відображає розгляд справи про адміністративне правопорушення. Фактично такого розгляду справи про адміністративне правопорушення й не було. Тобто суб'єктом владних повноважень не виконано належним чином обов'язку для забезпечення реалізації позивачем прав, визначених статтею 268 КУпАП, що становлять об'єктивну сторону вказаного правопорушення та стали підставою для прийняття рішення про притягнення до адміністративної відповідальності.
Повістка №3481627 про яку йде мова в оскаржуваній постанові направлялась позивачу з метою виклику його для уточнення військово-облікових, персональних даних, однак представник позивача звернув увагу на відсутність слова «всіх» перед висловом «персональних даних» в примітці до ст. 210 КУпАП. Таким чином, можна зробити висновок про те, що вона звільняє особу від відповідальності за ст.ст. 210, 210-1 КУпАП за будь-яке порушення законодавства про мобілізацію у випадку, якщо стосовно цієї особи існує можливість отримання будь-якої частини персональних даних з інших реєстрів. Відповідач мав та має можливість отримати персональні дані позивача шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи. Наприклад, інформація про дані позивача міститься в органах реєстрації актів громадського стану, які створені та діють на підставі ЗУ «Про органи реєстрації актів громадського стану» від 24 грудня 1993 року; інформація про РНОКПП позивача, місце роботи, податкову адресу, доходи, може бути отримано від Державної податкової служби України; про місце реєстрації - від органів місцевого самоврядування. За таких умов, будь-яке застосування штрафу відповідачем щодо позивача на підставі ст. 210 та ст. 210-1 КУпАП є незаконним, оскільки прямо порушує імперативну норму примітки до цієї статті. Крім того, позивач уточнював свої військово-облікові дані і відповідно мав військово-обліковий документ. Остання дата уточнення даних 11.07.2024.
Отже оскаржувана постанова винесена з порушенням встановленої процедури, тому є протиправною та відповідно підлягає скасуванню, а провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.3 ст.210-1 КУпАП підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, оскільки відсутні допустимі докази вчинення правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та вини позивача у його вчиненні.
У зв'язку з наведеним, представник позивача просить визнати протиправною та скасувати постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 №249 від 11 вересня 2025 року по справі про адміністративні правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 17000 грн. та закрити справу за відсутністю складу правопорушення; стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати зі сплати судового збору.
Крім того, представник позивача просив поновити строк на звернення до суду, оскільки справа розглядалась без участі позивача, а копію оскаржуваної постанови останній отримав 30.09.2025.
14.10.2025 в даній справі поновлено ОСОБА_1 строк для звернення до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови по справі про накладення адміністративного стягнення від 11.09.2025; відкрито провадження, визначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження та призначено проведення судового засідання для розгляду справи по суті.
20 жовтня 2025 відповідач подав до суду відзив на позов, в якому позов не визнав та зазначив, що вважає його повністю безпідставним. В оскарженій постанові зазначено, що ІНФОРМАЦІЯ_4 категорично не погоджується з заявленими позовними вимогами, адміністративний позов не визнає в повному обсязі. Зазначає, що постановою начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 полковника ОСОБА_2 від 11.09.2025 №249 ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 2101 КУпАП та накладено штраф в сумі 17 тис. грн. У постанові зазначено, що 09.09.2025 об 11.00 год. військовозобов'язаного ОСОБА_1 супроводжено працівниками Національної поліції до ІНФОРМАЦІЯ_5 для з'ясування обставин порушення ним законодавства у сфері військового обліку. Під час перевірки було встановлено, що ОСОБА_1 через систему АІТС «Оберіг» було сформовано автоматично та направлено через Укрпошту за адресою місця його реєстрації: АДРЕСА_1 , повістку №3481627 про виклик о 09.00 год. 02.06.2025 до ІНФОРМАЦІЯ_2 для уточнення даних.
Військовозобов'язаний ОСОБА_1 , будучи завчасно належним чином оповіщеним, не прибув на виклик до ІНФОРМАЦІЯ_2 , у встановлений 3-денний термін не повідомив про наявність поважних причин своєї неявки шляхом безпосереднього звернення до зазначеного у повістці територіального центру комплектування та соціальної підтримки або в будь-який інший спосіб, та в подальшому також не прибув на виклик у строк, що не перевищує 7 календарних днів, чим порушив вимоги п. 24, 34 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 №560, ч. 1, ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», абз. 2 ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу», під час дії особливого періоду.
Відповідач вказує, що з протоколу про адміністративне правопорушення №249 від 08.09.2025, який міститься в матеріалах адміністративного провадження, видно, що протокол складався в присутності військовозобов'язаного ОСОБА_1 , до якого були доведені зміст ст. 63 Конституції України, права і обов'язки, передбачені ст. 268 КУпАП, а також було повідомлено про час та місце розгляду справи, а саме о 09.00 год. 11.09.2025 в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 . Під роз'ясненнями проставлена дата «08.09.2025 року», підпис ОСОБА_1 присутній у відповідній графі про роз'яснення прав та повідомлення про час та розгляді справи, а також у відповідній графі отримання примірника протоколу. Однак дійсно, у протоколі про адміністративне правопорушення (у розділі «Суть адміністративного правопорушення») помилково вказано, що 09.09.2025 близько 11 год. ОСОБА_1 доставлено працівниками міліції до ІНФОРМАЦІЯ_2 , хоча в дійсності його прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_2 відбулось 08.09.2025. Помилка в одній даті по тексту є суто технічною та не має суттєвого значення на суть викладення обставин вчинення адміністративного правопорушення. Крім того, в інших графах протоколу проставлена належна дата - 08.09.2025. У протоколі записано двох свідків, які підтверджують факт вчинення правопорушення. Свідки також були залучені для того, щоб у разі відмови правопорушника від підписання протоколу засвідчити цей факт. Присутність ОСОБА_1 саме 08.09.2025 під час складання протоколу у ІНФОРМАЦІЯ_6 підтверджується довідкою про доставлення (супроводження) громадянина до територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 08.09.2025. У своєму поясненні по суті правопорушення ОСОБА_1 власноруч записав: «Не з'явився по повістці, тому що не отримав».
Крім того, в адміністративному провадженні міститься повістка №3481627, сформована ЄДРПВР АІТС «Оберіг», опис вкладення до рекомендованого поштового відправлення, довідка про причини повернення з відміткою «За закінченням терміну зберігання», якими підтверджується факт виклику ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_2 на 09.00 год. 02.06.2025 та належного оповіщення. Адреса у повістці збігається з адресою місця проживання та реєстрації ОСОБА_1 , який будучи обізнаним про час і дату розгляду справи прибув для участі у розгляді адміністративної справи, а тому справу розглянуто за його присутності. Оскаржувною постановою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладено штраф в сумі 17 тис. грн (найменший розмір в межах санкції відповідної частини вказаної статті). Копію постанови ОСОБА_1 направлено через Укрпошту, що підтверджується квитанцією та не оскаржується позивачем факт її отримання. Постанова не була вручена в день винесення, оскільки на той час позивач покинув приміщення ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Відповідач вказує, що факт попереднього уточнення своїх персональних даних чи наявність права на відстрочку не звільняє від обов'язку з'являтись за повісткою до ТЦК та СП. Днем вчинення правопорушення, пов'язаного з неявкою на виклик до ТЦК та СП є день, коли ним не вчинені дії, які він повинен був вчинити того дня, тобто 02.06.2025 + 10 днів, протягом яких він повинен був з'явитись до ТЦК та СП в разі наявності поважних причин, що заважали явці у визначений термін. Тому, в даному випадку строк давності притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення даного правопорушення ОСОБА_1 закінчується через рік після його вчинення, тобто 12.06.2026. Щодо примітки ст.210 КУпАП, згідно якої положення статей 210, 210-1 цього кодексу не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів персональних даних останніх, шляхом інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами, базами даних, держателями яких є державні органи, то ця норма стосувалась правопорушень, пов'язаних з не оновленням (уточненням) у встановлений строк (з 18.05.2024 по 16.07.2024) своїх персональних даних призовниками, військовозобов'язаними та резервістами. Однак, нормативними актами, зокрема п. 22 Порядку 560, було встановлено обов'язок оновити адресу проживання, номер телефону, електронну адресу та інші персональні дані.
З Облікової картки військовозобов'язаного ОСОБА_1 видно, що в реєстрі відсутні його персональні дані щодо сімейного стану та місце проживання сім'ї (графа 22), проходження медичного огляду (графа 34), тощо. Не всі із вказаних даних можна уточнити, оновити шляхом електронного обміну інформацією між реєстрами. Зокрема, для встановлення стану здоров'я необхідно пройти медичний огляд ВЛК.
У додатках до позовної заяви наявна довідка ВЛК ОСОБА_1 від 08.09.2025, якою підтверджується те, що до цієї дати в реєстрі «Оберіг» була відсутня актуальна інформація про проходження ним медичного огляду військово-лікарською комісією. Тобто, була відсутня інформація про його стан здоров'я, а іншими словами - визначення призначення на воєнний стан.
Норма частини 5 статті 258 КУпАП передбачає можливість не складання протоколу, а не заборону на його складання.
В даному випадку протокол про адміністративне правопорушення був складений зокрема для забезпечення фіксування роз'яснення правопорушнику прав та обов'язків, передбачених ст. 268 КУпАП, ст. 63 Конституції України, повідомлення про час і дату розгляду справи, можливості надати пояснення, заявити клопотання. Це зовсім не означає про відсутність у ІНФОРМАЦІЯ_2 підтвердження про отримання особою виклику.
Таким чином, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП доведена і його притягнуто до адміністративної відповідальності у відповідності до чинного законодавства, а його твердження про безпідставне притягнення спростовується фактичними даними, які містяться в матеріалах адміністративної справи і наведені у тексті відзиву та долученими матеріалами.
У зв'язку з наведеним, відповідач просить відмовити в задоволенні позову.
Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав повністю з підстав, зазначених в позові та просив позов задовольнити.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, заяви про відкладення розгляду справи або розгляд справи у його відсутність суду не надавав (а.с. 26).
Заслухавши пояснення представника позивача та дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про задоволення позову, виходячи зі слідуючого.
Судом встановлено, що позивач є військовозобов'язаним та перебуває на обліку у відповідача, що визнається сторонами та підтверджується копією витягу з особової справи (а.с. 48).
20.05.2025 начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_6 на ім'я позивача винесено повістку про необхідність з'явитися 02.06.2025 на 09 годину до ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою: АДРЕСА_2 для уточнення даних (а.с. 45), яка направлена рекомендованим листом позивачу (а.с. 45(зворот).
08 вересня 2025 року офіцером адміністративного відділення ст. лейтенантом ОСОБА_3 відносно позивача було складено протокол про вчинення останнім адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП (а.с. 9).
Постановою по справі про адміністративне правопорушення №249 від 11.09.2025, начальник ІНФОРМАЦІЯ_2 полковник ОСОБА_2 визнав винним позивача у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та наклав на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000 грн (а.с. 10, 46).
Як зазначено в протоколі та постанові, позивачу ставиться в провину те, що він, будучи завчасно належним чином оповіщеним, не прибув на виклик до ІНФОРМАЦІЯ_2 , у встановлений термін не повідомив про наявність поважних причин своєї неявки шляхом безпосереднього звернення до зазначеного у повістці територіального центру комплектування та соціальної підтримки або в будь-який інший спосіб, та в подальшому також не прибув на виклик у строк, що не перевищує 7 календарних днів, чим порушив вимоги абз. 2 ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу», підпункт 2 пункту 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затверджених постановою КМУ від 30.12.2022 №1487, ч. 1, ч. 3 ст. 22 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", п. 24, п. 34 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою КМУ від 16.05.2024 №560.
Як вбачається з копії військово-облікового документу із застосунку "Резерв+" Міністерства оборони України для призовників, військовозобов'язаних та резервістів" від 09.10.2025 (а.с. 14), позивач 11.07.2024 своєчасно уточнював свої дані.
Відповідно до копії тимчасового посвідчення № НОМЕР_2 , виданого військовозобов'язаному ОСОБА_1 до 21.12.2015 ІНФОРМАЦІЯ_7 ОСОБА_7 , ОСОБА_1 прийнятий на тимчасовий облік запасу ЗСУ за ВОС №837 посадою водій (а.с. 15).
Згідно копії довідки ІНФОРМАЦІЯ_2 №10/8400 від 07.10.2025, ОСОБА_1 надано відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період на підставі абз. 9 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» на строк до 05.11.2025 (а.с. 16).
Відповідно до копії довідки військово-лікарської комісії №2025-0925-1321-5146-7 від 08.09.2025, ОСОБА_1 проведено медичний огляд «ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_2 » 25.09.2025, який на підставі ст. 52б гр. ІІ розкладу хвороб, придатний до служби у військових частинах забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, навчальних центрах, закладах, медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв'язку, оперативного забезпечення, охорони (а.с. 17).
Як вбачається з копії акту про встановлення факту здійснення особою постійного догляду від 06.10.2025, ОСОБА_1 здійснює постійний догляд за матір'ю ОСОБА_8 , на підставі довідки ЛКК №254 Голованівської ЦРЛ від 18.09.2025 про потребу у постійному сторонньому догляді (а.с. 18).
Відповідно до копії довідки ІНФОРМАЦІЯ_2 про доставку (супроводження) громадянина до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, ОСОБА_1 08.09.20205 об 11 год. 13 хв. до ставлено до центру працівником поліції ОСОБА_9 (а.с. 47 зворот).
Згідно копії витягу з картотеки вільних залишків на ОСОБА_1 , останній стоїть на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_6 , підлягає призову на військову службу під час мобілізації, порушник ВО з 15.04.2025 (а.с. 48).
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку (ч. 2 ст. 2 КАС України).
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Конституція України в статті 68 встановлює, що кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
Відповідно до ст. 2 КУпАП, законодавство України про адміністративні правопорушення складається з цього Кодексу та інших законів України. Закони України про адміністративні правопорушення до включення їх у встановленому порядку до цього Кодексу застосовуються безпосередньо. Положення цього Кодексу поширюються і на адміністративні правопорушення, відповідальність за вчинення яких передбачена законами, ще не включеними до Кодексу. Питання щодо адміністративної відповідальності за порушення митних правил регулюються Митним кодексом України.
Відповідно частини 2 статті 7 КУпАП, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно ст. 235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).
Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Згідно ст.ст. 245, 246 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. Порядок провадження в справах про адміністративні правопорушення в органах (посадовими особами), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, визначається цим Кодексом та іншими законами України.
Частиною третьою статті 210-1 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, вчинених в особливий період.
Відповідно до примітки до ст. 210 КУпАП, положення статей 210, 210-1 цього Кодексу не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов'язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними свого конституційного обов'язку щодо захисту Батьківщини визначає Закон України «Про військовий обов'язок та військову службу» від 25.03.1992 №2232-ХІІ.
Відповідно до частини першої ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу», захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України. Військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.
Військовий обов'язок включає: підготовку громадян до військової служби; взяття громадян на військовий облік; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов (направлення) на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов'язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.
Частиною десятою ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу», встановлено, що громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані:
уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки;
прибувати за викликом районного (об'єднаного районного), міського (районного у місті, об'єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу розвідувальних органів України для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов'язаних та резервістів;
проходити медичний огляд згідно з рішеннями комісії з питань взяття на військовий облік, комісії з питань направлення для проходження базової військової служби або військово-лікарської комісії відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров'я Служби безпеки України, а у Службі зовнішньої розвідки України, розвідувальному органі Міністерства оборони України чи розвідувальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України чи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, відповідно;
проходити підготовку до військової служби, військову службу і виконувати військовий обов'язок у запасі;
виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.
Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 №3543-ХІІ встановлює правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, визначає засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов'язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов'язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів.
Статтею 22 Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» визначено обов'язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації, серед яких частина перша цієї статті встановлює:
з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов'язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду;
проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров'я Служби безпеки України, а у розвідувальних органах України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону.
Частина третя ст. 22 Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» встановлює зобов'язання громадян під час мобілізації, серед яких з'явитись:
військовозобов'язані та резервісти, які приписані до військових частин для проходження військової служби у воєнний час або до інших підрозділів чи формувань для виконання обов'язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, - на збірні пункти територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними повістках або мобілізаційних розпорядженнях.
Інші військовозобов'язані протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, зобов'язані уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження.
У разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов'язаний з'явитися у зазначені у ній місце та строк.
Постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 за №1487 затверджено Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, пунктом першим якого встановлено, що цей порядок визначає механізм організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - військовий облік) центральними і місцевими органами виконавчої влади, іншими державними органами (далі - державні органи), органами місцевого самоврядування, органами військового управління (органами управління), військовими частинами (підрозділами) Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, підприємствами, установами та організаціями, закладами освіти, закладами охорони здоров'я незалежно від підпорядкування і форми власності (далі - підприємства, установи та організації), а також визначає особливості ведення військового обліку громадян України, які постійно або тимчасово перебувають за кордоном.
Згідно пункту 23 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, призовники, військовозобов'язані та резервісти в разі зміни адреси їх місця проживання або інших персональних даних зобов'язані особисто в семиденний строк повідомити про такі зміни відповідним органам, де вони перебувають на військовому обліку, зокрема у випадках, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 7 лютого 2022 р. № 265 “Деякі питання декларування і реєстрації місця проживання та ведення реєстрів територіальних громад», через центри надання адміністративних послуг та інформаційно-комунікаційні системи.
Підпункт 2 пункту 1 додатку 2 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів "Правила військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів" визначає, що призовники, військовозобов'язані та резервісти повинні прибувати за викликом районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів на збірні пункти, призовні дільниці, до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках, розпорядженнях) районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів для взяття на військовий облік та визначення призначення на особливий період, оформлення військово-облікових документів, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на навчальні (перевірочні) та спеціальні збори військовозобов'язаних та резервістів.
Процедуру оповіщення військовозобов'язаних та резервістів, їх прибуття до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, військових частин Збройних Сил, інших військових формувань, Центрального управління або регіонального органу СБУ чи відповідного підрозділу розвідувальних органів визначає Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 №560, пунктом 21 якого визначено, що за викликом районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (Центрального управління або регіонального органу СБУ, відповідного підрозділу розвідувальних органів) резервісти та військовозобов'язані зобов'язані з'являтися у строк та місце, зазначені в повістці, для взяття на військовий облік, уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних, резервістів (територіального центру комплектування та соціальної підтримки), проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби.
У разі неприбуття у строк, визначений у повістці, громадянин зобов'язаний у найкоротший строк, але не пізніше ніж протягом трьох днів від визначених у повістці дати і часу прибуття до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ), повідомити про причини неявки шляхом безпосереднього звернення до зазначеного у повістці територіального центру комплектування та соціальної підтримки (відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ) або в будь-який інший спосіб з подальшим його прибуттям у строк, що не перевищує сім календарних днів (пункт 24 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період).
Дослідивши надані сторонами докази по справі, судом встановлено, що позивач викликався до ІНФОРМАЦІЯ_2 для уточнення даних. Для уточнення яких саме даних викликався позивач, повістка №3481627 не містить, тобто не конкретизує, які дані вимагалось уточнити позивачем у ІНФОРМАЦІЯ_6 .
Які конкретно дані вимагалось уточнити позивачем у ІНФОРМАЦІЯ_6 також не містить ні протокол, ні оскаржувана постанова.
При цьому, до позивача не можуть бути застосовані положення ст.ст. 210, 210-1 КУпАП, якщо він викликався до відповідача з приводу уточнення персональних даних, які останній може отримати шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи.
Згідно зі ст. 62 Конституції України, вина особи, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватись на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
За таких обставин, суд приходить до висновку про безпідставність складення відносно позивача протоколу №249 від 08.09.2025, а оскаржувана постанова №249 від 11.09.2025 відносно позивача, винесена з порушенням вимог ст.ст. 210 та 245 КУпАП, оскільки в діях ОСОБА_1 (нез'явлення за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_2 для уточнення даних) відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
Відповідачем не доведено суду наявність вини позивача у вчинення зазначеного правопорушення.
Також, в оскаржуваній постанові відповідач безпідставно вказує на порушення позивачем вимог абзацу 2 ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу», оскільки ця норма встановлює обов'язок уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки, тоді як у вину в постанові позивачу ставиться не прибуття за викликом ІНФОРМАЦІЯ_2
Безпідставними є й твердження в оскаржуваній постанові про порушення позивачем п. 34 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою КМУ від 16.05.2024 №560, оскільки ця норма визначає порядок направлення повістки про виклик резервіста або військовозобов'язаного до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ.
Доводи ж представника позивача про порушення відповідачем процедури направлення повістки позивачу про виклик не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи, оскільки відповідачем правомірно, з дотриманням вимог пунктів 28-30-3, 34 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою КМУ від 16.05.2024 №560, було сформовано повістку, яку направлено позивачу поштою за його зареєстрованим місцем проживання.
Разом з тим, правомірність та дотримання порядку направлення повістки, не впливає на протиправність оскаржуваної постанови, яка має бути скасована, оскільки порушує права позивача.
Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Враховуючи те, що позивачем оскаржено постанову з підстав відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення, враховуючи відсутність доказів вини позивача, суд, не порушуючи засад диспозитивності, розглядаючи справу в межах позовних вимог, приходить до висновку про скасування постанови і закриття справи про адміністративне правопорушення згідно п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Як вбачається з наданої квитанції АТ КБ «ПриватБанк» №1.348067877.1 від 10.10.2025 (а.с. 6), позивач за подання даного позову до суду, сплатив судовий збір в сумі 605,6 грн, а тому, у зв'язку із задоволенням позову, судові витрати мають бути стягнуті позивачу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Підстави для допущення до негайного виконання судового рішення та для скасування заходів забезпечення позову відсутні.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 2, 72-77, 139, 241-246, 286 КАС України, суд -
ухвалив:
Адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови по справі про накладення адміністративного стягнення - задовольнити повністю.
Визнати протиправною та скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення №249 від 11 вересня 2025 року, винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 грн. і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 понесені останнім судові витрати зі сплати судового збору в сумі 605 (шістсот п'ять) грн 60 коп.
Місце проживання позивача ОСОБА_1 : АДРЕСА_3 ; РНОКПП НОМЕР_3 .
Місцезнаходження відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 : АДРЕСА_4 ; ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ НОМЕР_4 .
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі протягом десяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду апеляційної скарги. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: Гарбуз О. С.