Яготинський районний суд Київської області
Справа № 382/643/25
Провадження № 2-о/382/34/25
Іменем України
27 жовтня 2025 року Яготинський районний суд Київської області у складі:
головуючого судді Кисіль О.А.
за участю секретаря Чепіль А.А.
присяжних Яринич Т.В., Галас С.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Яготин справу за завою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , Яготинський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Бориспільському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Міністерство оборони України, військова частина НОМЕР_1 про оголошення особи померлою,
Заявниця звернувся до Яготинського районного суду Київської області заінтересовані особи: ОСОБА_2 , Яготинський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Бориспільському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Міністерство оборони України, військова частина НОМЕР_1 про оголошення особи померлою, відповідно до вимог якої просила оголосити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Яготин Київської області, померлим, у віці 27 років. Датою смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вважати ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце смерті - місто Маріуполь, Донецької область, Україна.
Заявлені вимоги обгрунтовано тим, що заявниця по справі є матір'ю ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . У 2011 році ОСОБА_3 був призваний на військову службу. З 24.02.2022 року майор ОСОБА_3 виконував обов'язок військової служби в пункті постійної дислокації військової частини НОМЕР_1 у АДРЕСА_1 . Так, 5 липня 2022 року мати заявника - ОСОБА_1 - отримала сповіщення про смерть її сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , як вбачається із даного сповіщення 2022 року майор ОСОБА_3 виконував бойове завдання на території заводу імені Ілліча у м. Маріуполь. Під час ведення бойових дій майор ОСОБА_3 отримав поранення несумісні із життям.
З акту службового розслідування, які були отримані матір'ю військовослужбовця 29 липня 2022 року, вбачається, що « … в ході службового розслідування було встановлено, що 24 лютого 2022 року відповідно до статті 51 Статуту ООН, з санкції Ради Федерації та у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції країни, Закону України "Про правовий режим воєнного стану", відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженого Законом України від 02.2022 № 2102-IX "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні", в Україні введено воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
Указом Президента України "Про продовження строку дії воєнного станув Україні" 1022 року строком на 30 діб. 14.03.2022 №133/2022, затвердженого Законом України від 15.03.2022 № 2119-ІХ "Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в країні, в Україні продовжено строк дії воєнного стану з 05 години 30 хвилин 26 березня 1022 року строком на 30 діб.
З початку ведення воєнного стану на території України, оркестру 3 24.02.2022 начальник військовий диригент військової частини НОМЕР_1 , майор ОСОБА_3 виконував обов'язки військової служби в пункті постійної дислокації військової частини НОМЕР_1 у АДРЕСА_1 .
Спираючись на письмові пояснення наглядача відділення телекомунікацій формаційно-телекомунікаційного вузла військової частини НОМЕР_1 солдата ОСОБА_4 стало відомо, що ІНФОРМАЦІЯ_4 майор ОСОБА_3 виконував бойове завдання на території заводу імені Ілліча у м. Маріуполі та перебував на бойовій позиції під назвою " ІНФОРМАЦІЯ_5 ".
На території заводу імені Ілліча у м. Маріуполі була також бойова позиція під назвою Гретій ". Бійці з позиції " ІНФОРМАЦІЯ_6 " перестали відповідати на радіозв'язок, тому майор ОСОБА_3 та військовослужбовець військової частини НОМЕР_2 позивним "Малиш" вирішили перевірити, що сталося. Майор ОСОБА_3 вийшов зі своєї позиції зі зброєю та радіостанцією.
Прямуючи через цех, який розташовується поруч з доменною піччю, розпочалась стрільба. Приблизно через 10 хвилин після закінчення звуків стрільби, бійці з позиції "Дон" доповіли про те, що майора ОСОБА_3 та військовослужбовця військової частини НОМЕР_2 з позивним " ОСОБА_6 " розстріляли з кулеметів.
Старший з групи швидкого реагування, в складі якої були військово службовці з полігону військової частини НОМЕР_1 , надав наказ солдату ОСОБА_7 та ще одному військовослужбовцю на ім'я ОСОБА_8 (прізвище або інші соціально-мографічні дані встановити не можливо) замінити одного з військовослужбовців з позиції Дон".
Прибувши в цех та піднявшись сходами на другий поверх, ОСОБА_7 та військовослужбовець на ім'я ОСОБА_8 виявили тіла загиблих: майора ОСОБА_3 та військовослужбовця з позивним " ОСОБА_6 ". Вони були в зброї та без радіостанції.
Після вищевказаної доповіді в цех, де були розстріляні майор ОСОБА_3 та боєць з позивним " ОСОБА_6 ", була відправлена група швидкого реагування з військовослужбовців військової частини НОМЕР_3 для впізнання тіл. Після повернення на позицію, військовослужбовці, які перебували у складі групи швидкого реагування підтвердили факт загибелі майора ОСОБА_3 та бійця з позивним " ОСОБА_6 ".
Також вищевказані військовослужбовці повідомили, що тіла майора ОСОБА_3 та бійця з позивним " ОСОБА_6 " були роздягнені та понівечені. На їх тілах було ножем було вирізано надпис "Слава России!".
Можливості евакуювати тіла майора ОСОБА_3 та бійця з Позивним " ІНФОРМАЦІЯ_7 " не було можливості через активні бойові дії на території заводу імені Ілліча та тимчасову окупацію м. Маріуполь. Тіла загиблих військовослужбовців залишились на території заводу імені Ілліча.
На підставі наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) №277 від 17.05.2022 майора ОСОБА_3 11 квітня 2022 року було знято з усіх видів забезпечення у зв'язку з смертю.
Відповідно до письмових пояснень солдата ОСОБА_7 та старшого солдата ОСОБА_9 було встановлено, що дата загибелі майора ОСОБА_3 - ІНФОРМАЦІЯ_8 .
Враховуючи все вищевикладене, комісія дійшла висновку, що начальник оркестру військовий диригент військової частини НОМЕР_1 , майор ОСОБА_3 у бою за Батьківщину, під час дії воєнного стану, виявивши стійкість і мужність, загинув ІНФОРМАЦІЯ_8 у м. Маріуполь Донецької області, при виконанні бойового завданні в зоні збройного конфлікту, при здійснені ним заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій області.»
Згідно наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 06.07.2022 за №380 вбачається, що «…службове розслідування вважати завершеним. Загибель начальника оркестру військового диригенту військової частини НОМЕР_1 , майора ОСОБА_3 , вважати такою, що настала від вогнепальних поранень, при виконанні бойового завдання, при здійснені ним заходів в забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій області.
Начальника оркестру - військового диригента військової частини НОМЕР_1 , майора ОСОБА_3 вважати таким, що під час проходження військової служби в зоні збройного конфлікту, в бою за Батьківщину, виявивши стійкість і мужність, при виконанні бойового завдання, при здійснені ним заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій області, загинув ІНФОРМАЦІЯ_8 у м. Маріуполь Донецької області.
Заступнику командира танкового батальйону з морально-психологічного забезпечення військової частини НОМЕР_1 надіслати завірені належним чином копії матеріалів службового розслідування до Донецької спеціалізованої прокуратури військовій та оборонній сфері об'єднаних сил, ІНФОРМАЦІЯ_5 та до ІНФОРМАЦІЯ_9 .
Начальнику відділення персоналу військової частини НОМЕР_1 направити клопотання до Оперативного командування " ІНФОРМАЦІЯ_10 " (військова частина НОМЕР_4 ) про виключення зі списків військової частини НОМЕР_1 начальника оркестру військового диригента військової частини НОМЕР_1 , майора ОСОБА_3 у зв'язку з його загибеллю.
Начальнику групи цивільно-військового співробітництва військової частин НОМЕР_1 відповідно до наказу Міністерства оборони України від 26.05.201 №333, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12 червня 2014 року з №611/25388 "Інструкція з організації обліку особового складу Збройних Сил України підготувати та направити сповіщення про загибель начальника оркестру - військового диригента військової частини НОМЕР_1 , майора ОСОБА_3 до ІНФОРМАЦІЯ_9 .»
З акту про настання смерті від 17 травня 2022 року вбачається, що «…майор ОСОБА_3 , з початку введення воєнного стану на території України перебував у пункті постійної дислокації м. Маріуполь. ІНФОРМАЦІЯ_8 ОСОБА_3 перебував на бойовий позиції під назвою " ІНФОРМАЦІЯ_5 ". Військовослужбовці, які перебували на бойовій позиції "Третій" перестали відповідати на радіозв'язок. Майор ОСОБА_3 і військовослужбовець з позивним " ОСОБА_6 " вирішили перевірити військовослужбовців з позиції "Третій". При переміщенні через цех "заводу імені Ілліча", який розташовується поблизу з доменною піччю, розпочалась кулеметна стрільба. Після закінчення стрільби, військовослужбовці виявили тіло загиблого майора ОСОБА_10 . В ході бойового зіткнення евакуація тіла майора ОСОБА_10 була не можлива.»
Таким чином, надані докази беззаперечно доводять ймовірне настання смерті ОСОБА_3 під час виконання ним обов'язків військової служби, а у суду є всі підстави для ухвалення рішення суду про оголошення ОСОБА_3 померлим, визнавши датою його смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 , а місцем смерті м. Маріуполь Донецької області.
Оголошення ОСОБА_3 померлим заявниці необхідно для державної реєстрації смерті сина в органах РАЦС. Від встановлення цього факту залежить виникнення особистих та майнових прав заявниці, зокрема, щодо оформлення спадщини після його смерті.
При цьому, слід зауважити, що батько ОСОБА_3 , з огляду на наявність акту про настання смерті, намагався отримати свідоцтво про смерть сина в органі державної реєстрації актів цивільного стану, однак проведені реєстрації смерті було відмовлено, що підтверджується листом роз'яснення від 11.03.2025.
За вказаним роз'ясненням Яготинський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Бориспільському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) повідомив є наступне.
«…Відповідно до частини першої статті 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» державна реєстрація смерті проводиться на підставі документа здоров'я або судово-медичною установою; рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою.
Відповідно до Правил державної реєстрації актів цивільного стану, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18.10.2000 № 52/5 (зі змінами) (далі - Правила), підставою для державної реєстрації смерті є один із документів: а) лікарське свідоцтво про смерть (форма № 106/0), форма якого затверджена наказом Міністерства охорони здоров'я України від 08.08.2006 № 545, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25.10.2006 за № 1150/13024; б) фельдшерська довідка про смерть (форма № 106-1/0), форма якої затверджена наказом Міністерства охорони здоров'я України від 08.08.2006 № 545, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25.10.2006 за №№1150/13024; в) лікарське свідоцтво про перинатальну смерть; г) рішення суду про оголошення особи померлою; г) рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час; д) повідомлення державного архіву або органів Служби безпеки України у разі реєстрації смерті осіб, репресованих за рішенням несудових та судових органів; е) повідомлення установи виконання покарань або слідчого ізолятора, надіслане разом з лікарським свідоцтвом про смерть.
Отже, державна реєстрація смерті може бути проведена при наявності одного з перелічених документів.»
Ухвалою Яготинського районного суду Київської області від 31.03.2025 року відкрито провадження у справі, та призначено до розгляду в порядку окремого провадження з викликом сторін, визначено строк для подання відзиву на позовну заяву, відповіді та заперечень.
21.04.2025 року через підсистему "Електронний суд" від представника міністерства оборони України Завалюнюк Жанни В'ячеславівни надійшли пояснення з котрих вбачається, що за матеріалами справи, заявниця звернулась до суду з заявою про оголошення військовослужбовця померлим. Посилаючись на матеріали службового розслідування військової частини.
За матеріалами службового розслідування проведеного у в/ч військовослужбовець зник безвісти.
Порядок оголошення фізичної особи померлою встановлюється Цивільним процесуальним кодексом України.
Згідно з частинами першою, другою статті 46 ЦК України фізична особа може бути оголошена судом померлою, якщо у місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування протягом трьох років, а якщо вона пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку, - протягом шести місяців, а за можливості вважати фізичну особу загиблою від певного нещасного випадку або інших обставин внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру - протягом одного місяця після завершення роботи спеціальної комісії, утвореної внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.
Відповідно до частини другої статті 46 ЦК України, фізична особа, яка пропала безвісти у зв'язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена судом померлою після спливу двох років від дня закінчення воєнних дій. З урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців.
Отже, чинним цивільним законодавством врегульована процедура оголошення особи померлою у зв'язку з воєнними діями чи збройним конфліктом, і заявники, за спливом строків, передбачених частиною другою статті 46 ЦК України, не позбавлені можливості звернутися з цим питанням до суду, як це передбачено главою 4 розділу IV ЦПК України.
У зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
В подальшому відповідними указами Президента України воєнний стан в Україні продовжено і триває по теперішній час.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про оборону України» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Як вбачається з заяви та доданих до неї матеріалів, військовослужбовець пропав безвісти в період дії воєнного стану на території України, за обставин, які виникли в результаті збройної агресії російської федерації проти України.
Тому, виходячи з положень частини другої статті 46 ЦК України, коли воєнні дії на території України не закінчилися та про закінчення воєнного стану в Україні не оголошено, особа може бути оголошена померлою лише через два роки, або з урахуванням конкретних обставин і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців.
Відповідно до частини першої, третьої статті 251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк та термін можуть бути визначені актами цивільного законодавства, правочином або рішенням суду.
Частиною першою статті 253 ЦК України встановлено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Враховуючи поняття та визначення строків, що встановлені цивільним законодавством України, можна дійти висновку, що частина друга статті 46 ЦК України визначає строк, зі спливом якого особа може бути оголошена померлою. Цей строк може бути загальним (два роки), або спеціальним (шість місяців) і пов'язується з настанням відповідної події - моментом закінчення воєнних дій.
Тобто, у частині другій статті 46 ЦК України законодавець чітко визначив, з настанням якої події пов'язаний початок перебігу строку, коли суд може оголосити фізичну особу померлою, а саме день закінчення воєнних дій.
У зв'язку з тим, що воєнні дії на території України тривають, відлік встановленого шестимісячного строку відповідно ще не розпочався, тому звернення Заявника до суду із заявою про оголошення фізичної особи померлою є передчасним і виключає можливість визнання особи померлою в порядку ч. 2 ст. 46 ЦК України.
У постанові від 11 квітня 2019 року по справі № 490/342/17 Верховний Суд, відмовляючи у заяві про оголошення особи померлою, зазначив, що ?…тлумачення частини першої та другої статті 46 ЦК України (в редакції, чинній на момент подання заяви про оголошення ОСОБА_5 померлим) свідчить, що цивільним законодавством передбачалося декілька підстав для оголошення фізичної особи померлою: по-перше, тривала безвісна відсутність, тобто якщо у місці постійного проживання фізичної особи немає відомостей про місце її перебування протягом трьох років; по-друге, особа пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку, якщо у місці постійного проживання фізичної особи немає відомостей про місце її перебування протягом шести місяців; по-третє, за можливості вважати фізичну особу загиблою від певного нещасного випадку або інших обставин внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру фізична особа може бути оголошена судом померлою протягом одного місяця після завершення роботи спеціальної комісії, утвореної внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру; по-четверте, якщо особа пропала безвісти у зв'язку з воєнними діями, в такому випадку вона може бути оголошена судом померлою після спливу двох років від дня закінчення воєнних дій. При цьому, суду надано право оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців…?.
Як вже зазначалось, правовий режим воєнного стану триває по теперішній час. У зв'язку з чим, оголосити фізичну особу померлою можливо лише після спливу двох років від дня закінчення воєнних дій (за загальним правилом) або після спливу шести місяців (у виключних випадках) від дня закінчення воєнних дій.
У постанові від 19 березня 2018 року по справі № 638/18251/16-ц Верховний Суд виснував, що ?…визнання особи померлою є крайньою мірою, передчасно обраним заявниками способом захисту своїх прав, та потребує встановлення всіх об'єктивних обставин, що стали передумовою для такого звернення, з метою уникнення в подальшому негативних наслідків щодо переходу майнових прав особи, оголошеної померлою, у разі її появи…?.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 06 грудня 2022 року № 1364 «Деякі питання формування переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією» наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій від 22 грудня 2022 року № 309 затверджено Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією.
Згідно з даним Переліком м. Маріуполь Донецької області належить до територій, тимчасово окупованих російською федерацією.
Поряд з тим, вважає за необхідне зазначити, при прийнятті рішення по даній справі, судом має бути враховано постанову Великої Палати Верховного Суду від 11.12.24 у справі №755/11021/22, в якій Велика Палата Верховного Суду виснувала, що шість місяців мають відраховуватися від дня закінчення активних бойових дій на місці ймовірної загибелі фізичної особи або від дня настання події, за якої відбулася загибель фізичної особи, якщо така подія хоча й є наслідком воєнних дій, проте сталася не на території ведення активних бойових дій.
Тому необхідно встановити, чи відноситься м. Маріуполь Донецької області до територій на якій ведуться бойові дії та чи являється дана територія окупованою на теперішній час.
Наказом Міністерства оборони України від 26.05.2014 №333, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 12.06.2014 за №611/25388, затверджено Інструкцію з організації обліку особового складу Збройних Сил України. (далі -Інструкція) За приписами п. 1.1. Інструкції вона визначає: організацію і порядок обліку в мирний час і в особливий період осіб офіцерського, рядового, сержантського і старшинського складу, курсантів і працівників Збройних Сил України (далі - особовий склад) в органах військового управління, з'єднаннях, військових частинах, вищих військових навчальних закладах та військових навчальних підрозділах вищих навчальних закладів, установах і організаціях, на кораблях і в підрозділах.
За приписами п.2 розділу 3 Інструкції особовий склад, який безповоротно вибув із Збройних Сил унаслідок загибелі (смерті), полону, зникнення безвісти та з інших причин, становить безповоротні втрати особового складу. Вони розділяються на бойові та небойові.
До бойових безповоротних втрат відносяться особи, які: загинули на полі бою; загинули від застосування противником зброї масового ураження й інших видів зброї, незалежно від місця загибелі; померли від ран, контузій, каліцтва, одержаних у ході бойових дій і в тилу; померли від хвороб, пов'язаних з участю в бойових діях; зникли безвісти; потрапили до полону; загинули (померли) унаслідок подій і нещасних випадків, пов'язаних із виконанням завдань командування в ході бойових дій і в тилу (аварій літаків, автомашин та іншої бойової техніки, катастроф на залізниці, вибухів мін, виконання рятувальних робіт тощо).
До небойових безповоротних втрат відносяться особи, які: померли в закладах охорони здоров'я через хворобу та з інших причин, не пов'язаних з участю в бойових діях; покінчили життя самогубством; загинули від необережного поводження зі зброєю, в аваріях, катастрофах та інших випадках, не пов'язаних із виконанням завдань командування.
Відповідно до п. 5.1. розділу 3 Інструкції на підставі наказу по стройовій частині на кожного загиблого (померлого) військовослужбовця (працівника) військової частини складається і висилається до районного (міського) військового комісаріату за місцем проживання сім'ї сповіщення про смерть (загибель). Висилання сповіщення безпосередньо сім'ям загиблих (померлих) або їхнім близьким родичам категорично забороняється.
Отже, враховуючи специфіку статусу військовослужбовця то, на думку представника Міністерства оборони України, доказами на підтвердження факту смерті військовослужбовця може бути довідка про загибель, видана командуванням військової частини, колективний акт про настання смерті, складений на місці загибелі та завірений командиром військової частини та ін.
Будь-які з вищеперелічених документів до заяви та матеріалів справи не надано, а отже не можливо встановити факт смерті військовослужбовця, та підставу смерті.
Згідно ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно ч.1 ст.77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Згідно ст.79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Під фактом, що має юридичне значення, розуміється подія або дія, що тягне відповідно до закону певні правові наслідки. Суд встановлює факти, від яких залежать виникнення, зміна, припинення особистих або майнових прав громадян, організацій.
Таким чином, у зв'язку з тим, що воєнні дії на території України тривають, відлік встановленого шестимісячного строку відповідно ще не розпочався, тому звернення Заявника до суду із заявою про оголошення фізичної особи померлою є передчасним і виключає можливість визнання особи померлою в порядку ч. 2 ст. 46 ЦК України.
Відповідно до ч.1 ст. 293 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Відповідно до ч. 2 ст. 315 ЦПК України в судовому порядку можуть бути встановлені факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Відповідно до ст.319 ЦПК України у рішенні суду повинно бути зазначено відомості про факт, встановлений судом, мету його встановлення, а також докази, на підставі яких суд установив цей факт. Рішення суду про встановлення факту, який підлягає реєстрації в органах державної реєстрації актів цивільного стану або нотаріальному посвідченню, не замінює собою документів, що видаються цими органами, а є тільки підставою для одержання зазначених документів.
Під фактом, що має юридичне значення, розуміється подія або дія, що тягне відповідно до закону певні правові наслідки. Суд встановлює факти, від яких залежать виникнення, зміна, припинення особистих або майнових прав громадян, організацій.
Окреме провадження являє собою форму правосуддя по цивільних справах, а звідси повинно випливати, що навіть у випадку відсутності спору заява в суд подається для захисту охоронюваного законом інтересу якоїсь конкретної особи. Це означає, що: суд не повинен займатися посвідченням фактів (для цього існують інші органи); суди не повинні встановлювати факти, якщо вони вже встановлені і ніким не оспорюються, а для підтвердження факту досить звернутися в орган, що відає його встановленням; суди не повинні встановлювати факти, якщо закон передбачає для цього спеціальний порядок і існує можливість підтвердити факт у встановленому порядку.
Суди можуть приймати заяви про встановлення фактів, що мають юридичне значення, і розглядати їх у порядку окремого провадження при дотриманні наступних умов: відповідно до закону такі факти породжують юридичні наслідки (виникнення, зміну або припинення особистих чи майнових прав фізичних або юридичних осіб); встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право; заявник не має іншої можливості одержати або відновити належні документи, що засвідчують факт, який має юридичне значення; чиним законодавством не передбачений інший (позасудовий) порядок їх встановлення.
Важливе значення має вимога процесуального закону про обов'язкове зазначення у заяві мети встановлення юридичного факту, оскільки мета дає можливість зробити висновок, чи дійсно цей факт є юридичним і чи тягне він правові наслідки. У заяві необхідно також вказати причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт, та навести докази його існування. З урахуванням зазначеної в заяві мети, суд визначає коло осіб, які можуть бути залучені до участі у справі.
Сторонами у справах окремого провадження є заявники, заінтересовані особи, які є спеціальними суб'єктами цього виду провадження. При визначенні кола заінтересованих осіб у встановленні факту слід враховувати їх юридичний інтерес, а саме: тоді, коли факти, що підлягають встановленню, можуть вплинути на їх права та обов'язки; якщо це організації та установи, в яких заявник буде реалізовувати рішення про встановлення факту.
Відсутність в заяві мети встановлення юридичного факту не дає можливості повною мірою визначити коло осіб, які можуть бути залучені до участі у справі в якості заінтересованих осіб.
Також, після визначення/зазначення усіх заінтересованих осіб, враховуючи мету встановлення юридичного факту, може виникнути спір про право, який не може розглядатися в порядку окремого провадження.
Крім того, встановлення даного факту може впливати на спадкові права та обов'язки інших осіб. Водночас, Заявником не надано підтвердження відсутності спадкоємців у померлого.
У постанові від 18.07.22 у справі № 755/9100/18 Верховний Суд дійшов висновку про те, що «…Посилання на відсутність інших спадкоємців померлого підлягають встановленню в загальному порядку з урахуванням положень статті 1277 ЦК України…».
Одночасно повідомляє, що право на звернення за отриманням одноразової грошової допомоги виникне у заявника, та інших заінтересованих осіб, виключно у випадку встановлення факту смерті особи або оголошення її померлим .
Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей визначені Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 № 2011-XII (далі - Закон № 2011-XII).
Частиною першою статті 16 згаданого Закону встановлено, що одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.
Відповідно до пунктів 1-3 частини другої статті 16 Закону № 2011-XII одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі: 1) загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, пов'язаних з виконанням обов'язків військової служби; 2) смерті військовослужбовця, що настала в період проходження ним військової служби або внаслідок захворювання чи нещасного випадку, що мали місце в період проходження ним військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, нещасного випадку, пов'язаних з проходженням військової служби; 3) загибелі (смерті) військовозобов'язаного або резервіста, якого призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, що настала під час виконання обов'язків військової служби або служби у військовому резерві.
На виконання Указів Президента України від 24 лютого 2022 р. № 64 "Про введення воєнного стану в Україні" та № 69 "Про загальну мобілізацію" Кабінет Міністрів України затвердив Постанову від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» (далі - Постанова № 168).
Пунктом 2 Постанови № 168 установлено, що сім'ям загиблих осіб, зазначених у пункті 1 цієї постанови, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 15 000000 гривень, яка розподіляється рівними частками на всіх отримувачів, передбачених у статті 16-1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".
Особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цією постановою, можуть реалізувати це право з дня його виникнення. Днем виникнення такого права є дата загибелі особи, зазначеної у пункті 1 цієї постанови, в період дії воєнного стану, що зазначена у свідоцтві про смерть.
Отже, з законодавства, яке регулює порядок виплати одноразової грошової допомоги, вбачається, що така виплата здійснюється виключно у разі загибелі (смерті) військовослужбовця.
Водночас, слід звернути увагу Суду, що законодавством визначено коло осіб, які мають право на отримання грошового забезпечення за зниклого безвісти військовослужбовця.
Зокрема, Постановою Кабінету Міністрів України від 30.11.2016 № 884 затверджено Порядок виплати грошового забезпечення сім'ям військовослужбовців, захоплених у полон або заручниками, а також інтернованих у нейтральних державах або безвісно відсутніх (далі - Порядок № 884).
Даний порядок №884 визначає механізм виплати грошового забезпечення, в тому числі додаткових та інших видів грошового забезпечення, сім'ям військовослужбовців Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, Держспецтрансслужби та Держспецзв'язку, захоплених у полон або заручниками, а також інтернованих у нейтральних державах або безвісно відсутніх (далі - військовослужбовці) (п.1 Порядку № 884).
Відповідно до абзацу першого пункту 4 Порядку № 884 виплата грошового забезпечення здійснюється з дня захоплення військовослужбовців у полон або заручниками, а також інтернування в нейтральних державах або зникнення безвісти, членам сімей військовослужбовців за їх заявою на ім'я командира (начальника, керівника) військової частини (установи, організації).
Відповідно до пункту 7 Порядку № 884 виплата грошового забезпечення здійснюється таким членам сімей військовослужбовців: дружині (чоловіку), а в разі її (його) відсутності - повнолітнім дітям, які проживають разом з нею (ним), або законним представникам (опікунам, піклувальникам) чи усиновлювачам неповнолітніх дітей (інвалідів з дитинства - незалежно від їх віку), а також особам, які перебувають на утриманні військовослужбовців, або батькам рівними частками, якщо військовослужбовці не перебувають у шлюбі і не мають дітей.
У разі письмової відмови однієї з осіб від виплати грошового забезпечення її частка рівномірно розподіляється між іншими особами, які мають право на його одержання. Пунктом 6 Порядку № 884 встановлено, що виплата грошового забезпечення здійснюється щомісяця на підставі наказів командирів (начальників, керівників) військових частин (установ, організацій) членам сімей: військовослужбовців, захоплених у полон або заручниками, інтернованих у нейтральних державах, - до дня їх звільнення включно; військовослужбовців, безвісно відсутніх, - до дня набрання законної сили рішенням суду про визнання їх безвісно відсутніми або оголошення померлими.
Таким чином, у разі набрання законної сили рішенням суду про оголошення померлим особи, виплата, відповідним особам грошового забезпечення безвісно зниклого військовослужбовця припиняється.
Тому, у разі не залучення у справу осіб, які мають право на призначення та отримання пільг та гарантій щодо зниклого безвісти військовослужбовця, їхні пправа будуть порушені.
Отже, законодавством України передбачено соціальні пільги та гарантії для членів сімей зниклих безвісти військовослужбовців, зокрема щодо виплати таким особам грошового забезпечення зниклого безвісти військовослужбовця, виплата якого припиняється після набрання законної сили рішенням суду про оголошення особи померлою.
За змістом ч. 3 ст. 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.
Відповідно до ч. 9 ст. 10 ЦПК України, якщо спірні відносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права).
Статтею 53 ЦПК України визначено, що треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов'язки щодо однієї зі сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи. У заявах про залучення третіх осіб і в заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі. Про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов'язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі.
Щодо залучення військової частини.
За приписами Інструкції з організації обліку особового складу в системі Міністерства оборони України, затвердженої наказом Міністерства оборони України 15 вересня 2022 року № 280, військовослужбовці, які померли (загинули), після встановлення причин і обставин смерті (загибелі) та отримання військовою частиною підтверджуючих документів виключаються із списків особового складу військової частини.
Внесення до облікових документів даних про час і причину виключення військовослужбовців із списків особового складу здійснюється на підставі наказу по стройовій частині про їх виключення.
Відповідно до Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України 07 червня 2018 року № 260, у разі смерті (загибелі) військовослужбовця належне, але не отримане ним до дня смерті (загибелі) грошове забезпечення (у тому числі за весь місяць, у якому військовослужбовець помер (загинув)) виплачується військовою частиною, в якій перебував на грошовому забезпеченні військово-службовець, дружині (чоловіку), а в разі якщо її (його) немає, - повнолітнім дітям, які проживали разом з нею (ним), або законним представникам (опікунам, піклувальникам) чи усиновлювачам неповнолітніх дітей (осіб з інвалідністю з дитинства - незалежно від їх віку), а також особам, які перебувають на утриманні військовослужбовців, або батькам військовослужбовців рівними частками, якщо військовослужбовці не перебувають у шлюбі та не мають дітей.
Зважаючи на вищевикладені норми права та на те, що правові наслідки оголошення фізичної особи померлою прирівнюються до правових наслідків, які настають у разі смерті, рішення суду про оголошення померлим військовослужбовця вплине на обов'язки з виплати грошового забезпечення та підготовки облікових документів військовою частиною, відтак доцільним є залучення у якості заінтересованої особи військової частини в списках яких перебуває військовослужбовець.
Одночасно, звертаємо увагу суду, у випадку, якщо фізична особа, яка була оголошена померлою, з'явилася, або якщо одержано відомості про місце її перебування, суд за місцем перебування цієї особи або суд, що постановив рішення про оголошення її померлою, за заявою цієї особи, або іншої заінтересованої особи скасовує рішення суду про оголошення фізичної особи померлою.
У разі призначення та виплати одноразової грошової допомоги у зв'язку з загибеллю (смертю) військовослужбовця, особам, які мали на неї право, така допомога не буде повернута чи стягнута до державного бюджету назад, оскільки одноразова грошова допомога у зв'язку з загибеллю (смертю) військовослужбовця є соціальною виплатою.
Внаслідок таких буде нанесено шкоду державному бюджету.
Ухвалою Яготинського районного суду Київської області від 03.06.2025 року залучено в якості заінтересованої особи військову частину НОМЕР_1 .
06.10.2025 року від представника військової частини НОМЕР_5 ОСОБА_11 надійшла заява з котрої вбачається, що Заявою від 16.07.2025 представника заявника - ОСОБА_12 зініційовано в судовій справі питання про встановлення місцеперебування ОСОБА_9 .
Листом Яготинського районного суду Київської області 30.07.2025 № 382/643/25/5939/2025 зобов'язано військову частину НОМЕР_1 поінформувати про місцеперебування ОСОБА_9 у зв'язку з його викликом до суду для допиту як свідка.
На вказаний лист військовою частиною НОМЕР_1 повідомлено суд (вих. № 4152 від 18.08.2025) про зникнення безвісти за особливих обставин ОСОБА_9 , що підтверджувалося витягом із наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 05.08.2022 № 437.
Водночас, з метою належної підготовки до розгляду цієї справи, повідомляє, що постановою Хмельницького апеляційного суду від 22.09.2025 у справі № 686/5032/25 ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , колишній старший вогнеметник вогнеметного взводу роти радіаційного, хімічного, біологічного захисту військової частини НОМЕР_1 , старший солдат, оголошений померлим. Місце смерті (загибелі) - селище Піски Очеретинської селищної територіальної громади Покровського району Донецької області. Дата смерті (загибелі) - ІНФОРМАЦІЯ_12 . Рішення суду набрало законної сили .
Як вбачається з матеріалів службового розслідування (вх. № 251 від 06.07.2022), ОСОБА_9 20.06.2022 опитано в рамках службового розслідування за фактом ймовірної загибелі майора ОСОБА_3 в місті Маріуполі Донецької області.
Військовослужбовець станом на 20.06.2022 ( ОСОБА_9 ) в поясненні засвідчив, що 13.04.2022 приблизно о 11 ранку він знаходився в бункері району 5 прохідної заводу імені Ілліча. В бункер до нього та інших побратимів прибув ОСОБА_7 і повідомив, що знайшов загиблого майора ОСОБА_3 , тіло якого приблизно о 17-18 годині того ж дня ( ІНФОРМАЦІЯ_8 ) завантажували в транспортний засіб.
17.05.2022 ОСОБА_9 як свідок підписав акт настання смерті, в якому деталізовано обставини ймовірної загибелі майора ОСОБА_3 в місті Маріуполі Донецької області на території ПрАТ "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча.
Складання такого акта передбачалося листом командування угрупування об'єднаних сил від 01.04.2022 № 313/УОС/110, відтак просимо суд вважати акт від 17.05.2022 настання смерті - належним, допустимим і достовірним доказом.
Із загальновідомих джерел: повідомлень ЗМІ, оголошень органів державної влади, в тому числі військового командування, тощо, територія ПрАТ "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" у 2022 році була районом активних бойових дій.
Згідно із наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28.02.2025 № 376 "Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією" (останні зміни від 11.09.2025), місто Маріуполь Маріупольської міської територіальної громади Донецької області ( НОМЕР_6 ) з 24.02.2022 по 20.05.2022 була територією активних бойових дій, з 21.05.2022 по т. ч. є територією України, що тимчасово окупована рф.
Також, слід зауважити, що пояснення від 20.06.2022 та акт настання смерті від 17.05.2022, які складені за участі ОСОБА_9 , про місце, час, інші обставини ймовірної загибелі майора ОСОБА_3 повністю узгоджуються з доказами в судовій справі, на нашу думку, додаткової перевірки шляхом допитів свідків чи вжиття інших заходів не потребують.
Керуючись викладеним, просив врахувати пояснення від 20.06.2022 та акт настання смерті від 17.05.2022, що підписані ОСОБА_9 , при розгляді справи № 382/643/25 за заявою ОСОБА_1 про оголошення її сина - військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 майора ОСОБА_3 померлим.
06.10.2025 року від представника військової частини НОМЕР_5 ОСОБА_11 надійшли пояснення щодо відзиву з котрого вбачається, що згідно з наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 14 березня 2026 року № 73, ОСОБА_3 з 14 березня 2016 року зарахований до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 та на всі види забезпечення.
Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 17 травня 2022 року № 277 та на підставі рапорту полковника ОСОБА_13 , майора ОСОБА_3 , начальника оркестру- військового диригента військової частини НОМЕР_1 , у зв'язку зі смертю, з 11 квітня 2022 року знято з усіх видів забезпечення.
Лист КЦС ВС від 07 червня 2024 року № 1300/0/208-24, адресований апеляційним та місцевим судам, звертає увагу на доцільність залучення військових частин як заінтересованих осіб в окремих провадженнях щодо встановлення юридичного факту смерті військовослужбовця, оскільки вирішуються питання соціального та правового захисту членів сім'ї військовослужбовця.
З огляду на значення вирішення справ цієї категорії для соціального й правового захисту сім'ї військовослужбовця, військова частина НОМЕР_1 подає такі пояснення.
Чинний ЦПК України містить чотири процедури, наслідком яких є ухвалення судового рішення, на підставі якого органами ДРАЦС може бути видано свідоцтво про смерть, зокрема: встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті (пункт 8 частини 1 статті 315 ЦПК України); встановлення факту смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру (пункт 9 частини 1 статті 315 ЦПК України); встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України або на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан (стаття 317 ЦПК України); визнання фізичної особи померлою (статті 305-309 ЦПК України).
Як визначено постановою КЦС ВС від 28 лютого 2024 року у справі № 506/358/22 (частина ІІ), за наявності припущень про факт смерті фізичної особи, у тому числі у зв'язку з воєнними діями, без достовірних доказів, які свідчать про цей факт, правильним буде звернення до суду із заявою про оголошення судом особи померлою (частина 2 статті 46 ЦК України), а не із заявою про встановлення факту смерті цієї фізичної особи (пункт 8 частини 1 статті 315 ЦПК України).
"З огляду на встановлені у цій справі обставини та наявність у заявниці вірогідного припущення про смерть чоловіка 03 березня 2022 року, заявниця не позбавлена можливості звернутися до суду із заявою про оголошення судом її чоловіка померлим на підставі частини другої статті 46 ЦК України".
Як встановлено постановою КЦС ВС від 26 лютого 2024 року у справі № 686/9938/23, громадянин може бути оголошений у судовому порядку померлим у разі встановлення обставин, на підставі яких суд робить вірогідне припущення про смерть громадянина.
"Оголошення судом громадянина померлим усуває невизначеність у правовідносинах за участю особи, яка тривалий час є відсутньою за місцем свого постійного проживання і місце перебування якої невідоме. Залишаючи без змін рішення судів попередніх інстанцій про задоволення заяви про оголошення військовослужбовця померлим, Верховний Суд виходив із того, що існують достатні підстави, підтверджені належними доказами, для оголошення особи загиблою під час виконання військового обов'язку із захисту держави України у російсько-українській війні від дня вірогідної смерті ІНФОРМАЦІЯ_13 ".
Крім того, Верховний Суд зазначив, що з урахуванням конкретних обставин справи оголошення особи померлою можливе і після спливу шести місяців з дня настання відповідної події. У цій справі апеляційний суд відхилив доводи апеляційної скарги про порушення судом вимог частини 2 статті 46 ЦК України, вказавши, що шестимісячний строк, передбачений цією нормою, слід обраховувати з моменту настання події, а не з моменту закінчення дії воєнного стану на території держави.
Згідно із постановою КЦС ВС від 31 травня 2023 року у справі № 177/11/20, Верховний Суд погодився з судами попередніх інстанцій щодо задоволення заяви про оголошення особи померлою, вказавши, що особа пропала безвісти у серпні 2014 року під час безпосередньої участі в АТО (антитерористичній операції), а саме під час виходу з оточення в районі населеного пункту Іловайськ Донецької області, тобто за обставин, що загрожували їй смертю; до сьогодні немає відомостей щодо місця її перебування як за місцем її постійного проживання, так і за місцем проходження служби.
"Оскільки день вірогідної смерті точно встановити неможливо, то суди дійшли правильного висновку про оголошення особи померлою з дня набрання рішенням законної сили. Верховний Суд відхилив доводи касаційної скарги щодо передчасного задоволення заяви, до спливу двох років від дня закінчення воєнних дій, вказавши, що військовослужбовець брав участь в АТО, а його дружина звернулася до суду майже після спливу двох років після закінчення АТО".
Відповідно до постанови КЦС ВС від 13 березня 2024 року у справі № 204/7924/23, за наявності припущень про факт смерті фізичної особи, у тому числі у зв'язку з воєнними діями, без достовірних доказів, які свідчать про цей факт, правильним буде звернення до суду із заявою про оголошення судом особи померлою (частина 2 статті 46 ЦК України), а не із заявою про встановлення факту смерті цієї фізичної особи (пункт 8 частини 1 статті 315 ЦПК України).
Постановою КЦС ВС від 10 січня 2024 року у справі № 686/11198/22 встановлено, що, скасовуючи постанову суду апеляційної інстанції та направляючи справу на новий розгляд, Верховний Суд виходив із того, що суд апеляційної інстанції не з'ясував, чи може Міністерство оборони України у цій справі бути заінтересованою особою, чи впливає рішення суду першої інстанції про оголошення військовослужбовця померлим на інтереси та (або) обов'язки Міністерства, чи тягне за собою обов'язок здійснення Міністерством оборони України якихось дій, зокрема прийняття певних рішень, та чи є у даному випадку спір про право.
"Сам по собі факт невизнання певного юридичного факту чи правових наслідків цього юридичного факту державним органом без з'ясування того, що оскаржене судове рішення впливає на суб'єктивні інтереси та обов'язки такого органу, чи може спричинити виникнення обов'язку здійснення ним яких-небудь дій, не надає йому автоматично статусу заінтересованої особи чи особи, інтереси якої порушено ухваленим рішенням, а отже й права на оскарження такого судового рішення в апеляційному порядку".
Із постанови КЦС ВС від 07 листопада 2023 року у справі № 607/159/23 вбачається, що на наявність у суду саме права, а не обов'язку оголосити фізичну особу померлою за умови відсутності у місці її постійного проживання відомостей про місце її перебування протягом трьох років прямо вказує частина 1 статті 46 ЦК України.
"При розгляді справ цієї категорії судам слід, крім іншого, з'ясовувати, чи може бути відсутність особи умисною, тобто чи не переховується вона від правоохоронних органів з метою уникнення юридичної відповідальності. Відсутність безумовних доказів або суперечність у доказах на підтвердження обставин, що надаються заявником та/або заінтересованими особами, унеможливлює оголошення особи померлою".
Постановою КЦС ВС від 29 січня 2020 року у справі № 154/2135/17 передбачено, що у випадку, якщо особа, яка несла військову службу, пропала безвісти у зв'язку з воєнними діями, зокрема внаслідок вогневого впливу незаконних збройних формувань під час проведення антитерористичної операції (операції об'єднаних сил), такі обставини можуть виступати підставою для оголошення судом особи померлою на підставі частини 2 статті 46 ЦК України, а не визнання фізичної особи безвісно відсутньою (про яку немає відомостей про місце її перебування в місці її постійного проживання) на підставі частини 1 статті 43 ЦК України.
Таким чином, особливістю цієї категорії справ є те, що висновок суду про оголошення громадянина померлим ґрунтується на юридичному припущенні смерті особи.
Особа може бути оголошена в судовому порядку померлою у разі встановлення обставин, на підставі яких суд робить вірогідне припущення про смерть цієї особи. На цьому наголошено, зокрема, у постановах ВС від 31 травня 2023 року у справі № 177/11/20, від 07 листопада 2023 року у справі № 607/159/23.
Більш того, у постановах від 26 квітня 2023 року у справі № 337/3725/22, від 29 березня 2023 року у справі № 753/8033/22 Верховний Суд дійшов висновків, що підставою для встановлення факту смерті є підтверджені доказами обставини, які свідчать про смерть громадянина в певний час і за певних обставин. Доказами, що підтверджують факт смерті особи в умовах воєнного стану або на тимчасово окупованій території України, можуть бути, зокрема: письмові докази; речові докази, у тому числі звуко- і відеозаписи; висновки експертів; копії лікарського свідоцтва/довідки про смерть; показання свідків, що можуть підтвердити ті обставини, на які посилається заявник; довідки з військкомату або від командира військової частини (у випадку загибелі військовослужбовців); заяви до правоохоронних органів про зникнення особи, у тому числі за обставин, що загрожували їй смертю.
Вочевидь, вказаний перелік доказів не є вичерпним та може бути конкретизований у кожній справі залежно від встановлених у ній обставин.
Подібні висновки висловлені у постанові ВС від 25 жовтня 2023 року у справі № 607/1612/23 (провадження № 61-6323св23).
Ураховуючи судову практику, зважаючи на матеріали службового розслідування військової частини НОМЕР_1 , які долучені до судової справи, повідомляємо про такі обставини: у військовій частині НОМЕР_1 не видавалися накази (по особовому складу та по стройовій частині) відносно майора ОСОБА_3 , які змінюють його статус на "полонений" чи інше; військовою частиною НОМЕР_1 за відсутності правових підстав не ініціювалося питання щодо повідомлення про можливе вчинення майором ОСОБА_3 кримінальних правопорушень, передбачених статтею 407 "Самовільне залишення військової частини або місця служби", статтею 408 "Дезертирство", статтею 409 "Ухилення від військової служби іншим способом", статтею 429 "Самовільне залишення поля бою або відмова діяти зброєю" або статтею 430 "Добровільна здача в полон" Кримінального кодексу України; склад сім'ї майора ОСОБА_3 (згідно його автобіографії 2015 року): батько - ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_14 , мати - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_15 , сестра - ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_16 .
Таким чином, у судовій справі наявна інформація про членів сім'ї майора ОСОБА_3 , права та законні інтереси яких вирішуються на підставі заяви ОСОБА_1 про оголошення військовослужбовця померлим.
Полковник ОСОБА_13 , колишній начальник штабу - перший заступник командира військової частини НОМЕР_1 , доповідав командуванню військової частини НОМЕР_1 про загибель майора ОСОБА_3 , ініціював службове розслідування, відповідав за облік особового складу військової частини, - ІНФОРМАЦІЯ_17 загинув від травми декількох ділянок тіла, вибухової травми та ушкоджень внаслідок військових дій, від інших вибухів та осколків; полковник ОСОБА_16 , колишній заступник командира військової частини НОМЕР_1 , голова комісії, якій було доручено проведення службового розслідування за фактом загибелі майора ОСОБА_3 , - 09 січня 2023 року вибув до нового місця служби до військової частини НОМЕР_7 ; майор ОСОБА_17 , колишній заступник командира танкового батальйону з морально-психологічного забезпечення військової частини НОМЕР_1 , посадова особа, яка проводила згадане службове розслідування у складі комісії, - 28 березня 2024 року вибув до нового місця служби до ІНФОРМАЦІЯ_18 ; майор медичної служби ОСОБА_18 , колишній начальник медичної служби військової частини НОМЕР_1 , посадова особа, яка проводила згадане службове розслідування у складі комісії, - 19 березня 2024 року вибула до нового місця служби до військової частини НОМЕР_8 ; старший солдат ОСОБА_9 , колишній командир вогнеметного взводу роти радіаційного, хімічного, біологічного захисту військової частини НОМЕР_1 , свідок загибелі майора ОСОБА_3 за матеріалами службового розслідування, - 02.08.2022 зник безвісти під час Захисту Батьківщини, оголошений померлим на підставі рішення суду; солдат ОСОБА_4 , колишній оператор - лінійний наглядач відділення телекомунікацій інформаційно-телекомунікаційного вузла військової частини НОМЕР_1 , опитаний в рамках згаданого службового розслідування, - 20 липня 2023 року виключений зі списків особового складу частини у зв'язку із звільненням з військової служби за сімейними обставинами; солдат ОСОБА_7 , оператора 1 відділення ударних безпілотних авіаційних комплексів взводу безпілотних авіаційних комплексів НОМЕР_9 стрілецького батальйону військової частини НОМЕР_1 , 18.05.2022 повернувся у розташування військової частини після того, як вважався зниклим безвісти (наказ від 17.05.2022 № 277), свідок загибелі майора ОСОБА_3 за матеріалами службового розслідування, - червень 2025 року перебував у щорічній основній відпустці, на даний час явка свідка до суду можлива.
Керуючись викладеним, просив врахувати пояснення військової частини НОМЕР_1 та матеріали службового розслідування військової частини НОМЕР_1 (вх. № 251 від 06 липня 2022 року) при вирішенні справи № 382/643/25, прийняти законне й обґрунтоване рішення за заявою ОСОБА_1 . Залучити до справи членів сім'ї військовослужбовця, чиї права та законні інтереси вирішуються у справі № 382/643/25.
Ухвалою Яготинського районного суду Київської області від 13.10.2025 року залучено заінтересовану особу по справі ОСОБА_2 .
Представник заявника адвокат Черних В.О. та заявник в судовому засіданні заявлені вимоги підтримали та просила їх задоволити.
Заінтересована особа ОСОБА_2 в судовому засіданні проти заявлених вимог не заперечував.
Представник заінтересованої особи військової частини НОМЕР_1 в судовому засіданні проти заявлених вимог не заперечував.
Представник Яготинського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Бориспільському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) в судове засідання не з'явилася, в заяві до суду просить розглядати справи в її відсутність та не заперечує проти заявлених вимог враховуючи вимоги чинного законодавства України.
Представник заінтересованої особи Міністерство оборони України в судове засідання не з'явився, про день та час розгляду справи повідомлена належним чином, направив вище зазначені пояснення по справі.
Суд, перевіривши матеріали справи, дослідив письмові докази, заслухавши пояснення сторін по справі, свідка, дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заявлених вимог, виходячи з наступного.
Так, з показань свідка ОСОБА_7 даних в судовому засіданні вбачається, що він проходить військову службу та йому був відомий майор ОСОБА_3 він перебував на бойовій позиції, невдовзі з'ясувалось, що на іншій бойовій позиції перебувало два військовослужбовця наших, і вони перестали відповідати. Тому ОСОБА_3 і ще один військовослужбовець пішли з'ясувати чому не відповідають на сусідній бойовій позиції ці два їх військовослужбовця. Після того як пішов ОСОБА_3 минуло 5-10 хвилин і вони почули кулеметну чергу. Оскільки у ОСОБА_3 була єдина рація, тому через незначний проміжок часу він та побратим на ім'я ОСОБА_8 пішов у тому напрямку куди послідував ОСОБА_3 і при переміщенні через цех заводу « Імені Ілліча», що розташований м.Маріуполь Донецької області, він побачив тіло ОСОБА_3 13.04.2022 року під стінкою без ознак життя та зовні видно було сліди від куль, яких було багато на його тілі. Після чого доповіли на штаб та прибули відповідні військовослужбовці, які здійснили огляд його тіла, одного з них позивний « ОСОБА_19 », проте вони також не виявили ніяких ознак життя з огляду на кількість куль, що видно було на тілі ОСОБА_3 .. При ОСОБА_3 не виявили ні зброї, ні рації.
Відповідно до п. 3 ч. 2ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою.
Відповідно до ч. 4 ст. 293 ЦПК України у випадку визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою розгляд справи проводиться у складі одного судді та двох присяжних.
За умовами ч. 3ст. 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.
Відповідно до вимог ч. 1ст. 46 ЦК України фізична особа може бути оголошена судом померлою, якщо у місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування протягом трьох років, а якщо вона пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку, - протягом шести місяців, а за можливості вважати фізичну особу загиблою від певного нещасного випадку або інших обставин внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру - протягом одного місяця після завершення роботи спеціальної комісії, утвореної внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.
Згідно із ч. 2 ст. 46 ЦК України фізична особа, яка пропала безвісти у зв'язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена судом померлою після спливу двох років від дня закінчення воєнних дій. З урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців.
Відповідно до ч. 3 ст. 46 ЦК України фізична особа оголошується померлою від дня набрання законної сили рішенням суду про це. Фізична особа, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави припустити її загибель від певного нещасного випадку або у зв'язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена померлою від дня її вірогідної смерті.
Статтею 47 ЦК України встановлені правові наслідки оголошення фізичної особи померлою, зокрема: правові наслідки оголошення фізичної особи померлою прирівнюються до правових наслідків, які настають у разі смерті; спадкоємці фізичної особи, яка оголошена померлою, не мають права відчужувати протягом п'яти років нерухоме майно, що перейшло до них у зв'язку з відкриттям спадщини. Нотаріус, який видав спадкоємцеві свідоцтво про право на спадщину на нерухоме майно, накладає на нього заборону відчуження.
Згідно з п. 13 постанови Пленуму Верхового Суду України № 5 від 31 березня 1995 року «Про судову практику у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», громадянин може бути оголошений в судовому порядку померлим, у разі неможливості встановлення факту його смерті, який встановлюється судом за умови підтвердження доказами, що ця подія мала місце за певний час та за певних обставин. Громадянин може бути оголошений в судовому порядку померлим у разі встановлення обставин, на підставі яких суд робить вірогідне припущення про смерть громадянина.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 11.12.2024р.у справі№755/11021/22 зроблено висновок, що фізична особа, яка пропала безвісти у зв'язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена судом померлою після спливу двох років від дня закінчення воєнних дій. З урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців (частина друга статті 46 ЦК України). З урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою не раніше спливу шести місяців від дня закінчення активних бойових дій на місці ймовірної загибелі фізичної особи або від дня настання події, за якої відбулася загибель фізичної особи, якщо така подія хоча й є наслідком воєнних дій, проте сталася не на території ведення активних бойових дій.
Отже, громадянин може бути оголошений в судовому порядку померлим у разі встановлення обставин, на підставі яких суд робить вірогідне припущення про його смерть.
Так, в судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 є матір'ю ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . У 2011 році ОСОБА_3 був призваний на військову службу .
З 24.02.2022 року майор ОСОБА_3 виконував обов'язок військової служби в пункті постійної дислокації військової частини НОМЕР_1 у АДРЕСА_1 .
ІНФОРМАЦІЯ_19 мати - ОСОБА_1 - отримала сповіщення про смерть її сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , як вбачається із даного сповіщення 2022 року майор ОСОБА_3 виконував бойове завдання на території заводу імені Ілліча у м. Маріуполь. Під час ведення бойових дій майор ОСОБА_3 отримав поранення несумісні із життям.
З акту службового розслідування, які були отримані матір'ю військовослужбовця 29 липня 2022 року, вбачається, що « … в ході службового розслідування було встановлено, що 24 лютого 2022 року відповідно до статті 51 Статуту ООН, з санкції Ради Федерації та у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції країни, Закону України "Про правовий режим воєнного стану", відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженого Законом України від 02.2022 № 2102-IX "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні", в Україні введено воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
Указом Президента України "Про продовження строку дії воєнного станув Україні" 1022 року строком на 30 діб. 14.03.2022 №133/2022, затвердженого Законом України від 15.03.2022 № 2119-ІХ "Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в країні, в Україні продовжено строк дії воєнного стану з 05 години 30 хвилин 26 березня 1022 року строком на 30 діб.
З початку ведення воєнного стану на території України, оркестру 3 24.02.2022 начальник військовий диригент військової частини НОМЕР_1 , майор ОСОБА_3 виконував обов'язки військової служби в пункті постійної дислокації військової частини НОМЕР_1 у АДРЕСА_1 .
Спираючись на письмові пояснення наглядача відділення телекомунікацій формаційно-телекомунікаційного вузла військової частини НОМЕР_1 солдата ОСОБА_4 стало відомо, що ІНФОРМАЦІЯ_4 майор ОСОБА_3 виконував бойове завдання на території заводу імені Ілліча у м. Маріуполі та перебував на бойовій позиції під назвою " ІНФОРМАЦІЯ_5 ".
На території заводу імені Ілліча у м. Маріуполі була також бойова позиція під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_6 ». Бійці з позиції " ІНФОРМАЦІЯ_6 " перестали відповідати на радіозв'язок, тому майор ОСОБА_3 та військовослужбовець військової частини НОМЕР_2 позивним "Малиш" вирішили перевірити, що сталося. Майор ОСОБА_3 вийшов зі своєї позиції зі зброєю та радіостанцією.
Прямуючи через цех, який розташовується поруч з доменною піччю, розпочалась стрільба. Приблизно через 10 хвилин після закінчення звуків стрільби, бійці з позиції "Дон" доповіли про те, що майора ОСОБА_3 та військовослужбовця військової частини НОМЕР_2 з позивним " ОСОБА_6 " розстріляли з кулеметів.
Старший з групи швидкого реагування, в складі якої були військово службовці з полігону військової частини НОМЕР_1 , надав наказ солдату ОСОБА_7 та ще одному військовослужбовцю на ім'я ОСОБА_8 (прізвище або інші соціально-мографічні дані встановити не можливо) замінити одного з військовослужбовців з позиції Дон".
Прибувши в цех та піднявшись сходами на другий поверх, ОСОБА_7 та військовослужбовець на ім'я ОСОБА_8 виявили тіла загиблих: майора ОСОБА_3 та військовослужбовця з позивним " ОСОБА_6 ". Вони були в зброї та без радіостанції.
Після вищевказаної доповіді в цех, де були розстріляні майор ОСОБА_3 та боєць з позивним " ОСОБА_6 ", була відправлена група швидкого реагування з військовослужбовців військової частини НОМЕР_3 для впізнання тіл. Після повернення на позицію, військовослужбовці, які перебували у складі групи швидкого реагування підтвердили факт загибелі майора ОСОБА_3 та бійця з позивним " ОСОБА_6 ".
Також вищевказані військовослужбовці повідомили, що тіла майора ОСОБА_3 та бійця з позивним " ОСОБА_6 " були роздягнені та понівечені. На їх тілах було ножем було вирізано надпис "Слава России!".
Можливості евакуювати тіла майора ОСОБА_3 та бійця з Позивним " ІНФОРМАЦІЯ_7 " не було можливості через активні бойові дії на території заводу імені Ілліча та тимчасову окупацію м. Маріуполь. Тіла загиблих військовослужбовців залишились на території заводу імені Ілліча.
На підставі наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) №277 від 17.05.2022 майора ОСОБА_3 11 квітня 2022 року було знято з усіх видів забезпечення у зв'язку з смертю.
Відповідно до письмових пояснень солдата ОСОБА_7 та старшого солдата ОСОБА_9 було встановлено, що дата загибелі майора ОСОБА_3 - ІНФОРМАЦІЯ_8 .
Враховуючи все вищевикладене, комісія дійшла висновку, що начальник оркестру військовий диригент військової частини НОМЕР_1 , майор ОСОБА_3 у бою за Батьківщину, під час дії воєнного стану, виявивши стійкість і мужність, загинув ІНФОРМАЦІЯ_8 у м. Маріуполь Донецької області, при виконанні бойового завданні в зоні збройного конфлікту, при здійснені ним заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації в Донецькій області.»
Згідно наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 06.07.2022 за №380 вбачається, що «…службове розслідування вважати завершеним. Загибель начальника оркестру військового диригенту військової частини НОМЕР_1 , майора ОСОБА_3 , вважати такою, що настала від вогнепальних поранень, при виконанні бойового завдання, при здійснені ним заходів в забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації в Донецькій області.
Начальника оркестру - військового диригента військової частини НОМЕР_1 , майора ОСОБА_3 вважати таким, що під час проходження військової служби в зоні збройного конфлікту, в бою за Батьківщину, виявивши стійкість і мужність, при виконанні бойового завдання, при здійснені ним заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації в Донецькій області, загинув ІНФОРМАЦІЯ_8 у м. Маріуполь Донецької області.
Заступнику командира танкового батальйону з морально-психологічного забезпечення військової частини НОМЕР_1 надіслати завірені належним чином копії матеріалів службового розслідування до Донецької спеціалізованої прокуратури військовій та оборонній сфері об'єднаних сил, ІНФОРМАЦІЯ_5 та до ІНФОРМАЦІЯ_9 .
Начальнику відділення персоналу військової частини НОМЕР_1 направити клопотання до Оперативного командування " ІНФОРМАЦІЯ_10 " (військова частина НОМЕР_4 ) про виключення зі списків військової частини НОМЕР_1 начальника оркестру військового диригента військової частини НОМЕР_1 , майора ОСОБА_3 у зв'язку з його загибеллю.
Начальнику групи цивільно-військового співробітництва військової частин НОМЕР_1 відповідно до наказу Міністерства оборони України від 26.05.201 №333, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12 червня 2014 року з №611/25388 "Інструкція з організації обліку особового складу Збройних Сил України підготувати та направити сповіщення про загибель начальника оркестру - військового диригента військової частини НОМЕР_1 , майора ОСОБА_3 до ІНФОРМАЦІЯ_9 .»
З акту про настання смерті від 17 травня 2022 року вбачається, що «…майор ОСОБА_3 , з початку введення воєнного стану на території України перебував у пункті постійної дислокації м. Маріуполь. ІНФОРМАЦІЯ_8 ОСОБА_3 перебував на бойовий позиції під назвою " ІНФОРМАЦІЯ_5 ". Військовослужбовці, які перебували на бойовій позиції "Третій" перестали відповідати на радіозв'язок. Майор ОСОБА_3 і військовослужбовець з позивним " ОСОБА_6 " вирішили перевірити військовослужбовців з позиції "Третій". При переміщенні через цех "заводу імені Ілліча", який розташовується поблизу з доменною піччю, розпочалась кулеметна стрільба. Після закінчення стрільби, військовослужбовці виявили тіло загиблого майора ОСОБА_3 . В ході бойового зіткнення евакуація тіла майора ОСОБА_3 була не можлива.» (а.с.11-42).
ОСОБА_3 нагороджений відзнакою Президента України "За участь в антиторористичній операції" та медаллю "10 років сумлінної служби" (а.с.53-54)
Постановою Хмельницького апеляційного суду від 22.09.2025 у справі № 686/5032/25 ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , колишній старший вогнеметник вогнеметного взводу роти радіаційного, хімічного, біологічного захисту військової частини НОМЕР_1 , старший солдат, оголошений померлим. Місце смерті (загибелі) - селище Піски Очеретинської селищної територіальної громади Покровського району Донецької області. Дата смерті (загибелі) - ІНФОРМАЦІЯ_12 . Рішення суду набрало законної сили (а.с. 112-115).
Як вбачається з матеріалів службового розслідування (вх. № 251 від 06.07.2022), ОСОБА_9 20.06.2022 опитано в рамках службового розслідування за фактом ймовірної загибелі майора ОСОБА_3 в місті Маріуполі Донецької області. Військовослужбовець станом на 20.06.2022 ( ОСОБА_9 ) в поясненні засвідчив, що 13.04.2022 приблизно о 11 ранку він знаходився в бункері району 5 прохідної заводу імені Ілліча. В бункер до нього та інших побратимів прибув ОСОБА_7 і повідомив, що знайшов загиблого майора ОСОБА_3 , тіло якого приблизно о 17-18 годині того ж дня (13.04.2022) завантажували в транспортний засіб (а.с.116-117).
17.05.2022 ОСОБА_9 як свідок підписав акт настання смерті, в якому деталізовано обставини ймовірної загибелі майора ОСОБА_3 в місті Маріуполі Донецької області на території ПрАТ "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" (а.с.118-120).
Згідно з наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 14 березня 2026 року № 73, ОСОБА_3 з 14 березня 2016 року зарахований до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 та на всі види забезпечення.
Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 17 травня 2022 року № 277 та на підставі рапорту полковника ОСОБА_13 , майора ОСОБА_3 , начальника оркестру- військового диригента військової частини НОМЕР_1 , у зв'язку зі смертю, з 11 квітня 2022 року знято з усіх видів забезпечення.
Згідно матеріалів службового розслідування військової частини НОМЕР_1 , які долучені до судової справи, вбачається, що у військовій частині НОМЕР_1 не видавалися накази (по особовому складу та по стройовій частині) відносно майора ОСОБА_3 , які змінюють його статус на "полонений" чи інше; військовою частиною НОМЕР_1 за відсутності правових підстав не ініціювалося питання щодо повідомлення про можливе вчинення майором ОСОБА_3 кримінальних правопорушень, передбачених статтею 407 "Самовільне залишення військової частини або місця служби", статтею 408 "Дезертирство", статтею 409 "Ухилення від військової служби іншим способом", статтею 429 "Самовільне залишення поля бою або відмова діяти зброєю" або статтею 430 "Добровільна здача в полон" Кримінального кодексу України; склад сім'ї майора ОСОБА_3 (згідно його автобіографії 2015 року): батько - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_14 , мати - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_15 , сестра - ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_16 .
Згідно акту службового розслідування та наказу командира військової частини НОМЕР_1 №380 від 06.07.2022 року вбачається, що начальник оркестру військовий деригент військової частини НОМЕР_1 , майор ОСОБА_3 у бою за Батьківщину, під час дії воєнного стану, виявивши стійкість і мужність, загинув ІНФОРМАЦІЯ_8 у м. Маріуполь Донецької області при виконання бойового завдання в зоні збройного конфлікту при здійсненні ним заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації в Донецькій області. (а.с. 132-147)
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 11.12.2024 року у справі №755/11021/22 зробила правовий висновок, що обрахування строку, визначеного у ч. 2 ст. 46 ЦК України, не можна здійснювати від дати ймовірної загибелі фізичної особи на території проведення активних бойових дій, оскільки в умовах збройного конфлікту часто бракує достовірної інформації, що робить неможливе навіть гіпотетичне визначення дати ймовірної загибелі. З урахуванням конкретних обставин справи суд може на підставі ч. 2 ст. 46 ЦК України оголосити фізичну особу померлою не раніше спливу шести місяців від дня закінчення активних бойових дій на місці ймовірної загибелі фізичної особи.
Конкретні воєнні дії мають територіальну і часову характеристики. Джерелом офіційної інформації про ці характеристики є Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затверджений наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28.02.2025р. № 376 (далі Наказ № 376).
У цьому Наказі зазначені (1) території, на яких ведуться (велися) бойові дії, зокрема: (а) території можливих бойових дій; (б) території активних бойових дій; (в) території активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси; (2) тимчасово окуповані російською федерацією території України. До того ж цей Наказ містить інформацію про дату початку та завершення бойових дій на відповідній території.
Велика Палата Верховного Суду наголошує на тому, що обрахування шестимісячного строку, зазначеного у реченні другому частини другої статті 46 ЦК України, від дня припинення або скасування воєнного стану в Україні загалом або закінчення воєнних дій, збройного конфлікту на усій її території суперечило б принципу правовладдя (верховенства права) та його складовій - правовій визначеності.
Район воєнних (бойових) дій це визначена рішенням Головнокомандувача Збройних Сил України частина сухопутної території України, повітряного або/та водного простору, на якій впродовж певного часу ведуться або/та можуть вестися воєнні (бойові) дії (стаття 1 Закону України «Про оборону України»).
Бойові дії це форма застосування з'єднань, військових частин, підрозділів (інших сил і засобів) Збройних Сил України, інших складових сил оборони, а також поліції особливого призначення Національної поліції України для вирішення бойових (спеціальних) завдань в операціях або самостійно під час відсічі збройної агресії проти України або ліквідації (нейтралізації) збройного конфлікту, виконання інших завдань із застосуванням будь-яких видів зброї (озброєння). Основними видами бойових дій є оборона та наступ.
Статтею 47 ЦК України визначено, що правові наслідки оголошення фізичної особи померлою прирівнюються до правових наслідків, які настають у разі смерті.
Особливістю цієї категорії справ є те, що висновок суду про оголошення громадянина померлим ґрунтується на юридичному припущенні смерті особи.
Особа може бути оголошена в судовому порядку померлою у разі встановлення обставин, на підставі яких суд робить вірогідне припущення про смерть цієї особи. На цьому наголошено, зокрема, у постановах Верховного Суду від 31 травня 2023 року у справі № 177/11/20, від 07.11.2023р. у справі № 607/159/23.
У постановах від 26.04.2023р.у справі № 337/3725/22, від 29.03.2023 р. у справі № 753/8033/22 Верховний Суд дійшов висновків, що підставою для встановлення факту смерті є підтверджені доказами обставини, які свідчать про смерть громадянина в певний час і за певних обставин. Доказами, що підтверджують факт смерті особи в умовах воєнного стану або на тимчасово окупованій території України, можуть бути зокрема письмові докази; речові докази, у тому числі звуко- і відеозаписи; висновки експертів; копії лікарського свідоцтва/довідки про смерть; показання свідків, що можуть підтвердити ті обставини, на які посилається заявник; довідки з військкомату або від командира військової частини (у випадку загибелі військовослужбовців); заяви до правоохоронних органів про зникнення особи, в тому числі при обставинах, що загрожували їй смертю.
Вочевидь вказаний перелік доказів не є вичерпним та може бути конкретизований у кожній справі залежно від встановлених у ній обставин.
Подібні висновки висловлені у постанові Верховного Суду від 25.10.2023р. у справі № 607/1612/23 (провадження № 61-6323св23).
За відсутності лише тіла загиблого військовослужбовця, при наявності достатніх доказів його загибелі при проведенні бойових дій, відмова у позові про визнання такого військовослужбовця померлим не може вважатися такою, що відповідає завданням цивільного судочинства та узгоджується з принципом правової визначеності (виснував Верховний Суд у постанові від 29.05.2024р. у справі 127/28463/23).
Згідно приписів ст. 76 ЦПК України доказами є будь - які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Відповідно до ч. 1ст. 95 ЦПК України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
Таким чином, приймаючи до уваги, що у м. Маріуполь Донецької області велися активні бойові дії у квітні 2022 року, а обставини, на які посилається заявниця в обґрунтування заяви про оголошення померлим ОСОБА_3 в умовах активних бойових дій, що мали місце 13.04.2022 року підтвердилися в судовому засіданні, в тому числі показами свідка та наявними доказами дослідженими в судовому засіданні, то дата від якої має відраховуватися строк тривалістю у шість місяців з квітня 2022 року.
З огляду на вищевикладені обставини, досліджені докази у їх сукупності, що підтверджують обставини, які свідчать про смерть ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 , у м.Маріуполь Донецької області, Україна, суд вважає, що заява ОСОБА_1 про оголошення її сина ОСОБА_3 померлим підлягає задоволенню.
Відповідно до положень п. 21 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються: 21) заявники - у справах за заявами про встановлення фактів, що мають юридичне значення, поданих у зв'язку із збройною агресією, збройним конфліктом, тимчасовою окупацією території України, надзвичайними ситуаціями природного чи техногенного характеру, що призвели до вимушеного переселення з тимчасово окупованих територій України, загибелі, поранення, перебування в полоні, незаконного позбавлення волі або викрадення, втрати документів, необхідних для отримання компенсації за пошкоджені та знищені об'єкти нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України, а також порушення права власності на рухоме та/або нерухоме майно.
На підставі вищевикладеного, та керуючись ст. ст. 19, 89, 259, 263-265, 268, 273, 293-294, 305-309 ЦПК України, суд
Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , Яготинський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Бориспільському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Міністерство оборони України, військова частина НОМЕР_1 про оголошення особи померлою, задовольнити.
Оголосити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м.Яготин Київської області, померлим у віці 27 років.
Датою смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 слід вважати ІНФОРМАЦІЯ_2 , місцем смерті - м.Маріуполь Донецької області, Україна.
Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня проголошення повного рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, після проголошення повного рішення 28 жовтня 2025 року, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення виготовлено 28.10.2025 року.
Суддя Кисіль О.А.
Присяжні Яринич Т.В.
Галас С.В.