Яготинський районний суд Київської області
Справа № 382/1821/24
Провадження № 2/382/113/25
Іменем України
02 жовтня 2025 року Яготинський районний суд Київської області у складі:
головуючого судді Кисіль О.А.
за участю секретаря Заряда А.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Яготин справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,
Представник позивача звернулася з позовом до Яготинського районного суду Київської області до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.
Відповідно до позовних вимог просить стягнути з відповідачки на користь позивачки матеріальну шкоду в розмірі 82846 грн. та моральну шкоду в розмірі 25000, 00 грн. та судові витрати.
Позов обгрунтовано тим, що позивачка по справі була власником собаки породи мальтійська болонка, що підтверджується копією ветеринарного паспорту. Так, 8 липня 2024 року близько 22 год. ОСОБА_2 вигулюючи свою собаку породи «німецька вівчарка» без намордника та її собака спричинила загибель малої собаки «мальтійська болонка», належної ОСОБА_1 ..
Позивачка намагалась відігнати собаку відповідача, відтягувала свою собаку, голосно кричала та кликала на допомогу людей, однак значно більша за габаритами собака відповідача, будучи без намордника, нашийника та повідка, здійснила численні покуси її собаки, спричинивши значні проникаючі рани на тілі собаки.
Постановою Яготинського районного суду Київської області від 5 серпня 2024 року ОСОБА_2 було визнано винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 154 КУпАП та накладено на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі ста неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 1700 грн.
При цьому, як вбачається із змісту постанови, вина ОСОБА_2 у вчиненні вказаного правопорушення, крім визнання вини, підтверджується сукупністю інших досліджених судом доказів, які не викликають сумнівів у своїй достовірності і допустимості, зокрема даними, які містяться в протоколі про адміністративного правопорушення, рапорті працівників поліції від 08.07.2024, заява та письмові пояснення потерпілої ОСОБА_1 , письмовими поясненнями ОСОБА_3 , письмовими поясненнями ОСОБА_2 , фотоматеріалами, довідкою про не притягнення до відповідальності.
Так, враховуючи те, що тілесні ушкодження, від яких настала смерть собаки позивача, були отримані внаслідок неправомірних дій відповідача та з його вини, що виражається в неналежному утриманні собаки, через що та покусала собаку позивача, знаходженні його собаки у місці загального користування без супроводу, намордника та повідка, незабезпеченні належних умов безпеки оточуючих тварин, саме відповідач має нести відповідальність за майнову та моральну шкоду завдану позивачці.
При цьому, слід зауважити, що середня вартість цуценяти чистокровної породи «мальтезе», згідно оголошень ОЛХ, становить суму в розмірі 82 846 грн.
Відтак, з огляду на вказані обставини, відповідачка повинна відшкодувати на користь позивачки матеріальну шкоду у вигляді вартості собаки «мальтійська болонка», а саме суму в розмірі 82 846 грн.
Окрім того, в результаті нападу собаки відповідачки на її собаку, позивачка зазнала душевних страждань, змушена була змінити свій звичайний ритм життя. Позивачка вважала собаку «мальтійська болонка» членом своєї родини, проводила з нею дуже багато часу. Відтак, через смерть собаки, позивачка пережила глибокий стрес, наслідком якого стали безсоння, тривожність.
Таким чином позивачці завдана відповідачем моральна шкода у вигляді хвилювань, переляку, втрати сну, душевних страждань, яку позивач оцінює у розмірі 25000 грн.
Разом з тим, станом на день подачі позову шкода завдана відповідачкою не відшкодована, а тому позивачка змушена звернутися до суду за захистом своїх порушених прав.
Представник позивача ОСОБА_1 адвокат Вак О.В. в судовому засіданні позов підтримує повністю, просить задоволити та пояснила, що для позивачки собака породи мальтійська болонка була членом сім'ї, та через смерть собаки, позивачка мала значні переживання.
Представник відповідача ОСОБА_2 адвокат Бичок В.І. позов не визнав, просить відмовити у задоволені повністю. Вважає, що матеріальна шкода у розмірі 82846 гривень є необґрунтованою, оскільки, оголошення про продаж собак з сайту OLX не є належним та допустимим доказом, як і звіт про оцінку щодо завданого збитку, оскільки у сертифікаті суб'єкта оціночної діяльності не міститься відповідної спеціалізації та даний доказ подано поза підготовчим засіданням. Також, позивач не надав жодного доказу завдання йому моральної шкоди, не зазначив, з яких міркувань виходив щодо визначенні її розміру.
Перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін по справі, дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог з наступних підстав.
Відповідно до статті 20 ЦК України, право на захист особа здійснює на свій розсуд. Нездійснення особою права на захист не є підставою для припинення цивільного права, що порушене, крім випадків, встановлених законом.
За положеннями ч.1 ст.15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
За положеннями ч.1 ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права (п.1 ч.2 ст.16 цього Кодексу).
За положеннями ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ч. 1 ст. 263 Цивільного процесуального кодексу України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 являлась власником собаки породи Мальтійська болонка ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Як вбачається з постанови Яготинського районного суду від 05 серпня 2024 року, 8 липня 2024 року близько 22 год. ОСОБА_2 вигулюючи свою собаку породи «німецька вівчарка» без намордника та її собака спричинила загибель малої собаки «мальтійська болонка», належної ОСОБА_1 ..
ОСОБА_1 звернулася із заявою до Відділення поліції та до старости с. Сотниківка про прийняття мір та забезпечити безпеку мешканців села та їх тварин.
Відповідно до постанови Яготинського районного суду Київської області від 5 серпня 2024 року ОСОБА_2 було визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 154 КУпАП та накладено на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі ста неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 1700 грн.
Відповідно до рішення міської ради від 17.02.2009 року існують правила утримання собак і токів у місті Яготин.
Середня вартість цуценяти чистокровної породи «мальтезе», згідно оголошень ОЛХ, становить суму в розмірі 82 846 грн. (а.с.10-24)
Відповідно до копії звіту про оцінку визначення розміру завданого збитку для його відшкодування ТОВ "Експертна оцінка майнових прав" та щенячої картки вбачається, що вартість збитку складає 50400,00 грн.( а.с.53-55)
Загальні підстави для накладення відповідальності на особу, яка заподіяла шкоду, передбачені цивільним законодавством України, зокрема, Цивільним кодексом України, а саме статтями 22, 1166, 1187 ЦК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до ст. 77,78,81 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Для настання відповідальності відповідно до ст. 1166 Цивільного кодексу України необхідна наявність складу правопорушення, а саме: а) наявність шкоди; б) протиправна поведінка заподіювача шкоди; в)причинний зв'язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача. Перераховані підстави визнаються загальними, оскільки необхідні для всіх випадків відшкодування шкоди.
Також, в пункті 2 Постанови Пленуму Верховного суду України від 27 березня 1992 року №6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» зазначено, що розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що відповідно до статей 440 і 450 ЦК шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, незалежно від наявності вини.
З поданих позивачем доказів до матеріалів справи вбачається, що позивач під час здійснення розрахунків за завдану відповідачем майнову шкоду посилався на оголошення про з інтернет-сайту OLX, згідно якого вартість цуценяти чистокровної породи «мальтезе», становить суму в розмірі 82 846 грн.
Відповідно до копії звіту про оцінку визначення розміру завданого збитку для його відшкодування ТОВ "Експертна оцінка майнових прав" та щенячої картки вбачається, що вартість збитку складає 50400,00 грн.
Оскільки копії звіту про оцінку визначення розміру завданого збитку для його відшкодування ТОВ "Експертна оцінка майнових прав" подано представником позивача до суду 11 лютого 2025 року, а справу призначено до судового розгляду відповідно до ухвали Яготинського районного суду Київської області від 13 лютого 2025 року, тобто даний доказ подано під час перебування справи на стадії підготовчого засідання, тому доводи представника відповідача щодо подачі даного доказу поза межами встановлених строків ЦПК України не знайшли свого підтвердження з огляду на викладене.
Крім цього, з копії сертифіката суб'єкта оцінічної діяльності вбачається, що він має спеціалізацю в межах напрямки оцінки «1.7 Оцінка рухомих речей, крім таких, які віднесені до машин, обладнання, колісних транспоттних засобів, літальних апаратів, судноплавних засобів та тих, що становлять культурну цінність», тому з огляду на викладене відсутні підстави вважати щодо дану оцінку завданого збитку проведене без правових на те підстав.
Згідно частини 1 статті 23 Цивільного кодексу України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
Відповідно до п.п 2, 3 ч. 2 вищезазначеної статті, моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна.
Відповідно до пункту 3 Постанови Пленуму Верховного суду України № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31.03.1995 під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
Розмір відшкодування моральної шкоди позивачу визначається залежно від характеру правопорушення, глибини його фізичних та душевних страждань, пов'язаних з противоправною поведінкою щодо нього та страждань у зв'язку із пошкодженням майна, ступеня вини відповідача, який завдав шкоду.
У п. 9 Постанови Пленум Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди звернув увагу, що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення), та з урахуванням інших обставин. Зокрема, суд враховує стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих та виробничих стосунках, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. Визначаючи розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди, суд повинен наводити в рішенні відповідні мотиви.
Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірним рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності вини.
Загальною підставою деліктної відповідальності є протиправне, шкідливе, винне діяння заподіювача шкоди (цивільне правопорушення).
Складовими елементами шкоди є: протиправна поведінка особи; настання шкоди; причинний зв'язок між протиправною поведінкою та настанням шкоди; вина завдавача шкоди.
Відсутність хоча б одного з наведених складових елементів шкоди виключає склад цивільного правопорушення, і, як наслідок, настання юридичної відповідальності.
В даній ситуації, яка склалася між сторонами, наявні всі складові елементи шкоди завданої відповідачу, оскільки, відповідач був визнаний винним у неналежному утриманні собаки, що призвело до факту знищення собаки позивача ОСОБА_1 та притягнуто відповідача до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 154 КУпАП з накладенням стягнення у вигляді штрафу на користь держави у розмірі 1700 гривень.
У зв'язку з тим, що факт нанесення матеріальної шкоди підтверджений матеріалами справи саме в розмірі 50400 гривень, відповідно до звіту про оцінку визначеного розміру завданого збитку, та виходячи з принципу справедливості, добросовісності та розумності (п.6 ч. 1 ст. 3 Цивільного кодексу України), суд вважає, що вимога про стягнення моральної шкоди з врахуванням душевних страждань позивача, її сприйняття домашнього улюбленця як члена сім'ї, її прив'язаності до даного домашнього улюбленця, підлягає задоволенню, в розмірі 25000 гривень, тому з огляду на викладене позовні вимоги підлягають до часткового задоволення.
Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Отже, з відповідача підлягають стягненню в дохід держави 1211,20 гривень судового збору.
Керуючись ст.ст.3, 15,16,22,23,1166,1167 Цивільного кодексу України, ст.ст. 2,10,49,76-81,89,209, 263-265, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду в розмірі 50 400 (п'ятдесят тисяч чотириста) гривень та моральну шкоду у розмірі 25 000 (двадцять п'ять тисяч) гривень.
Стягнути з ОСОБА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 сплачений нею судовий збір у розмірі 847 (вісімсот чотири) гривні 84 (вісімдесят чотири) копійки.
Стягнути з ОСОБА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 на користь держави судовий збір у розмірі 1211 (одна тисяча одинадцять) гривень 20 (двадцять) копійок.
Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня проголошення повного рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, після проголошення повного рішення 27 жовтня 2025 року, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення виготовлено 27.10.2025 року.
Суддя Кисіль О. А.