П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
27 жовтня 2025 р.м. ОдесаСправа № 420/9061/25
Головуючий в 1 інстанції: Хлімоненкова М.В.. Дата і місце ухвалення: 20.08.2025р., м. Одеса
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді: Бойка А.В.,
суддів: Єщенка О.В.,
Шевчук О.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 20 серпня 2025 року у справі №420/9061/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, Головного управління Пенсійного фонду в Черкаській області про визнання протиправним та скасування рішення та зобов'язання вчинити дії,-
У березні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду першої інстанції з позовом, в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 27.09.2024 року №232350007721 про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах ОСОБА_1 ;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 № 4112 від 20.09.2024 року про призначення йому пенсії за віком на пільгових умовах, прийнявши рішення про призначення ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2, зарахувавши до його пільгового стажу за Списком № 2 та загального страхового стажу періоди роботи з 22.07.1985 по 21.10.1985, з 29.02.1988 по 25.07.1988, з 03.08.1988 по 09.09.1996, з 03.09.1996 по 14.02.1997, з 11.03.1997 по 18.08.1997, з 01.09.1997 по 01.02.1999, з 02.10.2000 по 31.12.2003, з 01.01.2004 по 15.03.2004, з 17.03.2004 по 30.05.2008 та врахувавши заробітну плату за ці періоди.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 20 серпня 2025 року позов задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано Рішення про відмову в призначення пенсії за віком №232350007721, прийняте 27.09.2024 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період роботи 01.09.1997 по 01.02.1999, зарахувати до пільгового стажу, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, періоди роботи з 22.07.1985 по 21.10.1985, з 29.02.1988 по 25.07.1988, з 03.08.1988 по 09.09.1996, з 03.09.1996 по 14.02.1997, з 11.03.1997 по 18.08.1997, з 01.09.1997 по 01.02.1999, з 02.10.2000 по 31.12.2003, з 01.01.2004 по 15.03.2004, з 17.03.2004 по 30.05.2008 згідно трудової книжки НОМЕР_1 від 22.07.1985, та повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 27.09.2024 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог, Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області подало апеляційну скаргу, обґрунтовану посиланням на не правильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт зазначив, що відсутні підстави для врахування до страхового стажу періоду роботи з 01.09.1997 року по 01.02.1999 року оскільки відсутні назва підприємства при прийнятті на роботу.
Крім того, апелянт зазначив, що право на призначення пенсії на пільгових умовах не можливо визначити, оскільки не виконані умови згідно пункту 20 постанови №637, а саме: відсутні уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників згідно Додатку №5 до постанови №637 та накази про результати проведення атестацій робочого місця.
Зважаючи на зазначене апелянт просив суд скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити позивачу у задоволенні позову.
Справа призначена до розгляду у порядку письмового провадження у відповідності до п.3 ч.1 ст.311 КАС України.
Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що подана апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, позивач 20.09.2024 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, відповідно до пункту 2 частини другої статті 114 Закону №1058-IV. Вказана обставина визнана відповідачем у відзиві на позовну заяву.
На час звернення позивача за призначенням пенсії йому виповнилося 57 років.
За принципом екстериторіальності указана заява була розглянута Головним управлінням ПФУ в Одеській області.
27.09.2024 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області було прийнято рішення №232350007721 про відмову у призначенні пенсії, у якому зазначено, що пенсійний вік визначений статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» становить 60 років. Вік заявника 57 років. Необхідний страховий стаж статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» становить 34 роки. Страховий стаж заявника становить 36 років 10 місяців 12 днів. За результати розгляду документів, доданих до заяви не зараховано період роботи з 01.09.1997 по 01.02.1999, згідно трудової книжки серії НОМЕР_1 від 22.07.1985, оскільки відсутня назва підприємства при прийнятті на роботу.
Також в оскаржуваному рішенні вказано додатковий коментар: при розгляді документів встановлено, що згідно трудової серії НОМЕР_1 від 22.07.1985 заявник працював на роботах із шкідливими і важкими умовами праці визначений пунктом 2 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Необхідний пільговий стаж визначений пунктом 2 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (Список №2) становить 12 років 06 місяців. Особам які мають не менше половину стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи чоловікам. Право на призначення пенсії на пільгових умовах не можливо визначити, оскільки не виконанні умови згідно пункту 20 постанови КМУ від 12.08.1993№ 637 «Про затвердження Порядку підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній» (далі Постанова КМУ № 637), а саме: відсутні уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників згідно Додатку № 5 до постанови КМУ№ 637, та накази про результати проведення атестацій робочого місця.
Вважаючи рішення відповідача від 27.09.2024 року про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах протиправним, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції дійшов висновку, що позивач має право на зарахування до страхового стажу періоду роботи з 01.09.1997 по 01.02.1999 на посаді газоелектрозварювальника у підприємця ОСОБА_2 та має право на зарахування періодів роботи з 22.07.1985 по 21.10.1985, з 29.02.1988 по 25.07.1988, з 03.08.1988 по 09.09.1996, з 03.09.1996 по 14.02.1997, з 11.03.1997 по 18.08.1997, з 01.09.1997 по 01.02.1999, з 02.10.2000 по 31.12.2003, з 01.01.2004 по 15.03.2004, з 17.03.2004 по 30.05.2008 до свого пільгового стажу, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.
Колегія суддів суду апеляційної інстанції погоджується з такими висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.
Відповідно до ст.9 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року №1058-IV (далі Закон №1058-IV) відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності; пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Згідно ст.24 Закону №1058-IV, страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
За приписами ч.1 статті 114 Закону №1058-IV право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
Згідно п.п.2 ч.2 ст.114 Закону №1058-IV працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Аналогічні за своїм змістом положення визначено п.«б» ч.1 ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Згідно з п.1.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року №22-1 (далі - Постанова №22-1) заява про призначення, перерахунок пенсії, поновлення, переведення з одного виду пенсії на інший (Заява про призначення/перерахунок пенсії - додаток 1) […] подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України (далі - орган, що призначає пенсію).
Документи, необхідні для перерахунку пенсії, наведені в розділі ІІ Порядку №22-1.
Згідно з абзацом першим підпункту 2 пункту 2.1 розділу ІІ Порядку №22-1, до заяви додаються документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637. За періоди роботи після впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування орган, що призначає пенсію, додає індивідуальні відомості про застраховану особу з реєстру застрахованих осіб за формою згідно з додатком 4 до Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 18 червня 2014 року №10-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 08 липня 2014 року за №785/25562 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 27 березня 2018 року №8-1), а у разі необхідності - за формою згідно з додатком 3 до Положення.
Відповідно до підпункту 5 пункту 2.1 розділу ІІ Порядку №22-1, документи, які підтверджують право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах:
- довідка про підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній відповідно до пункту 20 Порядку підтвердження наявного стажу роботи (у випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах згідно з пунктами 1-6, 8 частини другої, частиною третьою статті 114 Закону та пунктом 23 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону);
- документи про проведення атестації робочих місць за умовами праці відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 01 серпня 1992 року № 442 «Про Порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці» (для зарахування до стажу, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, періодів роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 або із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, після 21 серпня 1992 року).
Відповідно до ч.1 ст.48 Кодексу Законів про працю України - трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.
Згідно із ст.62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» №1788-XII від 05.11.1991 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Такий порядок затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 (далі - Порядок №637), у розумінні пунктів 1, 2 якого, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.
Згідно з пунктом 20 Порядку №637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального стажу роботи приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5). У довідці повинно бути вказано періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до яких включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка, в тому числі виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій.
Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 року №383 затверджено Порядок застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, пунктом 3 якого передбачено, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 р. та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992 р.
Згідно п.10 Порядку №383 для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993р. №637.
З наведених положень вбачається, що необхідність подання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації виникає лише у разі відсутності трудової книжки або необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення.
Так, з матеріалів справи, а саме трудової книжки позивача серії НОМЕР_1 від 22.07.1985 вбачається що позивач у період з 1985 по 2008 рік був зайнятий на наступних роботах:
- з 22.07.1985 по 21.10.1985 - на посаді електрозварника ручного зварювання 2 розряду на Чорноморському судобудівному заводі м. Миколаєва;
- з 29.02.1988 по 25.07.1988 - на посаді електрозварника ручного зварювання 3 розряду на Чорноморському судобудівному заводі м. Миколаєва;
- з 03.08.1988 по 09.09.1996 - на посаді газооелектрозварника 3 розряду, а потім 4 розряду - на птахофабриці «ПЕРЕМОГА»;
- з 03.09.1996 по 14.02.1997 - на посаді електрогазозварника 4 розряду в ТОВ «Виробничо-комерційна фірма «МЕНЕДЖЕР-К»;
- з 11.03.1997 по 18.08.1997 - на посаді електрогазозварника в ТОВ "Виробничо-комерційна фірма «МЕНЕДЖЕР-К»;
- з 01.09.1997 по 01.02.1999 - на посаді газоелектрозварювальника у підприємця ОСОБА_2 ,;
- з 02.10.2000 по 31.12.2003 - на посаді електрозварювальника 5 розряду в СТОВ «ВІКТОРІЯ»;
- з 01.01.2004 по 15.03.2004 - на посадах газоелектрозварювальника підрозділів ДП «ПЕРЕМОГА НОВА»;
- з 17.03.2004 по 30.05.2008 - на посаді електрогазозварника 5 розряду Будищанського ДОЦ ВП «ЧЕРКАСИЕНЕРГОРЕМОНТ» ВАТ «ЧЕРКАСИОБЛЕНЕРГО».
Так, з оскаржуваного рішення вбачається, що період роботи з 01.09.1997 по 01.02.1999 на посаді газоелектрозварювальника у підприємця ОСОБА_2 , не був зарахований до страхового стажу (відповідно і до пільгового) оскільки відсутня назва підприємства при прийнятті на роботу.
У вказаний період порядок ведення трудових книжок був визначений Інструкцією, затвердженою Наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України 29.07.93 №58, відповідно до п.1 якої, трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.
Трудові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють на підприємстві, в установі, організації (далі - підприємство) усіх форм власності або у фізичної особи понад п'ять днів, у тому числі осіб, які є співвласниками (власниками) підприємств, селянських (фермерських) господарств, сезонних і тимчасових працівників, а також позаштатних працівників за умови, якщо вони підлягають державному соціальному страхуванню.
Згідно п.2.4 Інструкції №58 усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).
Крім того, як вбачається із ст.2 Закону України «Про підприємництво» в редакції чинній у спірний період, суб'єктами підприємницької діяльності (підприємцями) можуть бути, зокрема, громадяни України.
Таким чином, роботодавцем позивача у вказаний період було не підприємство, а суб'єкт підприємницької діяльності підприємець ОСОБА_2 , який здійснив відповідні записи в трудовій книжці: №15 - про прийом на роботу на підставі заяви та трудової угоди від 01.09.1997 та №16 - про звільнення за власним бажанням на підставі заяви від 01.02.1999.
Вказані записи містять дату їх вчинення, відомості про виконувану роботу, підстави для внесення записів а також засвідченні підписами та печатками роботодавця.
За таких обставин, посилання на відсутність назви підприємства хибним, а отже, підстави для не зарахування вказаного до страхового стажу відсутні.
Щодо періодів роботи з 22.07.1985 по 21.10.1985, з 29.02.1988 по 25.07.1988, з 03.08.1988 по 09.09.1996, з 03.09.1996 по 14.02.1997, з 11.03.1997 по 18.08.1997, з 01.09.1997 по 01.02.1999, з 02.10.2000 по 31.12.2003, з 01.01.2004 по 15.03.2004, з 17.03.2004 по 30.05.2008 та підстав для їх зарахування до пільгового стажу судова колегія зазначає наступне.
Так, відповідно до постанови Ради Міністрів СРСР від 22 серпня 1956 року «Про затвердження списків виробництв, цехів, професій та посад, робота в яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах та у пільгових розмірах» розділом ХХХІІ «Загальні професії» передбачені посади: газозварники та їх підручні; електрозварники та їх підручні.
Надалі, постановою Кабінету Міністрів України від 26.01.1991 року №10 «Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах» затверджено Список N 2, розділом ХХХІІІ «Загальні професії» якого передбачені посади: газозварники; електрогазозварники, зайняті на різанні і ручному зварюванні, на напівавтоматичних машинах, а також на автоматичних машинах із застосуванням флюсів, що містять шкідливі речовини не нижче 3 класу небезпеки; електрозварювальники на автоматичних і напівавтоматичних машинах, зайняті зваркою в середовищі вуглекислого газу, на роботах з застосуванням флюсів, що містять шкідливі речовини не нижче 3 класу небезпеки, а також на напівавтоматичних машинах; електрозварники ручного зварювання.
Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників з шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 №162 розділом ХХХІІІ «Загальні професії» передбачені посади: газозварники; електрогазозварники, зайняті на різанні і ручному зварюванні, на напівавтоматичних машинах, а також на автоматичних машинах із застосуванням флюсів, що містять шкідливі речовини не нижче 3 класу небезпеки; електрозварювальники на автоматичних і напівавтоматичних машинах, зайняті зваркою в середовищі вуглекислого газу, на роботах з застосуванням флюсів, що містять шкідливі речовини не нижче 3 класу небезпеки, а також на напівавтоматичних машинах; електрозварники ручного зварювання.
Також, Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників з шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 №36 розділом ХХХІІІ «Загальні професії» передбачені посади електрогазозварники, зайняті різанням та ручним зварюванням, на напівавтоматичних машинах, а також автоматичних машинах із застосуванням флюсів, що містять шкідливі речовини не нижче 3 класу небезпеки; електрозварники на автоматичних та напівавтоматичних машинах, зайняті зварюванням у середовищі вуглекислого газу, на роботах із застосуванням флюсів, що містять шкідливі речовини не нижче 3 класу небезпеки, а також на напівавтоматичних машинах; електрозварники ручного зварювання.
З наведених вище обставин вбачається, що трудова книжка містить належним чином здійснені записи про періоди трудової діяльності позивача на посадах, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах. Тому доводи відповідача ГУ ПФУ в Одеській області, викладене в оскаржуваному рішенні, про невиконання умов пункту 20 Порядку №637, а саме, відсутності уточнюючих довідок підприємств, установ, організацій згідно Додатку №5 до постанови КМУ №637, є необґрунтованими.
Як стверджує апелянт, зазначені вище періоди роботи не підлягають врахуванню до пільгового стажу, оскільки позивачем не надано наказів про результати атестації робочих місць.
Постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 року №442 «Про Порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці» затверджено Порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці, відповідно до п.п.1-4 якого атестація робочих місць за умовами праці проводиться на підприємствах і організаціях незалежно від форм власності й господарювання, де технологічний процес, використовуване обладнання, сировина та матеріали є потенційними джерелами шкідливих і небезпечних виробничих факторів, що можуть несприятливо впливати на стан здоров'я працюючих, а також на їхніх нащадків як тепер, так і в майбутньому.
Основна мета атестації полягає у регулюванні відносин між роботодавцем і працівниками у галузі реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільгове пенсійне забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.
Атестація проводиться згідно з цим Порядком та методичними рекомендаціями щодо проведення атестації робочих місць за умовами праці, що затверджуються Мінсоцполітики і МОЗ.
Атестація проводиться атестаційною комісією, склад і повноваження якої визначаються наказом по підприємству, організації, в строки, передбачені колективним договором, але не рідше ніж один раз на п'ять років.
Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства, організації.
Таким чином, атестація робочого місця є важливим запобіжником порушень у забезпеченні належних умов праці на підприємствах, в організаціях та установах. Проте, розуміючи положення пункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» - «за результатами атестації робочих місць» як обмежувальний захід при призначенні пільгової пенсії, держава покладає відповідальність за непроведення атестації, та відповідно, надмірний тягар, на пенсіонера (позивача у цій справі).
Велика Палата Верховного Суду у рішенні від 19.02.2020 у справі №520/15025/16-а, сформулювала правовий висновок, згідно з яким особи, які зайняті на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком, але з вини власника на таких підприємствах не було проведено атестацію робочого місця, мають право на зарахування стажу роботи на таких посадах до спеціального стажу, необхідного для призначення пенсії за віком на пільгових умовах Списком №2. При цьому, на працівника, зайнятого на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, не можна покладати відповідальність за непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць за умовами праці. Непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємств або уповноваженим ним органом не може позбавляти громадян їх конституційного права на соціальний захист, у тому числі щодо надання пенсій за віком на пільгових умовах. Контроль за додержанням підприємствами правил проведення атестації робочих місць за умовами праці покладається на відповідні повноважні державні контролюючі органи, зокрема Держпраці.
В подальшому такі висновки Великої Палати Верховного Суду неодноразово враховано Верховним Судом, зокрема, у постановах від 26.03.2021р. по справі №562/2103/16-а, від 08.09.2022р. по справі №200/8337/20-а, від 25.05.2022р. по справі №560/5334/20, від 18.02.2022р. по справі №360/4639/20.
Отже, неможливо перекладати на позивача відповідальність за відсутність певних документів товариства щодо проведення атестації його робочого місця.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо протиправності рішення Головного управління ПФУ в Одеській області №2322350007721 від 27.09.2024 року та наявності підстав для зарахування до страхового стажу періоду роботи з 01.09.1997 по 01.02.1999 на посаді газоелектрозварювальника у підприємця ОСОБА_2 та періодів роботи з 22.07.1985 по 21.10.1985, з 29.02.1988 по 25.07.1988, з 03.08.1988 по 09.09.1996, з 03.09.1996 по 14.02.1997, з 11.03.1997 по 18.08.1997, з 01.09.1997 по 01.02.1999, з 02.10.2000 по 31.12.2003, з 01.01.2004 по 15.03.2004, з 17.03.2004 по 30.05.2008 до пільгового стажу позивача, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.
На підставі викладеного у сукупності колегія суддів доходить висновку, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та постановлено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, а тому підстав для її задоволення та скасування рішення суду першої інстанції колегія суддів не вбачає.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та постановлено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому, відповідно до ст.316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Враховуючи, що дана справа, у відповідності до п.6 ч.6 ст.12 КАС України, є справою незначної складності, тому рішення суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції, відповідно до ч.5 ст.328 КАС України, в касаційному порядку оскарженню не підлягають.
Керуючись ст.ст. 308, 311, ст.315, ст.ст. 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 20 серпня 2025 року залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, встановлених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України.
Суддя-доповідач А.В. Бойко
Судді О.А. Шевчук О.В. Єщенко.