іменем України
(заочне)
Справа №377/532/25
Провадження №2/377/375/25
28 жовтня 2025 року Славутицький міський суд Київської області у складі: головуючої - судді Теремецької Н.Ф., за участю секретаря судового засідання - Кононової Н.О., за відсутності учасників справи, розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Славутичі в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Комунального підприємства «Управління житлово-комунального господарства» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води, інфляційних втрат, трьох процентів річних та пені,-
09 червня 2025 року до суду з позовною заявою звернувся позивач, в якій, з урахуванням поданої заяви про збільшення розміру позовних вимог від 23 вересня 2025 року, посилаючись на статті 7, 9, 13, 26 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» № 1875-IV від 03.10.2014, статті 5, 7, 9, 10, 12-14 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» № 2189- VIII від 09.11.2017, статті 11, 16, 205, 319, 322, 509, 526, 530, 625, 629, 634, 641-642, 901, 903 ЦК України, статті 19, 25 Закону України «Про теплопостачання», просить:
- стягнути з відповідачів на його користь заборгованість за послуги з постачання теплової енергії в розмірі 75 693,94 гривень в наступному порядку: із ОСОБА_1 - 37 846,97 гривень; із ОСОБА_2 - 37 846,97 гривень;
- стягнути із ОСОБА_1 на його користь заборгованість за послуги з постачання гарячої води в розмірі 5 531,10 гривень;
- стягнути з відповідачів на його користь інфляційні втрати за послуги з постачання теплової енергії в розмірі 10 500,08 гривень в наступному порядку: із ОСОБА_1 - 5 250,04 гривень; із ОСОБА_2 - 5 250,04 гривень;
- стягнути з відповідачів на його користь три проценти річних за послуги з постачання теплової енергії в розмірі 2 891,95 гривень в наступному порядку: із ОСОБА_1 - 1 445,97 гривень; із ОСОБА_2 - 1 445,98 гривень;
- стягнути з відповідачів на його користь пеню за послуги з постачання теплової енергії в розмірі 3 350,81 гривень в наступному порядку: із ОСОБА_1 - 1 675,41 гривень; із ОСОБА_2 - 1 675,40 гривень;
- стягнути із ОСОБА_1 на його користь інфляційні втрати за послуги з постачання гарячої води в розмірі 1 442,97 гривень;
- стягнути із ОСОБА_1 на його користь три проценти річних за послуги з постачання гарячої води в розмірі 402,45 гривень;
- стягнути із ОСОБА_1 на його користь пеню за послуги з постачання гарячої води в розмірі 102,99 гривень;
- стягнути з відповідачів на його користь понесені судові витрати по оплаті судового збору в сумі 3 028 гривень.
Позов обґрунтовується тим, що КП «УЖКГ» з 01.11.2014 є виконавцем послуг з постачання теплової енергії, постачання гарячої води. Квартира АДРЕСА_1 належить на праві спільної часткової власності ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину № 764, виданого 19 серпня 2021 року Славутицькою міською державною нотаріальною конторою Київської області, розмір частки 1/2, і ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право на спадщину № 588, виданого 22 серпня 2020 року Славутицькою міською державною нотаріальною конторою Київської області, розмір частки 1/2, та забезпечена технічною можливістю фактично отримувати/споживати комунальні послуги, оскільки вказаний будинок підключений до загальноміських систем з постачання теплової енергії та постачання гарячої води. Такі послуги вказаній квартирі надавалися постійно за тарифами, які встановлені уповноваженими органами. КП «УЖКГ» дізналося про факт прийняття спадщини ОСОБА_1 та ОСОБА_2 лише 07 травня 2025 року після отримання відповідної інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, відтак позивачем дотримані вимоги частини 3 статті 1281 ЦК України щодо строку пред'явлення вимог до спадкоємців. Відповідачі від надання зазначених послуг не відмовлялися, будь-яких актів-претензій щодо неналежної якості послуг або відсутності послуг не надсилали. Відповідачі споживали надані позивачем послуги, частково здійснювали оплату наданих послуг, тим самим здійснюючи дії, які відповідно до частини другої статті 642 ЦК України є прийняттям запропонованого договору. Таким чином, шляхом фактичного споживання послуг і часткової сплати за надані послуги співвласники вказаного житлового приміщення: ОСОБА_2 , ОСОБА_1 приєдналися до умов договору, який діяв на дату виникнення спірних правовідносин і до 01.11.2021. З 01 листопада 2021 року відповідно до статей 13, 14 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017 № 2189-VІІІ набули чинності публічні договори приєднання про надання послуг з постачання теплової енергії та про надання послуг з постачання гарячої води, розміщені КП «УЖКГ», як виконавцем послуг з постачання теплової енергії та гарячої води, на офіційному веб-сайті підприємства https://www.ugkg-slavutich.org.ua/publichni-dogovori-priєdnannya/. З аналізу платежів за надані послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води за вказаною адресою за абонентським номером № НОМЕР_1 за період з 01 листопада 2019 року по 31 січня 2025 року вбачається, що станом на 01 лютого 2025 року наявна несплачена заборгованість, яка становить 72 466 гривень 83 копійки, що свідчить про неналежне виконання відповідачами прийнятих на себе зобов'язань. На підставі частини другої статті 625 ЦК України та у зв'язку з несплатою протягом тривалого періоду суми заборгованості за житлово-комунальні послуги відповідачами позивачем було здійснено нарахування інфляційних втрат, три проценти річних та пені. В зв'язку з тим, що відповідачами: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 зобов'язання порушуються, то у позивача виникло право вимоги і право на судовий захист у вигляді звернення до суду з позовною заявою про примусове стягнення з відповідачів заборгованості по оплаті наданих позивачем послуг, інфляційних втрат, трьох процентів річних та пені (том 1 а. с. 3-8, 133-137).
Ухвалою судді від 30 червня 2025 року прийнято позовну заяву до розгляду і відкрито провадження у справі, визначено розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 25 серпня 2025 року (том 1 а. с. 90-92).
Ухвалою суду від 25 серпня 2025 року оголошено перерву у підготовчому засіданні до 11 вересня 2025 року на підставі пункту 4 частини п'ятої статті 198 ЦПК України. Вказаною ухвалою суду за клопотанням представника позивача витребувано із Управління надання адміністративних послуг виконавчого комітету Славутицької міської ради Вишгородського району Київської області інформацію про зареєстрованих осіб за адресою: АДРЕСА_2 , за період з листопада 2019 року по січень 2025 року (том 1 а. с. 101-103).
Ухвалою суду від 11 вересня 2025 року оголошено перерву у підготовчому засіданні до 24 вересня 2025 року на підставі пункту 4 частини п'ятої статті 198 ЦПК України. Вказаною ухвалою суду було приєднано до матеріалів справи інформацію № 15-08/1437 від 28.08.2025 про зареєстрованих осіб за адресою: АДРЕСА_2 , за період з листопада 2019 року по січень 2025 року, яка надійшла 01 вересня 2025 року до суду від Управління надання адміністративних послуг виконавчого комітету Славутицької міської ради Вишгородського району Київської області на виконання ухвали суду від 25 серпня 2025 року, а також за клопотанням представника позивача витребувано від Славутицького відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Вишгородському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Повний витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (том 1 а. с. 115-117).
Ухвалою суду від 24 вересня 2025 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 07 жовтня 2025 року. Вказаною ухвалою суду приєднано до матеріалів справи Повний витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження № 00053650328 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який надійшов 18 вересня 2025 року до суду від Славутицького відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Вишгородському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) на виконання ухвали суду від 11 вересня 2025 року та заяву про збільшення розміру позовних вимог, а також за клопотанням представника позивача витребувано від Славутицького міського суду Київської області матеріали цивільної справи № 377/481/21, провадження № 2/377/306/21 за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Орган опіки та піклування в особі виконавчого комітету Славутицької міської ради Вишгородського району Київської області, про усунення перешкод у здійсненні прав власника нерухомого майна шляхом визначення порядку користування житловим приміщенням, для огляду в судовому засіданні (том 1 а. с. 177-180).
Ухвалою суду від 07 жовтня 2025 року судовий розгляд справи було відкладено на 24 жовтня 2025 року на підставі частини четвертої статті 223 ЦПК України (том 1 а. с. 189-191).
Позивач свого представника у призначене судове засідання не направив, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином, в матеріалах справи знаходиться клопотання від виконавчого директора Позняка А.В., в якому він просив розглянути справу без присутності представника позивача, задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, проти заочного розгляду справи не заперечував (том 1 а. с. 99).
Відповідач ОСОБА_2 повторно в призначене судове засідання не з'явилася, про дату, час та місце судового засідання повідомлена належним чином в порядку, передбаченому частиною 11 статті 128 ЦПК України. Відзив на позовну заяву відповідач не надіслала, причини неявки суд не повідомила.
Відповідач ОСОБА_1 повторно в призначене судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлявся належним чином в порядку, передбаченому статтями 128-130 ЦПК України, за адресою зареєстрованого місця проживання, проте конверт із судовою повісткою та доданими документами повернувся до суду не врученим з поштовою відміткою причини повернення «адресат відсутній за вказаною адресою». У такому випадку відповідач ОСОБА_1 , якому адресовано судову повістку разом із доданими документами за зареєстрованим місцем проживання, вважається належним чином повідомленим про дату, час і місце судового засідання відповідно до частини восьмої статті 128 ЦПК України. Відзив на позов відповідач до суду не направив. Причини неявки суд не повідомив.
За наявності умов, передбачених статтями 280-282 ЦПК України, відповідно до ухвали суду від 24 жовтня 2025 року суд ухвалив заочне рішення у справі.
Згідно з частиною другою статті 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
З огляду на викладене, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Відповідно до висновку, викладеного у постанові Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 05 вересня 2022 року у справі №1519/2-5034/11, та частин четвертої, п'ятої статті 268 ЦПК України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.
Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Дослідивши матеріали справи, оглянувши матеріали цивільної справи № 377/481/21, провадження № 2/377/306/21, суд дійшов до висновку про задоволення позовних вимог з наступних підстав.
Судом з матеріалів цивільної справи № 377/481/21, провадження № 2/377/306/21 встановлено, що індивідуальний житловий будинок (окреме домоволодіння), реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 358569232115, розташований за адресою: АДРЕСА_2 , належав на праві приватної власності ОСОБА_4 : 1/3 частка на підставі свідоцтва про право власності на житло б/н, виданого 09.02.1994 ВП «Чорнобильська АЕС» та 2/3 частки на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом № 762, виданого 13.05.2014 Славутицькою міською державною нотаріальною конторою Київської області, що підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна № 220320350 від 14.08.2020 року. Згідно із свідоцтвом про смерть, виданого 05 лютого 2020 року Славутицьким міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , помер ІНФОРМАЦІЯ_3 у місті Славутичі, Київської області, Україна, про що 05 лютого 2020 року складено відповідний актовий запис № 16. 22 серпня 2020 року ОСОБА_2 було видано свідоцтво про право на спадщину за законом № 588 на 1/2 частку індивідуального житлового будинку (окреме домоволодіння), розташованого за адресою: АДРЕСА_2 . 19 серпня 2021 року відповідачу ОСОБА_1 було видано свідоцтво про право на спадщину за законом № 764 на 1/2 частку індивідуального житлового будинку (окреме домоволодіння) розташованого за адресою: АДРЕСА_2 .
Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна від 07.05.2025 за № 425726187 індивідуальний житловий будинок (окреме домоволодіння), реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 358569232115, розташований за адресою: АДРЕСА_2 належить на праві приватної спільної часткової власності: ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину № 764, виданого 19.08.2021 Славутицькою міською державною нотаріальною конторою Київської області, розмір частки 1/2, ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право на спадщину № 588, виданого 22.08.2020 Славутицькою міською державною нотаріальною конторою, розмір частки складає 1/2 (том 1 а. с. 10).
За нормою статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Згідно із статтею 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Частиною другою статті 1220 ЦК України визначено, що часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу).
Відповідно до частини першої статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
В частині першій статті 1269 ЦК України зазначено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.
Згідно із статтею 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є майно та/або майнові права, які обтяжені, та/або нерухоме майно та інше майно, щодо якого здійснюється державна реєстрація, зобов'язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах - до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на таке майно.
Якщо спадщину прийняло кілька спадкоємців, свідоцтво про право на спадщину видається на ім'я кожного з них, із зазначенням імені та частки у спадщині інших спадкоємців.
Спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Якщо спадщину прийняло кілька спадкоємців, свідоцтво про право на спадщину видається кожному з них із визначенням імені та часток у спадщині інших спадкоємців. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину (стаття 1296 ЦК України).
Аналіз вказаних норм права свідчить про те, що спадкоємець, який у встановленому законом порядку прийняв спадщину, є її власником з часу її відкриття, а документом для підтвердження права власності на спадкове майно є свідоцтво на спадщину, отримане в установленому законодавством порядку. Відсутність реєстрації права власності відповідно до Закону України «Про реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» не зумовлює позбавлення особи прав користування та володіння належним їй на праві власності майном. У спадкоємця, який в установленому законом порядку прийняв спадщину, права володіння та користування спадковим майном виникають з часу відкриття спадщини.
Вказана правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 06 грудня 2021 року у справі № 554/5912/19-ц.
Відповідно до пункту 10 частини 1 постанови Верховної Ради України «Про утворення та ліквідацію районів» № 807-ІХ від 17.07.2020 у Київській області утворено Вишгородський район (з адміністративним центром у місті Вишгород) у складі територій Вишгородської міської, Димерської селищної, Іванківської селищної, Петрівської сільської, Пірнівської сільської, Поліської селищної, Славутицької міської територіальних громад, затверджених Кабінетом Міністрів України.
Згідно з пунктом 1 рішення № 628-13-VIII Славутицької міської ради Вишгородського району Київської області від 25.07.2022, перейменовано об'єкти топоніміки міста Славутича, зокрема, Невський квартал перейменовано на Деснянський квартал.
Таким чином, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , відповідачі у справі, набули право власності на спадкове майно, у вигляді 1/2 індивідуального житлового будинку (окреме домоволодіння) кожний, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 358569232115, розташований за адресою: АДРЕСА_2 , з моменту відкриття спадщини, а саме з 04 лютого 2020 року.
Відповідно до частини першої статті 1281 ЦК України спадкоємці зобов'язані повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо їм відомо про його борги, та/або якщо вони спадкують майно, обтяжене правами третіх осіб.
За змістом частини другої вказаної статті кредиторові спадкодавця належить пред'явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, не пізніше шести місяців з дня одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину на все або частину спадкового майна незалежно від настання строку вимоги.
Як зазначено у частині третій цієї статті, якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину, він має право пред'явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, протягом шести місяців з дня, коли він дізнався про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину.
Частиною першою статті 1281 ЦК України передбачено, що спадкоємці зобов'язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов'язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині.
За положеннями статей 319, 322 ЦК України власність зобов'язує. Власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 355 ЦК України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності. Право спільної власності виникає з підстав, не заборонених законом. Спільна власність вважається частковою, якщо договором або законом не встановлена спільна сумісна власність на майно.
Частиною першою статті 356 ЦК України визначено, що власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.
Відповідно до положень статті 360 ЦК України співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов'язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів (обов'язкових платежів), а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов'язаннями, пов'язаними із спільним майном.
Як вбачається з матеріалів справи, будинок АДРЕСА_2 підключений до загальноміських систем постачання теплової енергії та постачання гарячої води (том 1 а. с. 26).
З інформації № 15-08/1437, виданої 28.08.2025 року Управлінням адміністративних послуг виконавчого комітету Славутицької міської ради Вишгородського району Київської області на виконання ухвали суду від 25 серпня 2025 року, яка надійшла на адресу суду 01 вересня 2025 року, вбачається, що за даними Реєстру Славутицької територіальної громади за адресою: АДРЕСА_2 , за період з листопада 2019 року по січень 2025 року були зареєстровані наступні особи: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , з 12.03.2018 по теперішній час; ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 12.03.2018 по теперішній час; ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з 18.11.1988 по 11.02.2020 (знятий з реєстрації місця проживання у зв'язку зі смертю) (том 1 а. с. 108).
Згідно з Повним витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження № 00053650328, виданого 17 вересня 2025 року Славутицьким відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Вишгородському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), ОСОБА_5 народилася ІНФОРМАЦІЯ_5 у місті Славутич, Київської області, Україна, про що 26 листопада 2015 року складено відповідний актовий запис № 209, батько - ОСОБА_1 , мати - ОСОБА_6 (том 1 а. с. 130-131).
Комунальне підприємство «Управління житлово-комунального господарства» відповідно до частини 4 статті 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», в редакції Закону України № 1198-VII від 10.04.2014, та рішення виконавчого комітету Славутицької міської ради Київської області № 1574-49-VІ від 03.10.2014, як теплопостачальна організація, з 1 листопада 2014 року є виконавцем послуг з централізованого опалення, послуг з централізованого постачання гарячої води (том 1 а. с. 56).
Пунктом 2.1 Статуту КП «УЖКГ» в редакції, затвердженій рішенням Славутицької міської ради 03.03.2023 № 783-17-VІІІ, передбачено, що підприємство створюється з метою надання послуг зі здійснення діяльності з виробництва, транспортування, постачання теплової енергії споживачам та надання послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання, у порядку, встановленому законодавством (том 1 а. с. 43-48).
Постачання теплової енергії позивачем здійснювалося на підставі ліцензії серії АГ № 500119, виданої 01.12.2010 Національною комісією регулювання електроенергетики України, яка відповідно до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 03.11.2015 № 2700, переоформлена на безстрокову, а також ліцензій Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, які видані на постачання теплової енергії та транспортування теплової енергії магістральними і місцевими (розподільчими) тепловими мережами, виробництва теплової енергії розпорядженням голови Київської обласної державної адміністрації № 342 від 26 червня 2017 року (том 1 а. с. 38-42).
Правовідносини, які виникли між сторонами у даній справі, регулюються Цивільним кодексом України, Законом України «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017 № 2189-VІІІ, який введений в дію з 01 травня 2019 року, Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою КМУ від 21 липня 2005 року № 630, які діяли на час виникнення спірних правовідносин, Правилами надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 року № 830, та Правилами надання послуги з постачання гарячої води, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1182.
Відповідно до частини першої статті 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки (частина перша). Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини (пункт 1 частини другої цієї статті).
За змістом частини першої статті 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Згідно з частиною першою статті 641 ЦК України пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття. Пропозицією укласти договір є, зокрема, документи (інформація), розміщені у відкритому доступі в мережі Інтернет, які містять істотні умови договору і пропозицію укласти договір на зазначених умовах з кожним, хто звернеться, незалежно від наявності в таких документах (інформації) електронного підпису.
Відповідно до частин першої і другої статті 642 ЦК України відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною. Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.
Отже, за змістом даних норм відповідь особи про прийняття пропозиції укласти договір - акцепт повинна бути повною і беззастережною. В такому випадку особа, яка зробила пропозицію укласти договір (оферту), у разі беззастережного акцепту цієї пропозиції його адресатом, автоматично стає стороною в договірному зобов'язанні.
За загальним правилом мовчання не є акцептом, якщо інше не випливає із закону, звичаю ділового обороту або з колишніх ділових відносин сторін. Мовчання можна вважати акцептом лише тоді, коли це прямо передбачено договором або законом.
Згідно із статтею 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків. У випадках, встановлених договором або законом, воля сторони до вчинення правочину може виражатися її мовчанням.
Наведені приписи закону свідчать про обов'язковість договору про надання житлово-комунальних послуг для споживача та неможливість останнього відмовитись від укладання договору, а сам договір є укладеним з моменту, коли споживач акцептував пропозицію офертанта повністю та без застережень або у вигляді конклюдентних дій прийняв оферту, або за умови передбачення такого у договорі або законі не висловив заперечень проти договору у формі мовчання.
Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 11 листопада 2019 року у справі № 646/834/17, де скасовуючи судові рішення про відмову у стягненні боргу за надані комунальні послуги та ухвалюючи нове рішення про задоволення позову, Верховний Суд зазначив, що надавач послуг опублікував в газеті у якості пропозиції (оферти) для підписання споживачами публічний договір про надання комунальних послуг, а тому з огляду на те, що відповідач протягом місяця з дня публікації не направив свою письмову відмову укласти договір, то він вважається таким, що прийняв пропозицію позивача про укладення договору. При цьому Верховний Суд керувався тим, що на фізичних осіб покладено законодавчий обов'язок укласти договір та вносити плату за користування послугами, а тому у випадку відсутності прийняття оферти шляхом погодження на укладання договору про надання послуг або конклюдентних дій, які свідчать про прийняття пропозиції, таке прийняття може бути також у вигляді мовчання.
Пунктом 8 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою КМУ від 21 липня 2005 року № 630, які діяли на час виникнення спірних правовідносин, передбачено, що послуги надаються споживачеві згідно з договором, що оформляється на основі типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення.
Як зазначено у пункті 18 вказаних Правил, розрахунковим періодом для оплати послуг, якщо інше не визначено договором, є календарний місяць. Оплата послуг здійснюється не пізніше 20 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом (місяцем), якщо договором не встановлено інший строк.
Типовий договір затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 р. № 630 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 3 вересня 2009 р. № 933), яка діяла на час виникнення спірних правовідносин. Договір про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, який є договором приєднання та розроблений на підставі типового договору і був розміщений на офіційному сайті КП «УЖКГ» (том 1 а. с. 11-14).
Протягом місяця з дня розміщення позивачем на офіційному сайті КП «УЖКГ» http://www.ugkh-slavutich.org.ua/about/dogovir-priednannya-oferta/ договору приєднання (оферта) про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, ОСОБА_4 свою відмову укласти договір про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення у письмовому вигляді не направив, а тому вважається таким, що прийняли пропозицію позивача щодо укладення договору.
01 травня 2019 року набув чинності та був ведений в дію Закон України «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017 № 2189-VІІІ (далі Закон № 2189-VІІІ).
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 5 Закону № 2189-VІІІ до житлово-комунальних послуг належать комунальні послуги - послуги з постачання теплової енергії, постачання гарячої води.
Згідно з частиною першою статті 10 Закону № 2189-VІІІ ціни (тарифи) на житлово-комунальні послуги встановлюються за домовленістю сторін, крім випадків, коли відповідно до закону ціни (тарифи) є регульованими. У такому разі ціни (тарифи) встановлюються уповноваженими законом державними органами або органами місцевого самоврядування відповідно до закону.
Як зазначено у частині першій статті 12 Закону № 2189-VІІІ, надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах.
За змістом частини другої вказаної статті договори про надання житлово-комунальних послуг укладаються відповідно до типових або примірних договорів, затверджених Кабінетом Міністрів України або іншими уповноваженими законом державними органами відповідно до закону. Договори про надання комунальних послуг можуть затверджуватися окремо для різних моделей організації договірних відносин (індивідуальний договір, індивідуальний договір з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем, колективний договір) та для різних категорій споживачів (індивідуальний споживач (співвласник багатоквартирного будинку, власник будівлі, у тому числі власник індивідуального садибного житлового будинку), колективний споживач).
Частиною першою статті 13 Закону № 2189-VІІІ передбачено, що договір про надання комунальної послуги укладається між виконавцем відповідної послуги та споживачем або особою, яка відповідно до договору або закону укладає такий договір в інтересах споживача, або з управителем багатоквартирного будинку з метою постачання електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку.
Відповідно до частини третьої цієї статті договір про надання комунальних послуг укладається строком на один рік. Якщо за один місяць до закінчення зазначеного строку жодна із сторін не повідомить письмово другу сторону про відмову від договору, договір вважається продовженим на черговий однорічний строк.
Згідно з частиною четвертою статті 13 Закону № 2189-VІІІ з пропозицією про укладання договору про надання комунальних послуг або про внесення змін до нього (крім індивідуальних договорів, укладених відповідно до частини п'ятої цієї статті) може звернутися будь-яка сторона, надавши письмово другій стороні проект відповідного договору (змін до нього), складений згідно з типовим договором.
Якщо протягом 30 днів після отримання проекту договору (змін до нього) виконавець комунальної послуги, який одержав проект договору (змін до договору) від споживача (іншої особи, яка відповідно до договору або закону укладає такий договір в інтересах споживача), не повідомив про свою відмову від укладання договору (внесення змін) та не надав своїх заперечень або протоколу розбіжностей до нього і при цьому не припинив надання комунальної послуги цьому споживачу (або в інший спосіб засвідчив свою волю до надання відповідної комунальної послуги споживачу), договір (зміни до нього) вважається укладеним у редакції, запропонованій споживачем (іншою особою, яка відповідно до договору або закону укладає такий договір в інтересах споживача), якщо інше не передбачено цим Законом.
Якщо споживач (інша особа, яка відповідно до договору або закону укладає такий договір в інтересах споживача), який отримав проект договору (змін до нього) від виконавця комунальної послуги, не повідомив протягом 30 днів про свою відмову від укладання договору (внесення змін) та не надав своїх заперечень або протоколу розбіжностей до нього, а вчинив дії, які засвідчують його волю до отримання (продовження отримання) відповідної комунальної послуги від цього виконавця (у тому числі здійснив оплату наданих послуг), договір (зміни до нього) вважається укладеним у редакції, запропонованій виконавцем комунальної послуги, якщо інше не передбачено цим Законом.
Необґрунтована відмова споживача (іншої особи, яка відповідно до договору або закону укладає договір в інтересах споживача) від укладання договору є підставою для припинення в односторонньому порядку виконавцем надання відповідної комунальної послуги такому споживачу.
Відмова будь-якої із сторін від укладання запропонованого другою стороною договору не позбавляє її права звернутися з повторною пропозицією про укладання договору в порядку, визначеному цією частиною.
Як вбачається з частини п'ятої зазначеної статті, публічні договори приєднання про надання комунальних послуг з власниками індивідуальних (садибних) житлових будинків вважаються укладеними, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця послуги такий власник не вчинив дій щодо відключення (відмови) від комунальної послуги. При цьому розміщується повідомлення про місце опублікування тексту договору у загальнодоступних місцях на інформаційних стендах та/або рахунках на оплату послуг.
Згідно з частиною першою статті 14 Закону № 2189-VІІІ за рішенням співвласників багатоквартирного будинку, прийнятим відповідно до закону, з виконавцем відповідної комунальної послуги (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії) укладається договір про надання комунальних послуг, а саме:
1) індивідуальний договір з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем, що укладається кожним співвласником багатоквартирного будинку самостійно, за умови що співвласники прийняли рішення про вибір відповідної моделі організації договірних відносин та дійшли згоди з виконавцем комунальної послуги щодо розміру плати за обслуговування внутрішньобудинкових систем багатоквартирного будинку;
2) колективний договір, що укладається від імені та за рахунок усіх співвласників багатоквартирного будинку управителем або іншою уповноваженою співвласниками особою;
3) договір про надання комунальних послуг з колективним споживачем, що укладається з об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку або іншою юридичною особою, яка об'єднує всіх співвласників такого будинку та в їхніх інтересах укладає відповідний договір.
Співвласники багатоквартирного будинку (об'єднання співвласників багатоквартирного будинку) самостійно обирають одну з моделей організації договірних відносин, визначених цією частиною, за кожним видом комунальних послуг (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії).
У межах одного багатоквартирного будинку дозволяється обрання різних моделей організації договірних відносин за різними видами комунальних послуг.
За змістом частини сьомої вказаної статті до дати обрання співвласниками багатоквартирного будинку однієї з моделей організації договірних відносин, визначених частиною першою цієї статті, та/або досягнення згоди з виконавцем про розмір плати за обслуговування внутрішньобудинкових систем багатоквартирного будинку, що забезпечують надання відповідної комунальної послуги, між виконавцем відповідної комунальної послуги та кожним співвласником укладається публічний договір приєднання відповідно до вимог частини п'ятої статті 13 цього Закону з урахуванням певних особливостей.
Відповідно до пункту 3 розділу VІ Прикінцевих та Перехідних положень Закону № 2189-VІІІ договори про надання комунальних послуг, укладені до введення в дію цього Закону, зберігають чинність на умовах, визначених такими договорами, до дати набрання чинності договорами про надання відповідних комунальних послуг, укладеними за правилами, визначеними цим Законом.
У разі якщо договорами про надання комунальних послуг, укладеними до введення в дію цього Закону, передбачено більш ранній строк їх припинення, такі договори вважаються продовженими на той самий строк і на тих самих умовах.
Таким чином, шляхом фактичного споживання послуг з централізованого опалення, централізованого постачання гарячої води, а також часткової сплати за надані послуги співвласники вказаного житлового приміщення ОСОБА_1 , ОСОБА_2 приєдналися до умов договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, який діяв з 04 лютого 2020 року (дата прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 ) і до 01.11.2021, а ОСОБА_4 приєднався до умов договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, який діяв станом на дату виникнення спірних правовідносин і до 04 лютого 2020 року (дата смерті ОСОБА_4 ), за яким КП «УЖКГ» зобов'язалося своєчасно надавати споживачеві відповідної якості послуги з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, а вони зобов'язалися своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, передбачених договором, та був розміщений на офіційному сайті КП «УЖКГ».
01 жовтня 2021 року КП «УЖКГ», як виконавцем послуг з постачання теплової енергії, на офіційному веб-сайті підприємства https://www.ugkg-slavutich.org.ua/publichni-dogovori-priєdnannya/ було проінформовано споживачів про можливість обрання моделей договірних відносин та опубліковано публічний договір приєднання про надання послуги з постачання теплової енергії та публічний договір приєднання про надання послуги з постачання гарячої води. 23 листопада 2021 року КП «УЖКГ», як виконавцем послуг з постачання теплової енергії та гарячої води, на офіційному веб-сайті підприємства https://www.ugkg-slavutich.org.ua/publichni-dogovori-priєdnannya/ було опубліковано Додаткову угоду № 1 про внесення змін до типового індивідуального договору про надання послуг з постачання теплової енергії від 01.11.2021, та Додаткову угоду № 1 про внесення змін до типового індивідуального договору про надання послуг з постачання гарячої води від 01.11.2021, які набрали чинності 23 грудня 2021 року. 01 січня 2024 року було опубліковано КП «УЖКГ», як виконавцем послуг з постачання гарячої води, на офіційному веб-сайті підприємства https://www.ugkg-slavutich.org.ua/publichni-dogovori-priєdnannya/ Додаткову угоду № 2 про внесення змін до типового індивідуального договору про надання послуги з постачання гарячої води від 01.11.2021, яка набрала чинності 01 лютого 2024 року (том 1 а. с. 15-25).
Відповідно до пункту 4 Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 року № 830 (далі Правила № 830), послуга надається споживачу для потреб опалення або на індивідуальний тепловий пункт споживача для потреб опалення та приготування гарячої води.
Положеннями пункту 13 Правил № 830 визначено, що надання послуги здійснюється виключно на договірних засадах.
Послуга надається споживачеві згідно з умовами договору, що укладається відповідно до типових договорів про надання послуги відповідно до статей 13 і 14 Закону України “Про житлово-комунальні послуги».
З пропозицією про укладення договору про надання комунальних послуг або про внесення змін до нього (крім індивідуальних договорів, укладених відповідно до частини п'ятої статті 13 Закону України “Про житлово-комунальні послуги») може звернутися будь-яка сторона, надавши письмово другій стороні проект відповідного договору (змін до нього), складений згідно з типовим договором, або шляхом надсилання через Єдину платформу електронного повідомлення з пропозицією укласти електронний договір (офертою) (за наявності електронних кабінетів у споживача та виконавця).
Індивідуальний договір вважається укладеним із споживачем, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем.
Індивідуальний договір з власником індивідуальних (садибних) житлових будинків вважається укладеним, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця такий власник не вчинив дій щодо відключення (відмови) від комунальної послуги (фактичне виконання робіт із відключення будинку).
Фактом приєднання споживача до умов індивідуального договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема надання виконавцю підписаної заяви-приєднання, сплата рахунка за надані послуги, факт отримання послуги або надсилання через Єдину платформу електронного повідомлення про прийняття пропозиції укласти електронний договір (акцепт), наданої відповідно до вимог статей 10 та 11 Закону України “Про електронну комерцію» (за наявності електронних кабінетів у споживача та виконавця).
У разі зміни права власності або користування приміщенням у багатоквартирному будинку, з попереднім власником (користувачем) якого було укладено індивідуальний договір, договір з новим власником (користувачем) вважається укладеним із дня такої зміни.
Відповідно до пункту 4 Правил надання послуги з постачання гарячої води, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1182 (далі Правила № 1182) послуга надається споживачу згідно з умовами типового договору про надання послуги, що укладається з урахуванням особливостей, визначених Законом України “Про житлово-комунальні послуги» (далі - договір), та вимогами цих Правил.
Згідно з пунктом 12 Правил № 1182 надання послуги здійснюється виключно на договірних засадах.
Послуга надається споживачеві згідно з умовами договору, що укладається відповідно до типових договорів про надання послуги відповідно до статей 13 і 14 Закону України “Про житлово-комунальні послуги».
З пропозицією про укладення договору про надання комунальних послуг або про внесення змін до нього (крім індивідуальних договорів, укладених відповідно до частини п'ятої статті 13 Закону України “Про житлово-комунальні послуги») може звернутися будь-яка сторона, надавши письмово другій стороні проект відповідного договору (змін до нього), складений згідно з типовим договором, або шляхом надсилання через Єдину платформу електронного повідомлення з пропозицією укласти електронний договір (офертою) (за наявності електронних кабінетів у споживача та виконавця).
Індивідуальний договір вважається укладеним із споживачем, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем.
Індивідуальний договір з власником індивідуальних (садибних) житлових будинків вважається укладеним, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця такий власник не вчинив дій щодо відключення (відмови) від комунальної послуги (фактичне виконання робіт із відключення будинку).
Фактом приєднання споживача до умов договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема надання виконавцю підписаної заяви-приєднання, сплата рахунка за надані послуги, факт отримання послуги або надсилання через Єдину платформу електронного повідомлення про прийняття пропозиції укласти електронний договір (акцепт), наданої відповідно до вимог статей 10 та 11 Закону України “Про електронну комерцію» (за наявності електронних кабінетів у споживача та виконавця).
У разі зміни права власності або користування приміщенням у багатоквартирному будинку, з попереднім власником (користувачем) якого було укладено індивідуальний договір, договір з новим власником (користувачем) вважається укладеним із дня такої зміни.
З урахуванням наведених положень Закону № 2189-VІІІ, Правил № 830, Правил № 1182, суд дійшов висновку, що з 1 листопада 2021 року вважається укладеним індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії між виконавцем послуг КП «УЖКГ» та споживачами ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , який розміщений на офіційному веб-сайті КП «УЖКГ», оскільки протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця співвласники індивідуального будинку ОСОБА_1 , ОСОБА_2 не вчинили дій щодо відключення (відмови) від комунальної послуги (фактичне виконання робіт із відключення будинку), а також вважається укладеним індивідуальний договір про надання послуги з постачання гарячої води між виконавцем послуг КП «УЖКГ» та споживачем ОСОБА_1 , який розміщений на офіційному веб-сайті КП «УЖКГ», оскільки протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця співвласник індивідуального будинку ОСОБА_1 не вчинив дій щодо відключення (відмови) від комунальної послуги (фактичне виконання робіт із відключення будинку).
Відповідно до пункту 1 Типового індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії Комунального підприємства «Управління житлово-комунального господарства», розміщеного на офіційному веб-сайті https://www.ugkg-slavutich.org.ua, цей договір є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови надання послуги з постачання теплової енергії для потреб опалення або на індивідуальний тепловий пункт для потреб опалення та приготування гарячої води індивідуальному споживачу. Цей договір укладається сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України.
В пункті 2 Типового індивідуального договору зазначено, що даний договір набирає чинності через 30 днів з моменту розміщення на офіційному веб-сайті КП «УЖКГ» https://www.ugkg-slavutich.org.ua.
Згідно з пунктом 4 Типового індивідуального договору фактом приєднання споживача до умов договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема, надання виконавцю підписаної заяви-приєднання (додаток), сплата рахунка за надані послуги, факт отримання послуги.
Пунктом 5 Типового індивідуального договору передбачено, що виконавець зобов'язується надавати споживачу послугу відповідної якості та в обсязі відповідно до теплового навантаження будинку, а споживач зобов'язується своєчасно та в повному обсязі оплачувати надану послугу в строки і на умовах, що визначені цим договором.
Відповідно до пункту 32 Типового індивідуального договору розрахунковим періодом для оплати обсягу спожитої послуги є календарний місяць. Плата за абонентське обслуговування нараховується щомісяця.
Як вбачається з пункту 34 Типового індивідуального договору, споживач здійснює оплату за цим договором щомісяця не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу.
Відповідно до пункту 1 Типового індивідуального договору про надання послуги з постачання гарячої води Комунального підприємства «Управління житлово-комунальним господарством», розміщеного на офіційному веб-сайті https://www.ugkg-slavutich.org.ua, цей договір є публічним договором приєднання, що укладається з метою надання послуги з постачання гарячої води індивідуальному споживачу. Цей договір укладається сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України.
В пункті 2 Типового індивідуального договору зазначено, що даний договір вважається укладеним через 30 днів з моменту розміщення на офіційному веб-сайті КП «УЖКГ» https://www.ugkg-slavutich.org.ua.
Згідно з пунктом 4 Типового індивідуального договору, фактом приєднання споживача до умов договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема, надання виконавцю підписаної заяви-приєднання (додаток), сплата рахунка за надані послуги, факт отримання послуги.
Пунктом 5 Типового індивідуального договору передбачено, що виконавець зобов'язується надавати споживачу послугу відповідної якості, а споживач зобов'язується своєчасно та в повному обсязі оплачувати надану послугу та відшкодовувати витрати теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкової системи гарячого водопостачання (за наявності циркуляції) в строки і на умовах, що визначені цим договором.
Відповідно до пункту 32 Типового індивідуального договору розрахунковим періодом для оплати обсягу спожитої послуги, обсягу теплової енергії, витраченої на забезпечення функціонування внутрішньобудинкової системи гарячого водопостачання (за наявності циркуляції), є календарний місяць. Плата за абонентське обслуговування та плата за послугу нараховується щомісяця. Початок і закінчення розрахункового періоду для розрахунку розміру плати за абонентське обслуговування завжди збігаються з початком і закінченням календарного місяця відповідно.
Як вбачається з пункту 34 Типового індивідуального договору, споживач здійснює оплату за цим договором щомісяця не пізніше останнього числа місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу.
Фактом приєднання споживачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до умов договору про надання послуги з постачання теплової енергії (акцептування договору) є вчинення споживачами дій, які свідчать про їх бажання укласти договір, зокрема, факт отримання послуги, що підтверджено витягом технологічної схеми приєднання будинку 17/1 Деснянського кварталу, до системи постачання теплової енергії та фактичним споживанням теплової енергії згідно з показниками приладів обліку теплової енергії за вказаною адресою і зазначенням вартості спожитої теплової енергії у бухгалтерській довідці про заборгованість, часткової оплати за надані послуги (том 1 а. с. 9, 26, 28-30, 138).
Фактом приєднання споживача ОСОБА_1 до умов договору про надання послуги з постачання гарячої води є вчинення споживачем дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема, встановленням в будинку лічильників на холодну та гарячу воду, факт отримання послуги з постачання гарячої води, що підтверджено зазначенням вартості спожитої гарячої води в довідці про заборгованість, часткової оплати за надані послуги (том 1 а. с. 9, 29, 138).
Співвласник будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , ОСОБА_2 з 1 листопада 2021 року не приєдналася до умов договору про надання послуги з постачання гарячої води, оскільки згідно з інформацією Управління адміністративних послуг виконавчого комітету Славутицької міської ради Вишгородського району Київської області, відповідач ОСОБА_2 не зареєстрована за вказаною адресою, послуги з постачання гарячої води не споживає, тому в розумінні пункту 6 частини першої статті 1 Закону № 2189-VІІІ не є споживачем послуг з постачання гарячої води за адресою: АДРЕСА_2 (том 1 а. с. 88, 108).
При цьому факт непроживання відповідача ОСОБА_2 , не звільняє її від обов'язку сплачувати надані послуги з постачання теплової енергії для потреб опалення будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , співвласником якого вона є, оскільки за положеннями статей 319, 322 ЦК України власність зобов'язує і власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з довідкою про заборгованість за послуги постачання теплової енергії та постачання гарячої води від 22.09.2025 за адресою: АДРЕСА_2 від 22.09.2025, заборгованість за послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води, за період з 31 грудня 2019 року по 30 квітня 2025 року становить 81 225 гривень 04 копійки, в тому числі: заборгованість з постачання теплової енергії в сумі 75 693 гривні 94 копійки, заборгованість за послуги з постачання гарячої води в сумі 5 531 гривня 10 копійок (том 1 а. с. 138).
Тарифи на послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води, що надаються населенню суб'єктом господарювання, який є виконавцем цих послуг, встановлені рішеннями виконавчого комітету Славутицької міської ради № 632 від 20.10.2017, № 739 від 08.12.2017, № 438 від 12.10.2021, № 352 від 24.10.2022, № 403 від 05.10.2023, № 1733 від 11.10.2024 (том 1 а. с. 58-81).
Обов'язок оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами, покладено на споживача пунктом 5 частини другої статті 7 Закону № 2189-VІІІ.
Абзацом 6 статті 19 Закону України «Про теплопостачання» передбачено, що споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.
Відповідно до вимог статті 25 Закону України «Про теплопостачання» у разі відмови споживача оплачувати споживання теплової енергії заборгованість стягується в судовому порядку.
Згідно із статтею 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до положень частини першої статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно із частиною другою статті 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час, крім випадків, установлених законом про банки і банківську діяльність. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
За змістом статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до частини першої статті 901, частини першої статті 903 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Враховуючи зазначене, суд погоджується з правомірністю нарахованої заборгованості відповідачам за надані послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води, за період з 31 грудня 2019 року по 30 квітня 2025 року в розмірі 81 225 гривень 04 копійки, яка складається зі заборгованості з постачання теплової енергії в сумі 75 693 гривні 94 копійки, заборгованості за послуги з постачання гарячої води в сумі 5 531 гривня 10 копійок.
Відповідно до частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно з пунктом 10 частини другої статті 7 Закону № 2189-VІІІ індивідуальний споживач зобов'язаний, зокрема, у разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги сплачувати пеню в розмірах, установлених законом або договорами про надання житлово-комунальних послуг.
Відповідно до частини першої статті 26 Закону № 2189-VІІІ у разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги споживач зобов'язаний сплатити пеню в розмірі, встановленому в договорі, але не вище 0,01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100 відсотків загальної суми боргу. Нарахування пені починається з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку внесення плати за житлово-комунальні послуги. Пеня не нараховується за умови наявності заборгованості держави за надані населенню пільги та житлові субсидії та/або наявності у споживача заборгованості з оплати праці, підтвердженої належним чином.
Як вбачається з пункту 45 Типового індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії від 01 листопада 2021 року, у разі несвоєчасного здійснення платежів споживач зобов'язаний сплатити пеню в розмірі 0,01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100 відсотків загальної суми боргу. Нарахування пені починається з першого робочого дня, що настає за останнім днем граничного строку внесення плати за послугу. Пеня не нараховується за умови наявності заборгованості держави за надані населенню пільги та житлові субсидії та/або наявності у споживача заборгованості з оплати праці, підтвердженої належним чином.
Пунктом 45 Типового індивідуального договору про надання послуги з постачання гарячої води від 01 листопада 2021 року передбачено, що у разі несвоєчасного здійснення платежів споживач зобов'язаний сплатити пеню в розмірі 0,01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100 відсотків загальної суми боргу. Нарахування пені починається з першого робочого дня, що настає за останнім днем граничного строку внесення плати за послугу. Пеня не нараховується за умови наявності заборгованості держави за надані населенню пільги та житлові субсидії та/або наявності у споживача заборгованості з оплати праці, підтвердженої належним чином.
Закріплені в пункті 10 частини другої статті 7 Закону № 2189-VІІІ правові норми щодо відповідальності боржника за несвоєчасне здійснення платежів за житлово-комунальні послуги у вигляді пені не виключає застосування правових норм, установлених у частині другій статті 625 ЦК України. Інфляційне нарахування на суму боргу за порушення боржником грошового зобов'язання, вираженого в національній валюті, та трьох відсотків річних від простроченої суми полягає у відшкодуванні матеріальних витрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за неправомірне користування утриманими грошовими коштами, що підлягають сплаті кредиторові, тому ці кошти нараховуються незалежно від сплати ним неустойки (пені) за невиконання або неналежне виконання зобов'язання.
Так, пункт 1 постанови Кабінету Міністрів України №206 від 05 березня 2022 року «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану» викладено в новій редакції, яким передбачено, що до припинення чи скасування воєнного стану в Україні забороняється нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення плати за житлово-комунальні послуги населенням ( у тому числі населенням, що проживає у будинках, де створено об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, житлово-будівельні (житлові) кооперативи або яким послуги надаються управителем чи іншою уповноваженою особою за колективним договором) в територіальних громадах, що розташовані на територіях, на яких ведуться бойові дії (територіях можливих бойових дій, активних бойових дій, активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси) або тимчасово окупованих Російською Федерацією, відповідно до переліку, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій (до дати припинення можливості бойових дій, завершення бойових дій, завершення тимчасової окупації), або якщо нерухоме майно споживача було пошкоджено внаслідок воєнних (бойових) дій за умови інформування про такі випадки відповідного виконавця комунальної послуги (для послуги розподілу природного газу з урахуванням вимог, затверджених наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості від 15 травня 2015 р. № 285).
Отже, з дня набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України № 1405 від 29 грудня 2023 року скасовано заборону на нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, крім тих, які нараховані на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення плати за житлово-комунальні послуги населенням за умов, визначених пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України № 206 від 05 березня 2022 року (зі змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України № 1405 від 29 грудня 2023 року).
Суд, перевіривши розрахунки надані позивачем, дійшов висновку, що розмір інфляційних втрат за послуги з постачання теплової енергії, нарахований за період з січня 2020 року по 23 лютого 2022 року, з січня 2024 року по 15 вересня 2025 року складає 10 500,08 гривень; розмір інфляційних втрат за послуги з постачання гарячої води, нарахований за період з січня 2020 року по 23 лютого 2022 року, за період з січня 2024 року по 15 вересня 2025 року складає 1 442,97 гривень; розмір трьох процентів річних за послуги з постачання теплової енергії нарахований за період з 21 грудня 2019 року по 23 лютого 2022 року, за період з 31 грудня 2023 року по 15 вересня 2025 року складає 2 891,95 гривень; розмір трьох процентів річних за послуги з постачання гарячої води, нарахований за період з 21 грудня 2019 року по 23 лютого 2022 року, за період з 31 грудня 2023 року по 15 вересня 2025 року, складає 402,25 гривень, розмір пені за несвоєчасне та/або неповне внесення плати за надані житлово-комунальні послуги з постачання теплової енергії за період з 01 січня 2024 року по 15 вересня 2025 року складає 3 350,81 гривень; розмір пені за несвоєчасне та/або неповне внесення плати за надані житлово-комунальні послуги з постачання гарячої води за період з 01 січня 2024 по 15 вересня 2025 року складає 102,99гривень (том 1 а. с. 139-173).
Вказані розрахунки відповідачами не спростовані.
В даному випадку факт порушення відповідачами зобов'язань щодо своєчасної оплати за надані житлово - комунальні послуги встановлений, а наявність непогашеної заборгованості перед виконавцем послуг Комунальним підприємством «Управління житлово-комунального господарства» підтверджена матеріалами справи.
Згідно з частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
У відповідності до вимог частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Таким чином, з відповідача ОСОБА_1 підлягає стягненню на користь позивача заборгованість за послуги з постачання теплової енергії в розмірі 37 846,97 гривень, яка виникла за період з 31 грудня 2019 року по 30 квітня 2025 року; заборгованість за послуги з постачання гарячої води в розмірі 5 531,10 гривень, яка виникла за період з 31 грудня 2019 року по 30 квітня 2025 року; інфляційні втрати за послуги з постачання теплової енергії за період з січня 2020 року по 23 лютого 2022 року, з січня 2024 року по 15 вересня 2025 року в розмірі 5 250,04 гривень; інфляційні втрати за послуги з постачання гарячої води за період з січня 2020 року по 23 лютого 2022 року, за період з січня 2024 року по 15 вересня 2025 року в розмірі 1 442,97 гривень; три проценти річних за послуги з постачання теплової енергії за 21 грудня 2019 року по 23 лютого 2022 року, за період з 31 грудня 2023 року по 15 вересня 2025 в розмірі 1 445,97 гривень; три проценти річних за послуги з постачання гарячої води за період з 21 грудня 2019 року по 23 лютого 2022 року, за період з 31 грудня 2023 року по 15 вересня 2025 року в розмірі 402,45 гривень; пені за несвоєчасне та/або неповне внесення плати за надані житлово-комунальні послуги з постачання теплової енергії за період з 01 січня 2024 року по 15 вересня 2025 в розмірі 1 675,41 гривень; пені за несвоєчасне та/або неповне внесення плати за надані житлово-комунальні послуги з постачання гарячої води за період з 01 січня 2024 по 15 вересня 2025 року в розмірі 102,99 гривень, всього на загальну суму 53 697,90 гривень; з відповідача ОСОБА_2 підлягає стягненню на користь позивача заборгованість за послуги з постачання теплової енергії в розмірі 37 846,97 гривень, яка виникла за період з 31 грудня 2019 року по 30 квітня 2025 року; інфляційні втрати за послуги з постачання теплової енергії за період з січня 2020 року по 23 лютого 2022 року, з січня 2024 року по 15 вересня 2025 року в розмірі 5 250,04 гривень; три проценти річних за послуги з постачання теплової енергії за 21 грудня 2019 року по 23 лютого 2022 року, за період з 31 грудня 2023 року по 15 вересня 2025 в розмірі 1 445,98 гривень; пені за несвоєчасне та/або неповне внесення плати за надані житлово-комунальні послуги з постачання теплової енергії за період з 01 січня 2024 року по 15 вересня 2025 в розмірі 1 675,40 гривень; всього на загальну суму 46 218,39 гривень.
Вимоги до спадкоємців: ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за надані житлово-комунальні послуги за період з 31 грудня 2019 року по 04 лютого 2020 року пред'явлені позивачем в межах строку, передбаченого частиною 2 статті 1281 ЦК України. Доказів того, що нарахована заборгованість за надані житлово-комунальні послуги за вказаний період виходить за межі вартості майна, отриманого ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у спадщину, матеріали справи не містять.
За змістом частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до платіжної інструкції № 540 від 19 травня 2025 року позивачем сплачено судовий збір в сумі 3 028 гривень (том 1 а. с. 1). Вказана сума судового збору була зарахована до спеціального фонду державного бюджету України (том 1 а. с. 2).
Виходячи з того, що позивачем сплачено судовий збір в сумі 3 028 гривень, то з відповідачів на користь позивача підлягають стягненню судові витрати по оплаті судового збору в сумі 3 028 гривень, пропорційно розміру задоволених позовних вимог, виходячи з наступного розрахунку: 53 697,90 гривень (сума заборгованості, яка підлягає стягненню з відповідача ОСОБА_1 ) х 100 : 99 916,29 (ціна позову) = 53,74 % (відсоток розміру задоволеного позову з відповідача ОСОБА_1 ); 3 028 х 53,74 % :100 = 1 627,25 гривень (сума судових витрат, пропорційна відсотку задоволеного позову, яка підлягає стягненню з відповідача ОСОБА_1 ); 46 218,39 гривень (сума заборгованості, яка підлягає стягненню з відповідача ОСОБА_2 ) х 100 : 99 916,29 (ціна позову) = 46,26 % (відсоток розміру задоволеного позову з відповідача ОСОБА_2 ); 3 028 х 46,26 % :100 = 1 400,75 гривень (сума судових витрат, пропорційна відсотку задоволеного позову, яка підлягає стягненню з відповідача ОСОБА_2 ).
На підставі викладеного, керуючись статтями 258, 263-265, 280-282 ЦПК України,-
Позов задовольнити повністю.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства «Управління житлово-комунального господарства» заборгованість за послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води, інфляційні втрати, три проценти річних, пеню на загальну суму 53 697 гривень 90 копійок.
Стягнути із ОСОБА_2 на користь Комунального підприємства «Управління житлово-комунального господарства» заборгованість за послуги з постачання теплової енергії, інфляційні втрати, три проценти річних, пеню на загальну суму 46 218 гривень 39 копійок.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства «Управління житлово-комунального господарства» судові витрати по оплаті судового збору в сумі 1 627 гривень 25 копійок.
Стягнути із ОСОБА_2 на користь Комунального підприємства «Управління житлово-комунального господарства» судові витрати по оплаті судового збору в сумі 1 400 гривень 75 копійок.
Заочне рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку. Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його складення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Учасники справи:
Позивач - Комунальне підприємство «Управління житлово-комунального господарства», код ЄДРПОУ 31476318, місцезнаходження: Київська область, Вишгородський район, місто Славутич, вулиця Військових будівельників, будинок 8.
Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_2 .
Відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи невідоме.
Повне заочне рішення суду складено 28 жовтня 2025 року.
Суддя Н. Ф. Теремецька