"28" жовтня 2025 р.
Єдиний унікальний № 371/1248/25
Номер провадження № 2-о/371/43/25
28 жовтня 2025 року м. Миронівка
ЄУН 371/1248/25
Провадження № 2-о/371/43/25
Миронівський районний суд Київської області в складі :
головуючого судді Капшук Л.О.,
за участі :
секретаря судових засідань Чайки А.В.,
заявника ОСОБА_1 ,
представника заявника ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Богуславський відділ державної реєстрації актів цивільного стану в Обухівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Головне управління Пенсійного фонду України в Київській області, Міністерство оборони України, про встановлення факту батьківства,
Короткий зміст заявлених вимог
Заявник звернулася до суду, посилаючись на ті обставини, що у 2008 році її донька ОСОБА_3 познайомилася на роботі із ОСОБА_4 , з яким через певний час почала проживати однією сім'єю як чоловік та жінка без реєстрації шлюбу в її житловому будинку у місті Миронівка Обухівського району Київської області. ОСОБА_4 переїхав в місто Миронівку із Дніпропетровської області, працював на залізничній станції, де на той час також працювала її донька. Вони проживали разом, мали спільний бюджет, вели спільне господарство.
Під час спільного проживання у її дочки та ОСОБА_4 . ІНФОРМАЦІЯ_1 народилася донька ОСОБА_5 . Оскільки вони не перебували в офіційному шлюбі, згідно правил статті 135 Сімейного кодексу України, батько дитини в актовому записі про її народження був записаний зі слів матері - ОСОБА_6 .
У 2014 році її доньці ОСОБА_7 (матері ОСОБА_5 ) поставили діагноз: рак лівої молочної залози. Лікування було невдалим, ІНФОРМАЦІЯ_2 вона померла.
Після смерті ОСОБА_3 постало питання з ким буде проживати ОСОБА_5 , яка по статусу є дитиною-сиротою. Так як її мати померла, з біологічним батьком вони не були одружені, дитину могли забрати в дитячий будинок. На той час ОСОБА_4 не віднісся до цього серйозно.
Для вирішення вказаного питання вона звернулася до Органу опіки та піклування із заявою про призначення її опікуном над малолітньою ОСОБА_5 .
Розпорядженням від 17 січня 2015 року над мололітньою ОСОБА_8 було встановлено опіку, її призначено опікуном над малолітньою.
Рішенням виконавчого комітету Миронівської міської ради Миронівського району Київської облласті від 21 січня 2015 року її призначено опікуном над майном малолітньої ОСОБА_8 .
Після того, як її було призначено опікуном ОСОБА_9 звернувся до Миронівського районного суду Київської області із заявою про визнання батьківства щодо його доньки.
Ухвалою Миронівського районного суду Київської області від 25 березня 2015 року за клопотанням позивача ОСОБА_4 було призначено у справі судово-генетичну експертизу. Однак, згідно повідомлення виконавчого органу Київської міської ради департаменту охорони здоров'я Київське міське клінічне бюро судово- медичних експертиз, проведення експертизи методом ДНК-аналізу, згідно ухвали суду не було проведене, так як на неодноразові призначення для відбору особи у справі на відбір зразків крові не з'явилися, у т. ч. і на розгляд самої справи. Тому суд 30 вересня 2015 року ухвалив позовну заяву ОСОБА_4 залишити без розгляду.
ОСОБА_4 з 2010 року до 03 липня 2025 року (дата смерті) проживав з ними в житловому будинку під номером АДРЕСА_1 , дбав про Маргариту та утримував її, перераховував їй кошти.
Стосовно того, що ОСОБА_4 є біологічним батьком її онуки ОСОБА_5 ні в кого не виникало сумнівів, усі родичі та сусіди знали про те, що ОСОБА_5 є його рідною донькою, вона навіть зовні дуже схожа на нього.
У 2022 році ОСОБА_4 був мобілізований до ЗСУ через ІНФОРМАЦІЯ_3 . 03 липня 2025 року через множинні осколкові пораненняя голови, тулуба та кінцівок він загинув.
Хоча юридично ОСОБА_4 не був оформлений як батько її онуки ОСОБА_5 , вона його вважала своїм зятем, тому з своїми родичами здійснила його поховання. У документах загиблого, які їй передали як родичу, знаходилося фото ОСОБА_5 , яке він завжди носив з собою.
За життя ОСОБА_4 визнавав себе батьком ОСОБА_5 , ніколи не заперечував цього факту. ОСОБА_5 теж його знала як свого рідного батька. Він весь час телефонував їй, перебуваючи на позиціях, сумував за нею. Хотів внести зміни в актовий запис про її народження, проте так і не встиг це зробити.
Просила встановити факт батьківства загиблого ОСОБА_4 відносно її підопічної малолітньої онуки ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , внести зміни в актовий запис про народження дитини, зазначивши батьком дитини ОСОБА_4 .
Встановлення факту батьківства необхідно для отримання матеріальної допомоги на підопічну дитину, яка виплачується в разі загибелі батька під час захисту територіальної цілісності України та для оформлення пенсії на дитину по втраті годувальника.
Процесуальні дії у справі, заяви, клопотання учасників справи
Ухвалою судді Миронівського районного суду Київської області від 11 серпня 2025 року відкрито провадження в справі.
До участі у справі залучено заінтересованих осіб: Головне управління Пенсійного фонду в Київській області та Міністерство оборони України.
Аргументи учасників справи
В судовому засіданні заявник підтримала заявлені вимоги про встановлення факту батьківства, в поясненнях послалася на обставини, викладені в поданій до суду заяві. Додатково суду пояснила, що ОСОБА_4 після смерті її доньки проживав окремо, оскільки працював вахтовим методом в іншому місті, проте постійно підтримував відносини із дочкою, приїздив до неї, надавав допомогу. Її онука знала і знає, що ОСОБА_4 є її батьком. Спочатку ОСОБА_4 проходив службу в Київській області, тому приїздив до дитини частіше, потім його перевели до міста Слов?янськ Донецької області, де він і загинув при виконанні бойового завдання. Коли ОСОБА_4 подавав позовну заяву про визнання батьківства, вона не висловлювала жодних заперечень, проте він на той час не мав коштів на проведення експертизи, тому його позовну заяву про визнання батьківства залишено без розгляду.
Представник заявника в судовому засіданні заявлені вимоги уточнила. Підтримала вимогу про встановлення факту та просила не розглядати в окремому провадженні вимоги про внесення змін до актового запису про народження дитини.
Представник заінтересованої особи Богуславського відділу державної реєстрації актів цивільтного стану в Обухівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) в судове засідання не з?явився, начальник відділу подала до суду заяву, в якій просила розгляд справи проводити без участі представника відділу.
Представник заінтересованої особи Головного управління Пенсійного Фонду України в Київській області в судове засідання не з?явився, про день та час розгляду справи вказана заінтересована особа повідомлена належним чином, причини неявки представника суду не повідомлені.
Представник заінтересованої особи Міністерства оборони України в судове засідання не з?явився, подав до суду пояснення на заяву, в яких просив розгляд справи проводити у його відсутності.
У надісланих до суду поясненнях представник Міністерства оборони України зазначив, що на момент загибелі ОСОБА_4 він не перебував у зареєстрованому шлюбі, у зв'язку з чим відсутні правові підстави для встановлення факту батьківства за рішенням суду. Заявник не надала достатніх доказів на підтвердження факту походження дитини від загиблого ОСОБА_4 . Показання свідків зі сторони заявника та спільні фотографії не можуть бути єдиною підставою для встановлення факту батьківства. Докази, що підтверджують факт ведення спільного господарства, наявність спільного побуту та бюджету, взаємних прав та обов?язків подружжя, спільного утримання та виховання дитини, заявником не надані. Також відсутні докази, що загиблий ОСОБА_4 визнавав ОСОБА_8 своєю дитиною. Вважає, що відсутні підстави для задоволення заяви. Просив заяву залишити без розгляду, або ж відмовити у її задоволенні.
Показання свідків
Допитаний як свідок ОСОБА_10 показав, що проживає в АДРЕСА_2 , є сусідом заявниці ОСОБА_1 , добре знає її, знав її доньку ОСОБА_3 та загиблого ОСОБА_4 . ОСОБА_3 та ОСОБА_4 упродовж тривалого часу проживали однією сім?єю за місцем проживання заявниці, він часто бачив разом. Інших чоловіків з дочкою заявниці ОСОБА_3 ніколи не бачив. Коли ОСОБА_4 дізнався про вагітність ОСОБА_3 , дуже зрадів, до вагітної проявляв турботу, видно було, що дитина була бажаною. Згодом він дізнався, що ОСОБА_3 тяжко хвора, тому його це дуже засмутило, він тяжко переживав її смерть, йому було дуже шкода дитину, що вона залишилася без матері. ОСОБА_4 працював вагтовим методом в іншому місті, відпрацювавши зміну, постійно приїзджав до дочки, тобто у вільний від роботи час він продовжував проживати у будинку заявниці.
Свідок бачив як ОСОБА_4 водив дівчинку до садочка і забирав додому, згодом він водив доньку до школи, купував їй найкращі іграшки та речі, називав її своєю улюбленою донечкою. Свідку не було відомо яким чином оформлені документи про народження дитини, але в нього ніколи не виникало сумнівів у тому, що ОСОБА_4 є рідним батьком ОСОБА_5 . Після того як ОСОБА_4 мобілізували, він продовжував приїздити до доньки та опікуватися нею, це тривало до часу, поки його не було відправлено в зону бойових дій.
Свідок ОСОБА_11 показала, що проживає в АДРЕСА_3 . Її чоловік є хрещеним батьком ОСОБА_8 , яка є онукою заявниці ОСОБА_1 . Вона добре знала батьків дівчинки ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . Останній працював разом з її чоловіком. Свідок бачила як ОСОБА_4 і ОСОБА_3 почали зустрічатися, а потім почали проживати разом у будинку заявниці ОСОБА_1 . Коли ОСОБА_3 завагатніла, то ОСОБА_4 запропонував її чоловікові стати хрещеним батьком дитини. Вказані події відбувалися 15 років тому. До того, як народилася ОСОБА_5 , ОСОБА_4 та ОСОБА_3 проживали разом більше року. Вони часто бували у них вдома, тому у неї ніколи не виникало сумнівів, що саме ОСОБА_4 є біологічним батьком дівчинки, оскільки він завжди піклувався про дитину.
Допитана як свідок ОСОБА_12 показала, що проживає в АДРЕСА_4 , знає заявницю та її дочку з дитинства, оскільки вони є сусідами. Вона була свідком того як ОСОБА_3 та ОСОБА_4 зустрічалися, потім проживали разом у будинку заявниці ОСОБА_1 . Після смерті ОСОБА_3 . ОСОБА_4 постійно приїздив до доньки, тому вона думала, що останній продовжує проживати у будинку заявниці. Він доглядав за дівчинкою, водив її до школи та забирав додому. Вона ніколи не мала сумнівів, що ОСОБА_4 є біологічним батьком ОСОБА_8 .
З показань свідка ОСОБА_13 вбачається, що вона проживає в АДРЕСА_4 , знає заявницю та її дочку з дитинства, оскільки вони є сусідами її батьків. З дочкою заявниці ОСОБА_3 дружила її мама. ОСОБА_3 часто приходила до них в гості. Вона бачила ОСОБА_4 та ОСОБА_3 разом в той час, коли ОСОБА_3 була вагітною та коли народилася дитина. Згодом ОСОБА_4 водив дівчинку до школи, бачила їх разом на вулиці. Потім бачила ОСОБА_4 на похороні, коли коли ОСОБА_3 померла.
Фактичні обставини справи
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в місті Миронівка Київської області ОСОБА_3 народила дочку ОСОБА_8 . У графі батько у свідоцтві про народження дитини зазначено « ОСОБА_6 ». Державну реєстрацію народження дитини проведено відповідно до частини першої статті 135 СК України.
ОСОБА_8 зареєстрована за адресою: будинок під номером АДРЕСА_1 , з 14 березня 2012 року.
Такі обставини підтверджуються даними свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Миронівського районного управління юстиції у Київській області 13 березня 2012 року, актовий запис №35 від 13 березня 2012 року, витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження відповідно до статей 126, 133, 135 СК України №00014844888 від 17 грудня 2014 року та витягу з реєстру територіальної громади від 01 лютого 2024 року (а.с. 11, 22, 23).
ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 померла, що підтверджується даними свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 , виданого Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Миронівського районного управління юстиції у Київській області 09 грудня 2014 року.
Заявниця ОСОБА_1 є матірю померлої ОСОБА_3 , бабусею та опікуном ОСОБА_8 .
Вказані факти підтверджуються даними письмових документів: Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про шлюб щодо підтвердження дошлюбного прізвища №00014003329 від 11 червня 2014 року, свідоцтва про розірвання шлюбу серії НОМЕР_3 , виданого Відділом реєстрації актів громадянськогостану Миронівського РУЮ Київської області 16 травня 2002 року на підставі актового запису №62 від 16 травня 2002 року, свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 , виданого повторно Відділом загсу Миронівським райвиконкомом Київської області 27 березня 1991 року на підставі актового запису №3 від 06 січня 1975 року, рішенням Миронівської міської ради Миронівського району Київської області №18 від 21 січня 2015 року, роспорядженням Миронівської районної державної адміністрації Київської області № 8 від 17 січня 2015 року про встановлення опіки над малолітньою ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с. 12, 24, 25, 27, 28).
11 липня 2025 року депутатом Миронівської міської ради Калиною М.А. складено акт, який зареєстровано у Миронівській міській раді 11 липня 2025 року за № 01-24/1498 та видано заявнику ОСОБА_1 в тому, що ОСОБА_4 дійсно проживав без реєстрації за адресою: будинок під номером АДРЕСА_1 , з 2010 року до ІНФОРМАЦІЯ_5 . Свідками зазначені ОСОБА_10 та ОСОБА_13 .
На доданих до заяви паперових копіях фотознімків зображені ОСОБА_4 з ОСОБА_8 в сімейному колі в різні періоди (а.с. 29-32).
У 2022 році ОСОБА_4 був мобілізований до ЗСУ через ІНФОРМАЦІЯ_3 . ІНФОРМАЦІЯ_5 в місті Слов'янськ Краматорського району Донецької області через множинні осколкові поранення голови, тулуба та кінцівок він загинув. Причина смерті підтверджена даними довідки (до форми № 106/щ №367, видається для поховання) від 04 липня 2025 року (а.с. 19).
Факт смерті ОСОБА_4 підтверджується даними свідоцтва про смерть серії НОМЕР_5 , виданого Відділом державної реєстрації актів цвільного стану по Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції 04 липня 2025 року на підставі актового запису №1220 від 04 липня 2025 року (а.с. 13).
Допитані судом свідки ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та ОСОБА_13 беззаперечно підтвердили той факт, що ОСОБА_4 проживав разом з ОСОБА_3 за адресою: будинок під номером АДРЕСА_1 , вони підтримували стосунки як чоловік та жінка, ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 народила дочку ОСОБА_8 . ОСОБА_4 виховував дитину та матеріально запезпечував її, вважав своєю дочкою. У сторонніх осіб не виникало сумнівів, що ОСОБА_8 є рідною дочкою ОСОБА_4 .
Суд не має підстав ставити під сумнів достовірність і правдивість фактів, повідомлених свідками. Дані про їхню заінтересованість в результаті розгляду справи відсутні, їхні показання об'єктивно підтверджуються і не суперечать іншим зібраним у справі доказам.
Мотиви суду та застосовані норми права
Суд, заслухавши пояснення заявника, її представника та свідків, дослідивши надані документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються заявлені вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи, дійшов висновку, що заява підлягає задоволенню.
Згідно зі статтею 52 Конституції України діти рівні у своїх правах незалежно від походження, а також від того, народжені вони у шлюбі чи поза ним.
Відповідно до статті 7 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована постановою Верховної Ради України № 789-ХІІ від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, дитина має бути зареєстрована зразу ж після народження і з моменту народження має право на ім?я і набуття громадянства, а також, наскільки це можливо, право знати своїх батьків і право на їх піклування.
Статтею 8 Конвенції ООН про права дитини передбачено, що держави-учасниці зобов?язуються поважати право дитини на збереження індивідуальності, включаючи громадянство, ім?я та сімейні зв?язки, як передбачається законом, не допускаючи протизаконного втручання.
Відповідно до частини першої статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Згідно з пунктом 5 частини другої статті 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Перелік юридичних фактів, що підлягають встановленню в судовому порядку, зазначений у статті 315 ЦПК України, не є вичерпним.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.
На підставі частини другої цієї статті у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Заяви про встановлення факту батьківства (материнства) суд розглядає у разі смерті особи, яку заявник визнає батьком (матір'ю) дитини, і вирішує їх з огляду на обставини, передбачені статтями 125, 130 Сімейного кодексу України.
Відповідно до частини першої статті 121 СК України права та обов'язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому статтями 122 та 125 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 3 частини другої статті 125 СК України, якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається за рішенням суду.
Статтею 128 СК України передбачено, що за відсутності заяви, право на подання якої встановлено статтею 126 цього Кодексу, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду. Підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу України. Позов про визнання батьківства може бути пред'явлений матір'ю, опікуном, піклувальником дитини, особою, яка утримує та виховує дитину, а також самою дитиною, яка досягла повноліття. Позов про визнання батьківства може бути пред'явлений особою, яка вважає себе батьком дитини. Позов про визнання батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першої статті 135 цього Кодексу.
Згідно з положеннями частини першої статті 135 СК України при народженні дитини у матері, яка не перебуває у шлюбі, у випадках, коли немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду, запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень провадиться за прізвищем та громадянством матері, а ім'я та по батькові батька дитини записуються за її вказівкою.
Відповідно до статті 130 СК України у разі смерті чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір'ю дитини, факт його батьківства може бути встановлений за рішенням суду. Заява про встановлення факту батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першої статті 135 цього Кодексу. Заява про встановлення факту батьківства може бути подана особами, зазначеними у частині третій статті 128 цього Кодексу.
Згідно з пунктом 7 постанови Пленуму Верховного суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15 травня 2006 року № 3, у разі смерті чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір'ю дитини, або смерті жінки, котра вважалась матір'ю останньої, факт їхнього батьківства (материнства) може бути встановлено за рішенням суду в окремому провадженні. Заяви про встановлення факту як батьківства, так і материнства суд приймає до розгляду, якщо запис про батька (матір) дитини в Книзі реєстрації народжень учинено згідно зі статтею 135 СК України. Із заявою про встановлення факту батьківства до суду мають право звернутися матір, опікун (піклувальник) дитини, особа, яка її утримує та виховує, а також сама дитина, котра досягла повноліття, а факту материнства - батько й інші перелічені особи. Усі вони беруть участь у справі як заявники, а органи опіки та піклування й інші особи (залежно від обставин справи) - як заінтересовані особи. Підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу України.
У пункті 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15 червня 2006 року, №3 роз'яснюється, що питання щодо походження дитини суд вирішує на підставі будь-яких доказів про це.
При розгляді спору щодо визнання батьківства суд має виходити зі змісту частини другої статті 128 СК України, відповідно до якої підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу України.
Отже, сімейне законодавство України не визначає будь-яких особливостей щодо предмета доказування у даній категорії справ. Доказами у такій справі можуть бути будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, а також інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, показань свідків, письмових або речових доказів, висновків експертів. Тобто при вирішенні спору про визнання батьківства мають враховуватись усі передбачені законом докази в їх сукупності. Керуючись цим загальним правилом, встановлення батьківства на підставі статті 128 СК України можливо за наявності належних і обґрунтованих доказів (відомостей), які засвідчують походження дитини від певної особи.
Згідно з пунктом 15 Постанови Пленуму ВСУ від 31 березня 1995 року №5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» суд розглядає заяви про встановлення факту батьківства в разі смерті особи, яку заявник вважає батьком дитини. Заяви про встановлення факту визнання батьківства щодо дитини розглядаються судом у випадках, коли померла особа визнавала себе батьком дитини до цієї дати. Заяви про встановлення фактів батьківства чи визнання батьківства розглядаються судом, якщо у свідоцтві про народження певна особа не вказана батьком дитини.
В третьому абзаці пункту 13 цієї постанови зазначено, що факт батьківства може бути встановлено за наявності однієї з таких обставин: 1) спільне проживання батьків дитини і ведення ними спільного господарства, яке не припинилось до її зачаття; 2) спільне виховання дитини; 3) спільне утримання дитини; 4) докази, що з вірогідністю підтверджують визнання відповідачем батьківства.
В судовому засіданні встановлено, що дочка заявниці ОСОБА_3 , яка не перебувала у зареєстрованому шлюбі, з 2010 року проживала однією сім?єю з ОСОБА_4 у будинку заявниці за адресою: будинок під номером АДРЕСА_1 . Вони підтримували стосунки як чоловік та жінка, були пов?язані спільним побутом, мали спільний бюджет та взаємні сімейні права й обов?язки, піклувались один про одного. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 народила дочку ОСОБА_8 . ОСОБА_3 та ОСОБА_4 за життя спільно виховували та утримували дитину. Після смерті ОСОБА_3 . ОСОБА_4 до дня своєї смерті опікувався дочкою, підтримував з нею постійний зв'язок та утримував її.
Судом встановлено, що згідно з положеннями частини першої статті 135 СК України при народженні дитини у ОСОБА_3 , яка не перебувала у шлюбі, оскільки не була подана спільна заява батьків та заява батька, запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень проведено за прізвищем та громадянством матері, а ім'я та по батькові батька дитини записано за її вказівкою.
Заява про встановлення факту батьківства подана опікуном, яка утримує та виховує дитину, тобто особою, зазначеною у частині третій статті 128 цього Кодексу.
Тлумачення статті 130 СК України свідчить, що закон не встановлює конкретного переліку доказів для встановлення факту батьківства. Підставою для встановлення факту батьківства можуть бути будь-які відомості, що свідчать про походження дитини від даної особи, зібрані відповідно до вимог ЦПК України (див., зокрема, постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 21 лютого 2020 року у справі № 643/9245/18 (провадження № 61-16732св19)).
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта 263 ЦК України).
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 30 травня 2023 року у справі № 592/4443/17 (провадження № 61-9923св22) зазначено: "відповідно до частин першої, другої статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків. Тобто при вирішенні спору про визнання батьківства мають враховуватись усі вище перераховані докази в сукупності. Частиною першою статті 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Як докази для встановлення батьківства в суді можуть бути досліджені зокрема: листи, телеграми відповідача, в яких він повідомляє про можливість народження чи народження його дитини певною жінкою; заява відповідача за місцем роботи про надання йому відпустки у зв'язку з народженням дитини; показання свідків про виявлення відповідачем турботи про дитину та її матір, обрання імені дитини тощо. Питання щодо походження дитини суд вирішує на підставі будь-яких доказів про це".
Заявником надані докази, які підтверджують ті обставини, що ОСОБА_14 за життя звертався із заявою про встановлення факту батьківства. У заяві вказував на спільне проживання із ОСОБА_3 та народження дочки ОСОБА_5 . Стверджував, що він є біологічним батьком дитини.
Миронівським районним судом Київської області було відкрито провадження у справі та ухвалою від 25 березня 2015 року у справі призначено судово-генетичну експертизу.
Ухвалою Миронівського районного суду Київської області від 30 вересня 2015 року заяву ОСОБА_14 про встановлення факту батьківства залишено без розгляду у зв'язку із неявкою заявника для проведення експертного дослілдження.
В судовому засіданні заявник пояснила, щт на той час ОСОБА_14 не мав коштів для оплати послуг вартості експертизи.
Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні (частина перша статті 263 ЦПК України).
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (статі 76, 77, 79 ЦПК України).
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частина перша статті 81 ЦПК України).
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (частини перша-третя статті 89 ЦПК України).
Судом вставновлено, що ОСОБА_14 безумовно визнавав себе батьком дитини, приймав активну участь у вихованні, матеріально забезпечував сім'ю, після смерті матері підтримував батьківські стосунки із дочкою.
Питання щодо походження дитини суд вирішує на підставі будь-яких доказів про це. Відсутність висновку судової молекулярно-генетичної експертизи у справі, який є лише одним із засобів доказуванн та підлягає оцінці у сукупності із іншими доказами у справі, не є визначальним. За відсутності такого висновку не виключається встановлення батьківства на
З урахуванням встановлених обставин суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог заявника та наявність правових підстав для задоволення заяви про встановлення факту батьківства ОСОБА_4 щодо доньки ОСОБА_8 .
Вказаний факт підтверджується доказами, що не викликають сумнівів у своїй допустимості та достовірності, які суд приймає до уваги, так як вони зібрані із дотриманням вимог закону, не суперечать один одному та ніким не спростовуються.
Відповідно до частини першої статті 319 ЦПК України у рішенні суду про встановлення факту повинно бути зазначено відомості про факт, встановлений судом, мету його встановлення, а також докази, на підставі яких суд установив цей факт.
Заявник не має можливості підтвердити факт батьківства ОСОБА_4 відносно ОСОБА_8 відповідними документами.
Встановлення вказаного факту породжує юридичні наслідки у виді виникнення права на одержання соціальних державних гарантій та пільг, визначених Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
Члени родини безвісти зниклих військовослужбовців мають право на низку пільг. Це зокрема пільги на сплату житлово-комунальних послуг, пільги на безкоштовний проїзд, пільги на позачерговий вступ до ВНЗ, пільги на санаторно-курортне лікування та інше.
Постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28 лютого 2022 року «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцеським та їх сім?ям під час дії воєнного стану» закріплене право членів родини військовослужбовців, які зникли безвісти за особливих обставин або ж полонених отримувати додаткову винагороду за весь час перебування в полоні або за весь час, поки не буде змінено статус зниклого на якийсь інший статус.
Факт, за встановленням якого звернулася заявник, має юридичне значення. Дані про наявність спору про право відсутні.
Суд враховує, що за відсутності спору про право, то суд повинен розглянути заяву про встановлення юридичного факту віднесення заявника до кола членів сім?ї загиблого військовослужбовця за правилами цивільного судочинства в окремому провадженні, оскільки за законом встановлення такого факту породжує юридичні наслідки; чинне законодавство не передбачає іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати такий документ, що посвідчує даний факт; встановлення такого факту не пов?язується з подальшим вирішенням спору про право.
Статтею 134 СК України визначено, що на підставі заяв осіб, зазначених у статті 126 цього Кодексу, або рішення суду орган державної реєстрації актів цивільного стану вносить відповідні зміни до актового запису про народження, складеного органами державної реєстрації актів цивільного стану України, та видає нове свідоцтво про народження.
Згідно з частиною першою статті 6 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» відділи державної реєстрації актів цивільного стану проводять державну реєстрацію народження фізичної особи та її походження, шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені, смерті, вносять зміни до актових записів цивільного стану, поновлюють та анулюють їх; формують Державний реєстр актів цивільного стану громадян, ведуть його, зберігають архівний фонд; здійснюють відповідно до законодавства інші повноваження.
Положеннями частини четвертої статті 22 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» визначено, що зміни до актового запису цивільного стану вносяться відділом державної реєстрації актів цивільного стану за місцем зберігання відповідного актового запису.
Згідно з пунктом 20 Глави 1 Розділу ІІІ Правил реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18 жовтня 2000 року № 52/2 з відповідними змінами, при вирішенні судом спорів про визнання батьківства, материнства, оспорювання батьківства чи материнства, встановлення фактів батьківства та материнства зміни до актових записів про народження вносяться відповідно до законодавства, яке регулює порядок внесення змін до актових записів цивільного стану.
Відповідно до пункту 2.13.1 Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, які затверджено наказом Міністерства юстиції України 12 січня 2011 року 96/5 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14 січня 2011 року за № 55/18793, підставою для внесення змін в актові записи цивільного стану є, зокрема, рішення суду про визнання батьківства (материнства), усиновлення (удочеріння), про скасування раніше винесеного рішення суду про визнання батьківства, виключення відомостей про батька (матір) дитини з актового запису про народження, скасування або визнання усиновлення (удочеріння) недійсним, про визнання шлюбу недійсним, установлення неправильності в актовому записі цивільного стану та інші, у яких зазначено про внесення конкретних змін в актові записи цивільного стану.
Згідно з вказаним правилом підставою для внесення змін в актові записи цивільного стану є рішення суду про визнання батьківства (материнства), ухвалене за результатами розгляду позову про визнання батьківства.
Висновки за результатами розгляду
В судовому засіданні встановлено, що встановлення факту, про який заявлено вимогу, має юридичне значення, породжує юридичні наслідки, необхідне заявникові для одержання соціального захисту, гарантій та пільг, визначених Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», заявник не має іншої можливості одержати документ, що посвідчує такий факт, оскільки чинне законодавство не передбачає іншого порядку встановлення такого факту.
На підставі викладеного, керуючись статтями 19, 76 - 81, 89, 95, 229, 258, 259, 263 - 264, 268, 293, 294, 315, 316, 319, 354, 355 ЦПК України, суд
Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи Богуславський відділ державної реєстрації актів цивільного стану в Обухівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Головне управління Пенсійного фонду України в Київській області, Міністерство оборони України, про встановлення факту батьківства задовольнити.
Встановити факт батьківства ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_5 в місті Слов'янськ Краматорського району Донецької області, відносно дитини ОСОБА_8 , яка народилася у ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 в місті Миронівка Миронівського району Київської області.
Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Заявник:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП НОМЕР_6 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 .
Заінтересовані особи:
Богуславський відділ державної реєстрації актів цивільного стану в Обухівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), код ЄДРПОУ 23568097, адреса місцезнаходження: Київська область, Обухівський район, місто Богуслав, вулиця Миколаївська, 28.
Головне управління Пенсійного фонду України в Київській області, код ЄДРПОУ 22933548, адреса місцезнаходження: місто Київ, вулиця Ярославська, 40.
Міністерство оборони України, код ЄДРПОУ 00034022, адреса місцезнаходження: місто Київ, проспект Повітрофлотський, 6.
Суддя Л.О. Капшук