28 жовтня 2025 року м. Дніпросправа № 160/7787/25
(суддя Голобутовський Р.З., м. Дніпро)
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Чередниченка В.Є. (доповідач),
суддів: Шальєвої В.А., Іванова С.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 червня 2025 року у справі №160/7787/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 14 березня 2025 року звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, згідно з яким просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області від 27.01.2025 №045550027701 про відмову в призначенні пенсії;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області призначити та виплачувати ОСОБА_1 пенсію за віком із зниженням пенсійного віку відповідно до ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 17.12.2024 року.
Позов обґрунтовано тим, що рішення від 27.01.2025 №045550027701 про відмову в призначенні пенсії є протиправним, оскільки порушує право позивача на отримання пенсії, право на яку він набув.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 червня 2025 року позов задоволено частково.
Суд, визнав протиправним та скасував рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області від 27.01.2025 №045550027701 про відмову в призначенні пенсії.
Зобов'язав Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 17.12.2024 про призначення пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку відповідно до ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», з урахуванням правової позиції, викладеної судом у цьому рішенні. У задоволенні іншої частини позову - відмовив.
Рішення суду мотивовано тим, що зазначені докази в своїй сукупності підтверджують, що позивач в 1986 році брав участь в ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, що надає йому право на користування пільгами, визначеними Законом №796-XII, в тому числі і правом на зниження пенсійного віку при призначенні пенсії за віком.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції відповідач, зазначаючи про порушення судом першої інстанції норм матеріального права, оскаржив його в апеляційному поряждку. Просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.
Апеляційна скарга фактично обґрунтована тим, що позивачем надано довідку від 12.07.1994 №51/4302 про прийняття участі у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС в якій не розшифровано хто «производил работы, находился в ЗПР» (російською мовою)) та відсутні дні виїзду в зону відчуження. Інших документів позивачем не додавалось. За таких умов Головним управлінням відмовлено позивачу в призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку, згідно ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», у зв'язку з не підтвердженням факту участі особи в ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.
Згідно з відзивом на апеляційну скаргу, позивач зазначаючи про законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції просить зашити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Судом першої інстанції з'ясовано та знайшло підтвердження під час апеляційного розгляду справи, що ОСОБА_1 є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 (а.с.7).
17.12.2024 позивач звернувся до територіального органу Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
27.01.2025 Головним управлінням Пенсійного фонду України у Вінницькій області розглянуто заяву позивача за принципом екстериторіальності та прийнято рішення №045550027701 про відмову в призначенні пенсії на заміну рішення про відмову у призначенні пенсії №045550027701 від 27.12.2024. В обґрунтування відмови у призначенні пенсії, відповідачем зазначено наступне:
- дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
- вік заявника 60 років 3 місяці;
- дата звернення до територіальних органів Пенсійного фонду України 17.12.2024;
- страховий стаж становить 18 років 3 місяці 25 днів.
В рішенні вказано, що за доданими документами до страхового стажу не зараховано періоди трудової діяльності згідно з дублікатом трудової книжки НОМЕР_2 від 02.03.2009, оскільки дублікат трудової книжки виданий з порушенням вимог Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої спільним наказом Мінюсту України, Мінпраці України, Міністерства соціального захисту України №58 від 29.07.1993. Відповідно до п. 5 Інструкції: особа, яка загубила трудову книжку (вкладиш до неї), зобов'язана негайно заявити про це власнику або уповноваженому ним органу за місцем останньої роботи. Якщо працівник до влаштування на це підприємство вже працював, то при заповненні дубліката трудової книжки спочатку вноситься запис про загальний стаж його роботи до влаштування на це підприємство, який підтверджується документами. Для врахування до стажу періодів роботи в ПП «Універсал Л», зазначених в дублікаті трудової книжки до дати його видачі з 06.05.1992 по 31.01.1998 необхідно надати уточнюючу довідку про стаж (заробітну плату) видану на підставі первинних документів. Страховий стаж позивача зараховано згідно з індивідуальними відомостями про застраховану особу та уточнюючих довідок. Позивачем надано довідку від 12.07.1994 №51/4302 про прийняття участі у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС в якій не розшифровано хто «производил работы находился в ЗПР» (російською мовою) та відсутні дні виїзду в зону відчуження (а.с.5).
Законність та обґрунтованість вищезазначеного рішення є предметом спору переданого на вирішення суду.
Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при ухваленні оскарженого рішення, враховуючи положення частини 1 статті 308 КАС України, в межах доводів та вимог апеляційної скарги, виходить з наступного.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 15 Закону України «Про пенсійне забезпечення», умови, норми та порядок пенсійного забезпечення громадян, які постраждали від Чорнобильської катастрофи, визначаються Законом Української РСР "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" або їм надається право на одержання пенсій на підставах, передбачених цим Законом.
Абзацом 1 ч. 1 ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» визначено, що особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», за наявності відповідного страхового стажу, зменшеного на кількість років зменшення пенсійного віку, але не менше 15 років страхового стажу.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС:
- які працювали у зоні відчуження з моменту аварії до 1 липня 1986 року незалежно від кількості робочих днів, а з 1 липня 1986 року по 31 грудня 1986 року - не менше 5 календарних днів мають право на зменшення пенсійного віку - 10 років;
- які працювали у 1987 році у зоні відчуження не менше 14 календарних днів мають право на зменшення пенсійного віку - 8 років;
- які працювали з 1 липня 1986 року по 31 грудня 1986 року у зоні відчуження від 1 до 5 календарних днів, у 1987 році - від 10 до 14 календарних днів, у 1988 році - не менше 30 календарних днів, на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві - не менше 14 календарних днів у 1986 році мають право на зменшення пенсійного віку - 5 років.
Відповідно до ч. 1 ст. 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» час роботи, служби (в тому числі державної) з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у зоні відчуження зараховується до стажу роботи, стажу державної служби, вислуги років, яка надає право на пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»: до 1 січня 1988 року - у потрійному, а з 1 січня 1988 року до 1 січня 1993 року - у полуторному розмірі (у тому числі за списком № 1). З 1 січня 1993 року та в наступні роки пільги з обчислення стажу роботи у зоні відчуження визначаються Кабінетом Міністрів України.
Згідно з ч. 2 ст. 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» право на пенсію в повному розмірі мають громадяни, віднесені до категорій 1, 2, 3, 4, за умови стажу роботи не менш як: чоловіки - 20 років, жінки - 15 років, із збільшенням пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад встановлений цим пунктом стаж, але не вище 75 процентів заробітку, а громадянам, які відпрацювали за списком № 1, чоловіки - 10 років і більше, жінки - 7 років 6 місяців і більше - не вище 85 процентів заробітку, у разі призначення пенсії на умовах частини другої статті 27 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Пунктом 2.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за 1566/11846, визначено, що до заяви про призначення пенсії за віком додаються, зокрема:
- документи, які засвідчують особливий статус особи: посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та довідка про період (періоди) участі в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС за формою, затвердженою постановою Державного Комітету СРСР по праці та соціальних питаннях від 09 березня 1988 року №122, або довідка військової частини, у складі якої особа брала участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, або довідка архівної установи, або інші первинні документи, в яких зазначено період роботи, населений пункт чи об'єкт, де особою виконувались роботи з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС; посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи та довідка про період (періоди) проживання (роботи) на територіях радіоактивного забруднення, видана органами місцевого самоврядування (підприємствами, установами, організаціями) (при призначенні пенсії за віком із застосуванням норм статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»).
Як вбачається з матеріалів справи, згідно з довідкою Центрального архіву Міністерства оборони України від 12.07.1994 №51/4302 позивач брав участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС при військовій частині НОМЕР_3 , прибув за наказом №1 від 12.05.1986, вибув за наказом №57 від 09.07.1986, знаходився в ЗПР з 13.05.1986 по 09.07.1986 (а.с.10).
Зважаючи на те, що позивачем до заяви про призначення пенсії додано посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та довідку Центрального архіву Міністерства оборони України від 12.07.1994 №51/4302 в якій зазначено період участі позивача у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС при військовій частині НОМЕР_3 , суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що наданими у справі доказами підтверджено наявність у позивача статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році (посвідчення серії НОМЕР_1 ) та факт участі у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС (військовий квиток № НОМЕР_4 від 25.10.1985, довідка Центрального архіву Міністерства оборони України від 12.07.1994 №51/4302).
Щодо твердження відповідача про відсутність розшифрування того хто «производил работы, находился в ЗПР» (російською мовою) в довідці Центрального архіву Міністерства оборони України від 12.07.1994 №51/4302, суд першої інстанції правильно зазначив, що такі скорочення свідчать про те, що позивач знаходився в зоні пошкодженого реактору (ЗПР).
Стосовно твердження відповідача щодо відсутності днів виїзду в зону відчуження, як правильно зазначив суд першої інстанції, Порядок №22-1 не вимагає подання відповідної інформації за наявності належно складених документів про участь в ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.
При цьому, в довідці Центрального архіву Міністерства оборони України від 12.07.1994 №51/4302 вказано, що позивач прибув на ЧАЕС за наказом №1 від 12.05.1986, вибув за наказом №57 від 09.07.1986.
Таким чином, як правильно зробив висновок суд першої інстанції, зазначені докази в своїй сукупності підтверджують, що позивач в 1986 році брав участь в ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, що надає йому право на користування пільгами, визначеними Законом №796-XII.
Враховуючи зазначене, рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області від 27.01.2025 №045550027701 є протиправним та як наслідок підлягає скасуванню.
На підставі зазначеного, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції під час розгляду цієї справи об'єктивно, повно та всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, дав їм правильну юридичну оцінку і ухвалив законне, обґрунтоване рішення без порушень норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, тому рішення суду першої інстанції необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Керуючись: пунктом 1 частини 1 статті 315, статтями 316, 321, 322, 327, 329 КАС України, Третій апеляційний адміністративний суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області - залишити без задоволення, а рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 червня 2025 року у справі №160/7787/25 - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду за наявності підстав, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повне судове рішення складено 28 жовтня 2025 року.
Головуючий - суддя В.Є. Чередниченко
суддя В.А. Шальєва
суддя С.М. Іванов