Справа № 357/14707/25
Провадження № 2-а/357/483/25
22 жовтня 2025 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючий суддя - Рижко Г. О. ,
при секретарі - Примак А. М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в місті Біла Церква, в залі суду № 6 справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про адміністративне правопорушення,
Позивач ОСОБА_1 , в особі представника адвоката Павловського Богдана Миколайовича звернувся до суду з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови № БЦРТЦК/496/25 від 25.03.2025 у справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення та закриття провадження у справі.
І. Стислий виклад позицій сторін.
В обґрунтування позову позивач та його представник зазначають, що про наявність оскаржуваної постанови позивачу стало відомо 04.09.2025, після блокування банківських рахунків та відкриття виконавчого провадження та винесення 04.09.2025 постанови про арешт майна боржника, яка з'явилася в додатку «Дія». Зі змісту оскаржуваної постанови, винесеної ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковником ОСОБА_2 вбачається, що відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення, 11.03.2025 близько 12:00 год. по АДРЕСА_1 , громадянин ОСОБА_1 не мав при собі військово-обліковий документ в особливий період, порушивши вимоги ч. 6 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП. Позивача визнано винним та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000,00 грн. Вважає дану постанову такою, що винесена з порушенням чинного законодавства. Зазначає, що 11.03.2025 позивач самостійно прибув до ІНФОРМАЦІЯ_2 для заміни обліково-послужної карточки (замість військового квитка) на військово-обліковий документ нового зразку і в цей день на позивача було складено протокол про вчинення адміністративного правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та цього ж дня йому було видано новий військово-обліковий документ, що підтверджується військово-обліковим документом № 010220231362300200188. Зазначає, що з постановою не згоден, оскільки в момент складання протоколу мав при собі та пред'явив військово-обліковий документ в за стосунку «Резерв+», в якому стоїть відмітка про те, що дані уточнено вчасно. Вказує, що у зв'язку з тим, що позивач мав при собі та пред'являв на вимогу представника територіального центру комплектування та соціальної підтримки військово-обліковий документ в застосунку «Резерв+», у його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбачений ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
Представник відповідач надав суду відзив на позовну заяву, в якій зазначив, що відповідно до протоколу позивач був повідомлений про те, що о 12 год. 00 хв. 25.03.2025 в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 відбудеться розгляд справи про адміністративне правопорушення, однак не з'явився у визначену дату та час. Позивач другий примірник протоколу отримав, про що свідчить його підпис. Вважає постанову такою, що винесена відповідно до вимог чинного законодавства України. В задоволенні позову просив відмовити.
Представник позивача направив на адресу суду відповідь на відзив, в якій просив відхилити доводи відповідача як безпідставні та недоведені. Вказав, що зі змісту копії акта про відсутність військово-облікового документа, вбачається що він складений одноособово працівником ІНФОРМАЦІЯ_2 , не містить відомостей про ознайомлення з даним актом ОСОБА_1 . Крім того, ані протокол сер. БЦРТЦК № 496 від 11.03.2025, ані оскаржувана постанова №БЦРТЦК/496/25 від 25.03.2025 року не містять посилань на вказаний акт. Таким чином, акт про відсутність військово-облікового документа не може бути належним та допустимим доказом правопорушення інкримінованого Позивачу. Зазначає, що відповідач ніяким чином не спростовує того, що 11.03.2025 Позивач самостійно прибув до ІНФОРМАЦІЯ_2 для заміни обліково-послужної карточки (замість військового квитка) на військово-обліковий документ нового зразку і в цей же день на позивача було складно протокол про вчинення адміністративного правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, при цьому цього ж дня йому було видано новий військово-обліковий документ, що підтверджується військово-обліковим документом №010220231362300200188 (копія додається). Таким чином, на момент складання протоколу про адміністративне правопорушення працівникам ІНФОРМАЦІЯ_2 було достеменно відомо про те, що військово-обліковий документ перебуває на оформленні і датою отримання було визначено 11.03.2025. Крім того, Відповідач не спростовує того факту , що у Позивач мав при собі електронний військово-обліковий документ сформований у застосунку "Резерв+".
ІІ. Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі
В вересні 2025 року справа надійшла до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області та згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.09.2025 надійшла у провадження судді Рижко Г.О.
Ухвалою судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 19.09.2025 заяву представника позивача задоволено. Зупинено стягнення у виконавчому провадженні № 78253868.
Ухвалою судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 19.09.2025 поновлено строк на звернення до суду з позовом, прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі, призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні на 25.09.2025 на 15:00 год. Відповідачу роз'яснено право у строк до 25 вересня 2025 року подати відзив на позовну заяву, також роз'яснено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами. Витребувано у ІНФОРМАЦІЯ_3 матеріали, які стали підставою винесення спірної постанови.
22.09.2025 на адресу суду від представника позивача надійшла заява про приєднання до матеріалів справи доказів направлення копії адміністративного позову відповідачу.
24.09.2025 на адресу суду від представника позивача надійшла заява про розгляд справи без його участі та без участі позивача.
25.09.2025 в зв'язку з неявкою відповідача та відсутністю відомостей про причини неявки розгляд справи відкладено на 06.10.2025 на 08:45 год.
15.10.2025 на адресу суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву разом із протоколом про адміністративне правопорушення від 11.03.2025.
20.10.2025 на адресу суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив.
20.10.2025 на адресу суду від представника позивача надійшла заява про розгляд справи без його участі.
З метою дотримання принципу офіційного з'ясування всіх обставин справи суд приймає та долучає до матеріалів справи відзив відповідача разом із наданими доказами, а також відповідь на відзив, надану представником позивача.
Позивач та його представник у судове засідання не з'явилися. Від представника позивача надійшла заява з проханням розглянути справу без його участі та без участі позивача. Позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить їх задовольнити.
Представник відповідача - ІНФОРМАЦІЯ_3 в судове засідання не з'явився, будучи належним чином повідомленим про день, час та місце розгляду справи.
Згідно ч. 1 ст. 205 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Враховуючи, що всі учасники справи повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, суд ухвалив розглянути справу за відсутності сторін.
Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України, фіксування розгляду справи технічними засобами не здійснювалось зважаючи на те, що в судове засідання учасники справи не з'явились.
Під час розгляду справи судом були досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.
ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є військовозобов'язаним та перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_4 . Згідно з роздруківки військово-облікового документу з додатку «Резерв+», позивачем вчасно уточнено свої облікові дані та зазначено адресу проживання: АДРЕСА_2 . Позивач має звання солдат, ВОС 790037, номер в реєстрі Оберіг 010220231362300200188. Постановою ВЛК від 27.01.2025 визнаний придатним до служби (а.с. 17).
Встановлено, що 11.03.2025 ОСОБА_1 також було видано військово-обліковий документ № 010220231362300200188, в якому міститься відмітка про те, що 15.01.2007 взято на військовий облік військовозобов'язаних із призовників (а.с. 15-16).
З копії протоколу серії БЦРТЦК № 496 від 11.03.2025 про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП вбачається, що 11.03.2025 близько 12 год. 00 хв. в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 по АДРЕСА_1 , громадянин ОСОБА_1 не мав при собі військово-обліковий документ та не пред'явив його за вимогою уповноважено представника тцк та сп ОСОБА_3 , в особливий період, порушивши вимоги ч. 6 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП. Другий примірник протоколу отримав (а.с.).
Також з даного протоколу встановлено, що ОСОБА_1 повідомлено про те, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться в каб. № 44 в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 по АДРЕСА_1 о 12:00 год. 25.03.2025. В графі «До протоколу додаються» міститься запис «копії паспорта, картки платника податків».
З акту про відсутність військово-облікового документа від 11.03.2025 вбачається, що солдатом 3 роти ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 складено акт про те, що ОСОБА_1 не мав при собі військово-обліковий документ та не пред'явив його за його вимогою. Акт містить підпис особи, яка його склала.
Постановою, винесеною ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 полковником ОСОБА_2 № БЦРТЦК/496/25 від 25.03.2025 ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною 3 статті 210-1 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000,00 грн. В мотивувальній частині постанови зазначено, що «відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення, 11.03.2025 близько 12:00 год. по АДРЕСА_1 , громадянин ОСОБА_1 не мав при собі військово-обліковий документ в особливий період, порушивши вимоги ч. 6 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП. Згідно з абзацом 11 ст. 1 ЗУ «Про оборону України», особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій. Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженим ЗУ «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 2102-ІХ, в Україні введено воєнний стан з 05 год. 30 хв. 24.02.2022, який неодноразово був продовжений та діє на момент розгляду цієї справи. Відповідно до ч. 6 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», у період проведення мобілізації (крім цільової) громадяни України чоловічої статі віком від 18 до 60 років зобов'язані мати при собі військово-обліковий документ та пред'явити його за вимогою уповноваженого представника територіального центру комплектування та соціальної підтримки або поліцейського. Дослідивши протокол про адміністративне правопорушення з додатками вважаю доведеним, що останній вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, оскільки він являється особою чоловічої статі у віці від 18 до 60 років, та в порушення описаних вище норм законодавства України про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, в особливий період, не мав при собі військово-облікового документа та не пред'явив його за вимогою уповноваженого представника територіального центру комплектування та соціальної підтримки» (а.с. 14).
04.06.2025 постановою ВП № 78253868 відкрито виконавче провадження з виконання постанови БЦРТЦК/496/25 від 25.03.2025 відносно ОСОБА_1 (а.с. 23-24).
04.09.2025 постановою ВП № 78253868 накладено арешт на кошти боржника (а.с. 27-28).
V. Норми права, які застосував суд.
Відповідно ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Порядок притягнення осіб до адміністративної відповідальності встановлений Кодексом України про адміністративні правопорушення.
Згідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
За ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
За приписами ст. 77 КАС України, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.
Статтею 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно ст. 251 КУпАП, доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків та показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху.
Статтею 252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до статті 235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).
Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
За ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Таким чином, висновок про наявність чи відсутність в діях особи складу адміністративного правопорушення повинен бути обґрунтований, тобто зроблений на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин та доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення, а саме правопорушення (у випадку його вчинення), повинне бути належним чином зафіксоване.
Відповідно ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 287 КУпАП постанову у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено особою, щодо якої її винесено.
Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби здійснюється на підставі Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу».
Статтею 65 Конституції України встановлено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Так, відповідно до ЗУ «Про оборону України» особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Відповідно до Указу президента України № 64/2022 введено воєнний стан з 24.02.2022, який триває і по теперішній час.
За приписами частини шостої статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» у період проведення мобілізації (крім цільової) громадяни України чоловічої статі віком від 18 до 60 років зобов'язані мати при собі військово-обліковий документ та пред'являти його за вимогою уповноваженого представника територіального центру комплектування та соціальної підтримки або поліцейського, а також представника Державної прикордонної служби України у прикордонній смузі, контрольованому прикордонному районі та на пунктах пропуску через державний кордон України.
Під час перевірки документів уповноважений представник територіального центру комплектування та соціальної підтримки або поліцейський здійснює фото- і відеофіксацію процесу пред'явлення та перевірки документів із застосуванням технічних приладів та засобів фото- та відеофіксації, а також може використовувати технічні прилади, засоби та спеціалізоване програмне забезпечення з доступом до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Відповідно до п. п. 10-1 п. 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, що є додатком 2 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого постановою КМУ від 30.12.2022 № 1487, призовники, військовозобов'язані та резервісти повинні у період проведення мобілізації (крім цільової) та/або протягом дії правового режиму воєнного стану, зокрема, мати при собі військово-обліковий документ разом з документом, що посвідчує особу, та пред'являти їх за вимогою уповноваженого представника районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або поліцейського, а також представника Держприкордонслужби у прикордонній смузі, контрольованому прикордонному районі та на пунктах пропуску через державний кордон.
Процедура перевірки військово-облікових документів громадян, уточнення персональних даних військовозобов'язаних і резервістів та внесення відповідних змін у військово-облікові документи, організація медичного огляду військовозобов'язаних та резервістів для визначення придатності до військової служби закріплена Порядком проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 560 від 16.05.2024.
Відповідно до п. 25 Порядку громадяни чоловічої статі віком від 18 до 60 років зобов'язані мати при собі військово-обліковий документ (військово-обліковий документ в електронній формі) та пред'являти його за вимогою уповноваженого представника територіального центру комплектування та соціальної підтримки або поліцейського, а також представника Держприкордонслужби у прикордонній смузі, контрольованому прикордонному районі та на пунктах пропуску через державний кордон України.
Згідно з п. 49 вищевказаного порядку у період проведення мобілізації (крім цільової) уповноважені представники територіального центру комплектування та соціальної підтримки або поліцейські, а також представники Держприкордонслужби мають право вимагати у громадян чоловічої статі віком від 18 до 60 років військово-обліковий документ (військово-обліковий документ в електронній формі) разом з документом, що посвідчує особу.
З аналізу вказаних правових норм можна зробити висновок, що призовники, військовозобов'язані та резервісти зобов'язані не лише мати військово-обліковий документ як такий, а мати відповідний документ при собі та пред'являти його за вимогою уповноважених осіб.
Частиною десятою статті 1 Закону № 3543 (в редакції, чинній до внесення змін Законом № 3633-IX від 11 квітня 2024 року) було передбачено, що до військово-облікових документів належать: посвідчення призовника, військовий квиток, тимчасове посвідчення військовозобов'язаного.
Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов'язаних та резервістів і форми такого документа» від 16 травня 2024 року № 559 (далі - Порядок № 559) затверджено нову форму військово-облікового документа, який і має таку назву.
Пунктом 2 цієї постанови установлено, що військово-облікові документи, оформлені до набрання чинності цією постановою, вважаються дійсними на всій території України до видачі військово-облікового документа нового зразка.
Слід також зазначити, що відповідно до Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 559 від 16.05.2024 передбачено, що військово-обліковий документ є документом, що визначає належність його власника до виконання військового обов'язку, який оформляється (створюється) та видається громадянину України, який є призовником, військовозобов'язаним або резервістом, у тому числі, якщо він був виключений з військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів відповідно до пунктів 3 і 4 частини шостої статті 37 Закону України Про військовий обов'язок і військову службу та не отримував такий документ до набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 559 «Про затвердження Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов'язаних та резервістів і форми такого документа» (п.1).
Військово-обліковий документ оформляється (створюється) та видається (замінюється): 1) в електронній формі - засобами електронного кабінету призовника, військовозобов'язаного, резервіста та/або Державного веб-порталу електронних публічних послуг у сфері національної безпеки і оборони та/або Єдиного державного вебпорталу електронних послуг (далі - Портал Дія), зокрема з використанням мобільного додатка Порталу Дія (Дія) (у разі технічної реалізації); - 2) у паперовій формі - на бланку, форма якого затверджується постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 559.
Особа може мати на бланку лише один військово-обліковий документ (п. 2 Порядку № 559).
Згідно п. 3 Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов'язаних та резервістів і форми такого документа відомості, що зазначені у військово-обліковому документі громадянина України, який перебуває або був виключений з військового обліку Збройних Сил, СБУ, розвідувального органу, повинні відповідати відомостям, що містяться в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів. У разі коли відомості, зазначені у графах 1-5, 13 та 14 військово-облікового документа на бланку, не відповідають відомостям, що містяться у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів, він вважається недійсним (крім військово-облікових документів військовозобов'язаних та резервістів СБУ, розвідувальних органів).
Пунктом 6 Порядку визначено, що військово-обліковий документ в електронній формі формується засобами: електронного кабінету призовника, військовозобов'язаного, резервіста, зокрема з використанням його мобільного додатка; державного веб-порталу електронних публічних послуг у сфері національної безпеки і оборони; порталу Дія, зокрема з використанням мобільного додатка Порталу Дія (Дія) (у разі технічної реалізації).
Військово-обліковий документ в електронній формі (у тому числі роздрукований) та військово-обліковий документ у паперовій формі мають однакову юридичну силу.
Згідно п. 14 Порядку № 559 військово-обліковий документ на бланку видається (замінюється) за письмовою заявою громадянина України районним (міським) територіальним центром комплектування та соціальної підтримки або його відділом (відповідним органом СБУ, підрозділом розвідувального органу) за місцем перебування на військовому обліку або виключення з військового обліку у випадках, зокрема, якщо призовник, який перебував на військовому обліку до набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 559, не отримував посвідчення призовника, а військовозобов'язаний та резервіст - військового квитка осіб рядового, сержантського і старшинського складу, військового квитка офіцера запасу або тимчасового посвідчення військовозобов'язаного.
Для отримання (заміни) військово-облікового документа на бланку громадянин зобов'язаний особисто звернутися з письмовою заявою до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу (відповідного органу СБУ, розвідувального органу) за місцем перебування на військовому обліку або виключення з військового обліку та надати кольорову фотокартку встановленого розміру (пункт 17 Порядку № 559)
Частиною 3 статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачена адміністративна відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, що вчинено в особливий період.
Приміткою до статті 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення вказано, що положення статей 210, 210-1 цього Кодексу не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов'язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи.
Слід також зазначити, що згідно інформації, яка міститься на сторінці застосунку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, "Резерв+" - це Електронний кабінет призовників, військовозобов'язаних та резервістів. До того ж, на цій сторінці у розділі "Якими нормативно-правовими актами регулюється функціонування "Резерв+" указано, що перш за все це Закон України "Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів" від 16.03.2017 №1951-VIII (далі Закон №1951).
Відповідно до частини 1 статті 14-1 Закону № 1951 електронний кабінет - це персональний кабінет (захищений відокремлений веб-сервіс), за допомогою якого призовнику, військовозобов'язаному, резервісту, який пройшов електронну ідентифікацію, надається доступ до інформації про його персональні та службові дані, а також до послуг. Електронна ідентифікація особи здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису чи інших засобів електронної ідентифікації, які дають змогу однозначно встановити особу.
Також суд враховує лист Міністерства оборони України від 31.07.2024 щодо офіційного роз'яснення юридичної сили електронного та паперового військово-облікового документу, розміщеному на офіційному сайті Міністерства оборони України (https://mod.gov.ua/news/roz-yasnennya-shhodo-odnakovoyi-yuridichnoyi-sili-elektronnogo-ta-paperovogo-vijskovo-oblikovogo-dokumentu), в якому вказано, що наявність у особи військово-облікового документа в електронній формі, наприклад, у відповідному застосунку мобільного телефону, або у вигляді роздрукованого військово-облікового документу з QR кодом, є рівнозначним військово-обліковому документу у паперовій формі, оскільки усі вони мають однакову юридичну силу.
Частина 2 статті 77 КАС України передбачає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно ст. 159 ч. 4 КАС України подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
При вирішенні справи суд керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права і свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість держави (ст. 3, 8 Конституції України, ст. 8 КАС України).
Зі змісту ч. 3 ст. 62 Конституції України вбачається, що усі сумніви щодо доведеності вини особи слід тлумачити на її користь.
У наведених положеннях визначено систему правових механізмів щодо забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на стадії розгляду уповноваженим органом (посадовою особою) справи про адміністративне правопорушення, зокрема, з метою запобігти безпідставному притягненню такої особи до відповідальності.
Відповідно п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
V. Мотивована оцінка і висновки суду.
Суд зазначає, що висновок про наявність чи відсутність в діях особи складу адміністративного правопорушення повинен бути обґрунтований, тобто зроблений на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин та доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення, а також відповідати принципу законності.
В даній справі судом встановлено, що позивача притягнуто до відповідальності, оскільки він не мав при собі військово-обліковий документ та не пред'явив його за вимогою уповноваженого представника ТЦК та СП. Однак, дані обставини повністю спростовуються зібраними у справі доказами. Так, судом встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_2 як військовозобов'язаний і станом на 11.03.2025 мав військово-обліковий документ в електронній формі в застосунку «Резерв+». Тобто, станом на 11.03.2025 позивач перебував у статусі військовозобов'язаного та мав дійсний військово-обліковий документ. Військово-обліковий документ в електронній формі (у тому числі роздрукований) та військово-обліковий документ у паперовій формі мають однакову юридичну силу.
Суд зазначає, що уповноважений представник територіального центру комплектування та соціальної підтримки або поліцейський зобов'язані, з 17.07.2024, здійснювати фото- і відеофіксацію процесу пред'явлення та перевірки документів із застосуванням технічних приладів та засобів фото- та відеофіксації. Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами (фото або відеозаписом правопорушення).
Відповідач не надав до матеріалів справи належних доказів не пред'явлення позивачем 11.03.2025 військово-облікового документу, зокрема фото чи відеоматеріалів.
Суб'єкт владних повноважень зобов'язаний довести правомірність своїх рішень, дій чи бездіяльності, а позивач повинен заперечувати проти доводів суб'єкта владних повноважень. Всупереч вказаним вимогам, представником відповідача суду не надано доказів про не пред'явлення позивачем військово-облікового документу з дотриманням вказаних вище вимог, а також, відповідачем не надано суду будь-яких доказів на спростування доводів позивача про відсутність у нього умислу на порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, що, відповідно, виключає склад адміністративного правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
Враховуючи викладене, а також приймаючи до уваги, що вчинення позивачем адміністративного правопорушення не підтверджується достатніми доказами, відповідачем в ході розгляду справи не надано належних доказів правомірності винесення постанови відносно позивача, відтак суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог про скасування постанови та достатність підстав для їх задоволення із закриттям справи про адміністративне правопорушення.
З приводу розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Частиною першою статті 139 КАС України передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Згідно ч. 1 ст. 132 КАС України судові витрати складаються з судового збору та з витрат, пов'язаних з розглядом справи. Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача.
Відповідно до ч. 7, 9 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Судом встановлено, що позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 605,60 грн, який підлягає стягненню з відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 77, 205, 241-246, 286, 268-271 КАС України, Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу», Конституцією України, суд,
Позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про адміністративне правопорушення задовольнити.
Скасувати постанову № БЦРТЦК/496/25 від 25.03.2025, винесену ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковником ОСОБА_2 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за частиною 3 статті 210-1 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі 17000,00 гривень, провадження у справі закрити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у розмірі 605,60 грн (шістсот п'ять гривень 60 копійок).
Рішення може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня проголошення.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків встановлених цим Кодексом.
Судові рішення за наслідками розгляду судами першої інстанції справ, визначених статтями 273, 275-277, 280, 282, пунктами 5 та 6 частини першої статті 283, статтями 286-288 цього Кодексу, набирають законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі їх апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 .
Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 , місцезнаходження: АДРЕСА_1 .
Повний текст рішення складено 22.10.2025.
СуддяГ. О. Рижко