Ухвала від 27.10.2025 по справі 520/9076/25

УХВАЛА

27 жовтня 2025 р.Справа № 520/9076/25

Другий апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Присяжнюк О.В.,

Суддів: Спаскіна О.А. , Любчич Л.В. ,

розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду клопотання Головного управління ДПС у Харківській області про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Харківського окружного адміністративного суду від 10.06.2025 в справі № 520/9076/25

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МІЙ ДІМ - 1010"

до Державної податкової служби України , Головного управління ДПС у Харківській області

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 10.06.2025 задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю "МІЙ ДІМ - 1010" до Державної податкової служби України , Головного управління ДПС у Харківській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії.

08.07.2025 на зазначене рішення суду відповідачем подано апеляційну скаргу.

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 01.08.2025 апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 10.06.2025 повернуто скаржнику, яка згідно довідки Другого апеляційного адміністративного суду про доставку електронного листа отримана апелянтом 01.08.2025 о 16:53, у зв'язку з чим ухвала вважається врученою 01.08.2025.

22.10.2025 на зазначене рішення суду відповідачем повторно подано апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі апелянтом заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, в обґрунтування якого зазначено, що у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України пропущено строк на апеляційне оскарження.

Перевіривши доводи клопотання та матеріали справи, суд апеляційної інстанції вважає, що клопотання не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно із ч. 1 ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення (ухвалу) суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 295 КАС України, учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених ч. 2 ст. 299 цього Кодексу. (ч. 3 ст. 295 КАС України).

Відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 251 КАС України, днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.

Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення. (ч. 6 ст. 251 КАС України).

Частиною 1 статті 121 КАС України визначено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Згідно із ч. 1 ст. 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Статтею 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Як вбачається з матеріалів справи, вперше подану апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області повернуто заявнику ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 01.08.2025, яка згідно довідки Другого апеляційного адміністративного суду про доставку електронного листа отримана апелянтом 01.08.2025 о 16:53, у зв'язку з чим ухвала вважається врученою 01.08.2025.

Із повторною апеляційною скаргою апелянт звернувся до суду лише 22.10.2025, тобто, з порушенням тридцятиденного строку звернення до суду.

Таким чином, апелянтом не зазначено поважних причин пропуску строку звернення до суду з 04.08.2025 до 22.10.2025 та не підтверджено доказами поважність цих причин.

В обґрунтування клопотання про поновлення строку та поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції скаржник посилається на Указ Президента України № 64/2022 від 24.02.2022, яким з 24.02.2022 введений воєнний стан на території України.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що поважними причинами пропуску строку на апеляційне оскарження можуть бути визнані лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, які повинні бути підтверджені належними доказами.

Відповідно до ч. 1 ст. 118 КАС України, процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії.

Згідно із ч. 1 ст. 45 КАС України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до п. 6 ч. 5 ст. 44 КАС України, учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.

Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Суд апеляційної інстанції вважає, що апелянтом не надано належних доказів вжиття заходів, направлених на своєчасну подачу апеляційної скарги, які свідчили б про сумлінне та добросовісне ставлення скаржника до виконання процесуального обов'язку.

Враховуючи пропуск строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, суд вважає, що відсутні підстави для задоволення клопотання про поновлення процесуального строку для подання апеляційної скарги з підстав, наведених апелянтом.

Саме лише посилання на введення воєнного стану на території України не може бути поважною причиною для поновлення строку на апеляційне оскарження для органу державної влади без зазначення конкретних обставин, які вплинули на своєчасність звернення до суду після повернення вперше поданої апеляційної скарги без надання відповідних доказів того, як саме введення військового стану вплинуло на роботу цього державного органу, що в свою чергу обумовило пропуск строку на подання повторної апеляційної скарги.

В даному випадку відповідач не може та не повинен намагатись отримати вигоду від ситуації, яка склалася в державі, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов'язків, в тому числі і щодо вчасного подання повторної апеляційної скарги.

Питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов'язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку.

Введення на території України воєнного стану не зупинило перебіг процесуальних строків звернення до суду з апеляційними скаргами.

Суд вважає, що введення воєнного стану не може слугувати достатньою підставою для поновлення процесуального строку, адже апелянтом не надано доказів того, що ці обставини постійно, тривало та систематично перешкоджали роботі протягом часу, що тривав після повернення судом вперше поданої апеляційної скарги.

Аналогічний висновок щодо застосування норм процесуального права, викладений у постановах Верховного Суду від 04.04.2023 в справі №140/1487/22, від 23.01.2023 в справі № 496/4633/18, від 23.12.2022 в справі № 760/5369/19, від 29.09.2022 в справі №500/1912/22.

Згідно із ч. 2 ст. 6 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Поважними причинами пропуску процесуального строку визнаються обставини, які не залежать від волі заінтересованої особи і перешкодили їй виконати процесуальні дії в межах встановленого законом проміжку часу. До їх числа відносяться обставини непереборної сили та обставини, які об'єктивно унеможливлюють вчинення процесуальної дії у встановлений строк. Вказані обставини підлягають підтвердженню шляхом подання відповідних документів або їх копій.

При вирішенні питання про поновлення строку суд надає оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, у взаємозв'язку інтервалів часу: з моменту закінчення встановленого КАС України строку апеляційного оскарження до дати звернення з апеляційною скаргою вперше; з моменту повернення вперше поданої апеляційної скарги/відмови у відкритті апеляційного провадження за вперше поданою апеляційною скаргою до дати повторного звернення з апеляційною скаргою і так далі.

Оцінюючи поважність підстав несвоєчасного звернення до суду, слід виходити з того, що причина пропуску строку є поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина (або кілька обставин), яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом або судом строк; 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

Правовий інститут строків звернення до адміністративного суду за захистом свого порушеного права не містить вичерпного, детально описаного переліку причин чи критеріїв їх визначення. Натомість закон запроваджує оціночні, якісні параметри визначення таких причин - вони повинні бути поважними, реальними або непереборними і об'єктивно нездоланними на час спливу строків звернення до суду.

У ситуації з пропуском строків державними органами поважними причинами пропуску строку не може виступати необхідність дотримання внутрішніх процедур (бюджетного фінансування щодо видатків на оплату судового збору тощо). Це пов'язано з тим, що держава має дотримуватись принципу "належного урядування" та не може отримувати вигоду від порушення правил та обов'язків, встановлених нею ж. Сама собою затримка бюджетного фінансування щодо видатків на оплату судового збору не є автоматичною, достатньою і безумовною підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження.

Аналогічний висновок щодо застосування норм процесуального права, викладений у постановах Верховного Суду від 03.11.2022 в справі № 560/15534/21, від 24.07.2023 в справі № 200/3692/21, в ухвалах Верховного суду від 03.08.2022 в справі № 160/7551/21, від 07.10.2024 в справі № 420/21702/23, від 11.09.2025 в справі № 120/1247/25.

Таким чином, вказані в клопотанні причини пропуску строку на апеляційне оскарження не є поважними, оскільки тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення в апеляційному порядку в строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин.

Із врахуванням вищевикладеного суд зазначає, що недотримання апелянтом вимог процесуального законодавства, що недоліки в організації роботи відповідача, відсутність фінансування та несвоєчасна сплата судового збору не можуть бути визнані такими обставинами, що є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.

На підставі вищевикладеного, суд апеляційної інстанції вважає, що в клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Харківського окружного адміністративного суду від 10.06.2025 не наведені поважні причини пропуску строку звернення до суду з 04.08.2025 до 22.10.2025 для поновлення пропущеного строку, у зв'язку з чим суд апеляційної інстанції визнає неповажними причини пропуску строку апеляційного оскарження цього рішення суду.

Керуючись ст. ст. 44, 45, 121, 251, 295, 321, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Визнати неповажними зазначені в клопотанні причини пропуску Головного управління ДПС у Харківській області строку звернення з апеляційною скаргою на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 10.06.2025 в справі № 520/9076/25.

Відмовити в задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Харківській області про поновлення строків звернення.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Присяжнюк О.В.

Судді Спаскін О.А. Любчич Л.В.

Попередній документ
131331722
Наступний документ
131331724
Інформація про рішення:
№ рішення: 131331723
№ справи: 520/9076/25
Дата рішення: 27.10.2025
Дата публікації: 30.10.2025
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Другий апеляційний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо; адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них; зупинення, відмова в реєстрації податкових накладних
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Залишено без руху (27.10.2025)
Дата надходження: 22.10.2025
Предмет позову: визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії