Справа № 344/19167/25
Провадження № 1-кс/344/7480/25
28 жовтня 2025 року м. Івано-Франківськ
Слідчий суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області ОСОБА_1 , з участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді застави щодо ОСОБА_4 в рамках кримінального провадження № 42025090000000002 від 14.01.2025 за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 204, ч. 2 ст. 204, ч. 1 ст. 209, ч. 1 ст. 263 КК України, -
Слідчий звернувся з вказаним клопотанням, яке погоджено з прокурором, в обґрунтування якого посилався на те, що слідчим відділом Управління Служби безпеки України в Івано-Франківській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42025090000000002 від 14.01.2025 року за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 204, ч. 2 ст. 204, ч. 1 ст. 209, ч. 1 ст. 263 КК України. Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_4 , будучи зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності, однак не маючи ліцензії на виробництво тютюнових виробів (тютюну), а також на право оптової та/або роздрібної торгівлі ними, в порушення вимог Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» у січні 2025 року, більш точний час досудовим розслідуванням не встановлено, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, з метою незаконного збагачення, вирішив зайнятись незаконною діяльністю, пов'язаною із незаконним придбанням, зберіганням, транспортуванням з метою збуту та збутом незаконно виготовлених тютюну та тютюнових виробів, а також незаконним виготовленням тютюнових виробів, які згідно ст. 215 Податкового кодексу України відносяться до підакцизних товарів.
Реалізовуючи свій злочинний намір, ОСОБА_4 погодився на пропозицію свого ОСОБА_6 стосовно здійснення діяльності пов'язаної з незаконним виготовлення тютюнових виробів спільно з ОСОБА_7 .
Отримавши згоду ОСОБА_4 на вчинення кримінальних правопорушень ОСОБА_6 довів до його відома про розроблений план злочинної діяльності.
Так, злочинним планом передбачалось, що ОСОБА_6 за сприяння ОСОБА_7 забезпечить ОСОБА_4 обладнанням для кустарного виробництва тютюнових виробів, сировиною та всіма необхідними компонентами, а також забиратимуть незаконно виготовлену тютюнову продукцію.
ОСОБА_4 повинен був здійснювати за грошову винагороду незаконне виготовлення тютюнових виробів за місцем свого проживання в АДРЕСА_1 за допомогою отриманого спеціального обладнання, сировини та всіх необхідних компонентів.
З метою реалізації злочинного наміру, у невстановлений досудовим розслідуванням період часу, але не пізніше січня 2025 року, ОСОБА_6 здійснив придбання у невстановлених слідством осіб та місці необхідного обладнання для здійснення незаконного виготовлення тютюнових виробів, зокрема спеціальних станків для набивання тютюном сигаретних гільз, а також фасування незаконно виготовлених сигарет у зіп-пакети по 20 шт., яке спільно з ОСОБА_7 перевіз по місцю проживання ОСОБА_4 .
У подальшому ОСОБА_6 у період січня - червня 2025 року спільно з ОСОБА_7 здійснювали придбання у невстановлених слідством осіб сировини для незаконного виготовлення тютюнових виробів (листя тютюну, подрібненого тютюну), а також інших необхідних компонентів - сигаретних гільз з фільтрами, зіп-пакетів та коробок для пакування незаконно виготовлених тютюнових виробів, перевезення яких у визначені ОСОБА_6 місця зберігання, а також до місць проживання ОСОБА_4 сприяв ОСОБА_7 .
У період з січня по 09 червня 2025 року ОСОБА_4 , з метою реалізації спільного злочинного умислу, діючи з корисливих мотивів, за попередньою змовою з ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх діянь, передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків і бажаючи їх настання, в порушення вимог вищезазначених норм чинного законодавства, по місцю свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , самостійно, без отриманої у встановленому законом порядку ліцензії на виробництво тютюнових виробів, здійснював незаконне виготовлення тютюнових виробів за допомогою спеціального обладнання, подрібнення тютюну та подальшого вкладення тютюну в сигаретні гільзи та їх подальшого пакування в зіп-пакети по 20 шт. в кожний та паперові коробки, підлаштувавши свої підсобні та житлове приміщення для вказаної протиправної діяльності.
Надалі, ОСОБА_6 за попередньою змовою з ОСОБА_7 отримували від ОСОБА_4 незаконно виготовлені тютюнові вироби, які збували при невстановлених слідством обставинах, отримуючи незаконну наживу.
09.06.2025 співробітниками УСБУ в Івано-Франківській області припинено протиправну діяльність ОСОБА_7 , ОСОБА_6 та ОСОБА_4 , шляхом проведення санкціонованих обшуків за адресами: АДРЕСА_2 ; АДРЕСА_3 ; АДРЕСА_4 ; АДРЕСА_1 ; АДРЕСА_5 є, під час проведення яких виявлено та вилучено: 648 400 шт. незаконно виготовлених сигарет, 3 станки для набивання сигаретних гільз тютюном, станок для упакування сигарет в зіп-пакети, верстат типу січкарня, 1214,1 кг подрібненого тютюну, 326,5 кг листя тютюну, 12 000 шт. зіп-пакетів, 1 310 656 шт. сигаретних гільз.
Відповідно до висновків експертів №СЕ-19/120-24/8574-БД від 21.07.2025, №СЕ-19/120-24/8577-БД, №СЕ-19/120-24/8576-БД від 22.07.2025, №СЕ-19/120-24/8578-БД від 23.07.2025, №СЕ-19/120-24/8580-БД від 23.07.2025, надані на дослідження зразки речовин рослинного походження, які були вилучені в ході проведення обшуків за адресами: АДРЕСА_2 ; АДРЕСА_1 ; АДРЕСА_4 ; АДРЕСА_1 ; АДРЕСА_5 є, являють собою подрібнену рослинну речовину біологічного походження та містять у своєму складі частини рослини тютюн справжній Nicotiana tabacum L. (рід тютюн - Nicotiana L., родина пасльонових - Solanaceae), яка може бути використана для виробництва тютюнових виробів.
Відповідно до висновків експертів №СЕ-19/109-25/11105-ТВ від 28.07.2025 та №СЕ-19/109-25/11108-ТВ від 28.07.2025 надані на дослідження зразки речовин рослинного походження, які були вилучені в ході проведення обшуків за адресами: Івано-Франківська область, Коломийський район, с. Зібранівка, вул. Боратинського, 24А та АДРЕСА_1 , відповідають наступним визначальним товарним характеристикам згідно Українського класифікатора товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТЗЕД), розділ - IV «Готовi харчовi продукти; алкогольнi та безалкогольнi напої i оцет; тютюн та його замiнники; продукти, з вмiстом та без вмiсту нiкотину, призначенi для вдихання без горiння; iншi нiкотиновмiснi продукти, призначенi для забезпечення надходження нiкотину в тiло людини», група «Тютюн і промислові замінники тютюну; продукти, з вмістом або без вмісту нікотину, призначені для вдихання без горіння; інші нікотиновмісні продукти, призначені для забезпечення надходження нікотину в тіло людини»; товарна позиція - «Тютюнова сировина; тютюнові відходи»; Товарна підкатегорія - «тютюнові відходи».
Кримінальні правопорушення, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_4 , у відповідності до ст. 12 КК України відносяться до категорії нетяжких злочинів за які передбачено покарання у вигляді штрафу від п'яти тисяч до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а також позбавленням волі на строк від трьох до п'яти років з конфіскацією та знищенням незаконно вироблених або придбаних товарів, знарядь виробництва, сировини для їх виготовлення.
Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав з мотивів викладених в ньому, просив визначити розмір застави - 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Захисник у судовому засіданні суду не заперечив щодо задоволення такого клопотання.
Підозрюваний у судовому засіданні підтримав думку захисника.
Заслухавши прокурора, підозрюваного та захисника, дослідивши матеріали клопотання, вважаю наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Згідно ч. 1 ст. 182 КПК України застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов'язків. Можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді, суду у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу.
Застава може бути внесена як самим підозрюваним, обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем). Заставодавцем не може бути юридична особа державної або комунальної власності або така, що фінансується з місцевого, державного бюджету, бюджету Автономної Республіки Крим, або у статутному капіталі якої є частка державної, комунальної власності, або яка належить суб'єкту господарювання, що є у державній або комунальній власності (ч. 2 ст. 182 КПК України).
З матеріалів клопотання вбачається, що 24.10.2025 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 204, ч. 2 ст. 204, ч. 1 ст. 209, ч. 1 ст. 263 КК України.
Відповідно до практики Європейського суду «розумна підозра» у вчиненні кримінального злочину», про яку йдеться у підпункті «с» п. 1 ст. 5 Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила злочин. Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод вимагає, щоб будь-який захід, яким людина позбавляється волі, відповідав меті ст. 5, а саме захисту особи від свавілля.
У п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» визначено, що термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series А, № 182).
При цьому, обґрунтована підозра вимагає тільки наявності певних об'єктивних відомостей, які дають підстави для переконання в тому, що особа вірогідно вчинила злочин. За визначенням Європейського суду, «у п-п. «с» п. 1 ст. 5 йдеться про розумну підозру, а не про щиру або сумлінну (bona fide) підозру».
В справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» (1994) Суд визначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтованого обвинувального вироку чи просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Враховуючи, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце і підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю матеріалів кримінального провадження, детальний перелік яких міститься у клопотанні та досліджений в судовому засіданні, а слідчий суддя на цьому етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього обмежувального заходу, то з огляду на ті дані, які були надані стороною обвинувачення, наявні всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 злочинів, передбачених ч. 1 ст. 204, ч. 2 ст. 204, ч. 1 ст. 209, ч. 1 ст. 263 КК України.
Прокурором доведено наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може вчинити дії, передбачені п.п.1,3,4 ч.1 ст. 177 КПК України, зокрема: переховуватися від органів досудового розслідування та суду, оскільки, ОСОБА_4 , враховуючи вагомість наявних доказів про вчинення ним злочину, тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання його винним у вчиненні злочину, може переховуватись від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, так як, ОСОБА_4 особисто знайомий із свідками у кримінальному провадженні, після чого він, шляхом вмовляння, погроз зможе впливати на їх показання, що в свою чергу може зашкодити проведенню досудового розслідування; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, оскільки підозрюваний ОСОБА_4 може приховувати докази його злочинних дій, не з'являтись на виклики до слідчого, прокурора чи суду тим самим затягуючи строки досудового розслідування чи судового розгляду.
Враховуючи наведені ризики, які існують та є реальними вважаю, що застосування запобіжних заходів у вигляді особистого зобов'язання чи особистої поруки буде недостатнім для запобігання ризикам та забезпечення виконання завдань кримінального провадження.
Частина 5 ст. 182 КПК України визначено, щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб
Частиною 5 ст. 194 КПК України передбачено обов'язки, які слідчим суддею можуть бути покладені на підозрюваного.
Вирішуючи дане клопотання враховую також вагомість наявних доказів про вчинення ОСОБА_4 вказаних кримінальних правопорушень, характеризуючі особу підозрюваного дані, його вік, майновий стан, міцність соціальних зв'язків, раніше не судимого.
При визначенні розміру застави, як альтернативного запобіжного заходу, крім наведеного вище, враховуючи практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стимулюючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкодити встановленню істини у кримінальному провадженні, а також тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_4 за інкриміновані злочини, характер та обставини його вчинення.
Отже, враховуючи вищенаведене, вважаю, що в судовому засіданні поза розумним сумнівом доведено відсутність можливості застосування більш м'якого запобіжного заходу, тому з урахуванням обставин скоєння злочину, враховуючи характеризуючи дані особи підозрюваного, тому клопотання слід задовольнити та застосувати щодо підозрюваного запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 10 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, з покладенням на нього додаткових обов'язків, і саме такий запобіжний захід буде достатнім для забезпечення дієвості даного кримінального провадження.
Відповідно до ч. 6 ст. 182 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, який не тримається під вартою, не пізніше п'яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави зобов'язаний внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує, слідчому, прокурору, суду. Зазначені дії можуть бути здійснені пізніше п'яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави, якщо на момент їх здійснення не буде прийнято рішення про зміну запобіжного заходу. З моменту обрання запобіжного заходу у вигляді застави щодо особи, яка не тримається під вартою, в тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок, а також з моменту звільнення підозрюваного, обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної слідчим суддею, судом в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, підозрюваний, обвинувачений, заставодавець зобов'язані виконувати покладені на них обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
Керуючись ст.ст. 176-178, 180, 182, 183, 193-194, 196, 205, 309, 376, 395 КПК України,
Клопотання задовольнити.
Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді застави в межах 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 30 280 (тридцять тисяч двісті вісімдесят) гривень, у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області (одержувач: ТУ ДСА України в Івано-Франківській області, код отримувача: 26289647, банк:ДКСУ України, м. Київ, МФО 820172, рахунок: UA158201720 355 259 002 000 002 265).
Підозрюваний, який не тримається під вартою, не пізніше п'яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави зобов'язаний внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує, слідчому, прокурору, суду.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 включно в межах строку досудового розслідування обов'язки:
- прибувати за першим викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді та суду;
- не залишати без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді або суду Івано-Франківську область;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця служби;
- утриматися від спілкування зі свідками в даному кримінальному провадженні.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Івано-Франківської обласної прокуратури ОСОБА_3 .
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_8