28 жовтня 2025 року Чернігів Справа № 620/7212/24
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Ткаченко О.Є., розглянувши в письмовому провадженні заяву ОСОБА_1 про визнання протиправними дій щодо невиконання судового рішення у справі №620/7212/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 25.09.2025 (відповідно до відбитка штампа вхідної кореспонденції на позові) звернувся до суду із заявою в порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України, в якій просить:
визнати протиправними дії, вчинені головним управлінням Пенсійного фонду України в Чернігівській області на виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 23.10.2024 по справі №620/7212/24 щодо нездійснення з 01.02.2020 перерахунку та виплату пенсії ОСОБА_1 без обмеження максимальним розміром, з урахуванням раніше виплачених сум;
зобов'язати головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області здійснити з 01.02.2020 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 без обмеження максимальним розміром, з урахуванням раніше виплачених сум.
Дослідивши матеріали заяви, суд зважає на таке.
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 23.10.2024 по справі №620/7212/24, яке набуло чинності 22.11.2024, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області здійснити з 01.02.2020 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 без обмеження максимальним розміром, з урахуванням раніше виплачених сум.
Відповідно до статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 №1402-VIII та статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом.
Аналогічна норма закріплена в статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Відповідно до частини 1 статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України особа - позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Частиною 4 статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що заяву, зазначену у частині першій цієї статті, може бути подано протягом десяти днів з дня, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, але не пізніше дня завершення строку пред'явлення до виконання виконавчого листа, виданого за відповідним рішенням суду.
З аналізу наведених правової норми висновується, що момент, з якого починається перебіг десятиденного строку на подання заяви є той момент, коли особа-позивач дізнався чи повинен був дізнатись про порушення його прав у зв'язку з невиконанням рішення суду, але не пізніше останнього дня строку пред'явлення до виконання виконавчого листа.
Так, відповідно до Академічного тлумачного словника української мови, сполучник «але» виражає протиставний зв'язок між сурядними реченнями або однорідними членами речення; проте, однак.
Тобто, визначена даною правовою нормою умова «не пізніше останнього дня строку пред'явлення до виконання виконавчого листа» не є альтернативною вказаному 10-денному строку, а має застосовуватись саме в його межах.
Дослідивши заяву позивача на предмет відповідності вказаним вище вимогам, закріпленим статтею 383 Кодексу адміністративного судочинства України, суд зазначає наступне.
Листом від 23.04.2025 №2500-0202-8/26643 Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області надало ОСОБА_1 розрахунок його пенсії на виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 16.10.2023 по справі №620/11842/23 із зазначенням розміру нарахованої, виплаченої суми пенсії та суми доплати (боргу) за період з 01.01.2020 до 01.01.2024, яка виникла як різниця між отриманою сумою пенсії та перерахованою пенсією за рішенням суду. З цього листа вбачається, що при визначенні суми боргу пенсії Головне управління Пенсійного фонду України не враховує перерахунок пенсії з 01.02.2020 без обмеження максимальним розміром за рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 23.10.2024 у справі №620/7212/24. Тобто про невиконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 23.10.2024 у справі №620/7212/24 ОСОБА_1 знав вже з квітня -травня 2025 року.
Постановою головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернігівській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 14.08.2025 відкрито виконавче провадження за виконавчим листом №620/7212/24, виданим 09.12.2024 Чернігівським окружним адміністративним судом про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області здійснити з 01.02.2020 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 без обмеження максимальним розміром, з урахуванням раніше виплачених сум. У вказаній постанові державним виконавцем встановлено боржнику 10 денний строк для виконання рішення суду.
Постанова відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» направлена сторонам, тобто і стягувачу також.
За наведених обставин суд робить висновок, що після спливу 10 робочих днів з моменту відкриття виконавчого провадження та невиконання відповідачем у справі рішення суду, почав відраховуватись строк, коли позивач (стягувач) дізнався про порушення його прав.
01.09.2025 до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернігівській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції надійшла заява стягувача ( ОСОБА_1 ), якою повідомлено, що рішення суду не виконано, у зв'язку з чим державним виконавцем після проведення перевірки виконання рішення суду винесено постанову від 05.09.2025 про накладення штрафу на боржника у розмірі 5100,00 грн за невиконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 23.10.2024 у справі №620/7212/24, у подальшому постановою від 22.09.2025 накладено штраф у розмірі 10200,00 грн
Таким чином, про порушення своїх прав ОСОБА_1 знав 01.09.2025, а до суду з цією заявою звернувся 25.09.2025, тобто після спливу строку, встановленого частиною 4 статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України.
Крім того, суд звертає увагу, що можливості поновлення такого строку зазначена норма Кодексу не передбачає.
Суд наголошує, що встановлення строків звернення до суду законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених Кодексом адміністративного судочинства України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Таким чином, подана позивачем в порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України заява не відповідає вимогам, визначеним частиною 4 статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно із частиною 5 статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України у разі невідповідності заяви вимогами, зазначеним у статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України, така заява ухвалою суду, прийнятою в порядку письмового провадження, повертається заявнику. Така ухвала суду може бути оскаржена.
Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку, що дану заяву належить повернути заявнику.
Керуючись статтями 243, 248, 383 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Заяву ОСОБА_1 про визнання протиправними дій щодо невиконання судового рішення у справі №620/7212/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії повернути заявнику.
Копію ухвали суду та заяву з доданими до неї матеріалами надіслати заявнику.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів.
Повний текст ухвали складений 28 жовтня 2025 року.
Суддя Ольга ТКАЧЕНКО