28 жовтня 2025 року Чернігів Справа № 620/11076/25
Чернігівський окружний адміністративний суд в складі головуючої судді Тихоненко О.М., розглянувши в письмовому провадженні клопотання представника відповідача про залишення позову без розгляду у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Чернігівській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 за допомогою системи ''Електронний суд'' звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Чернігівській області, в якому просить:
визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Чернігівській області щодо не нарахування та не виплати позивачу додаткової доплати до грошового забезпечення згідно з постановою КМУ від 29.04.2020 № 375 за виконання службових обов'язків в умовах дії карантину за грудень 2020 року та період з березня 2021 року по 30.06.2023 року за виключенням періодів перебування у відпустках, з урахуванням фактичної кількості відпрацьованих у вказаний період днів/діб/змін та нарахованого у кожному місяці грошового забезпечення;
зобов'язати Головне управління Національної поліції в Чернігівській області нарахувати та виплатити позивачу додаткову доплату до грошового забезпечення згідно з постановою КМУ від 29.04.2020 № 375 за виконання службових обов'язків в умовах дії карантину за грудень 2020 року та за період з березня 2021 року по 30.06.2023 року за виключенням періодів перебування у відпустках, з урахуванням фактичної кількості відпрацьованих у вказаний період днів/діб/змін та нарахованого у кожному місяці грошового забезпечення.
Ухвалою суду від 08.10.2025 відкрито провадження у справі, призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами в електронній формі.
Відповідачем 24.10.2025 подано клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, в зв'язку з пропуском строку звернення до суду.
Вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Положеннями частини першої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частина третя статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України).
Відповідно до частини шостої статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права).
Верховний Суд України у постанові від 17.02.2015 (справа № 21-8а15), з-поміж іншого, зазначив, що за загальним правилом пріоритетними є норми спеціального законодавства, а трудове законодавство підлягає застосуванню у випадках, якщо нормами спеціального законодавства не врегульовано спірні правовідносини або коли про це йдеться у спеціальному законі.
Так, спеціальним законодавством, не врегульовано питання строків звернення до суду у зв'язку з порушенням відповідачем законодавства про оплату праці (виплату грошового забезпечення), однак такі питання регулює Кодекс законів про працю України.
Відповідно до частини другої статті 233 Кодексу законів про працю України (у редакції, чинній до змін, внесених згідно із Законом України від 01.07.2022 № 2352-IX) у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Разом з тим, згідно статті 233 Кодексу законів про працю України (у редакції, чинній з 19.07.2022) працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті. Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116).
З огляду на правову позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 20.11.2023 у справі №160/5468/23, від 21.03.2025 у справі №460/21394/23 про поширення дії частини 233 Кодексу законів про працю України (у редакції, яка діє з 19.07.2022) тільки на ті відносини, які виникли після набуття цією нормою закону чинності, суд враховує, що станом на момент виникнення спірних правовідносин діяла в редакції, якою строк звернення працівника до суду з позовом про стягнення належної йому при звільненні заробітної плати у разі порушення законодавства про оплату праці не обмежувався будь-яким строком.
Також суд зазначає, що відповідно до пункту 1 Прикінцевих положень Кодексу законів про працю України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтею 233 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
Враховуючи, що дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) припинена 30.06.2023, позивачем строк звернення до суду не пропущено.
Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 21.03.2025 у справі №460/21394/23.
Як слідує з матеріалів справи, позивача звільнено зі служби в поліції з 30.06.2025, що підтверджується копією наказу від 23.06.2025 №339 о/с.
17.09.2025 позивач звернувся до відповідача з заявою щодо виплати спірного грошового забезпечення.
Листом від 23.09.2025 відповідач, зокрема, повідомив позивача про виплату позивачу додаткової доплати на час дії карантину.
При цьому, позивач з даним позовом звернувся до суду за допомогою системи «Електронний суд» 03.10.2025, як наслідок тримісячний строк звернення до суду позивачем не пропущено.
Враховуючи вищевикладене, клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду є необґрунтованим та не підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 122, 240, 243, 248 КАС України, суд
У задоволенні клопотання представника відповідача про залишення позову без розгляду - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя Оксана ТИХОНЕНКО