27 жовтня 2025 року м. Чернігів Справа № 620/17172/23
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Бородавкіної С.В.,
розглянувши у письмовому провадженні звіт відповідача на виконання рішення по справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправної бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,
Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 20.09.2024 заяву ОСОБА_1 , подану в порядку статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України, задоволено; зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 протягом тридцяти днів з дня отримання цієї ухвали подати до Чернігівського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду по справі №620/17172/23 (а.с.79-80).
На виконання ухвали суду від 20.09.2024 відповідач подав звіт, у якому повідомив, що згідно пункту 1.3 Правил організації фінансового забезпечення військових частин, установ, організацій Збройних Сил України та Державної спеціальної служби транспорту, затвердженого наказом Міністерства оборони України 22 травня 2017 року №280, розпорядниками бюджетних коштів за кошторисом Міністерства оборони У країни є: Міністр оборони України - головний розпорядник; командувачі (начальники) видів Збройних Сил України, окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, інших органів військового управління (крім військових комісаріатів (територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки)), Голова Адміністрації Державної спеціальної служби транспорту, які включені до мережі головного розпорядника коштів, - розпорядники коштів нижчого рівня (далі - розпорядники коштів другого рівня); командири військових частин, які включені до мережі головного розпорядника коштів або розпорядника коштів другого рівня, - розпорядники коштів нижчого рівня (далі - розпорядники коштів третього рівня). На виконання рішення суду військовою частиною НОМЕР_1 розрахована сума, яка підлягає виплаті та подана основна заявка-розрахунок від 03.06.2024 №643. В подальшому повторно була подана заявка від 01.03.2025 №374. Після надходження коштів на рахунок військової частини рішення суду буде виконано у повному обсязі.
Ухвалою суду від 12.05.2025 звіт відповідача призначено до розгляду.
Від позивача в установлений строк заперечення на поданий звіт не надходили.
Ухвалою суду від 12.06.2025 звіт Військової частини НОМЕР_1 прийнято. Встановлено Військовій частині НОМЕР_1 новий строк для подання звіту про виконання рішення суду по справі №620/17172/23 - 30 днів з дня отримання даної ухвали (а.с.112-113).
На виконання ухвали суду від 12.06.2025 відповідач подав звіт на виконання рішення суду, у якому повідомив, що ним вживаються всі необхідні заходи для виконання рішення суду, зокрема в/ч НОМЕР_1 розрахована сума, яка підлягає виплаті, та подана основна заявка-розрахунок від 03.06.2024 №643. Вподальшому повторно були подані заявки від 01.03.2025 №374, від 01.05.2025 № 764, від 01.07.2025 № 1108 (а.с.121-134).
Ухвалою суду від 09.07.2025 звіт відповідача призначено до розгляду.
Від позивача в установлений строк заперечення на поданий звіт не надходили.
Ухвалою суду від 03.09.2025 звіт Військової частини НОМЕР_1 прийнято. Встановлено Військовій частині НОМЕР_1 новий строк для подання звіту про виконання рішення суду по справі №620/17172/23 - 30 днів з дня отримання даної ухвали (а.с.138-139).
На виконання ухвали суду від 03.09.2025 відповідач подав звіт на виконання рішення суду, у якому повідомив, що на виконання рішення в/ч НОМЕР_1 було розраховано суму, яка підлягає до виплати позивачу, та в подальшому щомісяця направлялися основні заявки-розрахунки. Остання основана заявка-розрахунок датована 02.09.2025 №1389. Після надходження коштів на рахунок в/ч НОМЕР_1 рішення суду буде виконано у повному обсязі. (а.с.143-152).
Розглянувши звіт про виконання судового рішення, дослідивши матеріали адміністративної справи, суд встановив таке.
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 22.01.2024 у справі №620/17172/23, адміністративний позов задоволено частково, зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати і виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», за період з 04.06.2023 по 19.06.2023, у розмірі 100000,00 грн. в розрахунку на місяць (а.с. 57-59).
На виконання рішення суду від 22.01.2024 та ухвал суду від 20.09.2024, від 12.06.2025, від 03.09.2025 відповідач розрахував суму, яка підлягає до виплати позивачу, а також ним постійно направляються основні заявки-розрахунки для виконання рішення суду (а.с.121-134, 147-152).
Розглянувши звіт про виконання судового рішення, дослідивши матеріали адміністративної справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для його прийняття, з огляду на таке.
Відповідно до частин другої та третьої статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Згідно з статтею 370 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Відповідно до статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Відповідно до статті 382-2 Кодексу за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини п'ятої статті 382-1 цього Кодексу.
Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.
Суд відмовляє у прийнятті звіту, якщо суб'єктом владних повноважень не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення.
Суд також відмовляє у прийнятті звіту, якщо звіт подано без додержання вимог частин другої та/або третьої статті 382-2 цього Кодексу.
У разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб'єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додатково може встановити новий строк подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення.
Суд за клопотанням суб'єкта владних повноважень може зменшити розмір штрафу або звільнити від його сплати на підставі доказів, що підтверджують здійснення керівником такого суб'єкта владних повноважень дій, які спрямовані на виконання судового рішення та які, на переконання суду, на момент розгляду звіту є достатніми і вичерпними.
У Рішенні від 30 червня 2009 року №16-рп/2009 Конституційний Суд України зазначив, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, та наголосив, що виконання всіма суб'єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової (абзац перший підпункту 3.2 пункту 3, абзац другий пункту 4 мотивувальної частини).
Виконання рішення, винесеного будь-яким судом, має розглядатись як невід'ємна частина «судового процесу» для цілей статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 19 березня 1997 року у справі «Горнсбі проти Греції» суд підкреслив, що виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватись як невід'ємна частина судового розгляду. Здійснення права на звернення до суду з позовом стосовно його прав та обов'язків цивільного характеру було б ілюзорним, якби внутрішня правова система допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося б на шкоду однієї зі сторін (пункт 40).
З огляду на викладене, суд акцентує увагу на тому, що інститут судового контролю полягає у здійсненні судом контролюючої функції по відношенню до суб'єкта владних повноважень з дотримання ним принципу обов'язковості судового рішення.
З набранням чинності нової редакції Кодексу адміністративного судочинства України, законодавцем розширено повноваження суду та надано судам право встановлювати судовий контроль за виконанням судового рішення після ухвалення ним рішення, у разі наявності обґрунтованих підстав вважати, що органом влади порушується принцип обов'язковості судового рішення. При цьому, слід зважати на те, що встановлення судового контролю є правом суду, а не його обов'язком.
Рішенням суду по справі №620/17172/23, яке 21.02.2024 набрало законної сили, зобов'язано відповідача нарахувати і виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», за період з 04.06.2023 по 19.06.2023, у розмірі 100000,00 грн. в розрахунку на місяць.
Станом на дату подання звіту відповідач не заперечував, що рішення суду ним не виконано в частині виплати коштів у зв'язку з відсутністю відповідного фінансування, разом з тим зазначив, що ним неодноразово була подана заявка-розрахунок, зокрема від 03.06.2024 №643, від 01.03.2025 №374, від 01.05.2025 №764 та від 01.07.2025 №1108 для отримання коштів на рахунок військової частини (а.с.121-134, 147-152).
У постанові Верховного Суду від 23 квітня 2020 року у справі №560/523/19 зазначено, що переслідуючи мету забезпечення реалізації конституційного принципу обов'язковості судових рішень, адміністративні суди мають зважено підходити до вибору процесуальних засобів такого забезпечення, а саме: встановлювати дійсні причини виникнення затримки у виконанні судового рішення, аналізувати акти законодавства, враховувати здійснені відповідною посадовою особою дії, спрямовані на виконання судового рішення, та їх відповідність вимогам законодавства.
Посилення судового контролю за виконанням судових рішень та наділення суду з цією метою правом накладати штрафні санкції визнається заходом для забезпечення конституційного права громадян на судовий захист. Специфіка застосування штрафної санкції, полягає в тому, що вона накладається на керівника суб'єкта владних повноважень, яким не забезпечено виконання судового рішення та який є відповідальним за діяльність державного органу, який він очолює. Можливість накладення штрафу розглядається не самостійно, а за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або у разі неподання такого звіту. Накладення на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання постанови, штрафу є мірою покарання, а тому можливість суду накласти такий штраф може бути реалізована лише за умови встановлення судом обставин, які свідчать про умисне невиконання рішення суду, недобросовісність у діях суб'єкта владних повноважень, які свідчать про ухилення останнього від виконання рішення суду.
Проте, судом не встановлено умислу відповідача спрямованого на невиконання рішення суду, тому підстави для накладення на керівника суб'єкта владних повноважень штрафу відсутні.
Відповідно до частини 11 статті 382-3 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо суд прийняв звіт про виконання судового рішення, але суб'єктом владних повноважень відповідне судове рішення виконано не в повному обсязі, суд одночасно встановлює новий строк для подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу.
Оскільки відповідач частково виконав рішення суду, а саме: розрахував позивачу спірну додаткову винагороду, суд вважає за можливе прийняти поданий ним звіт та, з огляду на неповне виконання рішення, встановити новий строк для подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 Кодексу.
Враховуючи наведене, керуючись статтями 14, 241, 248, 370, 382, 382-2, 382-3 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Прийняти звіт Військової частини НОМЕР_1 про виконання рішення суду по справі №620/17172/23.
Встановити Військовій частині НОМЕР_1 новий строк для подання звіту про виконання рішення суду по справі №620/17172/23 - 30 днів з дня отримання даної ухвали.
Ухвала набирає законної сили негайно після її підписання.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного тексту. Апеляційна скарга подається безпосередньо до адміністративного суду апеляційної інстанції.
Повний текст ухвали складено 27.10.2025.
Суддя С.В. Бородавкіна