27 жовтня 2025 року Чернігів Справа № 620/11557/24
Чернігівський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Баргаміної Н.М., розглянувши у письмовому провадженні в приміщенні суду заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю у справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними бездіяльності та дії, зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про встановлення судового контролю, в якій просить зобов'язати військову частину НОМЕР_1 у встановлений судом строк надати до суду звіт про виконання судового рішення у справі № 620/11557/24 з урахуванням змін, внесених постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 лютого 2025 року щодо скасування частково рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2024 року і ухвалення нового судового рішення у відповідній частині за адміністративним позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання дій та бездіяльності протиправними, зобов'язання вчинити певні дії.
Свою заяву мотивує тим, що відповідач не виконує рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 24.10.2024 у справі № 620/11557/24.
Судом встановлено, що рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 24.10.2024 у справі № 620/11557/24 позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними бездіяльності та дії, зобов'язання вчинити певні дії було задоволено частково, визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та не виплати індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 з застосуванням січня 2008 року, як місяця, за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін, для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця); зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 здійснити нарахування та виплату індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 із застосуванням січня 2008 року як місяця, за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін, для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця); визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та не виплати індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.03.2018 по 23.06.2021 із врахуванням вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078; зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 здійснити нарахування та виплату індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.03.2018 по 23.06.2021 із врахуванням вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078, з урахуванням раніше виплачених сум.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.02.2025 апеляційну скаргу ОСОБА_1 було задоволено частково, рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2024 року скасовано в частині задоволених позовних вимог про зобов'язання Військової частини НОМЕР_1 здійснити нарахування та виплату індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.03.2018 по 23.06.2021 із врахуванням вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078, з урахуванням раніше виплачених сум; прийнято в цій частині нове судове рішення, яким зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 здійснити нарахування та виплату індексації-різниці грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.03.2018 по 23.06.2021 із врахуванням вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 у щомісячному розмірі 3861,48 грн, в іншій частині рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2024 року було залишено без змін.
Відповідно до частини першої статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Згідно частини першої статті 382-1 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає заяву про зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення (крім заяви, передбаченої частиною п'ятою статті 382 цього Кодексу) протягом десяти днів з дня її надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням заявника - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду, не перешкоджає судовому розгляду.
Зазначені правові норми мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, пов'язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.
Статтею 129 Конституції України встановлено, що однією з основних засад здійснення судочинства є обов'язковість судового рішення.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Стаття 14 Кодексу адміністративного судочинства України визначає, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
При цьому в положеннях частини першої статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України наголошується на тому, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Обов'язковість судових рішень, що набрали законної сили, для їх виконання на всій території України передбачена також приписами Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Отже, зазначені приписи чинного законодавства свідчать, що судове рішення, що набрало законної сили, підлягає обов'язковому та безумовному виконанню особою, на яку покладено такий обов'язок. Це означає, що особа, якій належить виконати судове рішення, повинна здійснити достатні дії для організації процесу його виконання незалежно від будь-яких умов, оскільки інше суперечило б запровадженому статтею 8 Конституції України принципу верховенства права.
Так, відповідачем було надано суду заперечення на заяву про встановлення судового контролю, в якій вказав, що ним було здійснено всі можливі дії, в рамках повноважень на вимог чинного законодавства, які направлені на виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 24.10.2024 року з врахуванням постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.02.2025 року винесених у справі № 620/11557/24. Вказує, що начальником фінансово-економічної служби - головним бухгалтером військової частини НОМЕР_1 ім'я начальника забезпечувального фінансового органу ІНФОРМАЦІЯ_1 , було подано додаткові заявки-розрахунки та розрахунки до неї (на замовлення коштів для виконання рішення суду у справі № 620/11557/24).
Разом з тим, перерахунок грошового забезпечення на виконання рішення суду відповідачем суду надано не було.
Таким чином, судом встановлено, що рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 24.10.2024 та постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.02.2025 у справі № 620/11557/24 відповідачем не виконано.
З аналізу рішень Європейського суду з прав людини (остаточні рішення у справах «Алпатов та інші проти України», «Робота та інші проти України», «Варава та інші проти України», «ПМП «Фея» та інші проти України»), якими було встановлено порушення п. 1 ст. 6, ст. 13 Конвенції та ст. 1 Першого протоколу до Конвенції, вбачається однозначна позиція про те, що правосуддя не може вважатися здійсненим доти, доки не виконане судове рішення, а також констатується, що виконання судового рішення, як завершальна стадія судового процесу, за своєю юридичною природою є головною стадією правосуддя, що повністю узгоджується з нормою статті 129-1 Конституції України.
Отже, основним призначенням стадії виконання судового рішення є фактичне втілення судових присуджень у певні матеріальні блага, яких особа була протиправно позбавлена до отримання судового захисту.
Таким чином, судовий акт, який набрав законної сили, підлягає обов'язковому та безумовному виконанню особою, на яку покладено такий обов'язок.
Це означає, що особа, якій належить виконати судовий акт, повинна здійснити достатні дії для організації процесу його виконання, незалежно від будь-яких умов, оскільки інше суперечило б запровадженому статті 8 Конституції України принципу верховенства права.
Згідно частин другої, третьої статті 382-1 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду заяви суд постановляє ухвалу про її задоволення або відмову у задоволенні та зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. Встановлений судом строк для подання звіту про виконання судового рішення має бути достатнім для його підготовки. Достатнім є строк, який становить не менше десяти календарних днів з дня отримання суб'єктом владних повноважень відповідної ухвали та не перевищує трьох місяців.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення.
Керуючись статтями 241-242, 248, 382, 382-1 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення задовольнити.
Зобов'язати військову частину НОМЕР_1 протягом трьох місяців з дня отримання даної ухвали подати до Чернігівського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 24.10.2024 та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.02.2025 у справі № 620/11557/24.
Попередити військову частину НОМЕР_1 , що звіт повинен відповідати вимогам частин другої та третьої статті 382-2 Кодексу адміністративного судочинства України.
Звернути увагу військової частини НОМЕР_1 , що суд згідно положень статті 382-3 Кодексу адміністративного судочинства України:
- відмовляє у прийнятті звіту, якщо суб'єктом владних повноважень не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення; якщо звіт подано без додержання вимог частин другої та/або третьої статті 382-2 цього Кодексу;
- у разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб'єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додатково може встановити новий строк подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення;
- у разі неподання звіту у строк, встановлений судом, або у разі подання звіту з порушенням такого строку та за відсутності поважних причин, які унеможливили його вчасне подання, суд встановлює новий строк для подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу, а також накладає штраф на керівника такого суб'єкта владних повноважень.
Копію ухвали направити на адресу учасників справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Наталія БАРГАМІНА