27 жовтня 2025 року Справа № 580/3432/25
м. Черкаси
Суддя Черкаського окружного адміністративного суду Кульчицький С.О., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,
До Черкаського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач) з позовом до Військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач), в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 яка полягає у не застосуванні пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" в редакції чинній з 29.01.2020 року при обчисленні ОСОБА_1 в період з 29.01.2020 року по 03.11.2022 року включно розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, а саме не визначення розміру посадового окладу та окладу за військове звання шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1,14 вказаної постанови;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 провести перерахунок та доплатити ОСОБА_1 за період з 29.01.2020 року по 03.11.2022 року включно належні з урахуванням проведених раніше виплат суми грошового забезпечення, грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, грошової компенсації за невикористані дні щорічних оплачуваних відпусток, грошової допомоги при звільненні, обчисливши їх із розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених з урахуванням пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" в редакції чинній з 29.01.2020 року шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, а саме встановленого Законом України від 14.11.2019 року № 294-ІХ “Про Державний бюджет України на 2020 рік» на 01.01.2020 року, Законом України від 15.12.2020 року № 1082-1Х “Про Державний бюджет України на 2021 рік» на 01.01.2021 року, Законом України від 02.12.2021 року № 1928-ІХ “Про Державний бюджет України на 2022 рік» на 01.01.2022 року, на відповідні тарифні коефіцієнти.
Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 01.04.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі, справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Ухвалою від 21.04.2025 позовну заяву залишено без руху. Надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання (надіслання) до суду заяви про поновлення строку звернення до суду щодо нарахування та виплати грошового забезпечення за період з 19.07.2022 до 03.11.2022 та докази поважності причин його пропуску.
Позивачем на виконання вимог вищевказаної ухвали подано до суду заяву про поновлення строку звернення до суду, яка мотивована тим, що у наказі про виключення позивача зі списків особового складу частини відсутня будь-яка інформація про складові грошового забезпечення, що виплачувалися позивачу, а також про порядок обрахунку такого грошового забезпечення з урахуванням прожиткового мінімуму поточного року, а тому позивач не знав і не міг знати у день звільнення про порядок обрахунку його грошового забезпечення та усі складові такого грошового забезпечення, а лише із листа відповідача від 02.02.2025 №642/ВихЗВГ/231 йому достаменно стало відомо, що грошове забезпечення відповідач нараховував невірно. З урахування викладеного, просив поновити строк звернення до суду.
Розглянувши вказану заяву, суд зазначає наступне.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 122 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів .
Суд зауважує, що строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.
За загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Тобто, законодавець виходить не тільки з безпосередньої обізнаності особи про факти порушення її прав, а й з об'єктивної можливості цієї особи знати про такі факти.
День, коли особа дізналася про порушення свого права - це установлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів. Цим днем може бути, зокрема, день, коли мало бути прийняте рішення (вчинено дію), якщо таке рішення (дія) не було прийняте (не була вчинена).
Якщо цей день установити точно неможливо, строк обчислюється з дня, коли особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав (свобод чи інтересів). При цьому, повинна слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов'язок особи дізнатися про порушення своїх прав.
На переконання суду, початок перебігу строку звернення до суду у цій справі, з урахуванням частини першої статті 233 КЗпП України (у чинній редакції), слід обчислювати з моменту, коли позивач набув достовірної та документально підтвердженої інформації про обсяг і характер виплачених йому сум. Таким моментом може бути день вручення розрахункового листа, грошового атестату, довідки про нараховані та виплачені суми тощо.
Такий підхід застосовано Верховним Судом у постанові від 21.03.2025 року у справі №460/21394/23, постановленій у складі Судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду.
У відзиві на позовну заяву відповідач просив залишити позовну заяву без розгляду та зазначив, що із списків особового складу Військової частини НОМЕР_1 позивача виключено наказом від 03.11.2024, тобто порушення прав позивача відбулося вже під час дії нової редакції частини 2 статті 233 КЗпП, а тому позивач мав звернутися до суду в тримісячний строк звернення до суду, який рахується з дня закінчення в Україні карантину, але подав цей позов до суду лише 28.03.2025 із порушенням строків звернення до суду.
Надаючи оцінку таким твердженням відповідача, суд зазначає, що для правильного вирішення питання дотримання позивачем строку звернення до суду слід з'ясувати наявність/відсутність у відповідача документального підтвердження ознайомлення позивача як з розміром, так і з складовими нарахованого та виплаченого у спірні періоди грошового забезпечення, як-то докази направлення/видачі розрахункових листів, довідок про грошове забезпечення, грошовий атестат тощо.
За результатом встановлення указаних обставин стане можливим визначити день, коли позивач дізнався про порушення його прав, свобод чи інтересів, а отже установити початок відліку тримісячного строку звернення до суду з цим позовом та, за необхідності, з'ясувати наявність поважних причин пропуску такого строку.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд в постанові від 18.04.2025 року по справі №260/1955/24.
Разом із цим, представником відповідача до відзиву на позовну заяву не додано документального підтвердження ознайомлення позивача в спірні періоди з розміром та складовими нарахованого та виплаченого у спірному періоді грошового забезпечення, зокрема, докази направлення/видачі розрахункових листів, довідок про грошове забезпечення, грошовий атестат тощо.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позивач про порушення своїх прав дізнався лише після отримання довідки про суми нарахованого грошового забезпечення від 09.01.2025 №642/139, направленої листом Військової частини НОМЕР_1 від 02.02.2025 №642/вих ЗВГ/231, натомість до суду позивач звернувся 28.03.2025, тобто в межах тримісячного строку звернення до суду.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для поновлення строку звернення до суду з цим позовом за період з 19.07.2022 до 03.11.2022 та відмови у клопотанні відповідача про залишення позовної заяви без розгляду.
Керуючись статтями 121-123, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні клопотання Військової частини НОМЕР_1 про залишення позовної заяви без розгляду - відмовити.
Заяву ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до суду - задовольнити.
Поновити ОСОБА_1 строк звернення до суду з цим позовом щодо нарахування та виплати грошового забезпечення за період з 19.07.2022 до 03.11.2022.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Сергій КУЛЬЧИЦЬКИЙ