27 жовтня 2025 року справа № 580/6406/25
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кульчицького С.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (у письмовому провадженні) у змішаній (паперовій та електронній) формі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
До Черкаського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач) з позовом до Військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач), в якому просить:
- визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо несвоєчасної виплати грошового забезпечення ОСОБА_1 ;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати грошового забезпечення з 02.02.2022 по день фактичної остаточної виплати 15.05.2025.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він до 02.08.2023 проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 . На підставі рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 15.11.2023 у справі №580/8948/23 Позивачу 15.05.2025 будо нараховано та виплачено належне грошове забезпечення за період з 02.02.2022 по 02.08.2023. Дізнавшись про виплату, позивач звернувся до відповідача з відповідним листом про виплату компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати грошового забезпечення. Листом від 26.05.2025 за вих.№ 36/1410 відповідач відмовив у виплаті посилаючись на те, що виконання рішення суду не являється затримкою виплаті доходу, так як кошти отримуються одноразово в порядку виконання та не мають постійного характеру. Вважаючи такі дії відповідача протиправними, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Ухвалою суду від 09.06.2025 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження.
24.06.2025 до суду від представника відповідача надійшов відзив, у якому він зазначив, що право на компенсацію втрати частини доходу за порушення строків його виплати виникає лише у разі, якщо такий дохід має постійний, а не разовий характер. Таким чином, виконання рішення суду не являється затримкою у виплаті доходу, так як кошти отримуються одноразово в порядку виконання та не мають постійного характеру.
Розглянувши подані документи і матеріали, суд зазначає, що відповідно до пункту 122 розділу VI Перехідні положення Положення №1845/0/15-21 до початку функціонування всіх підсистем (модулів) ЄСІТС справи можуть розглядатися (формуватися та зберігатися) в паперовій, електронній чи змішаній формі залежно від наявних у суді можливостей. Електронні документи та електронні копії паперових документів вносяться до АСДС та зберігаються в централізованому файловому сховищі. Документи, що надійшли до суду в електронній формі, за потреби можуть роздруковуватися та приєднуватися до матеріалів справи у паперовій формі.
Згідно з абзацом 21 пункту 1 розділу VII Формування і оформлення судових справ Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України від 20.08.2019 № 814 (у редакції наказу Державної судової адміністрації України від 17 жовтня 2023 року № 485) у випадку прийняття суддею (суддею-доповідачем), у провадженні якого перебуває судова справа, рішення щодо розгляду (формування та зберігання) судової справи (матеріалів кримінального провадження) в електронній чи змішаній (паперовій та електронній) формі, формування матеріалів судової справи здійснюється у відповідній(их) формі(ах) (паперовій та/або електронній).
Отже, процесуальне законодавство передбачає можливість розгляду справи у змішаній формі (паперовій та електронній) та прийняття рішення про такий розгляд суддею, у провадженні якого перебуває судова справа.
Враховуючи вищевикладені обставини, суд вважає за доцільне здійснити розгляд справи у змішаній (паперовій та електронній) формі.
Оцінивши доводи сторін, дослідивши письмові докази, суд встановив таке.
Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 15.11.2023 у справі №580/8948/23 зобов'язано військову частину НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) перерахувати та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ) грошове забезпечення за період з 02.02.2022 по 02.08.2023 (посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років, надбавки за особливості проходження служби, премії), одноразової грошової допомоги у разі звільнення з військової служби, грошової компенсації за не використану щорічну основну відпустку, грошової компенсації за не використану додаткову відпустку, як учаснику бойових дій, одноразової грошової допомоги на оздоровлення (за 2022-2023 роки) та грошової допомоги для вирішення соціально-побутових питань (за 2022-2023 роки) із врахуванням положення постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" щодо визначення посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт, з урахуванням раніше проведених виплат.
15.05.2025 відповідачем на виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 15.11.2023 у справі №580/8948/23 виплачено на користь позивача належне грошове забезпечення за період з 02.02.2022 до 02.08.2023, що підтверджується повідомленням про находження коштів.
Дії відповідача щодо не нарахування компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати грошового забезпечення, нарахованого за період з 02.02.2022 по 02.08.2023 позивач вважає протиправною, а тому звернувся в суд з цим позовом.
Надаючи оцінку спірним обставинам, суд врахував ч.2 ст.19 Конституції України, якою встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Питання, пов'язані зі здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, врегульовані Законом України «Про компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» № 2050-ІІІ (далі-Закон № 2050-III) та Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року № 159 (далі-Порядок № 159).
Згідно статей 1, 2 Закону № 2050-III підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).
Компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.
Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії або щомісячне довічне грошове утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством); соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення), сума індексації грошових доходів громадян; суми відшкодування шкоди, заподіяної фізичній особі каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; суми, що виплачуються особам, які мають право на відшкодування шкоди у разі втрати годувальника.
Отже, дія вказаних норм поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі, з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), та стосується усіх доходів, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру (пенсії, соціальні виплати, стипендія, заробітна плата).
Відповідно до пункту 2 Порядку № 159 компенсація громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати проводиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати грошових доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з 1 січня 2001 року.
Згідно з пунктом 3 Порядку № 159 компенсації підлягають такі грошові доходи разом із сумою індексації, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення.
Відповідно до статті 3 Закону № 2050-ІІІ сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).
Згідно із статтею 4 Закону № 2050-ІІІ виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.
Зміст і правова природа спірних правовідносин, у розумінні положень статей 1-3 вказаного Закону № 2050-ІІІ, дають підстави вважати, що право на компенсацію втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати особа набуває незалежно від того, чи були такі суми їй попередньо нараховані, але не виплачені.
Аналогічна правова позиція наведена у постановах Верховного Суду України від 11 липня 2017 року № 21-2003а16, Верховного Суду від 22 червня 2018 року у справі № 810/1092/17, від 13 січня 2020 року у справі № 803/203/17, від 27 квітня 2020 року у справі №803/1314/17, від 23 лютого 2021 року у справі № 803/1423/17.
Враховуючи те, що спеціальним законодавством, яке регулює оплату праці військовослужбовців Державної прикордонної служби, не встановлено відповідальність роботодавця за невиплату або несвоєчасну виплату працівнику всіх належних сум, з метою забезпечення рівності прав та принципу недискримінації у трудових відносинах, суд дійшов висновку про можливість застосування норм ст. 2 Закону № 2050-ІІІ та Порядку № 159 як таких, що є загальними та поширюються на спірні правовідносини.
Вказані висновки суду відповідають за своїм змістом правовій позиції Верховного Суду, висловленої у постановах від 04.09.2020 у справі № 120/2005/19-а, від 30.04.2020 у справі № 140/2006/19.
Суд врахував, що основною умовою для виплати громадянину компенсації, передбаченої ст. 2 Закону № 2050-ІІІ та Порядком № 159, є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів. Кошти, які підлягають нарахуванню в порядку компенсації громадянину частини доходу, в т. ч. грошове забезпечення (з урахуванням надбавок, доплат, підвищень до пенсії, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги на прожиття, щомісячної державної грошової допомоги та компенсаційних виплат), у зв'язку з порушенням строків її виплати, мають компенсаторний характер.
Як зазначалося вище, рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 15.11.2023 у справі №580/8948/23 зобов'язано військову частину НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) перерахувати та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ) грошове забезпечення за період з 02.02.2022 по 02.08.2023 (посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років, надбавки за особливості проходження служби, премії), одноразової грошової допомоги у разі звільнення з військової служби, грошової компенсації за не використану щорічну основну відпустку, грошової компенсації за не використану додаткову відпустку, як учаснику бойових дій, одноразової грошової допомоги на оздоровлення (за 2022-2023 роки) та грошової допомоги для вирішення соціально-побутових питань (за 2022-2023 роки) із врахуванням положення постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" щодо визначення посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт, з урахуванням раніше проведених виплат.
Суд зазначає, що враховуючи сформовану практику Верховного Суду, компенсація чистини втраченого доходу виплачується не з моменту постановлення судового рішення, на підставі якого такий дохід фактично виплачено, а саме з часу, коли у особи виникло право на отримання такого доходу.
Аналогічного змісту правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України викладені від 11.07.2017 у справі № 2а-1102/09/2670 та Верховного Суду від 26.02.2020 у справі № 826/8319/16.
Зокрема, Верховний Суд, серед іншого, дійшов висновку, що компенсація за порушення строків виплати виникає тоді, коли грошовий дохід (заробітна плата) особи (працівника) з вини відповідача не нараховувався, своєчасно не виплачувався і через це особа зазнала втрат.
Суд врахував, що належні суми грошового забезпечення за період з 02.02.2022 до 02.08.2023 мали бути виплачені позивачу у вказаний період служби.
Натомість, судом встановлено, що 15.05.2025 відповідачем на виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 15.11.2023 у справі №580/8948/23 виплачено на користь позивача належне грошове забезпечення за період з 02.02.2022 до 02.08.2023 у сумі 109 263, 98 грн., що підтверджується повідомленням про находження коштів.
З урахуванням зазначеного, періодом за який позивачу має бути виплачена спірна компенсація, є період з 02.02.2022 до 15.05.2025.
З урахуванням зазначеного, суд доходить висновку, що дії відповідача щодо несвоєчасної виплати грошового забезпечення ОСОБА_1 є протиправними, а для захисту прав позивача належить зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати грошового забезпечення з 02.02.2022 по день фактичної остаточної виплати 15.05.2025.
З урахуванням наведених обставин, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки наявних у матеріалах справи доказів в сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення в повному обсязі.
Згідно з ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Судові витрати розподілу не підлягають, оскільки позивач звільнений від його сплати на підставі ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».
Керуючись статтями 2, 90, 139-143, 242-246, 250, 255 КАС України, суд,
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо несвоєчасної виплати грошового забезпечення ОСОБА_1 .
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 ( АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ) компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати грошового забезпечення з 02.02.2022 по день фактичної остаточної виплати 15.05.2025.
Копію рішення направити особам, які беруть участь у справі.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. У разі застосування судом частини третьої статті 243 КАС України, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя Сергій КУЛЬЧИЦЬКИЙ