Справа № 202/7316/25
Провадження № 2/202/4163/2025
28 жовтня 2025 року м. Дніпро
Індустріальний районний суд міста Дніпра у складі судді Михальченко А.О.,
секретар судового засідання Пономаренко О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Дніпра цивільну справу № 202/7316/25 за позовною заявою
Товариства з обмеженою відповідальністю «КОШЕЛЬОК»
до
ОСОБА_1
про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
Товариство з обмеженою відповідальністю «КОШЕЛЬОК» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 28.01.2022 між ОСОБА_1 та ТОВ «КОШЕЛЬОК», було укладено договір № 3529609584-598489 про надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, на умовах строковості, зворотності, платності, за яким відповідач зобов'язавсь повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, відповідно до умов та правил, зазначених у договорі.
Однак відповідач не виконала свої зобов'язання за укладеним договором - не повернула кредит та не сплатила проценти, у зв'язку з чим, станом на момент звернення до суду у відповідача, за договором № 3529609584-598489 від 28.01.2022, утворилась заборгованість у загальному розмірі 14 978,30 грн, яка складається з: заборгованість за сумою кредиту в розмірі 5 427,00 грн.; заборгованість за відсотками за користування позикою в розмірі 9 551,30 грн, які позивач просить стягнути з відповідача, а також сплачений судовий збір в розмірі 2 422,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000,00 грн.
Ухвалою суду від 30.07.2025 справу прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження.
Заперечення від учасників справи проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, до суду не подавались.
Представником відповідача ОСОБА_1 - адвокатом Підодвірним Т.І. наданий відзив, в якому останній позов не визнав, вважає його необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню посилаючись на наступне. Позивачем не надано доказів того, що наявна в матеріалах справи копія договору створювалася у порядку, визначеному Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг» та що ОСОБА_1 підписувалася електронним цифровим підписом уповноваженою на те особою (з можливістю ідентифікувати підписантів договору), який є обов'язковим реквізитом електронного документа, а тому наявна копія договору не є належним доказом укладення договору. Позивачем не доведено факту укладення сторонами договору від 28.01.2022 року № 3529609584-598489, що в свою чергу, свідчить про те, що сторонами не було погоджено розмір та умови надання і повернення грошових коштів, а також сплати процентів та відповідальність за несвоєчасне виконання зобов'язань. Крім того, позивачем не додано до позову жодного доказу, а саме первинні документи, оформленні у відповідності до вимог ст.9 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», які би свідчили про отримання відповідачем від ТОВ «Кошельок» будь яких коштів. Щодо витрат позивача на правову допомогу, зазначив, що витрати, які поніс/понесе позивач під час розгляду справи, не є співмірними із ціною позову та/або значенням справи для сторони, складністю справи та виконаних адвокатом робіт, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт. Вважає, що судова справа не є дуже складною для представника позивача, оскільки, як вбачається із наданого останнім акту виконаних робіт, для представника позивача ця справа є типовою. Отже, позивачем не доведено належними доказами, що витрати на правову допомогу, які останній просить стягнути з відповідача понесені саме під час підготовки позовної заяви до відповідача. Просив відмовити ТОВ «Кошельок» у задоволенні позову.
Представником позивача Гурським Г.Ю. надана відповідь на відзив, якою вважає відзив відповідача безпідставним посилаючись на норми ЦК України (ст. 526, 530, 610, 612, 625, 1046, 1054) та на презумпцію правомірності правочину (ст. 204 ЦКУ). Наголосив, що договір № 3529609584-598489 від 28.01.2022 був укладений у письмовій (електронній) формі відповідно до законів «Про електронні документи» та «Про електронну комерцію», шляхом обміну електронними повідомленнями, де Відповідач ( ОСОБА_1 ) підписав його електронним підписом одноразовим ідентифікатором (-6134-), що прирівнюється до письмової форми. Додано візуальну форму послідовності дій клієнта та докази направлення Кредитного договору та Правил на електронну адресу Відповідача одразу після укладення. Крім того зазначив, що нарахування процентів є правомірним відповідно до ЦК України та умов Договору (ст. 1048, 1054 ЦКУ). Збільшення загальної суми боргу є наслідком порушення відповідачем графіку платежів, оскільки проценти нараховуються щоденно на залишок заборгованості. Також зазначив, що відповідач не надав на підтвердження своїх заперечень жодних доказів, що могли б спростувати позовні вимоги. Наполягав на задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, але у позові заявлено клопотання про розгляд справи за відсутності представника позивача.
Відповідач у судове засідання не з'явився з невідомих суду причин, про дату, час і місце судового засідання був повідомлений належним чином. Клопотання про відкладення розгляду справи до суду не надав.
Всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -
Між сторонами по справі виникли цивільно-правові відносини на підставі договору позики, які регулюються Цивільним кодексом України.
Судом встановлено, 28.01.2022 укладеного кредитний договір між ТОВ «КОШЕЛЬОК» та ОСОБА_1 на суму 7 000,00 грн. та підписано паспорт кредиту та погоджено графік розрахунку.
Правилами надання грошових коштів у позику в тому числі і на умовах фінансового кредиту ТОВ «КОШЕЛЬОК», затверджених наказом ТОВ «КОШЕЛЬОК» № 07/14/07/21 від 19.08.2021.
Згідно детального розрахунку заборгованості за договором № 3529609584-598489 від 28.01.2022, станом на 25.07.2025, становить 14 978,30 грн, з яких: заборгованість за сумою кредиту в розмірі 5 427,00 грн; заборгованість за відсотками за користування позикою в розмірі 9 551,30 грн.
Зі змісту підтвердження щодо здійснення переказів грошових коштів вбачається, що ПАТ «МТБ БАНК» було здійснено успішний переказ грошових коштів на рахунок отримувача: Дата операції 28.01.2022 13:59:43; Карта отримувача: 5168745017807246; Сума платежу: 7000; ID транзакції: 53306148, що також підтверджується копією повідомлення XPAY Group LLC.
З наданої інформації Акціонерним товариством комерційний банк «ПриватБанк» випливає, що на ім'я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) в банку емітовано карту № НОМЕР_2 (IBAN НОМЕР_3 ), а виписка по вказаному рахунку за період 27.01.2022 - 11.05.2022 підтверджує зарахування коштів 28.01.2022 в розмірі 7000,00 грн.
За правилами ст.ст.12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).
За змістом ч.ч.1, 2 ст.207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).
В силу ч.1 ст.628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно з ч.1 ст.638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є: умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно з якого, договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.
Отже, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст.ст.205,207 ЦК України).
Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09.09.2020 року у справі № 732/670/19, від 23.03.2020 року у справі № 404/502/18, від 07.10.2020 року № 127/33824/19.
Відповідно до ч.ч.1, 3, 4, 7 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію», пропозиції укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або іншому порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами Законодавства.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначено у ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовий формі (ч.12 ст.11 ЗУ «Про електронну комерцію).
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 3 вказаного Закону, електронний підпис одноразовим ідентифікатором дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Згідно ч. 1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
В силу ч. 1 ст. 1048 цього ж Кодексу, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Статтею 525 ЦК України визначено, що одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору.
Згідно ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до ст. 610 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Таким чином, оцінивши у сукупності докази по справі, суд доходить висновку, що відповідач не виконує взятих на себе зобов'язань, а тому, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі та з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість по кредитному договору у розмірі 14 978,30 грн.
Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу в розмірі 10 000,00 грн суд зазначає наступне.
Відповідно до положень частини першої, пункту 1 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
За змістом статті 137 ЦПК України - витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Згідно з частиною третьою статті 137 ЦПК України - для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Пунктами 1, 2 частини другої статті 141 ЦПК України передбачено, що інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача, у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Частиною восьмою статті 141 ЦПК України- визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Відповідно до ч. 1ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Враховуючи висновки щодо застосування відповідних норм права, які викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду у справі № 755/9215/15-ц, постановах Верховного Суду у справі № 905/1795/18 та у справі № 922/2685/19, враховуючи, що справа є незначної складності, в даній категорії справ наявна узгоджена та установлена судова практика, існує відпрацьована адвокатська практика у даній категорії справ, а обсяг досліджених доказів є невеликим, суд приходить до висновку про зменшення суми стягнення з відповідача на користь позивача до 2 000 гривень витрат на професійну правничу допомогу в суді, що відповідає критерію об'єктивності та буде співмірним з виконаною адвокатом роботою у цій справі.
Позивачем понесені судові витрати по оплаті судового збору в сумі 2 422,40 грн, які у відповідності до вимог ст.141 ЦПК України підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
Керуючись ст. ст. 10, 76-81, 137, 141, 263-265, 273, 354 ЦПК України, суд,-
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОШЕЛЬОК», ЄДРПОУ 40842831, заборгованість за кредитним договором № 3529609584-598489 від 28.01.2022 в розмірі 14 978 (чотирнадцять тисяч дев'ятсот сімдесят вісім) грн 30 коп., що складається з: заборгованості за сумою кредиту в розмірі 5 427,00 грн; заборгованості за відсотками за користування позикою в розмірі 9 551,30 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОШЕЛЬОК», ЄДРПОУ 40842831, суму сплаченого судового збору у розмірі 2 422,40 грн, витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2 000,00 грн.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення суддя склав 28.10.2025.
Суддя АНАСТАСІЯ МИХАЛЬЧЕНКО