№ 201/14811/24
провадження 2-з/201/170/2025
27 жовтня 2025 року Соборний районний суд міста Дніпра
у складі: головуючого
судді Антонюка О.А.
з секретарем Могиліною Д.О.
розглянувши у закритому судовому засіданні в приміщенні Соборного районного суду міста Дніпра в місті Дніпрі клопотання представника позивача про витребування, забезпечення доказів по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання майна спільною сумісною власністю та поділ спільного сумісного майна, стягнення компенсації, заборгованості та судових витрат,
ОСОБА_1 25 листопада 2024 року звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_3 про визнання майна спільною сумісною власністю та поділ спільного сумісного майна, стягнення компенсації, заборгованості та судових витрат. Ухвалою судді по цій цивільній справі відкрито провадження, позовні вимоги не змінювалися, не доповнювалися і не уточнювалися. Справа по суті не слухалася, розглядаються клопотання, виносилися ухвали, спір по суті не вирішено.
Представник позивача звернувся до суду з клопотанням про витребування, забезпечення доказів, в якому ставить питання про витребування у: 1) АТ КБ «ПриватБанк» - інформації, чи відбувалися в період з 01 березня 2020 року по квітень 2024 року перерахування коштів з банківського рахунку ОСОБА_1 на рахунок ОСОБА_2 , 2) Територіального сервісного центру МВС № 8046 - належним чином оформлену копію договору купівлі-продажу автомобіля «Тойота ланд крузер прадо», 150, 2020 року випуску, об?єм двигуна 3 956 куб. см., білого кольору, та всіх докумнтів на підставі яких 17 червня 2023 року було вчинено реєстрацію права власності на вказаний автомобіль за ОСОБА_4 та інформацію щодо вартості вказаного автомобіля станом на момент реєстрації, 3) Головного управління державної податкової служби у Дніпропетровській області - належним чином оформлені декларації про доходи ОСОБА_5 протягом 2020-2023 років, що, на думку цього представника стосуються розгляду цієї цивільної справи і потрібно для доказу позовних вимог, розгляду клопотань і справи, оскільки отримати їх (вказані документи) позивач або його представник не можуть.
Оскільки позивачем обрано судовий захист порушених прав, а викладені факти свідчать про складнощі та неможливість отримання доказів, представник позивача звернувся до суду з заявою про забезпечення, витребування доказів для дослідження судом, в цьому клопотанні ставиться питання про витребування зазначених документів і інформації.
Відповідно ст. 84 ЦПК України особи, які беруть участь у справі і вважають, що подання потрібних доказів є неможливим або у них є складнощі в поданні цих доказів, мають право заявити клопотання про забезпечення цих доказів.
Дослідивши матеріали справи і заяви, клопотання про забезпечення доказів, проти чого заперечував представник відповідача, враховуючи наявність у вказаного позивача та представника складнощів в поданні вказаних документів (копії договору та інш.), суд вважає за необхідне клопотання задовольнити частково: в задоволенні вимог про витребування у Головного управління державної податкової служби у Дніпропетровській області належним чином оформлених декларацій про доходи ОСОБА_5 протягом 2020-2023 років слід відмовити, оскільки вказана особа не є учасником спору, немає відношення до спірного майна, особисті дані її захищені законом і не можуть без його згоди розголошуватись, крім випадків, передбачених законом. Отже вимога № 3 безпідставна і не обгрунтована.
Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.
Положеннями ст. 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, та встановлено перелік способів захисту цивільних прав та інтересів.
Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб'єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, у зв'язку з чим, суд повинен з'ясувати характер спірних правовідносин сторін (предмет та підставу позову), характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб.
При цьому, особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред'явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. В свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких грунтуються позовні вимоги, у тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах, у разі встановлення порушеного права з'ясувати, чи буде воно відновлено у заявлений спосіб.
Відповідно до ч. 1-3 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях наголошує, що кожна сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у справі за його участю, добросовісно користуватися належними йому процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28 жовтня 1998 року та «Креуз проти Польщі» від 19 червня 2001 року. У вказаних Рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави. При цьому, Європейський суд з прав людини зазначив, що немає порушення права на доступ до правосуддя, якщо заявники не виявили належної зацікавленості у розгляді їхньої справи.
При цьому суд звертає увагу на вимоги статті 121 ЦПК України про те, що справа має бути розглянута судом протягом розумного строку; не може бути залишене поза увагою положення статті 6 Конвенції, якими передбачено, що судові процедури при розгляді справи повинні бути справедливими, справа має бути розглянута в розумний строк, а також те, що в цивільному судочинстві діє принцип ефективності судового процесу, який направлений на недопущення затягування розгляду справи.
Згідно ч. 1 ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Як зазначив Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментарія Сандерс С.А. проти Іспанії» заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Обов'язком заінтересованої сторони є прояв особливої старанності при захисті своїх інтересів (рішення Європейського суду з прав людини від 04 жовтня 2001 року у справі «Тойшлер проти Германії» (Тeuschler v. Germany)).
На підставі викладеного, керуючись ст. 84, 116-118,182, 258-261, 352-354 ЦПК України, суд
Клопотання представника позивача задовольнити частково.
Забезпечити докази у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання майна спільною сумісною власністю та поділ спільного сумісного майна, стягнення компенсації, заборгованості та судових витрат та витребувати у:
1) Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» (місто Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 30, 49094) - належним чином оформлену інформацію про те, чи відбувалися в період з 01 березня 2020 року по квітень 2024 року перерахування коштів з банківського рахунку ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на рахунок ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ),
2) Територіального сервісного центру МВС № 8046 (місто Київ, вул. Столичне шосе, буд. 104, 03131) - належним чином оформлену копію договору купівлі-продажу автомобіля «Тойота ланд крузер прадо», 150, 2020 року випуску, об?єм двигуна 3 956 куб. см., VIN НОМЕР_3 , білого кольору, та всіх докумнтів на підставі яких 17 червня 2023 року було вчинено реєстрацію права власності на вказаний автомобіль за ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_2 ) та інформацію щодо вартості вказаного автомобіля станом на момент реєстрації
- для огляду вказаного документу в судовому засіданні і долучення до матеріалів справи та дослідження і оцінки разом з іншими доказами в справі.
Зобов?язати Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» і Територіальний сервісний центр МВС № 8046 надати Соборному районному суду міста Дніпра вказані документи та інформацію.
В задоволенні решти вимог клопотання відмовити.
Ухвалу може бути оскаржено в Дніпровський апеляційний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом 15 днів з дня проголошення ухвали, а у разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.
Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.
Суддя -