Рішення від 28.10.2025 по справі 211/3913/25

Провадження № 2/211/1901/25

ЄУН 211/3913/25

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 жовтня 2025 року м. Кривий Ріг

Довгинцівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі головуючого судді Грубника О.М., за участю секретаря судового засідання Бодрухіної Є.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК», треті особи: Довгинцівський відділ Державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу - Швець Руслан Олегович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить суд визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис від 14.11.2016 року, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Швець Р.О, зареєстрований в реєстрі за №3989.

Ухвалою суду від 28 квітня 2025 року відкрито провадження у вказаній справі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Також, вищевказаною ухвалою суду було витребувано у приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Швеця Руслана Олеговича (м. Київ, вул. Лютеранська, буд. 3, оф. 31) належним чином завірену копію виконавчого напису № 3989 від 14.11.2016; належним чином засвідчені копії всіх матеріалів, які були надані АТ КБ «ПРИВАТБАНК» приватному нотаріусу Київського міського нотаріального округу Швецю Руслану Олеговичу для вчинення виконавчого напису від 14.11.2016 № 3989 про стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , грошових коштів в сумі 111266,43 грн. на користь АТ КБ «ПРИВАТБАНК», в тому числі, але не виключно, кредитного договору, вимоги кредитора про повернення грошових коштів, доказів направлення вимоги позичальнику та доказів отримання, розрахунку заборгованості, а також всіх інших документів, які надавались для вчинення виконавчого напису.

16 травня 2025 року від Акціонерного товариства комерційний банк «Приват Банк» до суду було подано відзив на позовну заяву в якому представник відповідача заперечує проти позовних вимог та просить відмовити в задоволення позовної заяви.

23 травня 2025 року від приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Швеця Р.О. на адресу суду надійшла відповідь, що відповідно до акту №1 про вилучення для знищення документів не внесених до Національного архівного фонду від 03.01.2022 року за 2014-2018 року погодженого Протоколом №5/10-22 засідання експертної комісії Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 31.01.2022 року витребувані документи знищено 15.07.2022 року відповідно до Акту прийому-здачі архіву на утилізацію. Тому на підставі вищевикладеного надати копії документів на підставі яких був вчинений виконавчий напис від 14.11.2016 року за реєстровим №3989, не виявляється можливим.

Оскільки розгляд справи проводиться за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, сторони в судове засідання не викликались.

Згідно з даними зворотних повідомлень про вручення поштових відправлень, учасники справи отримали копії ухвал про відкриття та позовних заяв з додатками.

Згідно ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін і дослідивши повно та всебічно обставини справи в їх сукупності, оцінивши докази, виходячи зі свого внутрішнього переконання, суд вважає за можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів та ухвалити рішення.

За загальним правилом статей 15,16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

Згідно зі ст.18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Порядок вчинення нотаріусами виконавчих написів визначений у Главі 14 Закону України «Про нотаріат» та Главі 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженому наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 (далі - Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України).

Судом встановлено, що 10 вересня 2010 року ОСОБА_1 звернулася до ПАТ КБ «ПриватБанк» з метою отримання банківських послуг, у зв'язку із чим нею була підписана анкета-заява про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг № б/н від 10.09.2010 р., згідно якої ОСОБА_1 виявила бажання отримувати послуги банка, в тому числі, щодо кредитування карткового рахунку згідно до умов та правил надання банківських послуг, тарифів банка, й в подальшому отримала кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.

З матеріалів справи вбачається, що 14 листопада 2016 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Швець Р.О. вчинено виконавчий напис та зареєстровано в реєстрі за № 3989 про стягнення з боржника ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованості не сплачену в строк за кредитним договором № б/н від 10.09.2010 року в сумі 109916,43 грн., а також витрати за вчинення виконавчого напису у сумі 1350,00 грн.

01 квітня 2021 року державним виконавцем Чумановою Н.О. Довгинцівського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного управління юстиції було винесено постанову про арешт майна боржника, яка винесена під час виконання виконавчого напису № 3989 від 14.11.2016р., вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Швець Р.О., про стягнення боргу в сумі 111266,43 грн. на користь ПАТ КБ «ПриватБанк».

23 травня 2025 року приватним нотаріусом приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Швеця Р.О. повідомлено, що копії документів на підставі яких був вчинений виконавчий напис від 14.11.2016 року за реєстровим №3989 було знищено.

Згідно до ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому ЦПК України, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів

Частинами 1 та 3 статті 13 ЦПК встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Згідно із ч.ч.1,2 ст.12 ЦПК України ,Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом.

За загальним правилом статей 15, 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес в один зі способів, визначених ч.1 ст. 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

Перевіряючи наявність підстав для задоволення позову суд враховує, що відповідно до статті 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Вчиняючи виконавчі написи, нотаріус відповідно до закону встановлює та офіційно визнає факт наявності певної безспірної заборгованості та викладає такий свій висновок у відповідному нотаріальному акті - документі (виконавчому написі), що одночасно є підставою для примусового виконання (пункт 3 частини першої статті 3 Закону України «Про виконавче провадження»).

Нотаріус у межах реалізації наданих йому юрисдикційних повноважень не вирішує спорів про право, але в результаті розгляду нотаріальної справи та вчинення нотаріальної дії правова невизначеність все ж припиняється. Отже, здійснюючи повноваження у сфері безспірної юрисдикції, нотаріус має встановлювати наявність або відсутність певного юридичного складу, щоб покласти його у підставу нотаріального акта в межах вчинюваної ним відповідної нотаріальної дії.

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом України «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України (частина перша статті 39 цього Закону). Таким актом є, зокрема, Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 (далі - Порядок вчинення нотаріальних дій).

Відповідно до ст.87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 50 Закону України «Про нотаріат» передбачено, що нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.

Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

З огляду на наведене та з урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача, з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

Таким чином, підставами оскарження виконавчих написів може бути як порушення нотаріусом процедури вчинення напису, так і неправильність вимог боржника.

Проаналізувавши вищенаведені норми можна дійти висновку, що вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає у посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна.

Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість боржника перед стягувачем.

Захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, у судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

Суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не обмежується лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів, а перевіряє доводи боржника в повному обсязі й встановлює, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

10 грудня 2014 року набула чинності постанова Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 року № 662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», якою зазначений Перелік був доповнений новим розділом - «Стягнення заборгованості з підстав, що виникають з кредитних правовідносин», яким створено можливість вчиняти виконавчі написи на кредитних договорах, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов'язаннями.

Для одержання виконавчого напису за кредитним договором, за яким боржниками допущено прострочення платежів за зобов'язаннями, додаються: оригінал кредитного договору; засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначення заборгованості.

Захист прав боржника в процесі вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається в спосіб, передбачений підпунктом 2.3 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку шляхом надіслання іпотекодержателем повідомлень письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця. Натомість нотаріус вирішує питання про вчинення виконавчого напису на підставі документів, наданих лише однією стороною, стягувачем, і не зобов'язаний запитувати та одержувати пояснення боржника з приводу заборгованості для підтвердження чи спростування її безспірності.

Таким чином вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно з відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем, однак, сам по собі факт подання стягувачем відповідних документів нотаріусу не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

Неотримання боржником вимоги про усунення порушень за кредитним договором об'єктивно позбавляє його можливості бути вчасно проінформованим про наявність заборгованості та можливості надати свої заперечення щодо неї або оспорити вимоги кредитора. Якщо боржник не має можливості подати нотаріусу заперечення щодо вчинення виконавчого напису або висловити свою незгоду з письмовою вимогою про сплату боргу чи повідомити про наявність спору між нею та відповідачем щодо суми заборгованості, це об'єктивно виключає можливість вчинення виконавчого напису.

При цьому, матеріали справи відомостей про отримання позивачем (боржником) відповідного повідомлення не містять. Таким чином, відповідачем не подано до суду належних та достовірних доказів щодо спростування доводів позивача.

Зі змісту спірного виконавчого напису нотаріуса вбачається, що в даному випадку нотаріус при вчиненні спірного напису не переконався належним чином у безспірності розміру сум, що підлягають стягненню за виконавчим написом.

Наведені вище обставини в їх системному зв'язку вказують на те, що відповідач, звертаються до приватного нотаріуса з заявою на вчинення виконавчого напису про звернення стягнення з позивача заборгованості, не надав належних доказів безспірності сум, що підлягають стягненню за виконавчим написом в зв'язку з чим було недотримано умови та процедуру вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника, а відповідач належних підтверджень, які б спростовували доводи позивача не надав.

Належними доказами, які підтверджують наявність чи відсутність заборгованості, а також встановлюють розмір заборгованості, можуть бути виключно первинні документи, оформлені у відповідності до вимог статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Такими доказами можуть бути, зокрема, платіжні доручення, меморіальні ордери, розписки, чеки тощо.

Вчинення виконавчого напису, в разі порушення основного зобов'язання, здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих кредитором повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень боржнику. Повідомлення вважається надісланим, якщо є відмітка на письмовому повідомленні про його отримання.

Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 30 вересня 2019 року в справі № 357/12818/17 (провадження № 44380св18).

У матеріалах справи відсутні відомості щодо розрахунку грошового зобов'язання. Отже, відсутні відомості за який період виникла заборгованість, не зазначені суми заборгованості та строки її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Згідно з ч.3 ст.12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У порушення Закону України «Про нотаріат» нотаріус при вчиненні напису не переконався належним чином у безспірності розміру сум, що підлягають стягненню за написом, та безспірності характеру правовідносин сторін, чим порушив зазначені норми чинного законодавства. Означене вказує на відсутність у напису сили виконавчого документу, через що напис підлягає визнанню судом таким, що не підлягає примусовому виконанню.

З матеріалів справи вбачається, що приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Швець Руслан Олегович при вчиненні виконавчого напису не пересвідчився у безспірності вимог до ОСОБА_1 та вчинив виконавчий напис без дотримання вимог ст.ст. 87, 88 Закону України «Про нотаріат», що є підставою для визнання виконавчого напису, вчиненого 14 листопада 2016 року, зареєстрованого в реєстрі за № 39894 таким, що не підлягає виконанню.

За таких обставин, виконавчий напис є таким, що не підлягає виконанню, а позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 1, 87, 88 Закону України «Про нотаріат», ст.ст. 2, 4, 81, 82, 141, 142, 247, 259, 263-265, 274, 354, 355 ЦПК України суд,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК», треті особи: Довгинцівський відділ Державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу - Швець Руслан Олегович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню - задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис №3989, вчинений 14 листопада 2016 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Швець Русланом Олеговичем про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованості у розмірі вимог 111266,43 грн.

Стягнути з Акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» в дохід держави судовий збір в розмірі 1 211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн. 20 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відомості про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ;

Відповідач: АТ КБ «ПРИВАТБАНК», ЄДРПОУ 14360570, місцезнаходження: м. Київ, вул. Грушевського, буд.1д;

Третя особа: Довгинцівський відділ Державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), місцезнаходження: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Леоніда Бородича, буд.3;

Третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Швець Руслан Олегович, місцезнаходження: м. Київ, вул. Лютеранська, буд.3, офіс 31.

Суддя О.М.Грубник

Попередній документ
131329196
Наступний документ
131329198
Інформація про рішення:
№ рішення: 131329197
№ справи: 211/3913/25
Дата рішення: 28.10.2025
Дата публікації: 30.10.2025
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Довгинцівський районний суд м. Кривого Рогу
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них; страхування, з них; позики, кредиту, банківського вкладу, з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто: рішення набрало законної сили (28.10.2025)
Дата надходження: 16.04.2025
Предмет позову: про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню
Розклад засідань:
06.10.2025 09:40 Довгинцівський районний суд м.Кривого Рогу
28.10.2025 08:50 Довгинцівський районний суд м.Кривого Рогу