№ 207/860/25
№ 2/207/763/25
10 жовтня 2025 року Південний районний суд міста Кам'янського у складі:
головуючого судді Погребняк Т.Ю.,
при секретарі Морозові В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кам'янське цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “ЦИКЛ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
10 лютого 2025 року позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю “ЦИКЛ ФІНАНС» звернувся в районний суд з позовною заявою до ОСОБА_1 , в якій просить суд стягнути з відповідача на його користь заборгованість за кредитним договором № 22036000541712 від 21.10.2021 року в розмірі 141 137 грн. 64 коп. Позивач також просить суд стягнути з відповідача на його користь витрати, пов'язані з розглядом справи в суді: судовий збір в сумі 2422 грн. 40 коп.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 21.10.2021 року між Акціонерним товариством «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» та ОСОБА_1 укладено Кредитний договір №22036000541712. Відповідно до кредитного договору, який складається з публічної частини договору, яким є Універсальний договір банківського обслуговування клієнтів фізичних осіб у АТ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО», розміщений на офіційному веб-сайті Банку:https://creditdnepr.com.ua/ та індивідуальної частини, якою є цей кредитний договір, що разом становлять єдиний кредитний договір. Банк зобов'язується надати клієнту грошові кошти у тимчасове платне користування, а клієнт зобов'язується повернути наданий кредит, сплатити плату за кредит, а також належним чином виконати інші зобов'язання в порядку, встановленому договором. Кредит надається у формі кредитної лінії шляхом здійснення операцій за рахунок ліміту кредитної лінії за поточним рахунком клієнта, що відкритий в Банку. Операції використання ліміту кредитної лінії можуть здійснюватися з використанням електронного платіжного засобу (картка).
Відповідно кредитного договору №22036000541712 від 21.10.2021 року надана відповідачу сума кредиту 74 400 грн., строк кредитування 60 місяців, процентна ставка за користування кредитом 0,001% річних, щомісячна комісія за обслуговування кредитної заборгованості з 21.10.2021 по 20.02.2023 - 4,5% від суми кредиту. У разі не повернення суми кредиту в терміни, встановлені договором, клієнт зобов'язаний сплатити банку проценти за порушення грошового зобов'язання. Цей кредитний договір укладений в 2 примірниках, що мають однакову юридичну силу, один для клієнта, інший - для банку.
28 березня 2024 р. згідно умов договору факторингу №28/03/24, АТ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» відступлено право вимоги за кредитним договором №22036000541712 від 21.10.2021 року на користь ТОВ «ЦИКЛ ФІНАНС» набуто право вимоги до відповідача.
Згідно договору факторингу сума боргу перед новим кредитором - ТОВ «ЦИКЛ ФІНАНС» є обґрунтованою та становить 141 137, 64 грн., з яких: 74176,12 грн.- заборгованість по тілу кредиту, 1,52 грн.- заборгованість по відсоткам, 42960 грн. - заборгованість по комісії.
Вказана заборгованість за кредитним договором відповідачем не сплачена, тому позивач вимушений був звернутись до суду з даним позовом.
В наданій суду письмовій заяві представник позивача, підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просив їх задовольнити, просить розглянути справу без участі представника.
В наданому до суду відзиві на позовну заяву представник відповідача Куценко В.А. зазначив, що відповідач з позовними вимогами погоджується частково, оскільки не заперечує проти того, що дійсно в 2021 році підписував договір про отримання кредиту в розмірі 74400 грн. Користувався грошовими коштами та частково їх сплачував, що підтверджується квитанціями. Сплачена відповідачем сума кредиту в розмірі 34 000 грн, що підтверджується квитанціями про сплату за період з червня 2024 року по березень 2025 року на зазначену суму.
За ст.1082ЦК України слідує, що боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце.
Відповідач по справі звертає увагу суду що ним не було отримано повідомлення передбачене вимогою СТ..1082 ЦК України. Крім того в якості доказу дотримання Відповідачем норм чинного законодавства надано копію так званої Адвокатської вимоги від 03.01.2025 року яка по перше є незаконною та безпідставною оскільки згідно чинного законодавства а саме Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачено, що єдиним видом звернення адвоката є Адвокатський запит передбачений ст..24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» який повинен містити письмове звернення адвоката до органу державної влади, органу місцевого самоврядування. їх посадових та службових осіб, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадських об'єднань про надання інформації, копій документів, необхідних адвокату для надання правової допомоги клієнту про це було зазначено у роз'ясненнях, щодо вимог до адвокатських запитів НАЦІОНАЛЬНОЇ АСОЦІАЦІЇ АДВОКАТІВ УКРАЇНИ ТА РАДИ АДВОКАТІВ УКРАЇНИ від 03.07.2021 року. Відповідач звертає увагу, що так названий документ містить інформацію яка вступає в протиріччя з позовною вимогою Позивача , а саме в ньому зазначено що 03.01.2025 року борг Відповідача перед Позивачем складав 117137 грн.64 коп. що суттєво відрізняється від суми зазначеній в позовній заяві від 08.02.2025 року. Тобто за ствердженням Позивача за місяць борг Відповідача перед позивачем збільшився на 23999.94грн. ,що є по за розумним глуздом, що в свою чергу підтверджує надуманість стверджень Позивача про існування боргу за кредитним договором у розмірі 141137грн.58коп. Так як позивачем не надано жодного розрахунку виникнення боргу у розмірі 74176.грн 12коп., а тільки його ствердження які ні на чому не ґрунтуються.
Належними доказами, які підтверджують наявність заборгованості є первинні документи, оформлені відповідно до ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі. Правова позиція стосовно первинних документів застосована в Постанові Верховного суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 30 січня 2018 року по справі №161/1689/15-ц та в постанові Верховного суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 14 червня 2018 року у справі №364/737/17. Отже, позиція Верховного суду щодо необхідності доведення перерахування коштів та розміру заборгованості виключно первинними документами. Відповідач звертає увагу, що позивачем не надано суду належних, достовірних та допустимих доказів на підтвердження обставин того, що на виконання умов кредитного договору надано розрахунок заборгованості, який не є достатнім для висновку про існування боргу у заявленому позивачем розмірі. Оскільки сам розрахунок є внутрішнім документом та не містить відомостей, що дозволили б суду перевірити правильність нарахування заборгованості та комісійних нарахувань, а саме дат нарахування відповідно до яких можна було б перевірити правильність їх нарахування. Велика Палата Верховного суду при розгляді справи №342/180/17 у постанові від 03.07.2019 року зауважила, що розрахунок кредитної заборгованості, не підтверджує умови кредитування та суму заборгованості за кредитом, оскільки зазначений доказ не є підтвердженням виконаних позивачем банківських операцій та повністю залежить від волевиявлення банку. Пункт 51 Розділу 3 Положення встановлює, що Первинні документи в паперовій/електронній формі повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва документа (форми); дату складання; найменування клієнта/банку; прізвище, власне ім'я та по батькові (за наявності) фізичної особи, який/яка склав/склала документ від імені якого/якої складений документ; зміст та обсяг операції (підстави для її здійснення) та одиницю її виміру; посади осіб, відповідальних за здійснення операції та правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні операції. Залежно від характеру операції та технології оброблення облікової інформації до первинних документів можуть уключатися додаткові реквізити (печатка, номер документа, підстава для здійснення операції). Банк має право самостійно визначати інші додаткові реквізити первинних документів у паперовій/електронній формі.
Обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року принципу справедливості і розгляду справи судом.
Кредитний договір був укладений між АТ БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» та ОСОБА_1 21 жовтня 2021 року, термін дії кредитного договору по 21.10.2026 року. Термін дії кредитного договору на даний час не сплив. Згідно вимог п.7.1 розділ IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» зазначено, що у період дії в Україні воєнного стану, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану України» від 24 лютого 2022 року №64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану України» від 24 лютого 2022 року №2102-ІХ, та протягом 30 днів після його припинення чи скасування грошові зобов'язання за укладеними до 24 лютого 2022 року з фінансовими установами договорами про споживчий кредит підлягають обов'язковій реструктуризації на вимогу споживача або його представника у порядку та з дотриманням умов:договір про споживчий кредит не забезпечено заставою (іпотекою); відсутнє судове рішення, що набрало законної сили про стягненні із споживача заборгованості за договором про такий споживчий кредит або відповідне виконавче провадження. У відповідача є намір звернення до кредитора з заявою про реструктуризацію боргу після встановлення реальної суми заборгованості.
Стаття 80 ЦПК України передбачає, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмету доказування.
З урахуванням вищезазначеного представник відповідача стверджує, що позивачем не надано до суду належних, достовірних та допустимих доказів. У постанові Верховного суду від 13.05.2020 у справі №219/1704/17 вказано, що за загальним правилом тягар доведення обґрунтованості вимог пред'явлення позову, покладається на позивача.
Суд, взявши до уваги позицію представника позивача, представника відповідача, дослідивши письмові докази у справі, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково.
В судовому засіданні встановлено, що 21.10.2021 року між Акціонерним товариством «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» та ОСОБА_1 укладено Кредитний договір №22036000541712 (арк.с.31-33). Відповідно до кредитного договору, який складається з публічної частини договору, яким є Універсальний договір банківського обслуговування клієнтів фізичних осіб у АТ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО», розміщений на офіційному веб-сайті Банку:https://creditdnepr.com.ua/ та індивідуальної частини, якою є цей кредитний договір, що разом становлять єдиний кредитний договір. Банк зобов'язується надати клієнту грошові кошти у тимчасове платне користування, а клієнт зобов'язується повернути наданий кредит, сплатити плату за кредит, а також належним чином виконати інші зобов'язання в порядку, встановленому договором. Кредит надається у формі кредитної лінії шляхом здійснення операцій за рахунок ліміту кредитної лінії за поточним рахунком клієнта, що відкритий в Банку. Операції використання ліміту кредитної лінії можуть здійснюватися з використанням електронного платіжного засобу (картка).
Відповідно кредитного договору №22036000541712 від 21.10.2021 року надана відповідачу сума кредиту 74 400 грн., строк кредитування 60 місяців, процентна ставка за користування кредитом 0,001% річних, щомісячна комісія за обслуговування кредитної заборгованості з 21.10.2021 по 20.02.2023 - 4,5% від суми кредиту, з 21.02.23 по 20.05.24 - 3,5%, від суми кредиту, з 21.05.24 по 20.08.25 - 2,5% суми кредиту. У разі не повернення суми кредиту в терміни, встановлені договором, клієнт зобов'язаний сплатити банку проценти 56% за порушення грошового зобов'язання. Цей кредитний договір укладений в 2 примірниках, що мають однакову юридичну силу, один для клієнта, інший - для банку.
28 березня 2024 р. згідно умов договору факторингу №28/03/24, АТ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» відступлено право вимоги за кредитним договором №22036000541712 від 21.10.2021 року на користь ТОВ «ЦИКЛ ФІНАНС» набуто право вимоги до відповідача.
Згідно договору факторингу сума боргу перед новим кредитором - ТОВ «ЦИКЛ ФІНАНС» є обґрунтованою та становить 141 137, 64 грн., з яких: 74176,12 грн.- заборгованість по тілу кредиту, 1,52 грн.- заборгованість по відсоткам, 42960 грн. - заборгованість по комісії (арк.с.37-38). Вказана заборгованість за кредитним договором відповідачем не сплачена.
Строк дії кредитного договору не сплинув, термін дії договору по 21.10.2026 року.
За змістом ст. ст. 526, 530 ЦК України, зобов'язання повинно виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а якщо у зобов'язанні встановлений термін його виконання, то воно підлягає виконанню у цей термін.
Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до п. 5 ч.1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Згідно ч. 2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.
Згідно ч. 4, 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Згідно ч. 8 ст. 11 цього Закону у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Статтею 12 цього Закону передбачено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Отже, кредитний договір було укладено в електронній формі.
Наведене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду у постанові від 12.01.2021р. у справі №524/5556/19, до аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах: від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18 (провадження № 61-8449св19); від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19 (провадження № 61-7203св20).
Згідно з ч. 1 ст. 1049 цього Кодексу, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Статтею 599 ЦК України передбачено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно до вимог частини 6 та 8 статті 11 і статті 12 Закону України «Про електронну комерцію», свідчить про те, що сторони досягли усіх істотних умов та уклали Кредитний договір.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Доводи представника відповідача з приводу безпідставності заявлених позовних вимог через їх недоведеність належними та допустимими доказами суд відхиляє, оскільки в матеріалах справи наявні кредитний договір, графік платежів, та розрахунок заборгованості, більш того, відповідач сплачував кошти у рахунок кредиту, про що зазначено у відзиві та підтверджується розрахунком.
При цьому суд враховує наступне.
У Постанові від 13 липня 2022 року у справі № 363/1834/17 (провадження № 14-53цс21) Велика Палата Верховного Суду зазначила, що банк не може стягувати з позичальника платежі за дії, які він вчиняє на власну користь (ведення кредитної справи, договору, розрахунок і облік заборгованості за кредитним договором тощо), чи за дії, які позичальник вчиняє на користь банку (наприклад, прийняття платежу від позичальника), чи за дії, що їх вчиняє банк або позичальник з метою встановлення, зміни, припинення правовідносин (укладення кредитного договору, внесення до нього змін тощо). Інакше кажучи, банк неповноважний стягувати з позичальника плату (комісію) за управління кредитом, адже такі дії не становлять банківську послугу, яку замовив позичальник (або супровідну до неї), а є наслідком реалізації прав та обов'язків банку за кредитним договором і відповідають економічним потребам лише самого банку. З урахуванням принципів справедливості та добросовісності на позичальника не можна покладати обов'язок сплачувати платежі за послуги, за отриманням яких він до кредитодавця фактично не звертався. Недотримання вказаних принципів призводить до порушення прав та інтересів учасників цивільного обороту.
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (частина перша, третя статті 13 ЦПК України).
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаютьсясторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (частини перша,третя статті 12, частини перша, п'ята, шоста статті 81 ЦПК України).
Згідно зі статями 76, 77, 79 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують, і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (частини перша-третя статті 89 ЦПК України).
Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов'язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона (див. пункт 21 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19)).
Представником позивача у позовній заяві зазначено про стягнення з відповідача судових витрат за надання адвокатом позивачу професійної правничої допомоги 6000 грн.
Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, у числі інших, витрати на професійну правничу допомогу (ч. ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України).
Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (частина перша, пункт 1 частини третьої статті 133 ЦПК України).
Порядок розподілу судових витрат вирішується за правилами, встановленими в статтях 141-142 ЦПК України.
Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо) (частина восьма статті 141 ЦПК України).
Відповідно до положень частин першої, другої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підтвердження понесених витрат, представник позивача, зокрема, надала, Договір про надання правової допомоги №43453613 від 02.01.2025; Детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом Дорошенко М.А., так згідно договору вартість послуги «отримання рішення суду» оцінено у 1000 грн., при цьому позов подано через ЄСІТС ( лише виписка по особовим рахункам боржника налічує у паперовому варіанті 118 аркушів), а рішення суду оприлюднюється у Єдиному державному реєстрі судових рішень, а також надходить до Єдиного державного вебпорталу електронних послуг «Дія», тому суд вважає необґрунтованою вимогу про стягнення витрат за надання правової допомоги у заявленому розмірі.
Важливими є також висновки у постановах Верховного Суду усправі № 905/1795/18та усправі № 922/2685/19, де визначено, що суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
У постанові у справі № 922/3812/19 Верховний Суд підтвердив власні висновки, що визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами ст. 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність». У разі відсутності у тексті договору таких умов (пунктів) щодо порядку обчислення, форми та ціни послуг, що надаються адвокатом, суди, в залежності від конкретних обставин справи, інших доказів, наданих адвокатом, використовуючи свої дискреційні повноваження, мають право відмовити у задоволенні заяви про компенсацію судових витрат, задовольнити її повністю або частково.
Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі та встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги. За неможливості встановити умови щодо порядку обчислення, форми та ціни правової допомоги згідно з умовами договору суди, залежно від конкретних обставин справи, інших доказів, наданих адвокатом, використовуючи свої дискреційні повноваження, мають право відмовити у задоволенні заяви про компенсацію судових витрат, задовольнити її повністю або частково. Такий висновок зроблено у постанові КЦС ВС від 28 вересня 2022 року по справі № 529/201/20.
При визначенні розміру судових витрат, що підлягають відшкодуванню, суд виходить з того, що справа про стягнення заборгованості за кредитним договором для кваліфікованого юриста не є спором значної складності, не потребує дослідження великого обсягу доказів та залучення багатьох учасників. У провадженні адвоката перебуває значна кількість аналогічних справ, тобто вони є типовими. З урахуванням категорії справи складання позову не потребує від професійного адвоката значної кількості часу і зусиль.
Отже, з урахуванням категорії справи, рівня складності юридичної кваліфікації правовідносин, обсягу наданих позивачу послуг з правничої допомоги, змісту поданих процесуальних документів, принципів співмірності та розумності судових витрат, критерію реальності адвокатських витрат, їхньої дійсності та необхідності, суд доходить висновку , що справедливим буде стягнення з відповідача на користь товариства в рахунок відшкодування витрат на професійну правничу допомогу 2000 грн за правову допомогу, надану в ході розгляду справи у суді першої інстанції.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне задовольнити частково позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Цикл Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором та стягнути непогашену заборгованість по тілу кредиту 74176,12 грн. - сплачену згідно наданих квитанцій суму у розмірі 34000 грн. = 40174 грн., 1,52 грн.- заборгованість по відсоткам, усього 40172 грн. 52 коп., у задоволенні решти позовних вимог відмовити.
У зв'язку із задоволенням позовних вимог, суд керуючись ст. 141 ЦПК України, вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача понесені останнім у справі судові витрати - судовий збір в сумі 2422 грн. 40 коп. та витрати на правову допомогу в сумі 2000 грн.
Керуючись ст.ст. 526, 610, 625, 626, 628, 638, 639, 641, 644, 1046, 1048-1050 ЦК України, ст. ст. 3, 10-13, 76-81, 89, 141, 229, 258-259, 263-265, 273 ЦПК України, суд,-
Задовольнити частково позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “Цикл Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрований адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальніс «Фінансова Компанія «Цикл фінанс» ( код ЄДРПОУ 43453613, адреса: 04112, м. Київ, вул. Авіоконстркутора Ігоря Сікорського 8 корпус, НОМЕР_2 у АТ «СЕНС БАНК», код банку (МФО) 300346) заборгованість за кредитним договором №22036000541712 від 21.10.2021 року в розмірі заборгованості по тілу кредиту 40174 (сорок тисяч сто сімдесят чотири) грн., 1,52 грн.- заборгованість по відсоткам, усього 40172 (сорок тисяч сто сімдесят дві) грн. 52 коп.
У задоволенні решти позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “Цикл Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Цикл Фінанс» судовий збір 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп., витрати на правову допомогу у розмірі 2000 ( дві тисячі) грн.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складення повного тексту судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя Погребняк Т.Ю.